Про підлітків-камікадзе. Чому їх буде більше і що робити вже?
Мало хто знає, що найбільш системний документ по військово-патріотичному вихованні в Україні – досі чинний – підписаний зрадником Медведчуком. Що на болотах за останні 10 років системно збудували більше десятка загальнодержавних молодіжних рухів із фінансуванням в сотні мільйонів доларів щорічно (гроші вкладались найбільше не просто саме в ці рухи, а в їхню інституційнку та інфраструктуру).
А що у нас? Менше 10 системних організацій, які є носіями цінностей та здатні їх формувати серед молоді, не стали – як би хотілось – рухами. Вони скорочують свою діяльність. І головний виклик у них не як створити нові осередки та залучити більше дітей до ціннісного виховання, а як знайти бодай якісь гроші, щоб організація могла продовжувати діяти бодай в штатному довоєнному режимі.
У результаті – оціночно – в нас більше 95% підлітків соціальні егоїсти. І вакуум легко заповнюється простими московськими наративами та грошима. Навіть в Івано-Франківську. Через Тік-ток накручують, через телеграм вербують. Ви здивується, але й негайна заборона цих двох соціальних мереж в Україні лише призупинить процес і легку вербовку, але без великих національних молодіжних мереж у сотні тисяч дітей це буде лише тимчасовий захід.
Бо в умовній Норвегії 80% молоді включені в суспільне життя, а залучення решти 20% дотягують грантами на активності із незалученими. Ще раз – гранти не є там основним інструментом. Основну роботу роблять молодіжні мережі побудовані там більше сотні років тому, із своїми ендавментами, будинками для молоді і навчальними польовими центрами. В одній Великобританії біля 500 000 скавтів, а ще десь 250 000 кадетів (спрощений скавтинг у військових одностроях).
А молодіжних рухів там значно більше, включно із молодіжними партійними осередками в університетах, які виховують майбутніх Теччер (у нас таких не буде, бо прямо заборонені законом). У Франції одних лише молодіжних працівників під чверть мільйона і щорічно готуються десятки тисяч нових. А є ще «Громадянська служба» через яку держава наймає сотнями тисяч молодих людей на волотерство за мінімальну.
Ближчий приклад. На менше 300 тисяч молоді, віком від 6 років, в Естонії працює фултайм більше 6000 молодіжних працівників (по одному на кожних 30 дітей та підлітків). І біля 1000 (!) молодіжних центрів. Окрім цього 3000 працівників фултайм займаються виведенням молоді на ринок праці, шукають і допомагають з роботою. Як сказав колись посол Естонії в Україні у одному інтерв’ю: «ми боремось за кожну молоду людину».
Окрім цієї базової молодіжної інфраструктури в Естонії (співмірній із нашою середньою за населенням області) є близько 10 тисяч молоді в найбільших молодіжних мережах країни: «Молоді орли» та «Дочки Батьківщини». Це молодіжки «Кайстеліту» (щось типу того чим мали би стати наші ДФТГ). В усіх трьох балтійських пост-совкових країнах діють аналогічні мережі і вони прямо фінансуються з державного бюджету, а керівників організацій – за законом – призначає Міністр оборони (у нас начальник штабу гри «Джура» – заступник міністра освіти, відчуваєте різницю в запиті?).
Естонська парамілітарна молодіжна мережа, як і кадети у Великобританії, діють фактично в кожній школі. Роботу ведуть підготовлені і вертфіковані Міноборони (!) – не відділом освіти – виховники, що працюють на базі шкіл по відповідних угодах. А фінансується це все не місцевим самоврядуванням, а з бюджету Міноборони (на болотах аналогічно з «Юнармією» – цю свою «модель» вони прямо злизали із НАТО вже після вторгнення в Україну 2014 року).
Молодіжні мережі «старих» країн ЄС мають повну базову інституційну підтримку від своїх держав (у нас таку, якщо повезе, хіба надає Німеччина…). Включно з компенсацією державою їх внесків у відповідні європейські молодіжні асоціації, як у Естонії (практична, а не словесна євроінтеграція молоді). В Естонії все це будували системно 30 років. Литва будує 15 років, бо після вступу в ЄС третина молоді тупо виїхала і зараз більшість школярів десь теж хочуть виїхати (і це з країни, яка вже в ЄС та НАТО). Литва поки наздоганяє потихенько Естонію, навіть наших експертів вербують та пропонують роботу.
