Сьогодні, 20 лютого, вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні – 107 загиблих, які ціною власного життя вибороли свободу для наступних поколінь. Ця трагічна дата назавжди закарбувалась в українську історію чорними літерами.
Проте боротьба триває. Щодня українці стоять на смерть, щоб боронити нашу святу українську землю від московського зла. Та саме імена Героїв Небесної Сотні стоять першими у переліку загиблих у російсько-українській війні, яка триває уже понад 10 років.
Згадаймо сьогодні тих героїчних людей з Тернопільської області, котрі боронили нас усіх на Майдані.
Назарій Юрійович Войтович
Войтович Назар зі Збаражчини, зі села Травневе. Батьки, для яких він був єдиною дитиною, хвилювались і не пускали його в Київ. Казали, якщо хоче підтримати країну, може йти на місцевий Майдан.
Ще в середу, 19 лютого, Назар був на навчанні, а вже ввечері скочив в автобус до столичного Майдану. Уже на наступний день він загинув, пробувши на Майдані кілька годин. Назара вбили пострілом в голову – снайпер влучив хлопцеві просто в обличчя, повідомила жахливу звістку мамі волонтерка Юлія Вотчер із Михайлівського собору.
Устим Володимирович Голоднюк
Устиму Голоднюку, майбутньому військовому, курсанту Львівського державного ліцею імені Героїв Крут, назавжди 19. Під час розгону Майдану 30 листопада Устим разом з іншими укривався в Михайлівському соборі. Беркутівці його так побили, що хлопцеві наклали 12 швів. Він подав заяву в прокуратуру через побиття – натомість карну справу завели на нього.
Рани Устима загоювались 2 тижні – після цього хлопець повернувся на Майдан. Тоді саме був кривавий четвер (20 лютого). Він біг Інститутською витягувати когось з поранених, коли йому в голову влучила куля снайпера.
“Коли ми його підібрали, він вже був мертвим. Спочатку я його і не пізнав, але коли в готелі «Україна» витягнув з його кишені паспорт, то зрозумів, що наша держава втратила свого великого героя,” – цитує свідчення очевидця Телещука Юрія “Вікіпедія”.
Капінос Олександр Анатолійович – псевдо “Кремінь”
Олександр родом із села Дунаїв Кременецького району мав лише 29 років, коли загинув 18 лютого близько 21 години біля барикади поблизу Будинку профспілок. Силовики кинули в барикаду, де він перебував, гранату. Його довезли до лікарні і зробили операцію. Після 4-годинної операції в Олександра Капіноса зупинилося серце.
«Сашко загинув з вірою в те, що справи його будуть продовжені і Україна пишатиметься своїми синами», — переконана його дівчина Олена Котляр. 10 березня Олександру мало б виповнитися 30 років. Після перемоги Єврореволюції він збирався одружитися.
Ігор Ігорьович Костенко
Героєві Небесної Сотні Ігорю Костенко було 22 роки. Він був журналістом, географом, дописувачем української Вікіпедії. Народився на Бучаччині, де жив з бабусею та дідусем. Неодноразово їздив на Майдан ще з самого початку протистоянь.
Загинув 20 лютого 2014 року під час боїв на вулиці Інститутській. На його тілі знайшли 2 вогнепальних поранення – у голову та груди, а також переломи ніг.
Тарас Ігорьович Слободян
Тарас Ігорьович Слободян починав свій шлях на науковій ниві при ТНЕУ, коли почалася Революція Гідності. Він закінчив магістратуру з відзнакою, писав наукові роботи, виступав на конференціях, працював методистом, згодом вступив до аспірантури. Захист дисертації затягнувся і Тарас у серпні 2013 року вирішив поїхати на роботу до Києва. З початком Революції почав ходити на Майдан. Ще у грудні батьки спілкувались з ним, але потім він перестав виходити на зв’язок.
Тіло Тараса знайшли аж на Сумщині. На ньому були сліди катувань, не було руки. 5 березня 2014 року його поховали у Тернополі, проте винних у його смерті досі не знайшли.
Василь Степанович Аксенин
Василь Степанович народився у селі Литячі колишнього Заліщицького району. Працював приватним підприємцем, мав дружину та двох синів. Коли почались протести на Майдані, приїхав, щоб підтримати протестувальників.
Дізнавшись про загострення протистоянь, 18 лютого приїхав до столиці. Коли вранці 20 лютого беркутівці почали відступати, зателефонував дружині востаннє. Василь повідомив, що йде в наступ. Близько 9 ранку він отримав вогнепальне поранення у живіт. Куля пробила тазостегнову кістку.
Побратими винесли його з обстрілу, доправили до лікарні. Потім його перевели у клініку міста Ряшів, що у Польщі. Там він помер внаслідок зупинки серця.
Василь Михайлович Мойсей
Василь Мойсей народився та вчився у школі на Бучаччині. Згодом переїхав у Луцьк, де вчився в інституті. Коли почалися протистояння на Майдані, поїхав до Києва. Востаннє прибув до столиці в ніч з 18 на 19 лютого.
“Краще вмерти вовком — ніж жити псом”, – писав він на своїй сторінці у соцмережах.
Серце Василя зупинилося у київській лікарні після того, як він отримав вогнепальне поранення у груди. Вранці 20 лютого 2014 року у нього вистрілив снайпер. Василь мав цивільний бронежилет, але куля пошкодила важливі кровоносні судини.
