Редакція

«Майдан не можливо завершити, це уже генетичний код. Майдан – це великий процес і філософія. Майдан уже не просто географічне визначення, це місце, де ми, народ, маємо можливість направити в правильне русло діючу владу або змінити її», – каже Богдан Брич. Під час трагічних подій на вулиці Грушевського в урядовому кварталі Києва у нього поцілив снайпер. Куля розірвала металеву каску. Фотографію з пораненим  майданівцем  публікували на перших сторінках всеукраїнські ЗМІ. https://youtu.be/B3z8M10HtsA Згодом було декілька операцій, реабілітація. До життя повертався, прагнучи змін.  За громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, у лютому 2016-го Президент України Петро Порошенко нагородив Богдана Брича орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Пане президенте, я, мабуть висловлю думку більшості українців, котрі хотіли б, щоб ви залишили в історії слід як Ганді, Мандела, Лі Куан Ю та інші лідери націй, […]

Датою створення «Правого сектору» вважається 28 листопада 2013 року. В період Євромайдану це було  об'єднання революційно налаштованих активістів для того, щоб висловити відмінне від інших демонстрантів та лідерів опозиції бачення методів і цілей Української Революції. На вістрі руху була організація «Тризуб» ім. Степана Бандери. До «Правого сектору» увійшли також УНА-УНСО, Карпатська січ, Білий Молот, Чорний комітет, Комітет визволення політв'язнів, окремі націоналісти та футбольні фанати. https://youtu.be/PI2lIYLvN1o Назва виникла за кілька днів до розгону студентів. Мабуть навіть не сподіваючись, що дає ім’я великому громадському революційному руху, його озвучив доцент факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Стретович. «Правий Сектор заснувався біля пам’ятника Кия, Щека і Хорива та їхньої сестри Лебідь. Хлопці просто на цій клумбі стояли, зберігали там свої речі. І в ніч з 24 на 25 листопада почав накрапати дощ. І щоб ви розуміли, міліція тоді панічно боялася навіть невеликого  поруху в становленні наметів. І від дощу жіночки та […]

Перше грудня 2013-го року, Київ, Михайлівська площа.  Після розгону студентів «Беркутом» перед Михайлівським собором зібралося кілька тисяч людей.  Вони об’єднувалися в сотні, проходили стройове навчання. Того ж дня новини рясніли заголовками: Євромайдан формує загони самооборони. Так створювався потужний всеукраїнський понадпартійний рух Самооборона Майдану. https://youtu.be/Tsv3ekCdcRo Уже в перший день заклику до Самооборони приєдналося більше тисячі добровольців. У грудні 2013-го за безпеку та порядок на  Євромайдані відповідали 17 сотень, що налічували близько 5000 осіб. Сотні на Майдані мали різні види діяльності — від організаційної та господарчої до медичної та бойової. Першим бойовим хрещенням Самооборони була чергова спроба «Беркуту» штурмувати протести у Києві в ніч на 11-те грудня. Та найбільш драматичним і трагічним етапом Революції Гідності були події 18-20 лютого 2014 року, коли силовики розстрілювали протестувальників. «14 сотня» Самооборони складалася з представників Молодіжного Націоналістичного Конгресу. Головою Тернопільського обласного осередку МНК був Іван Ковалик, в […]

П’ять років Автомайдану – одна з найвідоміших і найвпливовіших громадських організацій в Україні. Виник громадський рух як крило Євромайдану, як автомобільний супротив антагоністичному режиму Януковича. Після побиття студентів в центрі Києва у ніч 30 листопада в столиці стихійно виникали групи автомібілістів, які протяжно сигналили на знак протесту проти жорстокого розгону владою мирної акції. https://youtu.be/BfeU-wKqz78 Згодом рух переріс в активне об’єднання власників автомобілів в усіх обласних центрах України. Показовим є те, що основу революційного руху «Автомайдан» склали представники середнього класу – приватні підприємці, які на той час не були в політиці і не були відомі на широкий загал. Їм протистояла влада, видумуючи абсурдні законодавчі методи, які ввійшли в історію під назвою «закони  16-го січня». Тоді Верховна Рада заборонила пересування по автомобільних шляхах колон більше 5-ти машин. Висміюючи такі методи, Автомайдан довів дії режиму до анекдоту, кріплячи на автомобілі наліпки «Не їдь […]