Спортсмен, піаніст, командир: три грані Романа Шухевича

Роман Шухевич
У пам’ять про Романа Шухевича (Тараса Чупринки).
До 75-річчя від дня героїчної смерті командувача
Української Повстанської Армії (УПА)
П’ятого березня 1950 року героїчно завершив своє недовге земне життя (всього 43 роки) командувач Української Повстанської Армії Роман Шухевич (Тарас Чупринка). Він, не бажаючи здаватися радянським окупантам, загинув у криївці в с. Білогорща (на околиці Львова). Але ці роки життя героя, національного та військового діяча, були активними, насиченими й цілеспрямованими. Воно – життя – мало мету.
Роман Шухевитч
Народився Роман Шухевич у Львові 30 червня 1907 року. Батько працював повітовим суддею. А дід – Володимир Шухевич – відомий етнограф, дослідник Гуцульщини (автор шеститомника «Гуцульщина», універсального за змістом видання, яке до сьогодення не втратило своєї наукової та пізнавальної актуальності).
Майбутній головнокомандувач Української Повстанської армії (УПА) навчався в Академічній гімназії, Львівському політехнічному інституті (а заочно – ще й в музичному інституті по класу фортепіано!!!). Був добрим спортсменом. Пізніше Роман Шухевич – навіть підприємець-рекламіст. Але, попри все, з юнацьких років – це була національно-свідома людина, особистість із задатками національного лідера, яким він і став; і яким залишиться в уяві кожного українця.
Організаційний талант й командирський авторитет Романа Шухевича був настільки великим, що його смерть була безумовною причиною спаду активності збройного спротиву УПА на західноукраїнських землях. Навіть «головний терорист» МДБ СРСР генерал П. Судоплатов (народився в Україні, знав українську мову, вбивця полковника Євгена Коновальця в Роттердамі, організатор знищення лідера Організації Українських Націоналістів Степана Бандери та й, власне, Р. Шухевича) визнавав, що останній був людиною незвичайної хоробрості, мав досвід конспіративної діяльності, зумів впродовж семи років «займатися активною підривною діяльністю».
Героїчна смерть Романа Шухевича (Тараса Чупринки) виклика широкий резонанс і співчуття серед різних національних антирадянських організацій. Слова співчуття відобразилися в різноманітних посланнях, одне з яких – від Об’єднаного Національного Туркестанського Комітету (за підписом його голови Каюм-Хана) – ми процитуємо:
«Дозвольте скласти Вам від Об’єднаного Національного Туркестанського Комітету наше глибоке співчуття з приводу героїчної смерті Головнокомандувача УПА, генерал-хорунжого Тараса Чупринки. Через смерть цього активіста і борця за волю український нарід потерпів незаступну втрату. Об’єднаний Національний Туркестанський Комітет, що стоїть разом з українськими революціонерами в боротьбі за волю народів і людини, відчуває цю втрату як свою власну.
Роман Шухевич
Ми впевнені, що ці великі жертви для свободи наших народів недаремні, , що вони спричинять остаточну перемогу нашої справи».
Як вшанування пам’яті про Романа Шухевича (Тараса Чупринку) у Бережанському краєзнавчому музеї зберігається та експонується тематична збірка, приурочена цій визначній історичній особистості (що, загалом, складається із книг, документів, творів живопису, зразків філателії, філокартії, фалеристики). А також – збірка портретів національного героя України та почесного громадянина м. Бережани («посмертно»). Це живописні роботи місцевого художника із с. Жуків (Бережанщина) Василя Недільського (1992 р., рис. 1), а також творіння відомих українських художників з Австралії: Володимира Савчака (уродженця Бережан, рис. 2) і Петра Кравченка (родом із Києва, рис. 3).
Загалом – життя та діяльність Романа Шухевича (чи вже й Тараса Чупринки) в переддень, під час й після Другої світової війни заслуговує не згадок, а масштабного розкриття, вивчення, аналізу, безумовно – популяризації (як національного героя, політичного лідера, військового та партизанського зверхника).
Особлива потреба в цьому сьогодні, коли війна вже перетворилася на реальність для всієї України. Війна з тим самим ворогом, з яким воювала Українська Повстанська Армія, очолювана Романом Шухевичем (Тарасом Чупринкою). Тільки з ворогом не «радянським» (нібито міжнаціональним), а вже виключно російським (але з такими ж маніакальними імперськими амбіціями).
старший науковий співробітник
Бережанського краєзнавчого музею

About the author

Screenshot
trending_flat
У Тернополі сталася велика пожежа на СТО – рятувальники показали відео

У Тернополі на вулиці Морозенка сталася велика пожежа. По обіді біля "Подолян" спалахнуло СТО. Про це повідомили у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "9 листопада о 12:11 рятувальники отримали повідомлення про пожежу на вулиці Морозенка у Тернополі. Вогонь виник у приміщенні станції технічного обслуговування. Площа пожежі становила 50 м²", - йдеться у заяві. "На місце події оперативно прибули вогнеборці. Для недопущення поширення полум’я залучили додаткові сили та техніку. Завдяки злагодженим діям рятувальників о 12:34 пожежу локалізували. До гасіння залучили 5 одиниць техніки та 14 рятувальників", - йдеться у заяві рятувальників.

