паска
trending_flat

Дубайська, фісташкова, з бантами: звичайна українська паска вже не в тренді?

Гортаю соцмережі і дивом дивуюсь з тих передвеликодніх рецептів: паска дубайська, паска з шоколадом, паска рафаело, паска фісташкова, паска з бантами, паска така, паска сяка. Слухайте, а куди поділася проста традиційна українська паска? Чи то вже не в тренді? Я, звісно, не старомодна і не така вже й стародавня, але маю тверде переконання, що паска має бути паскою, а не оте все новомодне, що "несеться" в інтернеті, воно, звичайно, файно виглядає, але паскою назвати язик не повертається, радше, солодкий хліб чи булка. Бо традиційна українська паска - жовта-прежовта, як сонце, з файною темно-вишневою шапочкою, гладенькою і блискучою, щедро всіяна родзинками, пахне так, що чути на сусідній вулиці, м'якенька, пухкенька з самого п'єца! Яйця на тісто збиралися ще за два-три місяці до свят, їх треба багато, дуже багато, найвідбірніша мука змелена в млині, що через три села і вже й навіть […]

Пліч-о-пліч
trending_flat

Чи справді це на користь дітям? Що не так з проєктом “Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги”

Чому важливо говорити критично про «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги. Всеукраїнські шкільні ліги»? В медійному просторі проєкт «Пліч-о-пліч» подається виключно у позитивному світлі. Яскраві фінали, масштабність, партнерство з НОК України та олімпійська команда/NOC of Ukraine and the Olympic Team — все виглядає як велика перемога для шкільного спорту. Але саме тому важливо сказати критично і чесно: чи справді це працює на користь дітям і школам? Чи не створюємо ми ще одну ілюзію «масового спорту», яка закінчується лише на етапі трансляції грандіозного фіналу? Ось 10 аргументів 1. Відтворення радянської логіки Спартакіад Масовість, централізація, показовість — замість довготривалого, якісного розвитку дитини в спорті. Підхід з минулого, а не з майбутнього. 2. Адміністративний тиск і участь «згори» Участь часто відбувається не за ініціативою вчителів чи учнів, а за рознарядкою зверху. Як сказала мені одна вчителька: «Це директори в Viber-чатах міряються результатами змагань. Це вже […]

хвилина мовчання
trending_flat

Хвилина мовчання – це про тих, хто більше ніколи не зможе запитати ні про що

Сьогодні, коли ми шикувалися, повз нас поспішала жінка. Бігла через перехід і, навіть не пригальмувавши, зневажливо кинула москальською: «По какому поводу стоім?» Ця хвилина мовчання – про тих, хто більше ніколи не зможе запитати ні про що. Про тих, хто віддав усе, щоб ми могли йти своїм містом, говорити своєю мовою, жити у своїй країні, а не слухати подібні зауваження москальською в центрі міста в таку мить. Можливо, для когось це просто натовп посеред дороги. Але для когось – це пам’ять, яка болить. Це вдови, що приходять з портретами. Це матері, що стискають в руках дитячі фотографії. Це люди, яким ця хвилина – все, що залишилося. Я вірю в силу Фейсбука і сподіваюся, що вона це прочитає, впізнає себе і, якщо вже не здатна відчути, то хоча б зробить висновки. О 9:00 зупинися і вшануй. Якщо бачиш цей допис – пошир […]

trending_flat

Футбол: не так сталося, як багатьма гадалося

Україна - Бельгія - 3:1 Винесене в заголовок прислів'я здебільшого означає розчарування через те, що задумане не збулося. Але в даному випадку все навпаки: всупереч скепсису, що панував серед вболівальників (в тому числі й серед тернопільських футбольних провидців), збірна України спромоглася здобути одну з найяскравіших перемог в своїй історії. Одразу скажу: навряд чи варто поринати в ейфорію після цього іспанського успіху. В неділю в бельгійському Генку на команду С.Реброва очікує дуже нелегкий матч-відповідь із розлюченим і доволі амбіційним суперником. Перевага у 2 голи не є мізерною, але й не такою, що гарантує вихід в елітну Лігу А. Перед грою Більшість фахівців, уболівальників (в тому числі й українських) і всезнаючих букмекерів віддавали перевагу бельгійцям - і прізвища їхні в футбольному світі звучать гучніше, і рейтинг збірної вищий. А в збірної України, на додачу до всіляких логістичних труднощів, виникли  ще й кадрові […]

руський мір руйнував цвинтарі
trending_flat

Як “русский мир” руйнував наші цвинтарі

На цій світлині 1980 року ви бачите як трактор згортає потрощені надмогильні плити на одному із найбільших кладовищ Івано-Франківська. Зараз на цій території (за драмтеатром) не залишилося й сліду від тих давніх родових склепів... Нині ця світлина виставлена на сторінці Ретро Станіславів - Retro Snanislawow. . Чи можна було тоді не руйнувати те кладовище? Так, можна було, але обком компартії тоді вирішив інакше... У той час усі ті інструктори обкомів і райкомів партії були чи не найпослідовнішими провідниками серед нашого народу закумуфльованих ідей "русского міра". . Очевидці тієї "масакри з минулим" в Івано-Франківську ще досі пам'ятають ті сотні і сотні розчавлених скрепером домовин, які впереміжку з рештками струхлявілих дощок і людськими кістками, громадилися невеликими купами на тому місці, аж поки прислані військові ті кістки з рештками трун не вивезли на смітник. . Але, у всьому цьому є один нюанс: керували […]

англіцизми в українській мові
trending_flat

I hope, ви добре understand, що я “спікаю”?

