18 травня 1944 року розпочалася депортація кримських татар з Кримського півострова – майже півмільйона кримських татар завантажили в вагони і вивезли у віддалені райони СРСР (у Сибір, до республік Середньої Азії). Під час цього “переселення” загинули тисячі дорослих і дітей.
Сталін планував їх знищити. Він заборонив навіть згадувати про цей народ і назву “кримські татари”.
Офіційна причина депортації – масовий колабораціонізм з нацистами під час Другої світової війни.
Після виселення Сталін перейменував 90% сіл і міст Криму, які мали кримськотатарське походження, а згодом почав наповнювати їх слов’янським населенням (переважно з Бєлгородської, Курської та Орловської областей).
Масове повернення кримських татар почалося лише в 1989 році, коли Хрущов взяв курс на десталінізацію. Проте тодішня влада ніяк не допомагала їм. Тому повернулись лише ті татари, які мали можливість це зробити. Сотні тисяч так і залишились жити на території СРСР.