Ялинкові прикраси післявоєнних років досі зберігає родина з Тернополя. Ці іграшки бачили чотири покоління цієї сім’ї. Їх придбали батьки тернополянки Зої Погодкіної майже 80 років тому. Зараз родинною реліквією милуються також донька і внучка пані Зої.
Прикраси у вигляді дерев’яної сови та лелеки, намальованої на лампочці, поряд зі зробленим власноруч будиночком, родина щороку виставляє у своїй домівці на новорічні свята. Ці простенькі на перший погляд іграшки для родини особливо цінні.
– Зараз новорічна ялинка прикрашена дорогими, красивими іграшками, які можна купити в будь-якому супермаркеті. А колись, у післявоєнний час, прикраси можна було придбати хіба на стихійних ринках або виготовити власноруч, – розповідає донька Зої Погодкіної Наталія Гесюк. – Моя мама народилась одразу після війни і скільки себе пам’ятає, в квартирі завжди ставили ялинку. Грошей, щоб купити дорогі іграшки, не було. Та батьки як могли давали раду, фантазували, адже в родині було п’ятеро дітей.
З розповідей матері пані Наталі, упродовж грудня вечорами уся родина виговляла іграшки на ялинку.
– Зараз це називається “хенд-мейд”, а раніше – “чим хата багата”, – каже тернополянка. – Фольгою обмотували горішки, з соломи робили метрові ланцюжки, з кольорових обкладинок від зошитів – маленькі китайські ліхтарики. Вішали на ялинку також маленькі червоні яблучка, карамельки та бублики.
Справжнім скарбом були прикраси, куплені на тодішній “барахолці” – так в ті часи називались базарчики, куди люди з безвиході зносили свої домашні речі в надії отримати за них невеликі гроші. Так в родину Погодкіних потрапили сова і лелека, намальована на лампочці.
– Завдяки сові з’явилась ідея казкового будиночка, адже мала ж сова десь жити і до когось літати, – зауважує Наталія Гесюк. – Відтак старші брати моєї мами вирізали з фанери каркас будиночка і дах, а мама розмалювала візерунки на вікнах. Йшли роки, родичі роз’їхались, когось не стало, а іграшки залишались в сімейному колі. Ця сова пережила вже десятки зим і зберігає тепло сердець людей, яких уже немає.
Фото: Наталія Гесюк.