Про підлітків-камікадзе. Чому їх буде більше і що робити вже?
Мало хто знає, що найбільш системний документ по військово-патріотичному вихованні в Україні – досі чинний – підписаний зрадником Медведчуком. Що на болотах за останні 10 років системно збудували більше десятка загальнодержавних молодіжних рухів із фінансуванням в сотні мільйонів доларів щорічно (гроші вкладались найбільше не просто саме в ці рухи, а в їхню інституційнку та інфраструктуру).
А що у нас? Менше 10 системних організацій, які є носіями цінностей та здатні їх формувати серед молоді, не стали – як би хотілось – рухами. Вони скорочують свою діяльність. І головний виклик у них не як створити нові осередки та залучити більше дітей до ціннісного виховання, а як знайти бодай якісь гроші, щоб організація могла продовжувати діяти бодай в штатному довоєнному режимі.
У результаті – оціночно – в нас більше 95% підлітків соціальні егоїсти. І вакуум легко заповнюється простими московськими наративами та грошима. Навіть в Івано-Франківську. Через Тік-ток накручують, через телеграм вербують. Ви здивується, але й негайна заборона цих двох соціальних мереж в Україні лише призупинить процес і легку вербовку, але без великих національних молодіжних мереж у сотні тисяч дітей це буде лише тимчасовий захід.
Бо в умовній Норвегії 80% молоді включені в суспільне життя, а залучення решти 20% дотягують грантами на активності із незалученими. Ще раз – гранти не є там основним інструментом. Основну роботу роблять молодіжні мережі побудовані там більше сотні років тому, із своїми ендавментами, будинками для молоді і навчальними польовими центрами. В одній Великобританії біля 500 000 скавтів, а ще десь 250 000 кадетів (спрощений скавтинг у військових одностроях).
А молодіжних рухів там значно більше, включно із молодіжними партійними осередками в університетах, які виховують майбутніх Теччер (у нас таких не буде, бо прямо заборонені законом). У Франції одних лише молодіжних працівників під чверть мільйона і щорічно готуються десятки тисяч нових. А є ще «Громадянська служба» через яку держава наймає сотнями тисяч молодих людей на волотерство за мінімальну.
Ближчий приклад. На менше 300 тисяч молоді, віком від 6 років, в Естонії працює фултайм більше 6000 молодіжних працівників (по одному на кожних 30 дітей та підлітків). І біля 1000 (!) молодіжних центрів. Окрім цього 3000 працівників фултайм займаються виведенням молоді на ринок праці, шукають і допомагають з роботою. Як сказав колись посол Естонії в Україні у одному інтерв’ю: «ми боремось за кожну молоду людину».
Окрім цієї базової молодіжної інфраструктури в Естонії (співмірній із нашою середньою за населенням області) є близько 10 тисяч молоді в найбільших молодіжних мережах країни: «Молоді орли» та «Дочки Батьківщини». Це молодіжки «Кайстеліту» (щось типу того чим мали би стати наші ДФТГ). В усіх трьох балтійських пост-совкових країнах діють аналогічні мережі і вони прямо фінансуються з державного бюджету, а керівників організацій – за законом – призначає Міністр оборони (у нас начальник штабу гри «Джура» – заступник міністра освіти, відчуваєте різницю в запиті?).
Естонська парамілітарна молодіжна мережа, як і кадети у Великобританії, діють фактично в кожній школі. Роботу ведуть підготовлені і вертфіковані Міноборони (!) – не відділом освіти – виховники, що працюють на базі шкіл по відповідних угодах. А фінансується це все не місцевим самоврядуванням, а з бюджету Міноборони (на болотах аналогічно з «Юнармією» – цю свою «модель» вони прямо злизали із НАТО вже після вторгнення в Україну 2014 року).
