Капітан поліції Павло Боценюк вже майже три роки захищає Україну на передовій. Осколки в тілі бійця штурмового полку «Сафарі» Департаменту поліції особливого призначення Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» щодня нагадують про випробування на фронті.
Історію військового поліцейського з роти “Тернопіль” розповіли у пресслужбі поліції області. До початку повномасштабного вторгнення Росії Павло працював патрульним поліцейським, а з перших днів війни його підрозділ супроводжував вантажі зі спеціальною технікою та зброєю для ЗСУ.
У червні 2022 року Павло з позивним “Джин” перевівся до роти патрульної служби поліції особливого призначення «Тернопіль». Спочатку підрозділ виконував завдання поблизу Бахмута, а згодом, натхненний харківською контрнаступальною операцією, приєднався до штурмового полку «Сафарі».
«25 липня 2023 року ми вийшли в район населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району на своє перше завдання для штурму противника, – згадує капітан поліції. З перших хвилин було втрачено зв’язок. Протягом шести годин тривали безперервні артилерійські та мінометні обстріли. Але ми постійно переміщалися посадкою і не давали ворогові пристрілятися».
У тому бою загинув командир та ще один боєць. Відтоді 25 липня стало днем вшанування загиблих героїв підрозділу. Сам Павло також був поранений, проходив лікування у харківському госпіталі, після чого повернувся до строю.
Друга ротація Павла Боценюка розпочалася із завдань у Часовому Яру. «На цьому напрямку разом з іншими бійцями здійснювали оборону та стримували ворога. Пригадую, були такі дні, що обстріли зовсім не вщухали, але ми стояли, тримали свої позиції», – розповідає він.
Захисники часто стикалися з переважаючими силами противника, але розуміли важливість утримання кожного клаптика української землі. Селище Шуми на Торецькому напрямку стало ще одним місцем запеклої оборони для лютівців.
«Чотири доби ми тримали оборону під атаками ворожих КАБів, артилерії та дронів», – згадує Павло. Ситуація ускладнилася, коли підрозділ опинився у напівоточенні та вирушив до точки евакуації. Біля терикона бійців помітив ворожий дрон, що призвело до прицільного мінометного обстрілу.
Саме тоді Павло отримав друге поранення – осколками було пошкоджено праву руку, ногу та грудну клітину. Завдяки вчасній допомозі побратимів він вижив, потрапив до стабілізаційного пункту в Костянтинівці, а потім пройшов тривале лікування.
Зараз капітан поліції продовжує реабілітацію, але вже повернувся до служби в роті поліції особливого призначення за місцем дислокації підрозділу. «Війна ще не закінчилася, тому основне — бути сильними та підтримувати один одного», – наголошує Павло Боценюк, який готовий боротися за свою країну до перемоги.
About the author
Вогонь міг перекинутись на щільну забудову: у Почаєві ледь не сталося біди
У Почаєві сталася пожежа, яка могла наробити великої біди людям. Та, на щастя, трагедії не сталося. Про це розповіли у ГУ ДСНС у Тернопільській області. Існувала загроза, що полум'я перекинеться на інші будівлі, розташовані поруч. "О 14:44 виникла пожежа закинутої житлової будівлі в місті Почаїв на Кременеччині. Існувала загроза перекидання полум’я на щільну забудову поруч. Зусиллями надзвичайників пожежу ліквідовано, а від вогню врятовано 5 будівель, розташованих поруч", - йдеться у повідомленні.
Сім’я виростила ялинку та віддала її для громади на свята на Тернопільщині
У Підгороднянській громаді встановили головну новорічну ялинку та шопку. Дерево для свят надала місцева родина зі свого двору. Ялинку та шопку прикрасили працівники КП "Підгороднянське" разом із фахівцями "Центру культури, дозвілля, туризму та спорту", повідомляється на сторінці громади. Святкову атрибутику встановили напередодні Дня Святого Миколая. Декорації стоятимуть до завершення зимових свят. Пухнасту красуню для громади подарувала родина Коцур із села Підгороднє. Павло, Ірина та Мартуся Коцур виростили дерево у власному господарстві. Представники громади подякували родині за щедрість. Масових заходів цього року не планують. Винятком стануть лише невеликі програми для дітей.
