Розпочалася реставрація монастиря Бернардинів у Збаражі – пам’ятки архітектури національного значення XVII століття. Зокрема, вже провели капітальний ремонт і реставрацію даху дзвіниці монастиря, у планах – реставрація фасадів келій.
– Дах дзвіниці монастиря перекрили упродовж останніх двох тижнів, – повідомив заступник директора “Національного заповідника “Замки Тернопілля” Володимир Чайка. – Тепер триває процес відновлення та реставрації підвалів монастиря. Зокрема, роботи з відведення води у підвалах. Там величезні території. Щоб облаштувати підвальні приміщення, треба відновити систему осушення, яка була знищена за радянської влади.
Монастир Бернардинів нині не працює за призначенням, проте у його приміщеннях діють різні державні організації, серед яких бібліотека, санстанція та інші. Римо-католицький Костел Святого Антонія при монастирі – діючий.
– Після того як проведуть технічні роботи у підвалах, там планують музеїфікувати келії, зауважує Володимир Чайка. Але це тривалий процес, адже спершу треба буде виготовити проект.
За даними системи електронних закупівель Prozorro держава готова виділити чималу суму на реставраційні роботи у монастирі Бернардинів.
Зокрема, вже завершився тендер на реставрацію фасадів келій монастиря. Очікувана вартість – 6 629 904,00.
Замовник Національний заповідник “Замки Тернопілля”. Переможець – ТОВ “УКРПОЛРЕСТАВРАЦІЯ”, вартість робіт – 5 330 253,60. Проте договір ще не укладений.
Ця компанії також проводила реставраційний ремонт даху дзвіниці монастиря. Вартість робіт за даними Prozorro – 1 180 880,40 грн.
Довідка
Бернардинський монастир у Збаражі заснував князь Юрій Збаразький у 1627 році. Будівництво завершили князь Януш Вишневецький і його дружина Євгенія.
1675 року комплекс майже повністю знищили татари. Обитель змогли реконструювати лише 1755 року. 1723 року з допомогою Станіслава та Юзефа Потоцьких звели величний костел св. Антонія, який зберігся до наших днів.
До складу комплексу монастиря бернардинів входять бароковий костел святого Антонія (1723), келії (1627-1637), башта-дзвіниця (1746-1755, архітектор Й.Ганц) і оборонні мури (1627-1637). У 1746 – 1755 роках відбулася перебудова монастирського комплексу, у результаті якої будівля втрачає оборонні ознаки: башти перебудовують, а головний фасад змінює свій декор.
Обитель вважалася однією з найвпливовіших на Поділлі: від 1768 року тут діяла лікарня для хворих і бідних, а від 1777 року – латинська гімназія і парафіяльна школа.
У період Першої світової війни католицький монастир зазнав значних руйнувань, після Другої світової війни монастир і костел не функціонували як сакральні споруди, а використовувалися як складські приміщення для зберігання мінеральних добрив. Згодом у монастирі розмістилася лікарня, а від 70-х років XX ст. – службові заводські та виробничі приміщення.
1990 року до Збаража повернулися монахи-бернардини, завдяки цьому у костелі від 1994 року розпочалися ремонтно-будівельні роботи. 2000 року костел освятили і разом з частиною монастиря передали у розпорядження місцевої римо-католицької громади та отців францисканців.
З 1994 року монастирський комплекс знаходиться на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля».