Молодіжні мережі «старих» країн ЄС мають повну базову інституційну підтримку від своїх держав (у нас таку, якщо повезе, хіба надає Німеччина…). Включно з компенсацією державою їх внесків у відповідні європейські молодіжні асоціації, як у Естонії (практична, а не словесна євроінтеграція молоді). В Естонії все це будували системно 30 років. Литва будує 15 років, бо після вступу в ЄС третина молоді тупо виїхала і зараз більшість школярів десь теж хочуть виїхати (і це з країни, яка вже в ЄС та НАТО). Литва поки наздоганяє потихенько Естонію, навіть наших експертів вербують та пропонують роботу.
Що можна зробити в Україні – щоб швидко, окрім заборони двох вище згаданих мереж?
1. Для початку – запустити багато грошей в інституційну підтримку організацій, які вже працюють. Вони мають думати не про те, де знайти гроші (а це смішні для держави суми), а як охопити більше молоді активною суспільною працею. Для початку 2-5 мільйонів доларів в рік вистарчить, бо по великому рахунку і нема особливо що масштабувати, окрім кількох організацій, які регулярно публікують некрологи загиблих на фронті своїх активістів та вихованців.ю, а не фоточки з конференцій десь за кордоном.
2. З допомогою молодіжних мережевих організацій серйозно вкластись в «Джуру», яку цього року – як оповідають – вперше за багато років взагалі без грошей залишили. Ця мережа у понад 70 000 підлітків має координуватись не профільним заступником Міносвіти, який – при всій повазі – поняття не має що це таке і для чого. А, як у нормальних країнах НАТО – мінімум бойовим полковником, призначеним Міноборони.
3. Створити і запустити потужну соціальну кампанію – і не «загальну», а дуже конкретну по перших двох пунктах. І не для дітей, а для волонтерів, яких ще треба відповідно вишколити. На жаль, на цьому список швидких рецептів вичерпується. Бо навіть московити із своїми бездонними ресурсами на війну створювали інструменти й запускали молодіжні загальнодержавні мережі упродовж останніх 10 років, вкладаючи сотні мільйонів доларів щорічно (лише торік офіційно більше мільярда рублів із держказни).
Юрій Юзич, український історик, політичний і громадський діяч, голова Крайової Пластової Ради.
About the author
Привіт, діду. Тобі б сподобалась наша робота. Ми все вивеземо. Обіцяю як офіцер офіцеру
Привіт, діду! Кожного року в цей день якось по-особливому згадую тебе, може й правду казали завжди про те, що ми з тобою дуже схожі… У нас все так же, діду. Вони все так же лізуть, ми все так же огризаємось і даєм їм по зубам. Так, втрачаємо людей, зброю, техніку…але ти б знав скільки орків вкладаємо в грунт. Хоча про що я, ти й сам прекрасно це знаєш, хоч ніколи й не розповідав. Вберігав мене, пацана голопузого, від військових історій та спогадів. Тепер розумію чому. І точно своїм онукам не розповідатиму те що бачив і бачу, в поважному віці буду робити як і ти - тихенько випивати чарочку «з нагоди», крадькома витирати сльозу і казати дітлахам - «хоч би ви ніколи не бачили війни…» А поки хникати не на часі. Поки треба воювати. Гризти, ричати, передбачати і реагувати на те, […]
Кременчанин збирав колекцію дитячої порнографії: що йому загрожує
На Тернопільщині правоохоронці викрили 43-річного мешканця Кременця, який зберігав понад 300 відеороликів із дитячою порнографією. Чоловік збирав заборонений контент протягом кількох років, починаючи з 2021 року. Як повідомляє відділ комунікації поліції Тернопільської області, заборонені матеріали виявили працівники кіберполіції спільно зі слідчими Кременецького райвідділу поліції під час санкціонованих обшуків наприкінці жовтня 2024 року. Всі вилучені відеофайли було передано на експертизу. Судова мистецтвознавча експертиза підтвердила, що виявлені матеріали належать до категорії дитячої порнографії. Затриманий зізнався у скоєному. Чоловіку оголосили про підозру за ч. 1 ст. 301-1 Кримінального Кодексу України. Згідно з цією статтею йому загрожує позбавлення волі на строк від двох до шести років. Розслідування проводилося під процесуальним керівництвом Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури.
