Україна – Бельгія – 3:1
Винесене в заголовок прислів’я здебільшого означає розчарування через те, що задумане не збулося. Але в даному випадку все навпаки: всупереч скепсису, що панував серед вболівальників (в тому числі й серед тернопільських футбольних провидців), збірна України спромоглася здобути одну з найяскравіших перемог в своїй історії.
Одразу скажу: навряд чи варто поринати в ейфорію після цього іспанського успіху. В неділю в бельгійському Генку на команду С.Реброва очікує дуже нелегкий матч-відповідь із розлюченим і доволі амбіційним суперником. Перевага у 2 голи не є мізерною, але й не такою, що гарантує вихід в елітну Лігу А.
Перед грою
Більшість фахівців, уболівальників (в тому числі й українських) і всезнаючих букмекерів віддавали перевагу бельгійцям – і прізвища їхні в футбольному світі звучать гучніше, і рейтинг збірної вищий. А в збірної України, на додачу до всіляких логістичних труднощів, виникли ще й кадрові проблеми. Мудрик, який був би зовсім не зайвим на полі учора, “загруз” у якійсь темній історії з допінгом, кінця-краю якій не видно. Також не дуже вчасно (а коли травми бувають вчасними?) травмувався Довбик, з чого виходило, що атакувальний меч нашої збірної виглядав добряче притупленим.
Відповідно, соцмережі – цей “глас народу” – не були сповнені оптимізмом. А деякі дописи на сайтах взагалі відгонили явним “пораженчеством” (“І куди Україні в Лігу А? Постачати залікові бали суперникам? Покращувати їм різницю забитих і пропущених м’ячів?”). На цьому тлі тепер вже пророчими здаються слова ексгравця збірної П.Будківського: “Зараз не така страшна Бельгія, як її малюють. Все буде залежати від того, як наші налаштуються“.
Гра
З отим налаштуванням в першому таймі, як здалося, в наших футболістів були труднощі. Точніше буде сказати, замість налаштування вийшло підлаштовування під гру суперника – якщо не рахувати удару Яремчука з вигідної позиції, то з наступальних спроб українців і пригадати особливо нічого. Бельгійці поступово прибрали ініціативу до своїх рук (ніг?) і хоча особливого тиску і, відповідно, загроз біля воріт Луніна не виникало, на свої сумнозвісні граблі наш захист все ж наступив: на 40 хв. доволі простенький навіс Де Брюйне на Лукаку завершився точним ударом темношкірого гіганта головою в кут воріт.
Як тепер видається, тим, хто без особливих надій чекав другого тайму, варто було б пригадати події річної давнини, коли збірна України почергово здолала Боснію і Герцеговину та Ісландію в матчах play off до Євро-2024, поступаючись в рахунку. Сам виступ нашої команди на полях Німеччини згадувати не дуже хочеться, а от та березнева звичка переламувати хід матчу на свою користь, на нашу з вами радість, вчора проявилася сповна. Можна відзначити С.Реброва за вдалі заміни: вихід на поле Гуцуляка і Ваната, можна сказати, перевернув гру з ніг на голову. Якщо прізвисько гравців збірної Бельгії – “червоні дияволи” – несе в собі щось містичне, то у вчорашній грі оті дияволи мали змогу переконатися, що є якась містика і в числі 13. Саме за 13 хвилин, у проміжку від 66-ї до 79-ї у їхніх воротах побувало три м’ячі.
Спершу Гуцуляк “обікрав” оборонця суперників і чітко реалізував вихід віч-на-віч з Куртуа. Потім Ванат, як і належить форвардові, опинився в потрібному місці в потрібний момент і поставив крапку в триходівці за участю Зінченка, Судакова і Циганкова. А довершив справу Забарний, отримавши верхову передачу від Зінченка з правого флангу, який бельгійці так і не спромоглися належно закрити. Оговтатися від цього потрійного удару наші суперники вже не змогли…
Після гри
Звичайно, головний коуч збірної України перебував у зовсім непоганому настрої, і журналістам годі було очікувати на прояви з його боку такої собі “підліткової” різкості, яку Сергій Станіславович нерідко полюбляє демонструвати на пресконференціях. “У другому таймі ми додали в бажанні, у високому пресингу, внесли певні корективи і нам багато чого вдалося. Але протистояння складається з двох матчів “, – сказав він.
Про отой другий матч згадав і голкіпер бельгійців Тібо Куртуа: “Ми повинні зберігати спокій, це перший матч із новим тренером, ми маємо знайти те, що він хоче. У неділю ми повинні почати сильно з першої хвилини”.
Що ж, хотілося б, щоб гравці збірної Бельгії шукали те, що хоче їхній новий тренер і після матчу-відповіді 23 березня…
Ігор Дуда
About the author
Футбол: не так сталося, як багатьма гадалося
Україна - Бельгія - 3:1 Винесене в заголовок прислів'я здебільшого означає розчарування через те, що задумане не збулося. Але в даному випадку все навпаки: всупереч скепсису, що панував серед вболівальників (в тому числі й серед тернопільських футбольних провидців), збірна України спромоглася здобути одну з найяскравіших перемог в своїй історії. Одразу скажу: навряд чи варто поринати в ейфорію після цього іспанського успіху. В неділю в бельгійському Генку на команду С.Реброва очікує дуже нелегкий матч-відповідь із розлюченим і доволі амбіційним суперником. Перевага у 2 голи не є мізерною, але й не такою, що гарантує вихід в елітну Лігу А. Перед грою Більшість фахівців, уболівальників (в тому числі й українських) і всезнаючих букмекерів віддавали перевагу бельгійцям - і прізвища їхні в футбольному світі звучать гучніше, і рейтинг збірної вищий. А в збірної України, на додачу до всіляких логістичних труднощів, виникли ще й кадрові […]
Футбол: чи стануть стіни іспанської Мурсії рідними для збірної України?
