Гривня демонструє рекордні темпи зростання (ревальвації). Багатьох українців цікавить, що це означає для країни і чи це нова реальність. Досить неочікувано Рада НБУ вважає, що керівництво Нацбанку зробило помилку утримуючи відсоткову ставку надто високою надто довго, що дозволило гривні зміцнитися та завдало шкоди українським експортерам. Керівники НБУ не визнають провини та підкреслюють вигоди міцнішої гривні такі як нижчі ціни імпортних товарів (в тому числі природного газу), нижчу інфляцію, нижчі відсоткові ставки та менший тягар державного боргу, пише VoxUkraine.
Хто правий та що станеться з гривнею? Перед тим, як відповісти на ці питання, давайте з’ясуємо кілька речей.
По-перше, потрібно розуміти, що обмінний курс – це ціна (валюти), яка визначається попитом та пропозицією. Рівноважна ціна – це та, при якій попит дорівнює пропозиції. У визначенні балансу і відтак ціни потрібно покладатися на ринок. Уряд не має визначати “правильну” ціну.
По-друге, коли ціна змінюється, хтось виграє, а хтось програє. Наприклад, якщо ціна молока знижується, фермери програють, але споживачі виграють. За такою самою логікою можна стверджувати, що міцніша гривня допомагає деяким економічним агентам (імпортерам) та шкодить іншим (експортерам). Через ці ефекти перерозподілу неможливо уникнути дискусій щодо “бажаної” зміни курсу. Ці дискусії можуть бути дуже заплутаними зважаючи на складність глобальних ланцюжків доданої вартості, коли фірми є одночасно експортерами та імпортерами (наприклад, в Україні деякі компанії імпортують тканини, а експортують одяг).
По-третє, зміни обмінного курсу – це частина впливу центрального банку на економіку. Коли НБУ підвищує відсоткові ставки, він приваблює іноземний капітал, оскільки інвестори можуть більше заробити в Україні. Коли капітал приходить до України, гривня зміцнюється (через вищий попит на гривню), що знижує конкурентоздатність українського експорту. Це уповільнює економічну активність та знижує інфляційний тиск в Україні. Отже, механізм доволі простий: НБУ підвищує відсоткові ставки, гривня зміцнюється, інфляція знижується. Тому, якщо НБУ має завдання утримувати низьку інфляцію, міцніша гривня є природним наслідком такої політики. Вимога одночасно низької інфляції та слабкої гривні є суперечливою. Ці дві речі не можуть відбуватися одночасно, якщо в країні є вільний рух капіталу, плаваючий обмінний курс та незалежна монетарна політика, тобто режим, затверджений Радою НБУ (таргетування інфляції).
З’ясувавши ці базові речі, давайте подивимося на економіку України в історичній перспективі. Яким був досвід інших країн, які запровадили інфляційне таргетування та пройшли період дезінфляції (зниження інфляції)? Рисунок 1 показує динаміку інфляції для України (яка запровадила інфляційне таргетування у 2016), Ізраїлю (1992), Румунії (2005), Польщі (1998) та Чехії (1997), які розпочали з доволі високих темпів інфляції та запровадили інфляційне таргетування (ІТ), щоб подолати хронічно високу інфляцію. Нуль на горизонтальній вісі на цьому рисунку відповідає року запровадження ІТ. В Україні були найгірші стартові умови з інфляцією (понад 50% на рік), але за три роки інфляційного таргетування інфляція в Україні показала динаміку дуже схожу на інфляційні тренди в інших країнах. Графік 1 показує, що зниження інфляції з двозначних чисел до менш ніж 5% потребує часу. Якщо історія нас чомусь учить, НБУ дуже скоро досягне своєї цілі 5% інфляції. Справді, у листопаді 2019 інфляція була 5,1%, і за прогнозами вона впаде нижче 5% до кінця року.
Рисунок 1. Динаміка інфляції
Джерело: IMF International Financial Statistics database
Що відбувалося з обмінним курсом під час дезінфляції? Реальний обмінний курс (який дорівнює номінальному обмінному курсу скоригованому на інфляцію, див. врізку) – це ключовий показник “міцності” валюти. Зростання реального курсу означає, що валюта зміцнюється швидше, ніж ростуть ціни. Валюти Польщі, Румунії та Чехії значно зміцнилися проти кошика валют їхніх торговельних партнерів. Більш того, обмінний курс зміцнився назавжди: навіть за 10 років після запровадження інфляційного таргетування валюти цих країн є міцнішими. За рахунок повільнішої дезінфляції в Ізраїлі зміцнення шекеля було помірним. Динаміка реального обмінного курсу в Україні дуже схожа на те, що відбувалося в Польщі, Румунії та Чехії – після трьох років інфляційного тарегетування реальний обмінний курс виріс на 20-25%. Отже, те, що відбувається в Україні, не є чимось надзвичайним. Подібні речі відбувалися в інших країнах свого часу. Шлях України є доволі типовим (рис. 2).