Вкрала 100 кущів з парку і складала в авто: у Тернополі виявили незвичайну злодійку
У Тернополі 38-річна жінка на території парку Загребелля вкрала з розсадника понад 100 кущів бирючини. Вона викопала їх і складала в авто. На гарячому її впіймав поліцейський офіцер громади. Про це повідомляють у поліції області. "На лінію 102 надійшло повідомлення від поліцейського офіцера громади про те, що поблизу паркової зони він помітив припаркований автомобіль в багажне відділення якого водійка складала щойно викопані рослини. З’ясувалося, 38-річна тернополянка збиралася обсадити ними власну дачну ділянку. З місця події вилучено 100 кущів бирючини. За даним фактом проводиться перевірка. Щодо порушниці складено адміністративний протокол за дрібне викрадення чужого майна – стаття 51 КУпАП. Сума завданих збитків встановлюється", - йдеться у повідомленні.
Тролейбус різко загальмував: у Тернополі в громадському транспорті травмувалася жінка
У Тернополі в 10 тролейбусі травмувалася 67-річна пасажирка. Про це повідомили в поліції області. "Зі слів потерпілої, травму вона отримала під час поїздки в тролейбусі, який курсував за маршрутом «готель Тернопіль – вул. Київська». Під час поїздки водій застосував екстрене гальмування і жінка не втрималася та впала. Вона самозвернулася до травмпукту. У неї медики констатували перелом руки. Усі обставини події встановлює слідчо-оперативна група поліції", - йдеться у повідомленні. Правоохоронці закликали пасажирів дотримуватись правил безпеки під час поїздок у громадському транспорті, а водіїв – бути максимально уважними та обережними на маршрутах. Раніше "Терміново" розповідало, що на Чортківщині у серйозній аварії постраждала 14-річна дитина.
У Кременці вночі вандали виламали 10 дорожніх знаків
У Кременці минулої ночі невідомі зловмисники вирвали, виламали та пошкодили десять дорожніх знаків у місті. Про інцидент повідомила місцева журналістка Зоя Карпюк у соціальних мережах. Акт вандалізму стався в різних частинах міста. Двоє останніх пошкоджених знаків були виявлені на зупинці по вулиці Петлюри. "Нинішньої ночі #Кременець 10 дорожніх знаків "дебілобєси" вирвали, виламали, побили. От "херої"! Відзначилися! Хто має якусь інформацію - пишіть у коментарях або в приватні повідомлення", - пише Зоя. "Ранок. 09.05.2025. Зупинка по вул. С.Петлюри. Кременецький районний відділ поліції ГУНП в Тернопільській області , даю вам локацію, де щовечора у вас буде прекрасна нагода продемонструвати свої професійні навички. Цей район ( особливо територія поблизу АТБ) забезпечить вам місячний показник адмінпорушень і не тільки", - пише Наталка Мартинюк. У поліції наразі не відреагували на цей інцидент.
Ми знову покоління тих, хто бачить ветеранів війни. Тільки тепер вони серед нас
Колись я думала, що ми останнє покоління, яке бачить живих ветеранів війни. З кожним наступним Днем Перемоги на параді біля пам'ятника в центрі нашого села їх було все менше і менше. Дев'ятого травня в школі не вчилися, вихідний. Проте кожен в Білозірці знав на котру годину парад, одне слово, але так багато означало для жителів нашого села. Святково зібрані учні з великими букетами нарцисів, тюльпанів, ранніх півоній і розбитого серця поспішали до школи, звідки велелюдною ходою рушали в центр села до пам'ятника, попереду всіх йшли одинадцятикласники, вони несли велику гірлянду з ялинки і квітів, яку мали покласти на меморіал, де закарбовані імена тих односельчан, які загинули на війні. Назустріч шкільній рушала така ж хода, тільки з церкви, її очолював священник, хористи та чоловіки з форенґлями (в нас так кажуть). В самому ж центрі, на площі вже чекали люди, всі магазини […]
