У Кременці частково ремонтують заїзд до одного з найвідоміших туристичних місць Тернопільщини – Замкової гори. Про це повідомляють у Кременецько-Почаївському ДІАЗі.
“22 червня 2023 року силами заповідника здійснено частковий ремонт дороги на Замкову гору”, – зазначають у заповіднику.
Довідка
Уже в домонгольську добу в Кременці були міцні фортифікації, що складалися, очевидно, із земляних валів та дерев’яних стін. На початку 1241 р. їх не зуміли здобути орди Батия, у 1254 р. – хана Куремси. У 1259 р. на вимогу монголів оборонні споруди Кременця русини демонтували.
Після загибелі Галицько-Волинської держави понад сорок років Кременець перебував в епіцентрі гострої боротьби Польщі, Угорщини, Литви і Золотої Орди за її спадщину і часто переходив із рук у руки, аж поки в 1382 р. тут остаточно не утвердилися литовські князі. У другій половині XIV ст. замість дерев’яно-земляних фортифікацій із місцевого каменю-пісковика побудували мурований замок, який складався з оборонних стін і двох башт. У 1530 х рр. добудували третю башту (так звана башта над новим домом) і вирубали в скелі криницю, яку використовували як резервуар для зберігання дощової води.
Восени 1648 р. замок був здобутий козаками і зруйнований. Оборонні функції споруда втратила, але частина її приміщень до кінця другої третини XVIII ст. використовувалася для зберігання актових книг ґродського і земського судів.
Об’єкт взято під охорону на основі постанови Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 р. № 970. Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури України), затверджений 2 червня 1999 р.; охоронний номер 666/ 0. Знаходиться на балансі Кременецько-Почаївського ДІАЗу; використовується для туристично-екскурсійної діяльності.