Тернополяни прожили частинку епохи. На корінних мешканців обласного центру чекають зміни. Частина їхнього дитинства і шкільних років їхніх дітей канула в лету. Про це пише на своїй сторінці в Фейсбуці Олена Лайко.
Приводом для ностальгійних, зворушливих для багатьох спогадів тернополянки стало повідомлення про переїзд магазину “Піонер”.
“Дещо про зміну епох у Тернополі. В принципі, все добре. Життя іде, Тернопіль змінюється, покоління чергуються, діти виростають. Але чому ж оголошення про те, що магазин канцтоварів «Піонер» на вулиці Грушевського змінює свою адресу, викликало таку ностальгію і розчарування!
«Та ми ж нікуди не подінемося, – посміхалися продавці в «Піонері», повідомляючи цю новину. – Переїдемо на сусідню вулицю, зовсім неподалік. Ніщо не стоїть на місці, оновлюється, так і ми»… Справді, все змінюється. Тим більше, що магазин не закривається, а просто «перебирається», і на цьому місці буде щось інше. Але чому ж виникає відчуття, що з переїздом «Піонеру» завершується ціла епоха у житті міста – звичайному, буденному, до тривіальності простому, пов’язаному з такими елементарними, зовсім несвятковими речами, які складають частинку біографії і спогадів звичайної людини: школа, перший клас і роки навчання, олівці та пензлики, написання листів та малювання картин, незграбні вірші, переписані з чернетки до красивого блокноту, облюбований товстий зошит із фіолетовою, а не коричневою палітуркою, щоб нарешті був стимул почати вести щоденник…
Все це – звичайні моменти звичайного життя, на яких більшість часто навіть і не звертає уваги й не зосереджується. Згадується, що «Піонер» як магазин, очевидно, все таки не змінював свого «видового» призначення з часу відкриття, відтак, канцтовари продавались тут з початку 1950-х років.
Тому можна стверджувати, що це місце на Грушевського (колишня вулиця Шевченка) – «знакове» для тернопільських школярів усіх поколінь. У цей момент пам’ять послужливо «підкидає» і спогад про перший портфель жовтого-коричневого кольору з чорної ручкою, придбаний у «Піонері» перед походом до першого класу, ребристі кулькові ручки, які з незвички до процесу писання витискували на невмілих пальцях першокласників справжні «ями», дубово-кам’яні рожеві гумки, що тільки розмащували графітний слід по паперу, але нічого не стирали (щоб купити біло-сині, більш м’які, треба було ще мати щастя на них потрапити), про відносно-салатового кольору пластмасовий пенал із крихітною рахівничкою та годинничком з малесенькими стрілками з внутрішньої сторони верхньої кришки. У той пенал, в принципі ніколи ніщо нормально не поміщалося, а тарабанив під час ходьби його вміст у портфелі так, що школяра, коли він поспішав вулицею після уроків додому, було чути здалеку. Не знаю, як у кого, але в нашій школі (тій, що по сусідству з «Піонером», до речі) у другому півріччі першачків на уроках письма з кулькових ручок «переводили» на чорнильні, аби вироблявся гарний каліграфічний почерк
. І ці перші смішні чорнильні пластмасові ручки, найдешевші в асортименті, у яких ковпачок закручувався, аби учні не позамащували чорнилом весь портфель (хоча, в принципі, від чорнила на зошитах та підручниках це рятувало мало) – голубі, із прозорою капсулою резервуару, крізь яку добре було видно, вистачить ще чорнила чи ні, – ми дружно вирушили купувати у «Піонер» цілим класом. Здається, що через цей магазин взагалі проходили шкільні роки в усіх учнів «центрових» шкіл. І не тільки для нашої «Піонер» був не просто купівлею зошитів та щоденників перед початком нового навчального року, а ще і «алярмовою» пробіжкою на перерві, аби придбати стержень, коли ручка перестала писати, чи зошит, який раптово закінчився, просто «паличкою-виручалочкою», коли щось із канцтоварів забувалося вдома, але в «Піонері» ще можна було встигнути купити…
В кожного покоління – і старшого, і молодшого, звичайно, залишилися про такі речі свої спогади, адже в асортименті канцтоварної сфери за всі роки, скільки працював на Грушевського «Піонер», стільки всього змінилося. Але суть залишалася одна – дитинство, школа, Театральна площа, дорога вниз до парку, зошити з ручками і «Піонер». Однак епоха нового вже стартує за своєю попередницею, тому перегортаємо сторінку, і живемо далі, – починаємо писати іншою ручкою в новому зошиті. Хоча таких чистих сторінок у Тернополі ми вже за останні роки позаповнювали чимало, – і про магазини, і про заклади харчування, і просто про установи.