"Розробка цього транспортного хаба  дуже перспективна - глибокодумно промовив серйозний молодик в окулярах, - і обіцяє стати головним  мейнстрімом у створенні нових кластерів. Тому наші провайдери..." Далі я вже не слухав, оскільки спробував поставити  себе на місце пересічного обивателя, не  переобтяженого знанням англійської мови. Ну, гаразд, я нею володію - принаймні, в Нью-Йорку приймали за голландця -  а як же тим бідолахам, які знають її в обсязі "О'кей" і  "Хаудуюденькі були!"? Але навіть мені ота лавина доречних і не зовсім англомовних запозичень, що хлинула у "солов'їну і калинову", здається надмірною. Хоча слід визнати, що не завжди вона є проявом снобізму і бажання справити враження. Англійська мова - менш "соковита" і більш стисла за українську. Займаючись іноді перекладами, зауважив, що англійський переклад за обсягом, як правило, буває суттєво коротшим за оригінальну українську версію. Приміром, довгеньке українське "набір інформаційних підходів, необхідних для […]

ТЦК підлітки
trending_flat

Про підлітків, які стають агентами Кремля. Чому їх буде більше і що робити вже?

Про підлітків-камікадзе. Чому їх буде більше і що робити вже? Мало хто знає, що найбільш системний документ по військово-патріотичному вихованні в Україні – досі чинний – підписаний зрадником Медведчуком. Що на болотах за останні 10 років системно збудували більше десятка загальнодержавних молодіжних рухів із фінансуванням в сотні мільйонів доларів щорічно (гроші вкладались найбільше не просто саме в ці рухи, а в їхню інституційнку та інфраструктуру). А що у нас? Менше 10 системних організацій, які є носіями цінностей та здатні їх формувати серед молоді, не стали - як би хотілось - рухами. Вони скорочують свою діяльність. І головний виклик у них не як створити нові осередки та залучити більше дітей до ціннісного виховання, а як знайти бодай якісь гроші, щоб організація могла продовжувати діяти бодай в штатному довоєнному режимі. У результаті – оціночно – в нас більше 95% підлітків соціальні егоїсти. […]

trending_flat

Перед шановним тезкою скидаю шапку

Коли, бувало, рано-вранці бачив, як він крокує алеєю парку "Сопільче", то мимоволі забував, що нас з ним роз’єднує вікова дистанція у ціле покоління. Сама енергійна хода цього чоловіка змушувала замислитися над тим, яким невладним буває час над людьми. І наскільки багато встигли вони  зробити за відведений їм долею відтинок. І скільки ще, сподіваюся, встигнуть. Про те, що в Тернополі проживає мій відомий однофамілець, я довідався ще  на початку своєї журналістської діяльності. Тоді не раз доводилося отримувати дивні відгуки на публікації, до яких я був непричетний і тематика котрих ніяк не перетиналася з моєю. Нині зізнаюся: в променях доброї репутації  Ігоря Микитовича мені вдалося трохи "попаразитувати", перш ніж зробив собі сяке-таке ім'я в місцевій журналістиці. Нас, бувало,  плутали в редакціях, виникали майже комічні ситуації з гонорарами... Що таке тематика Ігоря Дуди-старшого (дозволю собі так його назвати), довідався,  не раз побувавши у […]

Тернопіль
trending_flat

Замість Ніцци – в Тernopil. Кажуть щиро: C’est belle ville!

Трохи більше року тому довелося вперше побачити у нас одягнених у військову форму захисного кольору колумбійців. Деякі з них - мовчазні,  з типовими похмурими обличчями нащадків стародавніх інків; інші - доволі балакучі й галасливі. Предметного спілкування з ними у тролейбусі не вийшло - мої знання іспанської обмежуються десятком-півтора слів, а мої супутники не розмовляли англійською чи французькою. Пригадую, запитав лише їх: "Voluntarios militares?", тобто "Ви - військові добровольці?", на що отримав ствердні кивки головами. Відтоді отих voluntarios доводилося переважно бачити біля установ банків, або в самих них, де вони за допомогою перекладачів масово укладали якісь угоди. Пригадую, ще подумалося: ну, нехай, там, у Колумбії звикають до зброї з малих літ, отож вояки вони, мабуть, вправні. Але ж звикли, напевно, до джунглів і гір, а театр військових дій на сході України дуже відрізняється від звичного для латиноамериканських "ландскнехтів"... Втім, виявляється, що […]

Роман Шухевич
trending_flat

Спортсмен, піаніст, командир: три грані Романа Шухевича

У пам’ять про Романа Шухевича (Тараса Чупринки). До 75-річчя від дня героїчної смерті командувача Української Повстанської Армії (УПА) П’ятого березня 1950 року героїчно завершив своє недовге земне життя (всього 43 роки) командувач Української Повстанської Армії Роман Шухевич (Тарас Чупринка). Він, не бажаючи здаватися радянським окупантам, загинув у криївці в с. Білогорща (на околиці Львова). Але ці роки життя героя, національного та військового діяча, були активними, насиченими й цілеспрямованими. Воно – життя – мало мету. Народився Роман Шухевич у Львові 30 червня 1907 року. Батько працював повітовим суддею. А дід – Володимир Шухевич – відомий етнограф, дослідник Гуцульщини (автор шеститомника «Гуцульщина», універсального за змістом видання, яке до сьогодення не втратило своєї наукової та пізнавальної актуальності). Майбутній головнокомандувач Української Повстанської армії (УПА) навчався в Академічній гімназії, Львівському політехнічному інституті (а заочно – ще й в музичному інституті по класу фортепіано!!!). Був добрим […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025