Соціум і народознавство
Книги про суспільство — це не завжди суцільна аналітика та фактологія. Галина Лозко у своїй роботі “Українське народознавство” пропонує звернутися до витоків формування української нації й натхненно описує всі особливості нашого народу. Авторка торкається теми ментальності та соціопсихології українців, що змінювалися з плином часу й обставин, аналізує релігійні течії та прадавні вірування на основі “Велесової книги”, а також їхній вплив на життя наших предків та нас самих. Значну увагу тут приділено й етнографії, і економіці, і сімейному устрою, і фольклору. Тобто читач має все для того, аби всебічно вивчити та зрозуміти українство.
Книжки про фольклор виконують важливу місію, адже усну народну творчість необхідно берегти й передавати наступним поколінням. З цим чудово впорався Олексій Кононенко у книжці “Українська міфологія: фольклор, казки, звичаї, обряди”, структурувавши та проаналізувавши всі найбільш розповсюджені жанри народного доробку. Тут наочно можна побачити, як поетичне слово та обрядовість впливали на світогляд і повсякденне життя звичайного українця протягом віків.
Суспільні науки – усе просто
Приклад нетривіальної книжки про суспільні науки — це “Як суспільства пам’ятають” Пола Коннертона. Звертаючись до феномену колективної пам’яті, учений пробує розібратися в тому, як наступні покоління отримують зразки мислення у спадок від попередників, та як потім реалізуються закладені громадянські сценарії. Такий незвичайний підхід до вивчення особливостей народної свідомості в парадигмі культурної антропології точно зацікавить тих, хто бажає пізнати науку народознавства під іншим кутом.
Книги з народознавства (https://book-ye.com.ua/catalog/narodoznavstvo/) від колективу вчених під керівництвом Степана Павлюка розповідають про історико-культурний спадок різних територіальних угруповань України. Наприклад, “Етнографічні групи українців Карпат. Бойки” присвячені традиціям, побуту, віруванням і обрядам, військовій справі та фольклору цієї народної групи, їхнім змінам від давніх часів і до сьогодні.
Сучасні книжки про Україну щиро й без прикрас описують історичні події, викриваючи раніше приховані факти й фальсифікації. У книжці “Від Руси — до України. Шлях до себе. Книга 2” В. Кушніра та Г. Могильницької мова йде про шлях українців до власної державності, культурного розвитку, змін під впливом епох. Автори активно відстоюють українську ідентичність. Про інші ж аспекти народознавства можна дізнатися ще у двох томах цієї науково-дослідницької праці.
На щастя, в сучасному світі тема оголеного тіла й інтимних стосунків вже не така табуйована та сороміцька, існує чимало якісної літератури, що торкається цього питання. Проте яке ж місце сексуальна культура займала в наших предків? У серії книжок Ірини Ігнатенко розкриваються всі подробиці особливостей статевого виховання, ставлення до жіночої та чоловічої фізіології, до інституту шлюбу. Так, книжка “Жіноче тіло у традиційній культурі українців” присвячена звичаям, соціальним, інтимним і медичним аспектам сприйняття та формування образу жінки в минулому.
Кожен історичний період знаходить своє відображення в образотворчому, декоративно-прикладному та літературному мистецтві. У книжці “Міф. Фольклор. Символ. Образ” О. Найден намагається віднайти те, що об’єднує всі ці твори, хай це обрядові пісні, легенди, картини, скульптури, традиційний посуд чи одяг. Який же відбиток наклала ментальність на творчість, і чи справді існує квінтесенція української культури, яку можна помітити в усьому?