Що можна зробити в Україні – щоб швидко, окрім заборони двох вище згаданих мереж?
1. Для початку – запустити багато грошей в інституційну підтримку організацій, які вже працюють. Вони мають думати не про те, де знайти гроші (а це смішні для держави суми), а як охопити більше молоді активною суспільною працею. Для початку 2-5 мільйонів доларів в рік вистарчить, бо по великому рахунку і нема особливо що масштабувати, окрім кількох організацій, які регулярно публікують некрологи загиблих на фронті своїх активістів та вихованців.ю, а не фоточки з конференцій десь за кордоном.
2. З допомогою молодіжних мережевих організацій серйозно вкластись в «Джуру», яку цього року – як оповідають – вперше за багато років взагалі без грошей залишили. Ця мережа у понад 70 000 підлітків має координуватись не профільним заступником Міносвіти, який – при всій повазі – поняття не має що це таке і для чого. А, як у нормальних країнах НАТО – мінімум бойовим полковником, призначеним Міноборони.
3. Створити і запустити потужну соціальну кампанію – і не «загальну», а дуже конкретну по перших двох пунктах. І не для дітей, а для волонтерів, яких ще треба відповідно вишколити. На жаль, на цьому список швидких рецептів вичерпується. Бо навіть московити із своїми бездонними ресурсами на війну створювали інструменти й запускали молодіжні загальнодержавні мережі упродовж останніх 10 років, вкладаючи сотні мільйонів доларів щорічно (лише торік офіційно більше мільярда рублів із держказни).
Юрій Юзич, український історик, політичний і громадський діяч, голова Крайової Пластової Ради.
About the author
Смерть жінки у Кременецькій лікарні розслідує поліція
Слідчі Кременеччини відкрили кримінальне провадження щодо медиків після смерті 55-річної пацієнтки. Дочка загиблої стверджує: лікарі ігнорували її прохання про додаткове обстеження матері. Як повідомляє поліція Тернопільської області, провадження відкрито за статтею 140 КК України - неналежне виконання обов'язків медичним працівником. Як це сталося Жителька одного із сіл Кременеччини опублікувала у соцмережах звинувачення на адресу лікарів. Слідчі самостійно виявили публікацію та запросили жінку до поліції - вона виклала всі обставини у письмовій заяві. Читайте також: У Кременецькій лікарні обшуки: що відомо За її словами, вона неодноразово просила направити матір до лікарні в Тернополі та провести додаткове обстеження. Лікарка відмовляла, пояснюючи, що в цьому немає потреби. 16 лютого 2026 року жінка померла. Поліція розпочала досудове розслідування. У його межах слідчі: встановлюватимуть усі обставини події; призначать необхідні експертизи; нададуть правову оцінку діям медпрацівників.
Курси німецької мови для початківців у 2026 році: як перейти з A1 до A2, скільки часу потрібно та що вчити
У 2026 році курси німецької мови для початківців залишаються найбільш затребуваним форматом навчання серед тих, хто планує навчання, роботу або переїзд до німецькомовних країн. Онлайн-формат дозволяє почати з нуля у комфортному темпі, без перевантаження та з чітким розумінням подальшого прогресу. Саме перехід із рівня A1 до A2 часто стає першим серйозним етапом, який показує, наскільки ефективно побудована програма навчання. Для новачків важливо не лише засвоїти базову лексику й граматику, а й навчитися стабільно використовувати мову в простих ситуаціях. Неправильний старт або відсутність системності на рівні A1 ускладнює подальший перехід до A2. Що означають рівні A1 та A2 у німецькій мові Рівень A1 передбачає знайомство з основами мови: алфавіт, вимова, прості слова та базові граматичні конструкції. На цьому етапі студент вчиться розуміти короткі фрази, представляти себе та будувати найпростіші речення. Головна мета A1 — сформувати мовну базу без перевантаження. Рівень A2 є логічним […]
В Ігровиці перевернулась фура: чи є постраждалі
У вихідні на Тернопільщині сталася аварія. Ігровиці перекинувся вантажний автомобіль. Про випадок розповіли у пресслужбі поліції Тернопільської області. "Повідомлення про автопригоду в селі Ігровиця надійшло на спецлінію Тернопільського відділу поліції о 10:16 від жителя обласного центру. При виїзді слідчо-оперативної групи стало відомо, що житель Шумська, керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача MAN TGX та напівпричепа із вантажем, не врахував дорожньої ситуації, не обрав безпечної швидкості і як наслідок - з'їхав на узбіччя та перекинувся.37-річного кермувальника з численними забоями та травмами госпіталізували", - кажуть правоохоронці. Нагадаємо, "Терміново" розповідало, що в Ігровиці часто стаються аварії. Зокрема, нещодавно тут під час ДТП з фурою буряк засипав людське подвір'я.
