Тернопільські перевізники, начальник міського управління транспорту, громадські активісти зібралися в одному залі у Тернополі 8 травня під час тренінгу «Муніципальний транспорт: українські реалії та польський досвід». Те, що ці люди прийшли разом поспілкуватися про транспортну сферу – дуже добре, кажуть організатори та спікери тренінгу. Адже часто буває так, що розмови між владою, перевізниками, громадою та активістами не закінчуються конструктивом.
– Ми як хлопці з іншого міста будемо намагатися віднайти конструктив у цьому залі, – сказав один зі спікерів – заступник міського голови Житомира Дмитро Ткачук. Він разом з керівником місцевого підприємства-оператора електронного квитка Іваном Фурлетом спілкувався з учасниками тренінгу про те, яким має бути зручний, доступний та якісний громадський транспорт.
Дмитро Ткачук та Іван Фурлет – експерти місцевого рівня, які в останні 5 років активно працюють у транспортній сфері і мають чим поділитися.
– Ми були в громадській діяльності, політичній, вивчали іноземний досвід, а нині працюємо в органах влади, комунікуємо з перевізниками і громадою. Тому спробуємо об’єктивно зробити так, щоб ви почули нас, а ми почули вас, бо в кожної сторони є раціональне зерно, – звернувся до учасників тренінгу пан Ткачук. – Недостатньо володіти інформацією, важливо її використати. Всі ми можемо сісти в інтернеті і подивитися, як там в Польщі, у Франції, Китаї чи Америці. Але реальність така, що вийдемо на вулиці нашого міста, а у нас все по-іншому.
Не все, що на картинці, працює
Дмитро Ткачук має досвід навчального візиту до Польщі у 2015 році, де почерпнув багато позитивних речей і мав можливість впровадити ряд рішень уже в наших реаліях. Про це він розповів у інтерв’ю “Терміново”.
– Ми дивимося картинки, а у нас їх важко застосувати, бо у нас трохи інші обставини, – каже він. – І сьогодні ми маємо певний досвід і можемо сказати, що нам підходить, а що ні. Що, на жаль, залишається тільки на картинці або навпаки як його можна трансформувати, щоб воно запрацювало у нас. У нас часто кажуть: у них проїзд стільки, а у нас стільки. А в них зарплати такі, а в нас інші. А в них автобуси нові, а у нас іржаві маршрутки. Чому? Маючи два різних досвіди (польський та український), а також досвід громадської діяльності, ми бачимо реальну картину з різних сторін медалі. На цьому заході склалася доволі унікальна ситуація – я думаю не так часто в діалозі зустрічаються активісти, представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій. Як правило вони зустрічаються зі скандалами і навіть бійками. А донести аргументи кожного, будучи нейтральним до вашого міста – це сьогодні наше завдання. Де праві одні і це треба визнавати, де на шальках терезів переважають інші – на це треба теж зважити.
З слів Дмитра Ткачука, у транспортній сфері Житомира вже є багато запроваджень, запозичених у Польщі. Це принцип роботи громадського транспорту, оновлення транспорту, розклад руху, електронні квитки.
– Загалом шлях змін доволі повільний, – каже він. – Від “побачив і зробив” є ще багато рутинних моментів, моментів опору від громадськості, активістів, чиновників. І ми намагатимемося проговорити як з цими всіма моментами працювати, як боротися з тими каменями на шляху.
Про вартість проїзду
Нормальна вартість проїзду це скільки? Одне з питань, які піднімає під час тренінгу Дмитро Ткачук.
– З приводу цього питання очікуємо палких дискусій, бо кожен переконаний у своєму, – каже він. – Дешево і комфортно, чи реальна вартість продукту і відповідний сервіс по тій ціні, яку ти платиш. Знайти золоту середину тут доволі непросто, але будемо намагатися донести здорові аргументи з однієї сторони і ті реалії, які стоять з іншої. Якщо ми говоримо про ринкове ціноутворення, будь-яка послуга має ціну. Такі поняття як безкоштовний проїзд нізвідки не беруться, якщо хтось їде безкоштовно, хтось за це платить. І це треба усвідомлювати. Це платить або інший пасажир або кошти компенсовують з бюджету, але вони є. Споживач на жаль цього не сприймає, як і все, що стосується міських тарифів. Часто чуємо: ну не піднімайте тарифи, давайте з вересня, а не сьогодні. А ринок не питає, якщо зросло паливо, то воно зросло сьогодні. І ці моменти треба обговорити. Так само з оновленням рухомого складу. Усі прекрасно розуміємо, що той транспорт, який у нас їздить, він давно вже незадовільний. Кажуть: купуйте новий. Звідки купити, з чого заплатити і в яких умовах цей транспорт буде експлуатуватися? Бо якщо кожен кілометр, проїханий тролейбусом чи автобусом – це прямі збитки, то ніхто їх купувати не буде, ні приватний підприємець, ні місто, ні комунальне підприємство. І тут треба розуміти, що інвестуючи кошти, вони мають повертатися.
