На другому місяці кампанії з імунізації проти COVID-19 в України з’явилася амбітна мета — вакцинувати більшу частину дорослого населення до кінця 2021 року. Це близько 70%, тобто 24 мільйони людей. Якщо рахувати обидві дози, то за цей час держава має зробити 48 мільйонів щеплень.
За словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, з травня до грудня Україна має вийти на 6 мільйонів щеплень на місяць — а це приблизно по 200 тисяч щеплень на добу. Нині ж Україна посідає останнє місце за темпами вакцинації в Європі: в середньому в нас роблять близько 15-20 тисяч щеплень на день, пише Громадське.
Розповідаємо, наскільки реалістичним є цей план та як його збираються виконувати.
Чому вакцинація просувається так повільно?
У Міністерстві охорони здоров’я запевняють, що чинна стратегія бере до уваги лише наявні дози вакцин. Коли надходитимуть нові партії — кількість провакцинованих за добу буде збільшуватися.
– Те, що ми мали минулого місяця (в березні 2021-го — ред.) — це через обмежений доступ до вакцин, — каже Віктор Ляшко.
На думку співзасновника Українського центру охорони здоров’я Павла Ковтонюка, проблема не в малій кількості вакцин, а у складній логістичній системі.
– Минулого року, коли в Україні починали тестувати на COVID-19 — це теж спершу робили лише мобільні бригади. Але так ми не можемо робити велику кількість тестів на добу. Те саме й зі щепленнями. Мобільні бригади в такому вигляді, як зараз — це наш унікальний український винахід, який зв’язує нам руки, — каже Ковтонюк.
Він пояснює: якщо в європейських країнах мобільні бригади виїжджають на підприємства та військові частини, то в Україні вони насамперед їдуть до лікарів, які зазвичай і самі вміють робити щеплення.
Скільки доз вакцин наразі є в Україні й між ким їх розподіляють?
Зараз в Україні щеплення роблять двома вакцинами: CoviShield та CoronaVac.
Перша розроблена Oxford/AstraZeneca та виробляється в Індії. Поки Україна отримала лише 500 тисяч доз цієї вакцини, близько 400 тисяч із яких уже використали.
Щеплення цим препаратом спочатку робили лікарям, які працюють із хворими на ковід, військовим і соціальним працівникам. З 22 березня почався наступний етап — щеплять людей старше 80 років.
Від 13 квітня вакцинують також китайською вакциною CoronaVac. Щеплення роблять тим, хто не може самостійно прийти до пункту вакцинації, та їхнім опікунам.
Також цю вакцину отримають освітяни, які долучаться до проведення ЗНО у 2021 році, олімпійці та паралімпійці, які представлятимуть Україну на Олімпійських іграх влітку в Токіо.
Вакцинацію для маломобільних груп населення вирішили робити саме китайським препаратом, оскільки він має у флаконі лише одну дозу — відповідно, лікарі не обмежені часом, протягом якого слід доправити й використати вміст флакону.
Для повноцінної імунізації людина має отримати дві дози цієї вакцини з інтервалом у 14-28 днів. Однак головний санлікар зазначив, що українцям другу дозу вводитимуть саме на 28-й день, адже тоді ефект буде кращим. Термін між першим та другим щепленням цією вакциною менший, аніж, наприклад, у вакцини AstraZeneca.
– Нам важливо швидко закрити повний цикл. Наприклад, для спортсменів, щоб вони в червні-липні вже полетіли на змагання, — пояснює Ляшко.
Загалом до України приїхали поки що тільки 215 тисяч доз вакцини CoronaVac. Її мають розділити на дві частини — для першого й для другого щеплення.
Скільки ще вакцин має приїхати?
Наразі Україна,, за словами Ляшка, законтрактувала 13 мільйонів 413 тисяч доз вакцин — це без урахування 500 тисяч доз CoviShield, які приїхали ще в лютому, та 10 мільйонів доз Pfizer.
За даними МОЗ, поки Україна має домовленості на постачання таких вакцин:
– Novavax — 10 мільйонів доз, поставки в липні;
– Covishield — два мільйони: з них 500 тисяч доз уже в Україні, а ще півтора мільйона прибудуть у квітні-травні;
– CoronaVac — два мільйони (з них 215 тисяч доз уже в Україні);
– Pfizer — 10 мільйонів доз вакцин, які надійдуть протягом 2021 року.
– Ще є підтвердження, що ми отримаємо 8 мільйонів доз вакцин від глобальної ініціативи COVAX. Перше постачання в її межах має відбутися найближчим часом — до України надішлють 117 тисяч доз Pfizer.
Головний санітарний лікар пояснює, що затримки з COVAX пов’язані з бюрократичними процедурами між штаб-квартирою Pfizer і глобальною ініціативою.
– Від України всі документи подані вчасно. До того ж COVAX сама пріоритетизує поставки. На той момент, коли бюрократичні процедури владнали, в Україну вже зайшла інша вакцина, а в деякі країни — ні. Глобальна ініціатива COVAX, яка зацікавлена в рівному доступі до вакцин, перенаправила її до тих країн, які ще взагалі не розпочали щеплення, — каже Ляшко.
