Гривня демонструє рекордні темпи зростання (ревальвації). Багатьох українців цікавить, що це означає для країни і чи це нова реальність. Досить неочікувано Рада НБУ вважає, що керівництво Нацбанку зробило помилку утримуючи відсоткову ставку надто високою надто довго, що дозволило гривні зміцнитися та завдало шкоди українським експортерам. Керівники НБУ не визнають провини та підкреслюють вигоди міцнішої гривні такі як нижчі ціни імпортних товарів (в тому числі природного газу), нижчу інфляцію, нижчі відсоткові ставки та менший тягар державного боргу, пише VoxUkraine.
Хто правий та що станеться з гривнею? Перед тим, як відповісти на ці питання, давайте з’ясуємо кілька речей.
По-перше, потрібно розуміти, що обмінний курс – це ціна (валюти), яка визначається попитом та пропозицією. Рівноважна ціна – це та, при якій попит дорівнює пропозиції. У визначенні балансу і відтак ціни потрібно покладатися на ринок. Уряд не має визначати “правильну” ціну.
По-друге, коли ціна змінюється, хтось виграє, а хтось програє. Наприклад, якщо ціна молока знижується, фермери програють, але споживачі виграють. За такою самою логікою можна стверджувати, що міцніша гривня допомагає деяким економічним агентам (імпортерам) та шкодить іншим (експортерам). Через ці ефекти перерозподілу неможливо уникнути дискусій щодо “бажаної” зміни курсу. Ці дискусії можуть бути дуже заплутаними зважаючи на складність глобальних ланцюжків доданої вартості, коли фірми є одночасно експортерами та імпортерами (наприклад, в Україні деякі компанії імпортують тканини, а експортують одяг).
По-третє, зміни обмінного курсу – це частина впливу центрального банку на економіку. Коли НБУ підвищує відсоткові ставки, він приваблює іноземний капітал, оскільки інвестори можуть більше заробити в Україні. Коли капітал приходить до України, гривня зміцнюється (через вищий попит на гривню), що знижує конкурентоздатність українського експорту. Це уповільнює економічну активність та знижує інфляційний тиск в Україні. Отже, механізм доволі простий: НБУ підвищує відсоткові ставки, гривня зміцнюється, інфляція знижується. Тому, якщо НБУ має завдання утримувати низьку інфляцію, міцніша гривня є природним наслідком такої політики. Вимога одночасно низької інфляції та слабкої гривні є суперечливою. Ці дві речі не можуть відбуватися одночасно, якщо в країні є вільний рух капіталу, плаваючий обмінний курс та незалежна монетарна політика, тобто режим, затверджений Радою НБУ (таргетування інфляції).
З’ясувавши ці базові речі, давайте подивимося на економіку України в історичній перспективі. Яким був досвід інших країн, які запровадили інфляційне таргетування та пройшли період дезінфляції (зниження інфляції)? Рисунок 1 показує динаміку інфляції для України (яка запровадила інфляційне таргетування у 2016), Ізраїлю (1992), Румунії (2005), Польщі (1998) та Чехії (1997), які розпочали з доволі високих темпів інфляції та запровадили інфляційне таргетування (ІТ), щоб подолати хронічно високу інфляцію. Нуль на горизонтальній вісі на цьому рисунку відповідає року запровадження ІТ. В Україні були найгірші стартові умови з інфляцією (понад 50% на рік), але за три роки інфляційного таргетування інфляція в Україні показала динаміку дуже схожу на інфляційні тренди в інших країнах. Графік 1 показує, що зниження інфляції з двозначних чисел до менш ніж 5% потребує часу. Якщо історія нас чомусь учить, НБУ дуже скоро досягне своєї цілі 5% інфляції. Справді, у листопаді 2019 інфляція була 5,1%, і за прогнозами вона впаде нижче 5% до кінця року.
Рисунок 1. Динаміка інфляції
Джерело: IMF International Financial Statistics database
Що відбувалося з обмінним курсом під час дезінфляції? Реальний обмінний курс (який дорівнює номінальному обмінному курсу скоригованому на інфляцію, див. врізку) – це ключовий показник “міцності” валюти. Зростання реального курсу означає, що валюта зміцнюється швидше, ніж ростуть ціни. Валюти Польщі, Румунії та Чехії значно зміцнилися проти кошика валют їхніх торговельних партнерів. Більш того, обмінний курс зміцнився назавжди: навіть за 10 років після запровадження інфляційного таргетування валюти цих країн є міцнішими. За рахунок повільнішої дезінфляції в Ізраїлі зміцнення шекеля було помірним. Динаміка реального обмінного курсу в Україні дуже схожа на те, що відбувалося в Польщі, Румунії та Чехії – після трьох років інфляційного тарегетування реальний обмінний курс виріс на 20-25%. Отже, те, що відбувається в Україні, не є чимось надзвичайним. Подібні речі відбувалися в інших країнах свого часу. Шлях України є доволі типовим (рис. 2).