Реальний обмінний курс
Wikipedia: Реальний обмінний курс (РЕОК) – це купівельна спроможність валюти відносно інших валют за поточних обмінних курсів та цін. Це відношення кількості одиниць валюти певної країни необхідних для купівлі ринкового кошика товарів в іншій країні після купівлі відповідної іноземної валюти на ринку до кількості одиниць валюти цієї країни, необхідної для купівлі цього кошика товарів у цій країні. РЕОК відображає конкурентоздатність країни відносно решти світу.
Рисунок 2. Динаміка реального обмінного курсу (національна валюта проти кошика валют з урахуванням торговельних потоків певної країни)
Джерело: IMF International Financial Statistics database
Більш того, як видно з рис. 3, сильніша дезінфляція пов’язана з сильнішою ревальвацією національної валюти у багатьох країнах, які запровадили інфляційне таргетування. Наприклад, у Румунії, Мексиці та Чилі відбулося значне зниження інфляції за два роки після запровадження інфляційного таргетування, і в них реальний обмінний курс значно виріс. На противагу їм, у Бразилії та Південній Африці інфляція не знизилася за два роки після запровадження ІТ (власне, у цих країнах інфляція виросла), і їхні валюти знецінилися (РЕОК цих валют знизився).
Рисунок 3. Зміни реального обмінного курсу та інфляції за два роки після запровадження інфляційного таргетування
Джерело: IMF International Financial Statistics database
Чому реальний обмінний курс виріс у країнах, які успішно знизили інфляцію? Вочевидь, висока відсоткова ставка встановлена центральними банками вплинула на ревальвацію. Іншим чинником є реакція приватного сектору: низька та стабільна інфляція підтримує стабільне макроекономічне середовище, що подобається інвесторам. Країни з інфляційним таргетуванням залучають більше прямих іноземних інвестицій. Оскільки приплив іноземного капіталу підвищує попит на національну валюту, приватний сектор підсилює ефект політики уряду та збільшує ревальвацію.
У підсумку, міцніша гривня є наслідком зусиль НБУ зі зниження інфляції, які увінчалися успіхом. Вона також є ознакою впевненості на фінансових ринках. Прогнозування обмінного курсу – це неможлива та невдячна справа, проте з точку зору історичної перспективи міцна гривня може бути новою реальністю!
About the author
“Приклад відданості, скромності й любові до Батьківщини”: Тернопільщина прощатиметься із молодим Героєм Петром Біликом
Кровопролітна війна забрала життя ще одного молодого захисника із Тернопільщини Петра Білика 1991 року народження. "З глибоким сумом повідомляємо, що в нашій громаді перестало битися серце захисника України — солдата 182-го окремого батальйону матеріального забезпечення Збройних Сил України Білика Петра Семеновича, 1991 року народження. Петро чоловік виконував свої обов’язки перед державою, підтримуючи наших воїнів у тилу. Його внесок у спільну боротьбу за свободу та незалежність — неоціненний. Його життя — приклад. відданості, скромності й любові до Батьківщини", – повідомили у Підволочиській селищній раді. Прощання з Героєм відбудеться у п'ятницю, 23 травня.О 15:00 відбудеться зустріч світла. Після цього процесу рушити до будинку військового на вулиці Данила Галицького, 94 для короткої молитви. Чин похорону пройде у храмі Пресвятої Тройці УГКЦ. Поховують Петра на кладовищі по вулиці Богдана Хмельницького. Редакція "Терміново" висловлює щире співчуття рідним та близьким Петра. Хай спочиває з миром! Вічна […]
Військовий на Тернопільщині погрожував мобілізувати, якщо чоловік не заплатить 25000 доларів
На Тернопільщині правоохоронці затримали військовослужбовця, який намагався «продати» довідку про непридатність до служби за 25 тис. доларів США. Про це повідомили у пресслужбі Теруправління ДБР у Львові. Співробітники ДБР, спільно з внутрішньою безпекою Нацполіції та СБУ, затримали військовослужбовця, який організував схему продажу документів про непридатність до служби. Наприкінці 2024 року фігурант запропонував місцевому жителю оформити довідку про непридатність до військової служби з подальшим зняттям з обліку, використовуючи свої зв'язки в одному з військкоматів Тернопільщини. За свої "послуги" військовий вимагав 25 тисяч доларів США: 20 тисяч авансом та 5 тисяч після отримання документів. У разі відмови він погрожував прискореною мобілізацією. Зловмисника затримали під час отримання другої частини хабаря. "Чоловіку повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 КК України — одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі. Розслідування […]
