
Кожен день війни приносить незагоювані рани в серця українських родин. Десятеро наших земляків, які віддали найдорожче – своє життя – за волю і незалежність України, повернулися додому на щиті. Вони були сусідами, колегами, друзями. Були вчителями, студентами, митцями. Мали родини, мрії, плани на майбутнє. Але коли Батьківщина покликала – без вагань стали на її захист.
Їхні імена назавжди вписані в історію нашого краю. Їхня жертва – неоціненна. Їхня пам’ять – вічна. Сьогодні ми схиляємо голови перед мужністю цих Героїв і розповідаємо їхні історії, щоб ніхто ніколи не забув, якою ціною здобувається наша свобода.
Сергій Дранута

На фронті загинув лейтенант Сергій Дранута. Про це розповіли у ТНПУ, випускником якого був воїн.
“5 листопада на Донеччині загинув випускник німецького відділення факультету іноземних мов ТНПУ ім.В.Гнатюка 2018 року, лейтенант Сергій Дранута. Викладачі, друзі та знайомі пам’ятають його як здібного, відповідального та старанного студента, добру, привітну і позитивну людину. Сергій служив командиром 2-го мотопіхотного взводу 1-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини. Вірний присязі, він до останнього виконував свій обов’язок перед Україною, захищаючи мир і свободу свого народу”, – йдеться у повідомленні.
Андрій Сосна

До рідного дому на щиті повертається Андрій Сосна, – солдат із села Радошівка. Про втрату розповіли у Великодедеркальській об’єднаній громаді. Він вважався зниклим безвісти два роки.
“З сумом повідомляємо, що на щиті до рідного дому повертається старший солдат СОСНА Андрій Григорович із Радошівки – стрілець-санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А ****.
Загинув військовий 31 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Вважався зниклим безвісти”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Небо розриває розпачливий крик матері: Тернопільщина втратила 5 Героїв
Володимир Сотник

Під час захисту Батьківщини поліг 23-річний Володимир Сотник. Герой віддав своє життя за Україну унаслідок удару ворожого удару FPV-дрона під час виконання бойового завдання на Донеччині.
“Невимовним болем повідомляємо, що загинув наш земляк, воїн Збройних Сил України — Володимир Сотник, 2002 року народження.
Володя служив Україні ще з часів АТО. Завжди усміхнений, добрий, щирий і світлий — він ніколи не втрачав віри, навіть там, де найважче. Його любов до життя, позитив і відданість побратимам залишаться у серцях кожного, хто його знав”, – згадують Героя у Заліщицькій міській раді.
Руслан Янківський

Помер захисник Руслан Янківський, який був досвідченим воїном і пройшов АТО. Воїн народився у 1993 році в селі Сировари Богданівського старостинського округу Озерянської громади.
“Свій військовий шлях воїн Руслан розпочав ще у 2014 році, мужньо беручи участь у бойових діях АТО, зокрема, пройшов через пекло Іловайського котла. З початком повномасштабного вторгнення молодший сержант Руслан Янківський без вагань знову став на захист Батьківщини.
На жаль, через проблеми зі здоров’ям він був змушений повернутися додому, де його життєва мандрівка передчасно обірвалася”, – сказали у громаді.
Володимир Сухий

Унаслідок удару ворожого дрона в районі населеного пункту Торецьке Покровського району Донецької області зупинилося серце Володимира Сухохо, жителя села Чистилів, що у Білецькій громаді. У воїна залишилась дружина, доньки та син.
Про втрату сповістили на сторінці громади у фейсбуці.
“Солдат Сухий Володимир Михайлович (09.02.1980-02.11.2025) був кулеметником механізованого батальйону військової частини А4447. Захисник загинув під час виконання бойового завдання, в наслідок удара ворожого дрона, в районі населеного пункту Торецьке Покровського району Донецької області.
У понеділок, 10 листопада 2025 року, орієнтовно о 12:30 зустрічатимемо На щиті полеглого Героя у селі Біла, відтак маршрут траурного кортежу пролягатиме через село Біла – до початку села Чистилів”, – кажуть у громаді.
Андрій Амбросійчук

Важка втрата для Борщівської громади. Назавжди додому повернувся Герой Андрій Амбросійчук.
“Борщів’яни навколішки зустріли свого воїна, зі сльозами в очах, низько схиливши голови, вшановуючи пам’ять вірного сина України. Щирі співчуття родині полеглого захисника Андрія АМБРОСІЙЧУКА, жителя села Устя Мельнице-Подільської територіальної громади”, – повідомили у Борщівській міській раді.
Олег Нагірний

Понад рік вважали зниклим безвісти, але підтвердилось найгірше. Війна забрала життя військового Олега Михайловича Нагірного 1975 року народження.
“Військовослужбовець, який понад рік часу вважався зниклим безвісти, загинув 22 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Щиро співчуваємо всім рідним та близьким”, – повідомив Козівський селищний голова Сергій Добалюк.
Андрій Баб’юк

Страшна втрата для колективу Борщівського обласного краєзнавчого музею. Віддав своє життя за волю України Андрій Васильович Баб’юк.
Протягом багатьох років Андрій викладав у школах району і був відомий як “людина-енциклопедія” та історик-фахівець. У своєму колективі він завжди вмів зацікавити відвідувачів щирою та цікавою екскурсією, зарекомендувавши себе як чудовий колега і хороший товариш.
Олег Яцула

На фронті поліг відомий митець з Лановеччини Олег Яцула.
“Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся наших сердець. На війні за волю України загинув наш колега, керівник гуртків художньо-естетичного напрямку ЯЦУЛА ОЛЕГ В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ.
Він створював красу. Його ремесло – мистецтво. Умілими руками народжував шедеври, а не протиборство. Олівець, різець і фарба були його зброєю. Він дарував світові мрії, творив душевний спокій. Але коли гроза накрила рідний край крилом війни, він відклав свої етюди, забув про пензлі та світи. Людина Мистецтва взяла в напружені долоні автомат, щоб захищати ті світанки, ті майстерні, що хотів творити. Він знав: без захисту не буде фарб, не буде пісні, не зможе жоден майстер творити у цій страшній тісні.
І став його гурток позицією, його полотно – бронею, де він малював не кольорами, а відвагою щодня. Він вчив творити, а пішов захищати Україну. І це найбільший твір, найцінніший наш урок, що захист Волі – це мистецтво найвищих нагород. Ми скорбимо, Ваш дух житиме у стінах нашої школи. Ніхто не зможе забути Митця-Воїна.
Колектив Лановецького ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 висловлює щирі співчуття сім’ї та родині. Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі. Нехай душа загиблого Героя-Захисника знайде вічний спокій. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!”, – кажуть колеги загиблого.
Олександр Оробчук

Після пів року невідомості підтвердилась загибель також Героя Олександра Степановича Оробчука. Він вважався зниклим з травня.
“З глибоким сумом повідомляємо ,що житель села Миколаївка , солдат мінометного відділення взводу вогневої підтртмки 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону Оробчук Олександр Степанович 1990 р.н, який вважався зниклим безвісти з 16.05.2025 року, відданий Військовій присязі загинув 16.05.2025 року біля населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
Про день та час зустрічі Героя повідомимо пізніше.
Вічна слава Герою!”, – написали у групі “Золотопотіцький кущ”.
Вічна пам’ять усім, хто загинув за Батьківщину. Слава Героям!