Щодо 10 мільйонів Pfizer, про домовленість щодо яких раніше заявляли в МОЗ, Ляшко каже, що нині є рамкова угода.
– Ми очікуємо зараз на графік постачань. Коли він буде — тоді ми зможемо говорити, для якої з платформ і верств населення ми будемо використовувати вакцину, — пояснює головний санлікар.
Кому дістанеться 117 тисяч доз Pfizer від COVAX?
Вакцина піде у будинки для людей похилого віку. Мобільні бригади також будуть щепити працівників цих закладів.
Наступна група, яка отримає Pfizer, — Державна служба надзвичайних ситуацій та Державна прикордонна служба. За словами Ляшка, цю партію також планують розділити на дві частини, щоб потім зробити друге щеплення.
Скільки доз вакцин, зокрема Pfizer, може зберігати Україна?
Для України найбільш оптимальною є вакцина, яка зберігається за температури від +2 до +8. За словами Ляшка, всі вакцини для рутинних щеплень мають саме таку температуру зберігання. Для них в Україні є налагоджений логістичний маршрут із «ланцюгом холоду», тож зі зберіганням проблем не виникає.
Але вакцина Pfizer має зберігатися при температурі -70 градусів. Через це наразі Україна спроможна прийняти та зберігати лише 600 тисяч її доз.
– Якщо Україна замовить наперед контракт і скаже, що треба більше, то компанії, які зберігатимуть вакцину, збільшать склади. Їм треба півтора-два місяці, щоб це зробити, — каже головний санлікар.
До регіонів вакцину везтимуть у транспортних контейнерах із сухим льодом. Температура в таких контейнерах — від 2 до 8 градусів тепла, і вакцина в таких умовах, за словами Ляшка, може зберігатися лише місяць.
– Оскільки ми забираємо цю вакцину з температури -70 та їдемо робити нею щеплення, то треба чітко розуміти, кого ми в цей день нею вакцинуємо. Ми беремо лише ту кількість доз, яку можемо витратити за день. Вакцину не можна повторно заморожувати, не можна везти назад до холодильника, — каже Віктор Ляшко.
Де і хто вакцинуватиме?
– Це мобільні бригади, спеціальні пункти щеплень, рутинні пункти щеплень. Також ми плануємо зробити у містах-мільйонниках вакцинальні центри, — розповідає Ляшко.
Однак, за його словами, такі центри можуть виправдати себе лише за умови, що в України буде достатня кількість вакцин. Їх планують відкривати на базі великих інфраструктурних об’єктів — виставкових центрів чи стадіонів, куди люди зможуть прийти та вакцинуватися за попереднім записом. В одному такому центрі можна буде щепити 10 тисяч людей на добу.
Ляшко каже, що почати свою роботу вакцинальні центри можуть у червні-липні, бо саме на цей період Україна очікує збільшення поставок вакцин. Після цього можна буде проводити по 6 мільйонів 800 тисяч щеплень на місяць.
То чи реально до кінця 2021-го щепити всіх дорослих?
На думку санлікаря — так. Однак за умови, що в Україні буде достатня кількість вакцин.
Також на виконання цього плану може вплинути бажання людей вакцинуватися, навченість медперсоналу, наявність розхідних матеріалів (наприклад, шприців) і динаміка захворюваності на ковід — чи не будуть медичні працівники надто завантаженими, щоби встигати робити щеплення.
Павло Ковтонюк вважає, що одним із «каналів» вакцинації можуть бути сімейні лікарі. Однак надто покладатися на них не варто, адже вони й так перевантажені хворими на коронавірус. Крім того, вони також роблять рутинні щеплення за календарем вакцинації, які не можна пропускати.
– Потрібно залучати волонтерів-медиків: інтернів, медсестер, які можуть зробити щеплення. На місці, звісно, також має бути лікар — на випадок дуже рідких поствакцинальних реакцій, але їх може бути одна на мільйон, а може й узагалі не бути, — пояснює Ковтонюк.
На його думку, МОЗ підстраховується, коли каже, що план виконають, якщо буде достатня кількість вакцин та люди прийдуть робити щеплення. Але, за його словами, робота міністерства якраз-таки й полягає в тому, аби забезпечити наявність вакцин та провести кампанію для заохочення більшої кількості людей робити щеплення.
– Якщо говорити про затримання поставок вакцин, то чому Сербія чи Албанія можуть отримати вакцину, а в нас її немає? Я не говорю навіть про європейські країни. У всіх є проблеми з постачанням, але ми чомусь останні в цьому списку, — каже Ковтонюк.
Співзасновник Українського центру охорони здоров’я підтримує план МОЗу — вакцинувати більшу частину дорослого населення до кінця року. Але вважає, що в травні Україна ще не зможе вийти на 6 мільйонів щеплень на місяць.
Я поки не думаю, що це справді буде організовано. Тобто в такому разі весь CoronaVac, який у нас є, ми маємо щепити за добу, — каже Павло Ковтонюк.