Творець легендарного “Жигулівського” народився на Тернопільщині: тепер його спадщину відроджують у Козові
У селищі Козова на Тернопільщині варять пиво, яке тримає в собі історію цілої епохи. Тут народився Альфред фон Вакано - австрійський дворянин, який подарував світу легендарне "Жигулівське" пиво і заснував найбільшу броварню в Росії. Сьогодні в його рідному місті місцевий підприємець Володимир Ярема, засновник "Козівської ремісничої броварні", відроджує древні пивоварні традиції. Тож розповідаємо, як у Козові повертають автентичний смак Галичини. Австрійський дворянин з Козови, який змінив історію пивоваріння в Росії 12 травня 1846 року в Козові народився Альфред фон Вакано - людина, яка згодом прославила це маленьке містечко на весь світ. Його батько Філіп керував землемірчою експедицією, описував землі Козови, а мати походила з відомого австрійського роду баронів Стедліх. Після повернення до Відня хлопець здобув освіту у Віденській комерційній академії, навіть встиг повоювати в австро-прусській війні 1866 року. У 80-х роках ХІХ століття фон Вакано став першим, хто почав варити […]
На Зборівщині виникла пожежа на господарстві
На Тернопільщині виникла пожежа на господарстві. Загорілась господарська будівля. Про це повідомляють у пресслужбі ГУ ДСНС у Тернопільській області. "1 грудня о 06:18 до оперативно-диспетчерської служби надійшло повідомлення про пожежу в селі Грабківці Зборівської територіальної громади. Загоряння виникло в господарській будівлі на площі 16 кв. м. Завдяки злагодженим та професійним діям бійців ДСНС пожежу було оперативно ліквідовано, а будівлю врятовано від повного знищення. З настанням холодів кількість пожеж у житловому секторі та господарських спорудах традиційно зростає. Найчастішими причинами стають порушення правил експлуатації пічного опалення, перевантаження електромережі та необережне поводження з вогнем", - йдеться у повідомленні.
Йому було лише 23. На Щиті повертається доброволець Володимир Демчишин
Йому було лише 23 роки. Він повернувся з-за кордону, аби піти добровольцем на фронт, коли почалось повномасштабне вторгнення росіян. На жаль, життя воїна Володимира Демчишина обірвалось надто рано. Про втрату бійця повідомив очільник Великоберезовицької громади Олег Кохман на своїй сторінці у соцмережах. "Сумна звістка чорною птахою прилетіла у Великогаївську громаду. Кривава війна обірвала життя зовсім юного Володимира Васильовича Демчишина (30.07.2001 р.н) із Великих Гаїв. Йому було лише 23. Володя був одним із тих, хто без вагань став на захист рідної землі. У лави Збройних Сил України хлопець пішов у березні 2024 добровольцем, сумлінно виконував свій обов'язок, обіймаючи посаду старшого стрільця-оператора. Він з тих, хто не знав страху, завжди готовий прикрити побратима і до останнього подиху був вірним присязі. 9 липня 2025 батьки отримали сповіщення, що їх Володя - зник безвісти. Майже 5 місяців болючого очікування тривожили родину та громаду, і […]
У Кременці знайшли справу про ката, який урятував цілительку від смерті
У Кременці 1759 року місцевий кат відмовився виконувати вирок суду і втік разом із засудженою. Адвокат з Кременця Віталій Сідоров виявив у архіві справу про звинувачення 34-річної Марцини у чаклунстві. Жінку судили за те, що вона лікувала людей травами без дозволу церкви та тримала вдома наперстянку і полин. Сусіди свідчили, що Марцина лікувала рани незрозумілою маззю, а після її доторку до хворого немовляти дитина одужала. Громада вважала це неприродним. На суді двоє райців запропонували «випробування водою», але суддя Остап Рудзінський відхилив цю пропозицію. Кат Шаркан, відомий своєю суворістю, несподіваної відмовився виконувати вирок. За словами дослідника, коли Марцина сказала: «Я нікого не кривдила. Якщо ви шукаєте винну - знайдіть того, хто вас лякає, а не того, хто лікує», кат поклав на стіл полиновий вузлик. Це означало відмову від виконання вироку. Судді припинили засідання і не оголосили вироку. У документах є запис […]