Віртуально листаючи їх, вимальовуємо на місці банку на бульварі Шевченка, за 78-ою аптекою, «Кулінарію», яку практично вже ніхто і не згадає (та й кафе «Ласунка», яке в середині 1990-х відкрили на цього місці разом із кафе «Терен», мало хто пам’ятає). Забувся і хлібний на вулиці Сагайдачного, де тепер вже давно функціонує чергове «золото». Скоро вже й про «Молоко» молодь буде говорити лише як про крамницю з косметикою та побутовою хімією, а про колишній магазин продтоварів на цьому місці знатиме лише зі спогадів старших. Так само можна сказати і про «Кооператор» на бульварі Шевченка, де вже тисячу років не продають ні овочів, ні фруктів, ні круп (про те, що там колись був універмаг, взагалі вже практично ніхто й не говорить).
А гастроном на місці «Клубу Файного міста»! Цей заклад – теж ціла епоха із життя «центрових» закладів торгівлі продуктами, – чого варта лише сцена полювання на мамонта, викладена мозаїкою на стіні біля рибного відділу. Добре, що хоч «Дністер» на Театральному майдані, нехай і в дещо «обрізаному» варіанті, але таки повернувся на своє звичне місце й під старою назвою. І знаєте, яке найінтригуюче запитання «виплило» в контексті всіх цих магазинних «центрових» спогадів?!
Де ж тепер купують ноти сучасні юні музиканти – учні музичних шкіл, якщо в старому нотному магазині на розі бульвару Шевченка та вулиці Олени Кульчицької вже багато років працюють якщо не ресторан, то бар зі складними коктейлями. Хоча, чесно кажучи, відповідь очевидна, – напевно, зараз будь-які ноти можна без проблем в інтернеті скачати! Щоб таке спробувати знайти для перевірки цього твердження? Та тут і думати немає чого! «Намбер 1» – супер-дефіцитний, безцінний у своїй цінності для цілого покоління тернопільських рокерів самовчитель гри на шестиструнній гітарі під редакцією Манілова. Якщо його можна знайти і роздрукувати, то, може, ще не все втрачено для продовження традицій, навіть за наявності усіх відеошкіл та онлайн гітарних уроків разом узятих!)))”, – поділилася спогадами Олена Лайко.
About the author
Скільки заробляє в інтернеті найвідоміший священник-блогер з Тернопільщини
Священника Олексія Філюка з Лановеччини знає, мабуть, знає не лише вся Тернопільщина, але й Україна. Він відомий завдяки тому, що сучасний та прогресивний. Подробицями про своє священницьке життя він поділився в інтерв'ю з онлайн-медіа "Главком". Зокрема, вященник відповів на питання про те, як можна заробити у соціальних мережах завдяки монетизації: "За січень мені YouTube приніс $380, я зареєстрований як ФОП. Tik-Tok також приносить з монетизації. Ще трішечки є монетизації на Facebook. Зможу сказати вам про свій перший дохід звідти десь за півтора місяця. Коли отримаю гроші, - та додав. - Усі мої колеги-священники ходять на додаткову роботу. Ніхто ж не чекатиме, коли вмре чиясь баба, аби отримати 200 чи 500 грн". Також духівник поділився, що працює менеджером на агрофірмі «Енселко Агро». Проте скоро планує звільнятись. "Я маю тільки духовну освіту, закінчив Тернопільську духовну семінарію. Але маю хороші навички з комунікації, […]
Вважався зниклим безвісти майже 5 місяців: загинув військовий з Кременеччини
На Кременеччину прийшла трагічна звістка: загинув на війні уродженець села Старий Почаїв Стояновський Андрій Володимирович. Військовий проживав у місті Тернопіль. Андрій вважався зниклим безвісти з 30 жовтня 2024 року. Герой загинув на 38-му році життя в ході виконання бойового завдання у Донецькій області. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Почаївської міської ради. "17.03.2025 р. о 19:00 год в м. Тернопіль у капличці на території КУ «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" відбудеться панахида за загиблим. 18.03.2025 року об 11:00 год розпочнеться чин поховання. Вічна пам’ять та вічна Слава Герою! Щирі співчуття рідним та близьким", - йдеться у повідомленні. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним та близьким Андрія. Хай спочиває з миром. Вічна пам'ять!