Для тих, хто, можливо, докірливо похитає головою - мовляв, не до футболу нині, наведу слова одного з визнаних геніїв цієї гри - німця Франца Беккенбауера: "З-поміж усіх несуттєвих речей футбол є найбільш суттєвим". Тим більше - на рівні національних команд, які представляють свої країни. Збірна України останніми роками в силу відомої сумної причини перебуває в ролі "безхатченка" європейського футболу й змушена проводити домашні матчі за межами країни. Раніше вона переважно грала в Польщі, а от тепер головний тренер Сергій Ребров вирішив, що у іспанській Мурсії їй буде забезпечена краща підтримка від тамтешньої української діаспори. Ця підтримка сьогодні, 20 березня, нашим футболістам буде дуже потрібна - вони зустрінуться у першому стиковому матчі Ліги націй з командою Бельгії, яка посіла третє місце у своїй групі Ліги А. Наша ж збірна здобула право на стикові поєдинки, посівши другу сходинку в своїй групі Ліги […]
I hope, ви добре understand, що я “спікаю”?
"Розробка цього транспортного хаба дуже перспективна - глибокодумно промовив серйозний молодик в окулярах, - і обіцяє стати головним мейнстрімом у створенні нових кластерів. Тому наші провайдери..." Далі я вже не слухав, оскільки спробував поставити себе на місце пересічного обивателя, не переобтяженого знанням англійської мови. Ну, гаразд, я нею володію - принаймні, в Нью-Йорку приймали за голландця - а як же тим бідолахам, які знають її в обсязі "О'кей" і "Хаудуюденькі були!"? Але навіть мені ота лавина доречних і не зовсім англомовних запозичень, що хлинула у "солов'їну і калинову", здається надмірною. Хоча слід визнати, що не завжди вона є проявом снобізму і бажання справити враження. Англійська мова - менш "соковита" і більш стисла за українську. Займаючись іноді перекладами, зауважив, що англійський переклад за обсягом, як правило, буває суттєво коротшим за оригінальну українську версію. Приміром, довгеньке українське "набір інформаційних підходів, необхідних для […]
Перед шановним тезкою скидаю шапку
Коли, бувало, рано-вранці бачив, як він крокує алеєю парку "Сопільче", то мимоволі забував, що нас з ним роз’єднує вікова дистанція у ціле покоління. Сама енергійна хода цього чоловіка змушувала замислитися над тим, яким невладним буває час над людьми. І наскільки багато встигли вони зробити за відведений їм долею відтинок. І скільки ще, сподіваюся, встигнуть. Про те, що в Тернополі проживає мій відомий однофамілець, я довідався ще на початку своєї журналістської діяльності. Тоді не раз доводилося отримувати дивні відгуки на публікації, до яких я був непричетний і тематика котрих ніяк не перетиналася з моєю. Нині зізнаюся: в променях доброї репутації Ігоря Микитовича мені вдалося трохи "попаразитувати", перш ніж зробив собі сяке-таке ім'я в місцевій журналістиці. Нас, бувало, плутали в редакціях, виникали майже комічні ситуації з гонорарами... Що таке тематика Ігоря Дуди-старшого (дозволю собі так його назвати), довідався, не раз побувавши у […]
Замість Ніцци – в Тernopil. Кажуть щиро: C’est belle ville!
Трохи більше року тому довелося вперше побачити у нас одягнених у військову форму захисного кольору колумбійців. Деякі з них - мовчазні, з типовими похмурими обличчями нащадків стародавніх інків; інші - доволі балакучі й галасливі. Предметного спілкування з ними у тролейбусі не вийшло - мої знання іспанської обмежуються десятком-півтора слів, а мої супутники не розмовляли англійською чи французькою. Пригадую, запитав лише їх: "Voluntarios militares?", тобто "Ви - військові добровольці?", на що отримав ствердні кивки головами. Відтоді отих voluntarios доводилося переважно бачити біля установ банків, або в самих них, де вони за допомогою перекладачів масово укладали якісь угоди. Пригадую, ще подумалося: ну, нехай, там, у Колумбії звикають до зброї з малих літ, отож вояки вони, мабуть, вправні. Але ж звикли, напевно, до джунглів і гір, а театр військових дій на сході України дуже відрізняється від звичного для латиноамериканських "ландскнехтів"... Втім, виявляється, що […]
На Щиті. Спеціальний транспорт, що стає звичним
Того трохи похмурого суботнього ранку люди в пожвавленому районі міста були зайняті своїми звичними справами. Дві тітоньки обговорювали різницю в цінах на овочі на ринку і в розташованому поруч магазинчику. Літній чоловік вперто і безуспішно намагався видобути хоч краплину води з помпи у свою пластикову каністру, завзято рухаючи архаїчною на вигляд рукояттю вгору і вниз. Зграйка хлопців і дівчат у відповідному нинішній молодіжній моді "прикиді" з веселим шумом швидко промайнула поруч. Молоденька матуся суворо вичитувала свого білявого карапуза за те, що той уже вдруге примудрився ґрунтовно залізти в болото. Люди на зупинці витягували шиї, вдивляючись, чи не їдуть вже потрібні їм маршрутка і тролейбус. Біля згаданого овочевого магазинчика зупинився пікап, і водій заходився вивантажувати ящики з різнокольоровою вітамінною поживою. Звичний життєвий ритм звичайного району міста. Нічого особливого. Буквально через лічені миті це відчуття зникає. Лунає різкий звук сирени поліцейського автомобіля. […]