Зараз проїзд у тролейбусі в Житомирі коштує 3 грн, у маршрутці – 5 грн. Зростання тарифу буде, каже Дмитро Ткачук.
– Зростання треба планувати вже наступного дня після попереднього, – каже він. – У нас питання тарифів піднімають раз на кілька років і відтягуються до останнього. Коли заходимо в мінус, зразу стрибки на 2-3 грн і це доволі нездоровий підхід. Тариф треба змінювати на невеликі суми ледь не кожних півроку. А ми зазвичай тягнемо до останнього, а потім – “хірургічне втручання”.
Якість послуг і ввічливість водіїв
Пан Ткачук порушує питання якості послуг і ввічливості водіїв.
– В будь якій сфері є соціальна складова, а є економічна. І тут так само. Якщо водій працює 16 годин на добу, то повірте, навіть якщо він вчора закінчив консерваторію і відпрацював ось так, наступного дня він буде нервовим і адекватної комунікації з пасажиром не буде. Тому умови праці і рівень оплати формують якість надання послуги. Цей зв’язок завжди є. Водій має працювати зміну 8 годин, але насправді у 99% випадків такого немає. Є служби, які мають це контролювати, але цього не відбувається. Палиця має два кінці – бо якщо посадити два водії на автобус, якщо дати дві зарплати замість однієї, якщо сплатити всі податки, то не прийдеться говорити про низькі тарифи, вони автоматично стануть більшими. Якщо ми купуємо новий транспорт, тариф автоматично стає більшим. І той зв’язок між сервісом і вартістю проїзду проходить скрізь червоною ниткою.
На заході також була присутня представниця польської сторони – президент Європейського інституту задля демократії Дорота Мітрус.
– Ми багато років співпрацюємо з друзями з України. Спікери, були учасниками поїздок в Польщу у рамках нашої програми. Вони розкажуть, що вдалося досягнути в Україні, – каже вона. – Я сподіваються, що ситуації з польського досвіду вони використали. І тому хочу поспілкуватися і дізнатися, що ще треба Україні і як ми можемо допомогти як сусіди, які співпрацюють з українськими неурядовими організаціями. Знаю, що певний польський досвід добре прижився в Житомирі. Кожна країна різна, але ми хочемо надихати, бо деякий досвід можна перекласти з Польщі на Україну. Ми можемо розповісти, які помилки зробили Польща, коли робили транспортні реформи і хочемо допомогти наших друзям, щоб вони тих помилок не робили.
About the author
Із кранів текла “кава і віскі” : чому тернополяни не змогли набрати чистої води перед її відключенням
Фото ванн з брудною водою, яку набрали напередодні відключення водопостачання у Тернополі, публікують користувачі соцмереж. Як тільки не називають з іронією рідину, яка тече з кранів: кавою, віскі, шампанським, фантою. Брудна вода увечері 18 травня з'являлася у різних мікрорайонах міста, пишуть у соцмережах. Тернополяни цікавляться, чому вода такої поганої якості. Нагадаємо, у Тернополі на два дні припинене водопостачання мікрорайонів “Сонячний”, “Аляска”, “Східний”, “Канада”, “Дружба”, “Кутківці”, “Пронятин”, “Березовиця”, а також довколишніх сіл у зв’язку з плановим промиванням водопровідних мереж і ремонтними роботами на насосних станціях та мережах. Як повідомили у КП “Тернопільводоканал”, постачання води припиняється з 00 год 19 травня до 24 год 20 травня. Проте багато тернополян розповідають, що брудна вода почала тексти з кранів ще з 20.00 18 травня. “Або ванну мити, або сидіти без води 2 дні” “То навіщо писати, що відключають в 00.00 год 19 травня, якщо ти […]
П’ятирічна Злата з Тернопільщини віддала 34 см свого волосся на перуки онкохворим дітям (відео)
Своє довге волосся заради перук для онкохворих діток вирішила підстригти 5-річна Злата Воробель із Заліщиків. Дівчинка цілий рік виношувала цю ідею і нарешті втілила її у життя. - Якось донечка побачила по телебаченню сюжет, де дівчинка віддала своє волосся на виготовлення перук для онкохворих дітей, - пригадує мама Злати Юлія Воробель. - Тоді моя чотирирічна дитина почала розпитувати: що таке онко? Чому діткам необхідні перуки? Чому її ровесники такі бліденькі і сумні? Ми намагались їй все пояснити. А згодом Златочка повідомила, що відмовляється підстригати кінчики, бо хоче відростити достатню довжину, щоб пожертвувати свою косу. На добру справу Злата віддала 34 см волосся. Заплетені дитячі кіски відправили до Львова для проєкту Hair for Share. Як розповідає Юлія Воробель, у її доньки змалечку довге волосся, лише час від часу їй підрівнювали кінці. Проте у останній рік, відколи дитина загорілась мрією стати донором, […]
