Статус «прозорого міста» у 2025 році зберегли Мукачево та Львів. Водночас Дніпро та Дрогобич втратили свої лідерські позиції та стали «частково прозорими». Тернопіль, нагадаємо, виключили з рейтингу, бо міська влада збрехала про проведені заходи. В офіційних відповідях Тернопільської міської ради були подані сфальсифіковані дані одразу у двох дослідженнях.
“Нагадаємо, у межах підготовки Рейтингу прозорості 2024 програма «Прозорі міста» вперше в історії оцінювання ухвалила рішення не надавати місця та статусу місту. Причина – свідом апідміна публікацій на офіційному сайті Тернопільської міськради, надання неправдивої інформації, подальше невизнання власних помилок і неприйнятна комунікація цього питання” – йдеться у публікації програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine у вже 8-му дослідженні роботи 100 міських рад з 21 області.
У 2024 році прозорими стали 5 міст. Вперше з початку повномасштабного вторгнення – Чернівці, Вінниця, Луцьк, а також лідери 2023 року – Мукачево та Львів. Статус «частково прозорих» отримали 22 міста, решта 72 не досягли позначки у 50 балів, тому залишись у категорії «непрозорі». Серед них – Чортків, який не набрав достатньо балів (44). Це єдине місто Тернопілля, яке боролось за звання.
Лідер рейтингу – місто Чернівці – отримало 84,5 бала зі 100, продемонструвавши суттєвий прогрес у 27 відсоткових пунктів (далі – в.п.). Другу сходинку посіла Вінниця з 81 балом, а на третьому місці — Луцьк, який також продемонстрував значну позитивну динаміку (20,7 в.п.) і набрав 76 балів.
У десятку найкращих увійшли сім обласних центрів та три інших міста. Крім 5 прозорих міст, це частково прозорі Біла Церква (69 балів), Миколаїв (68 балів), Кропивницький (67,5 балів), Дрогобич (66 балів) та Хмельницький (64,5 балів).
Найслабшими цього року виявилися Конотоп (11балів), Могилів-Подільський (15,5 балів), Золочів (16 балів), Хуст (16,5 балів), Білгород-Дністровський (17,5 балів), Південне і Вишневе (по 19,5 балів), Самар (21,5 балів), Глухів та Ізмаїл (по 22,5 бали). Половина цих міст вперше взяла участь у дослідженні прозорості, інші п’ять – вже мали такий досвід.
Середній рівень прозорості 100 міст — 41,6%. Міста, які показували високі результати у попередні роки, часто продовжували рухатись до збільшення прозорості і в 2024 році. 7 міст підвищили категорію: Вінниця, Луцьк, Чернівці, Вараш, Запоріжжя, Коломия, Славута. За рік 37 міських рад покращили свою прозорість на 10% і більше. Хоча були й ті, що стали менш прозорими: Дніпро та Дрогобич втратили статус «прозорих», а Бердичів, Ковель, Одеса та Шостка – статус «частково прозорих».
Водночас середній рівень прозорості «прифронтових» міст вище за загальний і сягає 43,9%. Такі дані вкотре доказують, що близькість до фронту не перешкоджає місту розвиватись і підвищувати прозорість. Лідером серед цих муніципалітетів став Миколаїв, який суттєво покращив свої результати, набрав 68 балів і посів 7 місце у рейтингу. Запоріжжя ж продемонструвало найпомітніший прогрес серед усіх досліджуваних міст, отримавши 63 бали та піднявшись на 12-те місце в рейтингу завдяки покращенню показників на 27,3 відсоткових пункти, якщо порівняти з 2023 роком.
About the author
На війні загинув молодий працівник Заліщицької міськради
Під час війни загинув молодий співробітник Заліщицької міськради Михайло Підгребя. Він пішов на фронт добровольцем ще до повномасштабного вторгнення росії. Про смерть захисника повідомила Заліщицька міська рада. Михайло залишив роботу в міській раді та вступив до лав української армії за власним бажанням. Загиблий боєць свідомо обрав шлях служіння Україні та захищав країну до останнього подиху. Він віддав життя за свободу рідної землі, показавши приклад відданості Батьківщині. Виконавчий комітет Заліщицької міської ради на чолі з міським головою Іваном Дроздом висловив співчуття родині та всім, хто знав Михайла. Особливі слова підтримки адресували його мамі - Надії Підгребі, яка очолює управління освіти міста. "Його відданість Батьківщині— це приклад нескореності, гідності й любові до України. Він належить до покоління, що в найтемніші часи стало світлом спротиву.Виконавчий комітет Заліщицької міської ради на чолі з міським головою Іваном Дроздом висловлюють щирі слова співчуття родині, побратимам, усім, […]
Вже не в ЗУНУ? Декларація Володимира Труша розсекретила його можливе нове місце роботи
Володимир Труш подав декларацію на посаду проректора Львівського медичного університету. Колишній начальник Тернопільської ОВА може залишити роботу у ЗУНУ. Ексочільник області 29 червня 2025 року подав кандидатську декларацію на посаду проректора з адміністративно-господарської роботи. Про це свідчать дані з офіційного реєстру декларацій, де зазначено його можливе майбутнє місце роботи. Нагадаємо, після звільнення з посади начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Труш працював викладачем кафедри фінансів ЗУНУ. У березні 2024 року він входив до складу проблемної групи, яка надавала пропозиції органам місцевого самоврядування щодо співпраці з кафедрою. Тоді викладачі кафедри Богдан Малиняк та Володимир Труш обговорювали пропозиції до налагодження співпраці з громадами. Серед них була розробка бюджету для громадян - буклета з основною інформацією про бюджет територіальної громади у зрозумілій формі.