Фото – Вікіпедія, відкриті джерела
About the author
На Тернопільщині побито ще один температурний рекорд
На Тернопільщині побито ще один температурний рекорд. Про це розповіли в Укргідрометцентрі. "У м. Тернополі 03 вересня 2025 року був перекритий історичний максимум температури повітря і становив він на цю дату 29,9º тепла", - йдеться у повідомленні Тернопільського обласного центру з гідрометрології. Попередні такі температури були зафіксовані у 1984 році. Нагадаємо, спека на Тернопільщині затримається мінімум до суботи. Далі очікується незначне зниження температури повітря, проте бабине літо буде.
Мобілізували уже восьмого священника УПЦ МП Тернопільської єпархії
У Тернополі мобілізували клірика кафедрального собору свв.мцц. Віри, Надії, Любові та Софії УПЦ МП- диякона Василія Марко. Про це повідомили на сторінці Тернопільської єпархії УПЦ. "Тернопільська єпархія Української Православної Церкви просить всіх сугубих молитв за клірика кафедрального собору свв.мцц. Віри, Надії, Любові та Софії м. Тернопіль диякона ВАСИЛІЯ МАРКО. Вчора Тернопільске ТЦК забрало диякона Василія і досі не відпускать! А також просимо молитв за мобілізованих священників Тернопільської єпархії: Архімандрита Пафнутія Протоієрея Ігоря Протоієрея Ігоря Протоієрея Юрія Протоієрея Георгія Протоієрея Іоанна Протоієрея Георгія Диякона Василія", - йдеться у дописі. Нагадаємо, 10 червня 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті затвердила перелік із 7736 релігійних організацій, чиї священнослужителі можуть бути заброньовані від мобілізації. Однак, тисячі парафій УПЦ, які, ігноруючи закон України, не перейшли до інших, не пов’язаних з Москвою конфесій, до цього списку не увійшли. Тому вони можуть бути мобілізованими. […]
У селі біля Тернополя спалахнув трансформатор
У селі Гаї Шевченківські поблизу Тернополя загорівся електричний трансформатор. Рятувальники оперативно прибули на місце події та швидко ліквідували вогонь. Інформацію про інцидент повідомили в ДСНС Тернопільської області. Окрім цього випадку, вогнеборці також гасили електролічильник у Копичинцях. "Також вогнеборці ліквідували пожежу електролічильника в м. Копичинці та трансформатора в с. Гаї Шевченківські, що вкотре доводить необхідність слідкувати за станом електромереж", - йдеться у повідомленні. Причини загоряння трансформатора поки що з'ясовують. Постраждалих у результаті інциденту немає. Фото ілюстративне
На Тернопільщині чоловік жорстоко покалічив рідного брата
На Підгаєччині сталася жахлива сімейна трагедія - після спільного вживання алкоголю один брат жорстоко побив іншого. Нападник використав шматок шиферу як зброю і завдав кілька ударів по голові своєму рідному братові. Постраждалого з тяжкими травмами черепа доправили до обласної лікарні. Про це повідомили у пресслужбі поліції Тернопільської області. Конфлікт між братами стався у селі Лиса Підгаєцького району. За словами підозрюваного, сварка почалася через те, що брат виганяв його з подвір'я і бив. Чоловік не стримався і схопив перший-ліпший предмет - шматок шиферу. Після нападу винуватець втік у ліс, але поліцейські швидко його знайшли. Співробітники відділу поліції №1 міста Бережани провели пошукову операцію і затримали зловмисника.
Любов онлайн з тернополянином обійшлася жінці у 37 тисяч євро
Жінка з-за кордону стала жертвою афериста, який видурив у неї 37 тисяч євро. Шахрай використав додаток для знайомств, щоб увійти в довіру до потерпілої. Про це повідомила поліція Тернопільської області. Потерпіла розповіла правоохоронцям, що майже рік спілкувалася з чоловіком через мобільний застосунок для знайомств. Спочатку він також жив за межами України, але потім написав, що приїхав до Тернополя вирішувати справи. Незнайомець переконував жінку, що планує з нею спільне майбутнє, однак зараз потребує фінансової підтримки. Аферист розповідав історію про проблеми з податками, від яких начебто залежало його подальше перебування в Україні. Довірлива жінка, переживаючи за стосунки, переказала йому на банківський рахунок 37 000 євро. Після отримання грошей шахрай зник - перестав відповідати на повідомлення та дзвінки. Поліцейські нагадують: злочинці вміло маніпулюють людськими почуттями, використовуючи історії про кохання або скрутні обставини. Щоб уникнути обману, не варто надсилати кошти або ділитися банківськими даними […]
“Честь – собі, життя – Богові і Україні”: презентували фільм про Героя та відомого краянина Любомира Крупу
У Тернополі відбулась презентація документального фільму, присвяченого пам'яті загиблого захисника України та відомого краянина Любомира Крупи. Стрічка має назву "Честь - собі, життя - Богові і Україні" та розповідає про життя і подвиг воїна очима його близьких. Фільм створила тернопільська журналістка Ольга Терещук. У фільмі взяли участь родина Героя, його друзі та побратими, які поділились особистими спогадами про Любомира. Вони розповіли про те, яким він був у житті та як пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. До початку війни Любомир Крупа обіймав посаду депутата Тернопільської обласної ради. На початку повномасштабного вторгнення він одразу став на захист рідної землі. Від березня 2023 року воїна вважали безвісти зниклим, а через рік Тернопільський міськрайонний суд офіційно визнав його загибель. https://youtu.be/_yEIICmkXLA Дружина загиблого Ірина розповіла, що найбільше він цінував сім'ю, яку він створив. "Він дуже любив своїх синів, і сказати, що він […]
