напад

Інтуїція - велика річ. Отож, коли я зайшов за ріг будинку в спально­му районі й побачив дві постаті в темряві попе­реду, то відразу ж відчув, що щось має статися. І не помилився. Перший удар я отри­мав у щелепу. Щось хруснуло, і відразу ж другий кулак влучив прямісінько у брову. "От тварюки, могли б хоч для проформи попросити закурити", -  подумав я в ту мить, коли здатність до іронії зникає, поступаючись місцем страху. Увесь хміль у голові миттєво вивітрився.   Відчув у роті млосний смак крові, і з-під ніг попливла земля.  Та впасти зараз було б недозволеною розкішшю. Це означало б зробити голову і корпус зручною мішенню для ніг  "відморозків", які в цю пізню пору обра­ли мене за опудало для тренування з кікбоксингу. Треба визнати, що я сам добряче допоміг їм у цьо­му - навіщо було вештати­ся в таку пору та ще […]