На Чортківщині у пожежі загинула людина
trending_flat
На Чортківщині у пожежі загинула людина

На Чортківщині сталася трагедія - у пожежі загинула людина. Про це повідомляє ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Село Осівці Бучацької громади — о 11:20 виникла пожежа господарської будівлі на площі 40 м². Вогонь знищив підлогу, побутову техніку та речі домашнього вжитку. Врятовано 3 будівлі. На жаль, загинув 67-річний власник будівлі", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/146757/

На Чортківщині 35-річний водій отримав важкі травми: його авто злетіло в кювет
trending_flat
На Чортківщині 35-річний водій отримав важкі травми: його авто злетіло в кювет

На Тернопільщині сталася серйозна аварія - автомобіль злетів у кювет і перекинувся. Про це повідомили у ГУНП у Тернопільській області. "У неділю, 8 листопада, близько 12:30 між селами Дністрове та Дзвинячка Чортківського району водій автомобіля ВАЗ-2109 не впорався з керуванням та допустив з’їзд у кювет, де транспортний засіб перекинувся. У результаті аварії численні травми голови отримав водій – 35-річний житель Чортківського району. Його доправили до лікарні", - йдеться у повідомленні.  

На Кременеччині попрощаються з лікарем-офтальмологом
trending_flat
На Кременеччині попрощаються з лікарем-офтальмологом

На Кременеччині помер лікар-офтальмолог місцевої лікарні Севастьян Мартинчук. Про це повідомили у Кременецькій лікарні. Лікар відійшов до вічності 7 листопада. "Севастьян Андрійович був висококваліфікованим лікарем, відданим своїй професії та медицині. Його професійність, людяність, доброзичливість і багаторічна праця назавжди залишаться у пам’яті колег, пацієнтів та всіх, хто його знав. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Севастьяна Андрійовича назавжди залишиться у наших серцях", - йдеться у заяві.  

Туалетний папір в офіс: як розрахувати запас
trending_flat
Туалетний папір в офіс: як розрахувати запас

Туалетний папір, здавалося б, дрібниця, але саме через неї може зупинитися весь робочий день. Туалетний папір в офісі закінчується завжди невчасно: в п'ятницю ввечері, перед довгими вихідними або в розпал ділових переговорів. Office Better розібрався, як правильно підрахувати потребу і більше не стикатися з цією проблемою. Скільки рулонів витрачає один офіс Середньостатистична людина використовує від 50 до 100 аркушів туалетного паперу на день. У перерахунку на стандартний рулон із 150–200 аркушів це приблизно один рулон на 2–3 дні при щоденному відвідуванні вбиральні. В офісному середовищі картина дещо інша. Один співробітник у середньому витрачає 1–2 рулони на тиждень, залежно від режиму роботи та кількості відвідувань санвузла протягом дня. Якщо офіс приймає клієнтів або відвідувачів, витрата зростає пропорційно їхньому потоку. Ці цифри варто брати за базу, але не за абсолютну норму. Тип паперу, кількість шарів і щільність аркуша суттєво впливають на фактичну […]

Матеріали на тиждень за один вечір: як вчителю на дві паралелі й три предмети не жити в режимі «до ночі»
trending_flat
Матеріали на тиждень за один вечір: як вчителю на дві паралелі й три предмети не жити в режимі «до ночі»

Неділя, вісім вечора. Попереду тиждень, де чотири класи, три предмети й жодної готової вправи. Знайомо? Коротка відповідь: матеріали на тиждень реально зібрати за один вечір, якщо ділити роботу на етапи, не вигадувати вправи з нуля і віддати перевірку системі. Це не про швидкість заради швидкості, а про те, щоб матеріали на тиждень не ставали другою роботою. Це про те, щоб у середу о пів на дванадцяту ви спали, а не складали контрольну для 7-В. Нижче схема на 90 хвилин, яку можна адаптувати під свій розклад. Ми розбираємо її на узагальненому прикладі вчителя з двома паралелями й трьома предметами, а не на історії конкретної людини. Чому матеріали на тиждень не встигають за вечір Причина рідко в тому, що вчитель повільний. Причина в тому, що за один вечір доводиться робити дуже різні речі: обирати теми, шукати вправи, форматувати, друкувати чи завантажувати, готувати […]