Реальний обмінний курс
Wikipedia: Реальний обмінний курс (РЕОК) – це купівельна спроможність валюти відносно інших валют за поточних обмінних курсів та цін. Це відношення кількості одиниць валюти певної країни необхідних для купівлі ринкового кошика товарів в іншій країні після купівлі відповідної іноземної валюти на ринку до кількості одиниць валюти цієї країни, необхідної для купівлі цього кошика товарів у цій країні. РЕОК відображає конкурентоздатність країни відносно решти світу.
Рисунок 2. Динаміка реального обмінного курсу (національна валюта проти кошика валют з урахуванням торговельних потоків певної країни)
Джерело: IMF International Financial Statistics database
Більш того, як видно з рис. 3, сильніша дезінфляція пов’язана з сильнішою ревальвацією національної валюти у багатьох країнах, які запровадили інфляційне таргетування. Наприклад, у Румунії, Мексиці та Чилі відбулося значне зниження інфляції за два роки після запровадження інфляційного таргетування, і в них реальний обмінний курс значно виріс. На противагу їм, у Бразилії та Південній Африці інфляція не знизилася за два роки після запровадження ІТ (власне, у цих країнах інфляція виросла), і їхні валюти знецінилися (РЕОК цих валют знизився).
Рисунок 3. Зміни реального обмінного курсу та інфляції за два роки після запровадження інфляційного таргетування
Джерело: IMF International Financial Statistics database
Чому реальний обмінний курс виріс у країнах, які успішно знизили інфляцію? Вочевидь, висока відсоткова ставка встановлена центральними банками вплинула на ревальвацію. Іншим чинником є реакція приватного сектору: низька та стабільна інфляція підтримує стабільне макроекономічне середовище, що подобається інвесторам. Країни з інфляційним таргетуванням залучають більше прямих іноземних інвестицій. Оскільки приплив іноземного капіталу підвищує попит на національну валюту, приватний сектор підсилює ефект політики уряду та збільшує ревальвацію.
У підсумку, міцніша гривня є наслідком зусиль НБУ зі зниження інфляції, які увінчалися успіхом. Вона також є ознакою впевненості на фінансових ринках. Прогнозування обмінного курсу – це неможлива та невдячна справа, проте з точку зору історичної перспективи міцна гривня може бути новою реальністю!
About the author
Схема на 76 мільйонів: на Тернопільщині викрили злочинну групу, яка незаконно видобувала пісок
На Тернопільщині викрили злочинну групу, яка незаконно добувала пісок на мільйони гривень. Власник будівельної компанії, змовившись із директором, організував незаконну оборудку. Завдяки зв’язкам з місцевими посадовцями, вони незаконно отримали в оренду дві земельні ділянки під будівництво житлових приміщень. Про це повідомили у пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. Замість будівництва, підприємці організували незаконний видобуток піску на промисловому рівні для своїх будівельних майданчиків. Керівництво злочинною діяльністю та збут видобутого піску були покладені на працівника фірми, який легалізував його через місцевого підприємця. Останній видавав незаконний пісок за власний товар, оформлюючи відповідні накладні. "Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції за оперативного супроводу Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області оголосили всім чотирьом учасникам оборудки про підозру за незаконне видобування корисних копалин у складі організованої злочинної групи (ч.3 ст.28, ч.4 ст.240 Кримінального Кодексу України). Фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна", - повідомляють правоохоронці. […]
Суд виніс вирок водію, який став причиною смерті двох пасажирів
Винуватець смертельної ДТП у Тернополі отримав вирок суду. Його засуджено до 8 років 6 місяців позбавлення волі. Прокурори довели у суді, що 21 липня 2024 року близько 15 год. 30 хв., водій автомобіля ВАЗ 2115 з трьома пасажирами в салоні, рухався по вул. Степана Будного, у м. Тернополі, у напрямку від вул. Микулинецька до вул. Митрополита Шептицького й спричинив ДТП. Через перевищення швидкості в умовах дощу, водій ВАЗ 2115 не впорався з керуванням біля АЗС «WOG», що призвело до заносу. Виїхавши на зустрічну смугу, він зіткнувся з Alfa Romeo, який стояв на червоне світло. Від удару Alfa Romeo зачепив Volkswagen Passat, а ВАЗ 2115 врізався в Toyota Camry. Внаслідок аварії двоє пасажирів ВАЗ 2115 загинули, ще одна пасажирка отримала важкі травми. Про це повідомили у Тернопільській обласній прокуратурі. "Суд визнав винуватим водія у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. […]