Смертельну ДТП під Вишнівцем вчинив п’яний депутат з Кременеччини
Правоохоронці вручили підозру винуватцю смертельної аварії - депутату з Кременеччини. Тернопільська обласна прокуратура вручила підозру жителю Кременецького району, депутату районної ради. Чоловік порушив правила безпеки дорожнього руху у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть постраждалого. Про це повідомили Тернопільській обласній прокуратурі. ДТП трапилась 19 травня 2025 року о 19:30 у с. Старий Вишнівець Кременецького району. П'яний водій автомобіля Mitsubishi Colt не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу, а потім на узбіччя, де збив пішохода - військового, який стояв біля свого автомобіля ВАЗ 2109. Від отриманих травм пішохід загинув на місці ДТП. "Вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Розслідування здійснюють слідчі СУ ГУНП в Тернопільській області", - йдеться у повідомленні. За інформацією "Терміново", депутатом Кременецької районної ради, який це вчинив, є Теслюк Василь, свободівець. Читайте також: Біля Кременця юнак та його неповнолітній друг злетіли з мотоцикла під мінівен
Масштабний проєкт у Ланівцях передбачає облаштування території міського ставу і не тільки
На Лановеччині планують облаштувати пірси та сучасні вбиральні на території міського ставу. У чотирьох громадах на Тернопільщині стартував проєкт "Віста Збруча. Спадщина старого кордону". На його реалізацію буде виділено грант у сумі 12 мільйонів гривень. Цей проєкт реалізовано завдяки співпраці з громадською організацією «ІнСорс», яка виступила амбасадором. Його ключова ідея полягає у визначенні та збереженні культурної спадщини. Про це повідомляється на сайті проєкту. Окрім облаштування території навколо міського ставу в Ланівцях, у рамках проєкту створять кулінарну книгу з стравами, які притаманні цьому краю та сусіднім громадам. Також буде створена єдина мапа об'єктів культурної спадщини та розроблений спільний туристичний маршрут із сусідньою областю. Він дозволить як місцевим жителям, так і туристам глибше ознайомитися з ментальністю та історичною стійкістю нашого народу. Раніше "Терміново" також повідомляло, що начальник військової адміністрації В'ячеслав Негода назвав найбільш і найменш платоспроможні громади.
Сталевий боєць із Тернополя разом із побратимом підкорили величезну висоту у Гімалаях
Ветеран із Тернополя Іван Тарн підкорив висоту 5400 метрів над рівнем моря. Уродженець Тернопільщини Іван Тарн, ветеран спецпідрозділу ГУР МО України «АРТАН», який втратив ногу в боях за Бахмут, разом із побратимом Олександром Дашком із «Кракена» здійснили неймовірне. Вони стали першими українцями з ампутаціями, що підкорили базовий табір Евересту на висоті 5400 метрів. Про це повідомили Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. “Ти усе це бачиш перед собою, але очам важко повірити. Це ніби ти дивишся на дуже-дуже реальні фотошпалери. Неймовірна краса”, ― поділився Іван Тарн. Експедиція була частиною благодійної ініціативи Limitless, яка мала на меті привернути увагу до викликів, з якими стикаються ветерани з ампутаціями. Крім того, збирали 3 мільйони гривень на придбання обладнання для полегшення фантомних болів. Сам підйом на висоту 5400 метрів – це виснажливий багатоденний перехід довжиною понад 50 кілометрів. У розрідженому гірському повітрі кожен крок […]
У Тернополі водій Жигулів ледь не збив людину (відео)
У Тернополі на проспекті Злуки водій марки ВАЗ порушив правила дорожнього руху і ледь не збив людину на пішохідному переході. "На проспекті Злуки інспектори помітили, як водій автомобіля ВАЗ проїхав регульований пішохідний перехід на заборонний червоний сигнал світлофора, не надавши переваги пішоходам. Патрульні зупинили керманича, роз’яснили йому можливі наслідки таких дій та винесли постанову за ч. 2 ст. 122 (Проїзд на заборонний сигнал світлофора) КУпАП", - повідомили у пресслужбі патрульної поліції Тернопільської області. Читайте також: Все могло закінчитись трагічно: п’яний молодик отримав страшні травми у ДТП
