Про небезпеку, яка може чекати на відвідувачів Кременецького ботанічного саду, попереджають в установі. У лісовому масиві ботсаду трапляються «пастки» – не діючі вугільні шахти. Провалля можуться сягати глибини до 10 метрів.
“Вище основного входу до шахти залишилися вентиляційні канали, які наповнені водою. З плином часу, у зв’язку з природніми процесами (просіданням ґрунту, вивітрюванням тощо) кріплення у шахтах втратили свою міцність, внаслідок чого обвалюються. По схилу гори просідає ґрунт та утворюються провалля, їх глибина може досягати 10 метрів.
Густа трава, листя з дерев приховують зовнішній вигляд, створюючи суцільну лісову підстилку, яка маскує небезпечні ділянки. Працівники ботанічного саду ці ділянки промаркували сигнальними стрічками. Однак, зважаючи на «культуру» відвідувачів, стрічки довго не затримуються. Тому адміністрація ботанічного саду застерігає: будьте обережні та обачні, прогулюйтеся дорогами та протоптаними стежками”, – наголошують у ботсаду.
Довідка
1 липня 1944 року за наказом уповноваженого Наркомвугілля СРСР утворено Кременецьке шахтоуправління, яке діяло до 1952 року. Воно розробляло лише одне поле-ділянку «Куличівка» (на даний час територія Кременецького ботанічного саду), запаси якого становили 346 тис. тонн. Потужність пласта від 1,2 до 2 метрів.
У фондах Кременецького краєзнавчого музею зберігаються документальні матеріали періоду 1923-1925 рр. ХХ ст. «Про експлуатацію бурого вугілля в Кременці». У 1925 р. до Кременця був відряджений гірничий інженер Броніслав Ясінський, який вивчав роботу шахти у Кременці, видобуток вугілля, знайомився з роботою Товариства по добуванню вугілля та експлуатації шахт.