НБУ вилучає з обігу дрібні купюри: що треба знати кожному українцю
З 2 березня банкноти 1, 2, 5 і 10 гривень зразків 2003-2007 років більше не є платіжним засобом. Їх замінили монети, а обміняти купюри ще можна - але час обмежений. Як повідомляє Національний банк, із сьогоднішнього дня ці банкноти вилучають з готівкового обігу. Жоден магазин, банк чи підприємство не зобов'язане їх приймати. Що відбувається З 2 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років офіційно виходять з обігу. Їх місце займають обігові монети відповідних номіналів. Де і до коли можна обміняти Встигнути обміняти старі купюри можна у кількох місцях: будь-який банк України - до 26 лютого 2027 року Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ - до 28 лютого 2029 року Національний банк - безстроково Що каже НБУ «Із цієї дати ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна […]
Як обрати ром і не розгубитися серед різних стилів?
Ром — один із найрізноманітніших міцних напоїв у світі. Здається, просто тростина і дріжджі, а на виході — безліч варіацій смаку: від легкого та свіжого до густого, пряного, з нотками шоколаду й сухофруктів. Якщо ви ніколи серйозно не вивчали цю тему, розібратися справді непросто. Перш ніж іти до магазину, зручно переглянути асортимент онлайн — каталог за посиланням https://fozzyshop.ua/4285-rom допомагає швидко порівняти стилі, країни та цінові категорії в одному місці. Звідки береться смак? Ром виготовляють із цукрової тростини — безпосередньо з її соку або меляси. Меляса забезпечує насичений, «зігріваючий» присмак із карамельними відтінками. Тростинний сік — більш свіжий, трав’янистий, подекуди квітковий. Після завершення ферментації та дистиляції ром визріває у бочках. Різновид деревини, попереднє наповнення ємності, погодні умови — усе це створює фінальний профіль напою. Саме тому два зразки з однієї держави можуть мати абсолютно різний смак. Білий, золотий, темний — у чому різниця? […]
Міфи та факти про лондонський сухий джин: що визначає його статус за регламентом
Алкогольні напої часто оточені стереотипами, особливо коли йдеться про класичні стилі з усталеною назвою. Зокрема, лондонський сухий джин — це категорія, яка має чітко визначені вимоги щодо виробництва. Щоб розуміти різницю між популярними уявленнями та реальними нормами, варто звернутися до технічного регламенту. Поширені міфи про лондонський сухий джин Назва та історія стилю стали підґрунтям для численних припущень. Частина з них не відповідає фактичним вимогам виробництва. Серед найпоширеніших міфів: його можна виробляти лише в Лондоні; у складі обов’язково має бути певна кількість цукру; аромат формується через додавання ароматизаторів після дистиляції; міцність може бути будь-якою; назва означає витримку в бочках. Насправді регламент не обмежує географію виробництва. Напій може виготовлятися в різних країнах за умови дотримання встановлених стандартів. Також у категорії «London Dry» заборонено додавати ароматизатори після дистиляції, а вміст цукру має бути мінімальним. Міцність напою зазвичай не нижча за встановлений норматив для […]
