Тернопільську область у парламенті представляють 5 нардепів. Протягом чотирьох місяців роботи 2019 року майже синхронно підтримували політику Зеленського депутати від “Слуги народу” Ігор Василів, Володимир Гевко та Андрій Богданець. Члени депутатських груп “Довіра” й “За майбутнє” Микола Люшняк та Іван Чайківський не підтримали майже 40% рішень. Нардепам Василіву та Чайківському не повертали коштів за оренду житла в Києві. Аналіз роботи депутатів провели активісти руху “Чесно”.
Поправки тернопільських нардепів були враховані на 2,8%. Найбільше поправок запропонував Андрій Богданець, а половина поправок депутата Володимира Гевка здобула підтримку.
Голосування представників Тернопільщини в парламенті як загалом, так і тільки за проєкти законів було майже ідентичним. “Слуги народу” підтримували більшість законопроєктів.
Проєкти законів майже на 60% підтримали Володимир Гевко та Ігор Василів. При цьому Василів найчастіше з-поміж усіх тернопільських нардепів голосував “проти”. Люшняк і Чайківський у майже 40% випадків не голосували взагалі. А Андрій Богданець сесії відвідував найрідше.
Володимир Гевко та Ігор Василів підтримали всі важливі законопроєкти. Під час голосування за Виборчий кодекс Андрій Богданець був відсутній.
Аграрії Микола Люшняк та Іван Чайківський не проголосували за відкриття ринку землі.
“Новачок” Верховної Ради Володимир Гевко (округ №167) став заступником голови Комітету ВРУ з питань бюджетної політики. До обрання нардепом він був керівником навчально-консалтингової компанії “Профі-центр” та викладав у Тернопільському національному технічному університеті.
Гевко активно підтримує президента та пише у Facebook переважно про здобутки фракції “Слуга народу”. Не забуває він повідомляти і про проблеми на окрузі. Наприклад, нещодавно депутат описував ситуацію щодо руйнування моста в селі Лисівці. За його словами, він не може обіцяти, що це питання буде розв’язане найближчим часом.
З-поміж усіх тернопільських нардепів Гевко підтримав майже 70% голосувань у Верховній Раді загалом і 60% голосувань за проєкти законів. Він був автором двох поправок до Бюджетного кодексу, одну з яких підтримали.
Гевко став співавтором шести законопроєктів, які стосувалися внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів, соціального страхування й недоторканності нардепів.
Він отримав 81 250 грн компенсації за проживання у столиці.
Ігор Василів (округ №164) працює в Комітеті ВРУ з питань транспорту та інфраструктури. Також його обрали головою тимчасової слідчої комісії, яка контролює розслідування нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів в Україні.
До речі, Василів став нардепом уперше. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, раніше він був підприємцем у сфері посередництва в торгівлі товарами широкого асортименту. Крім того, він очолював тернопільський “Автомайдан” і брав активну участь в акціях протесту проти Авакова тощо.
На своїй сторінці у Facebook народний депутат розповідає здебільшого про голосування в Раді. Також він порушував соціальні питання, наприклад щодо виплати заробітних плат освітянам, медикам і працівникам Укроблавтодору.
Василів інспектує автошляхи, хоча це не входить до повноважень законотворця, та працює на своєму окрузі. Під час трьох виступів у сесійній залі нардеп згадував про Бюджетний кодекс і дороги.
За інформацією Bigus.info, фірма, наближена до Василіва, обслуговуватиме автодороги на Тернопільщині. У коментарі журналістам інтернет-видання депутат зазначив, що знає про цю компанію. Щоправда, її успіх після отримання ним мандата він заперечує. Мовляв, шлях фірми був довгим і тернистим, бо ж в області роками існує нечесна конкуренція.
Василів підтримав майже 50% законопроєктів, які розглядала Верховна Рада протягом чотирьох місяців роботи. Він проголосував “за” Виборчий кодекс, судову реформу, штрафи за пропуски депутатами засідань у Раді, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення та ін. (див. на графіку вище).
Нардеп запропонував дві поправки, одну з яких врахували частково. Ці поправки стосувалися вдосконалення роботи Державного бюро розслідувань.
Торік він був співавтором 6 законопроєктів, два з яких уже підписав президент. Це, зокрема, закони про 1) вдосконалення системи фінансової реструктуризації та 2) скасування недоторканності народних депутатів.
Василів подав три депутатські запити, пов’язані з виділенням субвенцій на придбання медичного обладнання та розслідуванням злочинів проти активістів. Усі три його запити розглянули.
Ігор Василів був єдиним з-поміж тернопільських нардепів, хто не проголосував за призначення складу Кабміну. Він висловив позицію, що голосувати за це пакетом не можна, оскільки там є такі міністри, як Арсен Аваков, який, на його думку, не може обіймати цю посаду.
Андрій Богданець (округ №163) очолює підкомітет з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.
До виборів він був заступником генерального директора ПрАТ “Птахофабрика Тернопільська”. І хоча впродовж виборчої кампанії вже був помічений на гречкосійстві, але наразі, судячи з інформації в соціальних мережах, народний депутат повідомляє здебільшого про успіхи роботи фракції “Слуга народу” та послідовно підтримує політику Зеленського.