На Тернопільщині таксист висадив пасажирку з авто, коли вона попросила його одягнути маску
Про неприємний інцидент з водієм таксі у Теребовлі художниця Марія Ворончак написала у фейсбуці. 12 травня на автостанції жінка взяла таксі місцевої фірми “Княже”. “Проїхавши декілька метрів, я помітила, що водій був без маски і попросила його одягнути її. Він не тільки відмовився виконати моє прохання, але розвернувся і висадив мене знову на автостанції”, - написала обурена пасажирка. Жінку не розуміє, чому кожного разу потрібно просити таксистів одягати маски. - Чому керівництво таксі в Теребовлі не зобов'язує водіїв одягати маски при посадці пасажира? Яке право мав водій висадити мене з машини лише за те, що я попросила одягнути маску? - запитує Марія Ворончак. Вона також просить фірму таксі розібратися з поведінкою водія. “Відповів, що не повезе мене” Про цей випадок, як розповіла Марія Ворончак журналістці Терміново, вона одразу повідомила диспетчера служби таксі, де їй сказали, що у ситуації розберуться. Проте […]
“Збив і залишив помирати”: потерпіла у ДТП на Тернопільщині вимагає покарати сина поліцейського
19-річна Олена Хрещук з Тернопільщини добивається покарання винуватця ДТП, в якій вона отримала серйозні травми. Аварія сталася в серпні минулого року. Дівчина за цей час пережила дві операції, наново вчиться ходити, а водій, який є сином заступника начальника Шумського відділення Кременецького відділу поліції розгулює на волі. Про це Олена Хрещук написала на своїй сторінці в Instagram. Аналогічний пост опублікувала її мама Людмила Хрещук у фейсбуці. Матеріал містить фото з елементами насильства (ред.). “Він далі їздить на машині, мотоциклі, тракторі” “8 місяців тому, 24 серпня син замначальника поліції Андрій Д., житель с.Бриків Шумського району на службовому автомобілі батька збив мене і залишив саму помирати на вулиці, - написала у соцмережі Олена Хрещук. - Якби не почули люди в придорожній хаті, то не знаю, що було б зі мною до ранку. У мене внаслідок аварії вибиті зуби, перелом коліна зі зміщенням, струс […]
“Єдина надія – на Всевишнього і добрих людей”: на лікування Арсенка з Тернопільщини вже зібрали перший мільйон доларів
Тисячі людей з Тернопільщини, всієї України та світу об’єдналися заради того, щоб зібрати кошти для маленького Арсена Бориса зі Скалата, в якого діагностували рідкісне захворювання СМА - спінально м’язова атрофія. Небайдужі люди надсилають кошти на рахунки батьків хлопчика, організовують конкурси, ярмарки, розіграші, марафони, розпродажі, благодійні вечори. До доброї справи підключаються школярі, церковні парафії, волонтери, співаки, блогери, політики та підприємці. Нещодавно вдалося зібрати перший мільйон доларів на придбання ін'єкцї, яка коштує 2 млн 300 тис. доларів. “Раніше ми думали, що це нереально...Але завдяки кожному з Вас за три місяці ми зібрали майже половину потрібної суми! Навіть не можу уявити СКІЛЬКИ людей подали нам руку допомоги ! Люди, ми щиро просим, не залишайте нас...Зустрівшись з родиною, розкажіть їм історію Арсенка... У нас єдина надія на Всевишнього і на добрих людей” , - написала у соцмрежі фейсбук мама Арсена Надія Борис. На другий […]
У міськраді чекають на заяву мами залишеного у “Вікні життя” хлопчика
Інформація про те, що мама залишеного у “Вікні життя” хлопчика за кілька днів повернулася за сином, з’явилася у деяких тернопільських ЗМІ. Проте наразі офіційно цього не підтверджують ні у пологовому, ні у міськраді. - Станом на 5 травня до нас із заявою мама не зверталася, - повідомила виданню Терміново начальниця міського управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей Христина Білінська. - Офіційного листа із лікарні про появу мами ми теж не отримували. Дітей переводять з пологового Медична директорка з дитинства та пологової роботи міської лікарні №2 Ольга Сидорчук також не підтвердила зацікавленість матері покинутим сином. Як каже вона, лікарня не займається усиновленням, відтак таких питань вона коментувати не може. Нагадаємо, 28 квітня у "Вікні Життя", що в тернопільській міській лікарні №2, залишили здорового двотижневого хлопчика. Його назвали Володимир Великодній. А наступного дня у “Вікні життя” з’явилися ще новонароджені двійнята. Тут […]
