Блоги

Подібну тему, думається, не надто хотіли б зачіпати і, тим більше, копирсатися в ній колеги-журналісти. Не торкався б її, можливо, і я - не маю наміру приписувати собі надмірну сміливість.  Однак доля склалася так, що вона, хоч-не-хоч, нерідко приходить на згадку сама. Буваючи на цвинтарі, іноді проходжу повз могилу Юрія Варибруса. Знав його ще підлітком - вже в ту пору  про нього ходила в місцевих спортивних колах слава як про одного з найталановитіших і найбільш перспективних представників тернопільської борцівської школи. А вже пізніше, коли радикально змінився соціально-економічний устрій країни, він, відчувши нові можливості, доводилося чути, віддав перевагу іншому заняттю. Як і чимало представників борцівсько-боксерської братії. Однак, як доводилося чути, залишився при цьому своєрідним Робіном Гудом для скривджених, прихильником своєрідного кодексу честі, котрий обстоював і утверджував справедливість в тих випадках, коли закон волів залишатися осторонь. А, поміж іншого, мав стосунок до […]