Директорці КП на Кременеччині несправедливо виписали догану: на чий бік став суд
На Тернопільщині міський голова Ланівців незаконно виписав догану начальниці КУ «Лановецького територіального центру надання соціальних послуг». 3 квітня відбувся суд щодо справи про догану Руслани Кушнір - директорки комунальної установи «Лановецький територіальний центр надання соціальних послуг» Кременецького району Тернопільської області. Зі слів адвоката жінки Віталія Сідорова, з 1 жовтня 2024 року Лановецький міський голова підписав розпорядження про догану, звинувативши Руслану Кушнір у самовільному залишенні робочого місця на тривалий час (20 вересня 2024 року з 10.00 по 16.00) у звʼязку із несанкціонованим відбуттям у службове відрядження, що стало перевищенням своїх повноважень та фактом винного вчинення порушення трудової дисципліни (дослівно). Причина:вона нібито самовільно поїхала на форум, не погодивши цього з мером. Про це повідомив адвокат Віталій Сідоров на сторінці у соцмережах. "Але тут важливий момент: вона брала участь у форумі «Соціальна сфера в умовах війни» в Тернополі – події, що безпосередньо стосувалася […]
Пожежа на Тернопільщині: постраждалий отримав страшні опіки
На Чортківщині горів житловий будинок. У вогні постраждав чоловік та отримав серйозні опіки. Пожежа трапилась о 17:34 3 квітня у селі Паївка Чортківського району. Вогонь охопив житловий будинок, знищивши покриття та перекриття будівлі (35 м²), речі домашнього вжитку (10 м²), пошкодив облицювання стін (20 м²). У пожежі постраждав чоловік 1959 року народження. Медики госпіталізували постраждалого до лікарні з множинними опіками. Про це повідомили у Головному управлінні ДСНС України у Тернопільській області. "Причини займання з’ясовуються. ДСНС закликає бути відповідальними. Дотримуйтеся правил пожежної безпеки. Будь-яке джерело вогню, залишене без нагляду — потенційна загроза для життя", - йдеться у дописі. Також 3 квітня о 23:39 трапилась ще одна пожежа житлового будинку в селі Самолусківці Гусятинської ТГ Чортківського району. Внаслідок займання знищено покриття та перекриття даної будівлі на площі 10м.кв., шифер -10 шт., речі домашнього вжитку на площі 10 м.кв. Читайте також: Серйозна пожежа […]
Вандал, який наніс сатанинські знаки на храми Тернополя, отримав покарання
Суд виніс рішення щодо чоловіка, який розмалював червоною фарбою 17 храмів у Тернополі. Вандал має сплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Суд виніс вирок тернополянину, який скоїв акт вандалізму, розписавши червоною фарбою 17 церковних споруд. Згідно з матеріалами справи, злочин було скоєно вночі 27 жовтня 2024 року, напередодні недільних богослужінь. На стінах храмів з'явилися написи «666», що, згідно з судовим висновком, є символом диявола, антихриста та зла в цілому. Дії чоловіка були кваліфіковані як хуліганство. Про це йдеться у судовому рішенні. За даними слідства, від дій зловмисника постраждали такі храми: Храм Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Лепкого Церква євангельських християн баптистів «Божа Оселя» на вулиці Київська Церква «Всіх Святих Українського Народу» на вулиці 15-го Квітня Храм «Святого Апостола Андрія Первозванного» на вулиці Куліша Церква «Преображення Господнього» на вулиці Куліша Храм «Святого Апостола Петра» на вулиці Володимира Великого Церкви «Храм Різдва […]
Підробив документи: через чиновника з Бучаччини громада втратила ліс
Справу посадовця з Тернопільщини, який зловживав своїм становищем та підробляв документи на приватизацію землі лісу, передали до суду. За даними слідства, чиновник, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс неправдиві дані до рішення місцевої ради. На основі цього рішення він склав та видав фальшивий документ про приватизацію земельної ділянки. Внаслідок цих дій громада втратила земельну ділянку лісового фонду площею 0,3835 га, вартістю майже 200 тисяч гривень. Про це повідомили у пресслужбі Тернопільської обласної прокуратури. "Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо посадовця органу державної влади за фактом зловживання та підробки офіційних документів, що надалі призвело до незаконної приватизації земельної ділянки (ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України). Завершено досудове розслідування, яке здійснювали слідчі відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Депутати сільради на Чортківщині підробляли документи.
