Згідно з дослідженнями Київського міжнародного інституту соціології, в 2019 році 50 % українців стикнулись із складною життєвою ситуацією, що закінчилась для них стресом. Торік цей показник становив 52%. Натомість і зросла кількість жителів країни, яких стрес оминув – 49% опитаних. В 2018 році їх було 38%. Вперше з часів Майдану цей показник так суттєво виріс, зауважують фахівці.
Працівники інституту опрацювали відповіді 2043 респондентів, які мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною.
Спостерігається збільшення частки респондентів, які пережили важку хворобу близьких, порівняно з 2018 роком (13 відсоткових пунктів у 2019 р. проти 9 у 2018 р.), а також зросла частка тих, хто сам пережив важку хворобу чи операцію, порівняно з попередніми роками вимірювань (2013-2018 рр.). Водночас, порівняно з попередніми роками вимірювань, у 2019-му значуще зменшилась частка тих, кому довелось опинитися без засобів до існування, відчувати свою безпорадність, втратити вiру у власні сили або переживати інші (не зазначені в анкеті) стресові ситуації.
Кількість тих, хто не пережив жодної стресової ситуації, збільшилася на 11 процентних пунктів (було 38% у 2018, стало 49% – у 2019). Ця частка вперше за час російсько-української війни досягла відповідного показника 2013 року (тоді вона становила 48%).
Найчастіше в 2019 році українці переживали такі види стресових ситуацій:
– Пережили важку хворобу, операцію 15% опитаних, що на 3 відсоткових пункти більше, ніж у 2018 році.
– Важку хворобу близьких довелося пережити 13% респондентів, що на 4 відсоткових пункти більше, ніж у 2018 році.
– Смерть близьких пережили 9% опитаних, так само, як і в 2018 році.
– Втратили роботу та стали вимушено безробітними 6% опитаних проти 5% у 2018 році, різниця незначуща.
– Втратили віру в людей, зіштовхнулися з підлістю 6% опитаних проти 8% у 2018 році, різниця незначуща.
– Відчували свою безпорадність 5% респондентів, що на 5 відсоткових пунктів менше, ніж у 2018 році.
Певною мірою інтегральним показником, який би характеризував загальний рівень стресів у суспільстві, може бути відсоток тих, хто не переживав жодних стресових ситуацій (Графік 2). Як можна побачити, переважно кращим становище було в 2013 році, до конфлікту на Сході України: 48% опитаних не переживали жодних стресових ситуацій. У 2014 та 2015 становище було найгіршим, стреси не переживали лише 35% та 34% населення відповідно (тобто дві третини населення переживали щонайменше один з видів стресу). У 2016 і 2017 ситуація покращувалася, частка людей, які не переживали стресових ситуацій, зросла до 42%, але в 2018-му знову знизилася до рівня 2016 року. Однак у 2019 році цей показник знову пішов угору (і складає 49%), сягнувши довоєнного рівня.
За віком:
– Третина людей, старших за 70 років, переживали протягом останнього року хворобу чи операцію. Це значно більше, ніж у всіх інших вікових групах (8-19%). У той же час, людям старше 60 років рідше доводилося пережити втрату роботи (1-2%), ніж людям віком до 60 років (7-11%).
– Респонденти віком 18-29 років значно рідше (6%) переживали важку хворобу близьких порівняно з респондентами старше 40 років (15-17%). Також наймолодші респонденти рідше (6%) переживали смерть близьких порівняно з віковою групою 50-59 років (13%).
– Найменше стресів переживала молодь, з віком рівень стресів збільшувався. У віковій когорті 18-29 років стреси протягом 2019 року переживали 35%, у когорті 30-39 років 44%, у когорті 40-49 років 51%, у віковій групі 50-69 років 56%, а серед тих, хто старше 70 років – 61%.
За статтю:
Загалом, протягом 2019 року жінки дещо частіше переживали стресові ситуації: серед чоловіків стресову ситуацію пережили 46% опитаних, а серед жінок – 52%.
Жінки дещо частіше переживали важку хворобу близьких (15% серед жінок проти 11% серед чоловіків), відчували власну безпорадність (7% проти 4%), опинялися без засобів до існування (4% проти 2%), а також частіше переживали якісь інші стресові ситуації (10% проти 7%). Можливо це пов’язано з тим, що в Україні жінки живуть суттєво довше, ніж чоловіки. За нашими даними, вікова група старших 70 років (яка найбільше схильна до стресів) складається переважно з жінок – жінок у цій групі 70%, а чоловіків лише 30%.
За типом населеного пункту (місто-село):
У 2019 році сільське населення частіше переживало стресові ситуації: серед жителів міст стресову ситуацію пережили 48% опитаних, а серед жителів сіл – 54%.
Сільські жителі частіше, ніж міські, переживали самі хворобу чи операцію (18% серед селян проти 14% серед містян), важку хворобу близьких (17% проти 12%), смерть близьких (11% проти 9%), а також частіше переживали якісь інші стресові ситуації (11% проти 8%).
Мешканці міст порівняно частіше переживали такі стреси, як втратити віру в людей, зіштовхуватися з підлістю (7% серед містян проти 4% серед селян) та постраждати від крадіжки чи шахрайства (3% проти 1%).
За рівнем фінансового забезпечення сім’ї:
Респонденти з середнім та високим рівнем фінансового становища мають загалом менший рівень стресів (серед них 58% і 63% відповідно зазначили, що не переживали жодних стресів), ніж респонденти з низьким і дуже низьким рівнем фінансового становища (серед яких менше половини вказали на відсутність стресів).
Люди з низьким і дуже низьким фінансовим забезпеченням значно частіше, ніж люди з середнім і високим фінансовим забезпеченням, переживали важку хворобу/операцію, опинялися без засобів до існування, відчували власну безпорадність та втрачали віру у власні сили.
Чим вищий рівень фінансового забезпечення, тим менша частка тих, хто переживали втрату роботи і вимушене безробіття.
Головне зображення pixabay