Уламок російської ракети впав на будинок жительки Тернопільщини (відео)
На Тернопільщині під час атаки 29 червня частини ракети впали на подвір'я місцевої мешканки. Жінка розповіла, що кілька днів перебувала в шоці після інциденту. Про це повідомив телеканал Тернопіль 1. Уламки боєприпасу пошкодили стіни житлового будинку, сільськогосподарську техніку та огорожу на приватному обійсті. Наслідки падіння ракетних частин вже частково усунули. На місці події працювала спеціальна комісія для оцінки збитків та вжиття необхідних заходів. У місцевій громаді зазначили, що подібний випадок стався вперше за весь час війни. Представники влади пообіцяли надати постраждалій матеріальну допомогу для відновлення пошкодженого майна.
У Тернополі запустили великий проєкт зі збереження документів для майбутніх поколінь
У Тернополі запустили великий проєкт із збереження старих документів для майбутніх поколінь. Архівні матеріали відновлюють та переводять у цифровий формат. Про це повідомили у сюжеті телеканалу «Тернопіль1». Роботу виконують у Державному архіві Тернопільської області. Молода реставраторка Евеліна Дзюбановська щодня працює з 20 аркушами історичних паперів. Вона розпрямляє зім'яті сторінки, очищає їх від бруду та клею спеціальними інструментами. «Коли мені в руки потрапляють документи, перш за все я мушу їх розпрямити, тому що дуже часто буває, що вони десь пом'яті, загнуті. Бувають і залишки клею, або бруду – я маю їх почистити», – розповідає фахівчиня. Зараз Евеліна відновлює документи про людей з інвалідністю часів між двома світовими війнами. Після реставрації папери передають спеціалістам для створення цифрових копій. Операторка Олександра спочатку вносить дані з обкладинки у комп'ютерну програму, а потім фотографує кожну сторінку. На оцифрування однієї справи потрібно максимум п'ять хвилин. В […]
Цигани, Товстобаби, Цицори і не тільки: кумедні назви поселень Тернопільщини
На мапі Тернопільської області можна знайти десятки населених пунктів з незвичайними назвами. Деякі з них змушують усміхнутися, інші - замислитися над їхнім походженням. Історик та краєзнавець Віктор Уніят раніше склав рейтинг найкумедніших назв сіл області. За його словами, кумедні назви існують по всьому світу, тому не варто поспішати з висновками про їхнє значення. Села з географічними назвами У Тернопільській області є села та хутори, що носять імена далеких країн і континентів. Швейцарія, Французівка, Саджівка, Варшавка, Угорськ та Угринів нагадують про Європу. Сахалін, Курили та Кавказ - такі теж хутори є на Тернопільщині. Перейменовані села Багато сіл з незвичайними назвами отримали нові імена у радянський час. Село Повія носило таку назву до 1958 року (зараз - Набережне). Свинюхи перейменували на Очеретне у 1946 році. Назва походила від фільварка-свиноферми "Свиноберген" князів Збаразьких, де розводили свиней для продажу в Європу. Цапівці стали називатися […]
Підписав необхідні документи: судитимуть керівника та лісника лісгоспу, які вирубали понад 6 тисяч дерев
На Тернопільщині судитимуть головного лісничого та директора держпідприємства, з дозволу яких було вирубано понад 6 тисяч дерев різних порід. Про це повідомляє Тернопільська обласна прокуратура. "Під процесуальним керівництвом Тернопільської обласної прокуратури повідомлено про підозри головному лісничому та директору одного з державних лісопідприємств на Тернопільщині у вчиненні службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам (ч. 2 ст. 367 КК України). За даними слідства, головний лісничий безпідставно вніс до лісорубних квитків дані про можливість проведення 41 рубки рідколісся, а директор видав лісорубні квитки на ці роботи", - йдеться у повідомленні. Унаслідок знищення 6267 різних дерев довкіллю завдано шкоди на 57 млн грн.
