Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
Росія атакувала пункт пропуску на кордоні з Польщею (відео)
Росія завдала удару по українсько-польському пункту пропуску «Ягодин». Про це повідомив глава МЗС України Андрій Сибіга. За його словами, атака є проявом російського терору, який уже безпосередньо стосується безпеки Європейського Союзу та НАТО. «Варварські удари Росії по українсько-польському пункту пропуску “Ягодин” — це не просто продовження атак на наші державні кордони. Це путінський терор, що “стукає” безпосередньо у двері ЄС і НАТО», — наголосив Сибіга. Міністр закликав міжнародних партнерів до негайної та максимально жорсткої реакції на дії Росії. Зокрема, Сибіга закликав запровадити повне торговельне ембарго проти РФ, заборонити в’їзд громадянам країни-агресора та посилити санкції проти російського військово-промислового комплексу. «Путін має зрозуміти: на його варварство відповідатимуть рішучими діями, які підвищать ціну війни для нього до неприйнятного рівня. Це єдиний спосіб його зупинити», — заявив глава українського МЗС.
Є постраждалий та влучання: наслідки обстрілу Тернополя
У Тернополі 13 вересня зафіксували влучання в об’єкт інфраструктури внаслідок чергової атаки російських ударних безпілотників. Наразі відомо про одного постраждалого. Про наслідки атаки повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. За його словами, на місці влучання працюють рятувальники ДСНС. Через ситуацію, що склалася, тимчасово перекрили рух на так званому «горбатому» мості. "Уражено об`єкт транспортної інфраструктури та промислове приміщення. На місці працюють рятувальники ДСНС, пожежа ліквідована", - додав начальник ОВА Тарас Пастух. Як "Шахеди" атакували Тернопіль Атака на Тернопільщину розпочалася ще вночі. Близько 00:20 в області оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних безпілотників. Частина дронів рухалася повз Тернопіль у напрямку Львівщини. «Ударний БпЛА на Тернопільщині південніше Великої Березовиці курсом на захід у напрямку Львівщини», — попереджали Повітряні сили ЗСУ. Вранці атака продовжилася. Близько 5:00 на Тернопільщині знову оголосили повітряну тривогу. Поблизу Тернополя мешканці чули вибухи та роботу протиповітряної оборони. Близько 09:20 у […]
Понад 250 обшуків по Україні: СБУ накрила виробників фальсифікату для схуднення
По всій Україні одночасно проходять понад 250 санкціонованих обшуків у справі про виготовлення та продаж фальсифікованого препарату для схуднення «Biopatid». Про це повідомила Служба безпеки України. Головне: Одночасно у різних регіонах країни тривають понад 250 санкціонованих обшуків. Розслідування веде Дніпропетровська обласна прокуратура спільно з СБУ. Йдеться про незаконне виготовлення та збут завідомо фальсифікованого препарату «Biopatid» у складі організованої групи. Кваліфікація — ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 321-1 Кримінального кодексу України. Деталі щодо кількості підозрюваних та вилученого товару правоохоронці обіцяють оприлюднити згодом. Що відомо про справу За даними слідства, група осіб налагодила виробництво та збут підробленого препарату «Biopatid», видаючи його за оригінальний засіб для схуднення. Кримінальне провадження розслідується за фактом фальсифікації лікарських засобів, вчиненої організованою групою, — це передбачає ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою) та ч. 2 ст. 321-1 КК України (обіг фальсифікованих […]
Тернопіль атакують дрони: що відомо станом на ранок
Ворог продовжує тероризувати Тернопільщину ударними дронами. Вночі та вранці у Тернополі було чутно вибухи, працювала ППО. "Терміново" розповідає все, що відомо про атаку. Близько 00:20 у Тернопільській області було оголошено "жовтий" рівень небезпеки. Це означає, що область атакують дронами. БПЛА проходили повз обласний центр, та потім звернули на Львівщину - там теж оголосили дронову небезпеку. "Ударний БпЛА на Тернопільщині південніше Великої Березовиці курсом на захід у напрямку Львівщини", - попереджали Повітряні Сили ЗСУ. Атака продовжилась і вранці - близько 5 години в області знову оголосили про повітряну тривогу. Поблизу Тернополя чули роботу ППО та звуки вибухів. Повітряні сили та начальник ОВА Тарас Пастух повідомляли про наближення ворожих цілей до обласного центру. Близько 09:20 поблизу Тернополя знову фіксували проліт ударних дронів. Атака продовжується - перебувайте в укриттях.
Повернення додому: прах уродженки Тернопільщини ексгумували в Люксембурзі
У Люксембурзі ексгумували прах уродженки Тернопільщини Марії Федак, яка була матір’ю двох жінок, пов’язаних із провідниками українського визвольного руху. Її донька Софія Федак-Мельник була дружиною голови ОУН Андрія Мельника, а Ольга — дружиною Євгена Коновальця. Про це повідомив голова ОУН Богдан Червак. Марія Федак народилася 1874 року в селі Угрині. Після Другої світової війни її родина опинилася в еміграції. Там Марія померла й була похована в Люксембурзі. Незабаром, за бажанням родини, її прах перевезуть до Львова, де вона нарешті знайде вічний спочинок на рідній землі.
У Тернополі відбудеться виставка, присвячена загиблому на війні викладачу з ТНПУ
У Тернополі відкриють виставку, присвячену пам’яті Володимира Брославського — викладача Тернопільського національного педагогічного університету, який загинув, захищаючи Україну. Відкриття виставки «Він віддав своє сьогодні — за наше завтра» відбудеться 18 вересня об 11:00 у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Про захід повідомила дружина загиблого Тетяна Брославська. За її словами, виставка має стати способом гідно вшанувати пам’ять Володимира та зберегти для рідних, друзів і колег речі, які були частиною його життя. «Особливо коли ще рік тому всі ці речі були частиною життя живої людини, а сьогодні вони стали частиною її пам’яті», — написала Тетяна Брославська. Жінка запросила рідних, друзів та колег долучитися до відкриття виставки та бути поруч із родиною у ці пам’ятні дні. Наступного дня, 19 вересня о 9:15, у храмі Святої Софії — Премудрості Божої в Тернополі відбудеться заупокійна служба за Володимиром Брославським. Володимир Брославський — кандидат історичних наук, доцент […]