Він є одним з тих, хто підтримав законопроєкт про відкриття ринку землі. Під час одного із засідань комітету з питань агрополітики, коли обговорювали це питання, виникла сутичка, і згодом фракція “Слуга народу” відреагувала заявою щодо “зухвалого нападу на нардепа Андрія Богданця”.
Також Богданець долучився до марафону на підтримку тернопільського ставу, куди, як пишуть місцеві ЗМІ, скидають відходи.
Богданець, як і його колеги Гевко та Василів, теж був торік одним з найактивніших голосувальників у Верховній Раді. Щоправда, у нього менше голосувань, бо на деяких засіданнях він був відсутній, наприклад під час голосувань за судову реформу, криміналізацію кнопкодавства та Виборчий кодекс (див. на графіку вище).
Він запропонував найбільше поправок – 82, з яких 77 – до проєкту закону щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу (анбандлінгу). З них було враховано лише дві поправки.
Нардеп став співавтором 7 законопроєктів, зокрема й стосовно відкриття ринку землі. Він надіслав два депутатські запити.
Йому повернули 81 250 грн компенсації за оренду житла в Києві.
До свого депутатства Богданець брав участь в АТО у складі батальйону особливого призначення “Січ”. Як писали ЗМІ, його визнали винним у вчиненні хуліганських дій та умисному заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Про це повідомив у Телеграм екснардеп Ігор Мосійчук. У відповідь Богданець намагався пояснити, що, мовляв, це сталося 2015 року, коли він ще не думав про балотування до Верховної Ради.
Микола Люшняк працює в Комітеті ВРУ з питань бюджету, як і Володимир Гевко. Він входить до депутатської групи “Довіра”.
Люшняк не є активним на своїй сторінці у Facebook. Інформацію про його роботу в парламенті та на окрузі, про приймання громадян публікує переважно помічник нардепа Ігор Павлишин.
Люшняк активно висловлюється проти законопроєкту щодо відкриття ринку землі, який ухвалили в першому читанні. Він підтримував проєкти законів на 46%, а загалом голосування – на 43%.
До обрання народним депутатом він був аграрієм, засновником ТОВ “Золотники Агро”, яке вирощувало зернові, баштанні, бобові культури та мало інші види діяльності.
З-поміж важливих законопроєктів Люшняк не підтримав перезапуск НАЗК, проєкт закону щодо вирубування лісів у Карпатах, а під час голосування за деякі законопроєкти був відсутній.
Він запропонував 19 поправок до Бюджетного кодексу, з яких три врахували частково.
Депутат став співавтором семи законопроєктів, один з яких стосувався фінансової підтримки “Пласту” й був підтриманий нардепами.
2019 року він подав два депутатські запити, зокрема до Вищої ради правосуддя та до міністра Авакова стосовно надання правової допомоги й забезпечення об’єктивного розгляду звернення мешканки міста щодо поновлення конституційного права на житло.
За оренду житла в Києві нардепу повернули 78 650 грн.
Нагадаємо, Люшняк став народним депутатом удруге. Під час минулої каденції він належав до фракції БПП “Солідарність”. Його округ отримав найбільшу суму субвенцій з-поміж округів нардепів Тернопільщини. 2014 року Микола Люшняк здобув в окрузі 40% голосів виборців і переміг свого конкурента – аграрія Михайла Апостола, який балотувався від ВО “Батьківщина”. На парламентських виборах 2012 року Люшняк висувався від “УДАРу” й посів третє місце в окрузі.
Ще один тернопільський аграрій Іван Чайківський (округ №165) є членом депутатської групи “За майбутнє”, а також секретарем Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики. Раніше він очолював обласний осередок Аграрної партії України.
Як писав Рух ЧЕСНО, округ №165 на Тернопільщині – це один з аномальних округів, де кандидат від “Слуги народу” зазнав поразки.
Під час виборчої кампанії Чайківський від імені свого підприємства “Агропродсервіс” спонсорував у межах округу різні заходи, зокрема спортивні. Його фірма влаштувала освячення фігури Ісуса Христа в селі Залізці та в місті Зборів, а в Бережанах – статуї Св. Івана Хрестителя.
Крім того, Чайківський організував на окрузі тур артистів. Він також має іменний благодійний фонд “Покрова”, який, за інформацією “ОПОРИ”, використовував ще під час виборчої кампанії 2012 року.
У Facebook нардеп повідомляє про свою роботу в парламенті та висловлює особисті позиції з тих чи інших питань. Наприклад, він критикує законопроєкт про відкриття ринку землі.
Частина запропонованих ним поправок стосувалася земельних питань, а саме унеможливлення продажу землі іноземцям, поетапного впровадження ринку землі, обмежень обсягів землеволодіння в руках однієї фізособи та однієї юрособи тощо. Поправки депутата були підтримані частково на 8%.
Він є найбільш опозиційним з-поміж нардепів Тернопільщини. З важливих законопроєктів підтримав закон про визнання добровольців учасниками АТО, прослуховування для ДБР і НАБУ та ін.; не підтримав Виборчий кодекс, судову реформу, криміналізацію кнопкодавства, покарання за незаконне збагачення, відкриття ринку землі.
Нардеп подав 13 поправок, з яких врахували тільки 3 щодо Податкового кодексу та одну – стосовно Бюджетного.
Чайківський став співавтором чотирьох законопроєктів. Він не надсилав депутатських запитів і не виступав у сесійній залі.