На Бучаччині чоловік намагався відкупитись від правоохоронців
Житель Золотопотіцької громади намагався відкупитись від правоохоронців. Чоловік перебував за кермом у нетверезому стані. 16 березня на дорозі між селом Рублин та селищем Золотий Потік за порушення правил дорожнього руху чоловіка зупинив наряд сектору реагування патрульної поліції Бучача. При спілкуванні з водієм Skoda Fabia правоохоронці помітили ознаки алкогольного сп'яніння. Про це повідомили у пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. Поліціянти запропонували кермувальнику пройти тест на газоаналізаторі "Драгер". Коли правоохоронці почали складати адмінпротокол за статтею 130 (керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння) КУпАП, водій, аби уникнути покарання, поклав у кишеню правоохоронця гроші. Його попередили про кримінальну відповідальність за такий вчинок, але це не зупинило кермувальника. "На місце злочину виїжджала слідчо-оперативна група. За даним фактом відкрите провадження відповідно до ч. 1 статті 369 (надання неправомірної вигоди службовій особі) Кримінального кодексу України. Відповідатиме порушник перед законом і за водіння у п'яному вигляді. Триває […]
Тернополянин потрапив на гачок популярної шахрайської схеми
Шахраї обікрали тернополянина на суму 73 тисячі гривень. До 56-річного жителя обласного центру зателефонував невідомий, який представився працівником банку. Про це повідомили у пресслужбі поліції у Тернопільській області. Під час телефонної розмови невідомий переконав постраждалого, що для безпеки його рахунку необхідно провести перевірку та оновлення даних. Довірливий громадянин надав шахраю код з SMS-повідомлення та реквізити своєї банківської картки, що призвело до списання кредитних коштів на суму 73 000 гривень. "За фактом шахрайства слідчі Тернопільського районного управління поліції розпочали кримінальне провадження відповідно до ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Тривають заходи для розкриття злочину", - йдеться у повідомленні.
На Кременеччині жінка украла значну суму у товариша по чарці
Жителька Почаєва обікрала знайомого на 25 тисяч гривень. До співробітників поліції Кременецького районного відділу звернувся житель Почаєва. Зі слів постраждалого, зникло 600 доларів. Про це повідомили в ГУНП у Тернопільській області. Заявник не зміг надати жодних деталей щодо обставин скоєння крадіжки, адже не зразу помітив зникнення коштів. У ході оперативних заходів правоохоронці встановили, що злодійкою була жителька Почаєва 1976 року народження. Знайома не раз бувала в компанії господаря та його «друзів» по пляшці. Одного разу під час гостювання жінка помітила гроші, сховані під скатертиною, та вирішила їх привласнити. "Фігурантці оголошено підозру за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України – крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану. Вирішується питання про обрання запобіжного заходу", - йдеться у повідомленні. Читайте також: залишив авто біля під’їзду: пограбування у Тернополі.
Тернопільщина прощається із двома Героями
Тернопільщина втратила своїх захисників Миколу Пастушенка та Василя Злагоду. Трагічну звістку повідомив міський голова Збаража Роман Полікровський 1973 року народження. Захищав рідну землю з березня 2024 року. Влітку, виконуючи бойове завдання біля Торецька, отримав тяжке поранення, яке вилікувати не вдалось. "Щиро співчуваємо близьким та рідним воїна, нехай Господь допомагає пережити це непоправне горе. Просимо прийти і гідно вшанувати земляка, який віддав життя за нашу свободу і незалежність. Вічна слава Герою", - йдеться у повідомленні. Тернопіль прощається з військовим Злагодою Василем. Його життя обірвалось 13 березня в Запорізькій області під час виконання бойового завдання. "Герой був до кінця відданий військовій присязі та мужньо боровся за нашу перемогу. Щирі співчуття рідним, близьким захисника. Царство йому небесне, вічна пам'ять", - повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним та близьким воїнів. Вічна пам'ять захисникам!
