Мерія Тернополя вирішила за гроші ООН відремонтувати недобудоване приміщення обласної бібліотеки по вулиці Доли, щоб розмістити там відкритий простір «Open Space». Провели тендер із цікавим ціноутворенням очікуваної вартості (про це нижче). І наприкінці квітня найняли фірму «Венкон Інвест» для виконання робіт вартістю 15,98 млн грн.
Програма розвитку ООН виділила на цей проект 13 млн грн, а ще майже 3 млн грн має профінансувати муніципалітет. Про це йдеться у розслідуванні колег з “Наші гроші”.
Журналісти вирішили проаналізувати кошторис цього проекту і виявили завищення цін по багатьох позиціях у декілька разів. Цілком можливо, що це стало наслідком тих самих цікавинок у ціноутворенні очікуваної ціни.
Колосальні завищення цін на оздобленні
Журналісти проаналізували кошторис будівництва тернопільського «Опен спейсу», і у випадках, де замовник вказав точні назви будматеріалів, ціни виявились дуже завищеними (для зручності читачів кошторисні ціни вказані з урахуванням ПДВ і без транспортної складової, бо гроші на доставку будматеріалів у кошторисі вказані окремо, тому вони не є чинником завищення ціни).
Наприклад, шпаклівку Knauf HP Stаrt прописали по 53,5 гривень за кілограм. Однак на сайті місцевого будмаркету нам вдалось знайти таку шпаклівку по вчетверо нижчій ціні – 12 грн за кілограм. Шпаклівку «Фугенфюллер» запланували по 58 гривень за кілограм, але в мережевому будмаркеті «Епіцентр» вона вільно продається втричі дешевше – по 18 гривень.
Бетон В10 (М150) у кошторисі має ціну 6 746 грн за кубометр. На сайті місцевого виробника вартість такого бетону – 2 836 грн/куб. м, а максимальна ціна, яку вдалось знайти на сайті продавця бетону, – 3 221 грн/куб. м. Тобто враховуючи максимальну ціну переплата може бути в 2 рази, а загальна переплата на бетоні – більше 400 тисяч гривень. При цьому ніякою логістикою таке завищення не пояснюється, оскільки в кошторисі доставка бетону до місця будівництва вказана окремо й коштує додаткові 820 грн на кубометрі.
Багато ж матеріалів у кошторисі взагалі були описані дуже абстрактно, тому ми просто не можемо стверджувати, що маржу запхали по всіх позиціях. Наприклад, у кошторисі є «щиток 60 модулів» за 27 тисяч гривень. Про справжню вартість такого обладнання можна тільки здогадуватись.
Але в деяких випадках можна розмотати ще. Наприклад, історія з розетками.
У дизайн-проекті вказано, що в офісі має буде встановлено понад 250 розеток Shneider Asfora кольору антрацит. Окремо вказані рамки різних конфігурацій, щоб можна було десь ставити одну розетку, а десь – п’ять штук у ряд.
Відповідно в локальному кошторисі вказані окремо улаштування розеток і рамок для них на загальну суму 146 тис грн (обведено жовтим у колонці), тобто це роботи, а не сама вартість товарів:
Саму вартість розеток і рамок як товарів ми знайшли у відомості ресурсів до зведеного кошторису. Самі розетки – по 391 гривні за штуку, а рамки – по ціні від 130 до 414 грн:
Тобто це ціна самих розеток і рамок як товару, без урахування робіт по їх встановленню. З цими скрінами ми вирушили по роздрібних магазинах, і ось що побачили в магазині «Asfora»:
На тендері вийшло так, що кошторисна вартість комплекту з однієї розетки (391 грн) з одинарною рамкою (130 грн) складає 521 грн. Тоді як такий комплект у магазині коштує 211 грн (137 грн за розетку і 74 грн за рамку).
Оскільки переможець торгів не дуже знизив ціну своєї пропозиції відносно очікуваної ціни, яку встановив замовник, то ми перевірили, як же вона була сформована. І як видно, в ній знайшлось місце для багатократного завищення ціни будматеріалів.
Мутна вода у ціноутворенні під егідою ООН
На цьому тендері замовник застосував рідкісний метод визначення очікуваної вартості, в яку вдалось запхати такі коштовні будматеріали. Мерія розробила так званий «дизайн-проект» майбутнього офісу. У ньому вказані розміри приміщень, що де має бути:
Також у дизайн-проекті є деякі специфікації. Але якщо з розетками специфікація була досить точною, то з більш дорогими вікнами, дверима і сантехнікою обійшлись без жодних подробиць: можна ставити або дороге, або дешевше (наприклад, вікна можуть бути від Rehau, а можуть бути від деяких інших виробників):
Із цим дизайн-проектом мерія звернулась до трьох місцевих фірм «Роксбуд», «Венкон Інвест» і «БК Валк» із питанням: плануємо подаватись на конкурс за фінансування ООН по ремонту приміщення площею 1 187 квадратних метрів, яка у вашої фірми орієнтовна вартість ремонту офісних приміщень за один квадратний метр?
Фірми відповіли, у кого скільки, і виявилось, що найдешевше пропонує «Венкон Інвест» – 13 883 гривні за квадрат, або 16 479 322 гривні за весь офіс. Мерія взяла цю цифру й, округливши її до десятків, просто перенесла в очікувану вартість торгів.
Ще раз. У фірм спитали: а за скільки ви робите щось подібне без точної розкладки по будматеріалах і устаткуванню, ті щось відповіли на підставі власного розуміння прекрасного і бажання заробити, і це «щось» стало очікуваною ціною торгів 16 479 320. Причому у авторів статті немає жодних даних про те, що хтось із кимось домовлявся про завищення цін з опитаними фірмами.
Звісно, на самих торгах цю ціну могли б опустити. Той самий «Венкон Інвест», який в опитуванні мерії вказав найнижчу ціну, на самому тендері запропонував виконати роботи ще дешевше – за 15 984 940 грн.
І на торги навіть прийшов конкурент – ТОВ «Креатор-буд». Але представник цієї фірми банально помилився під час аукціону в «Прозорро». У ціновій пропозиції він забув дописати одну цифру і вийшло в десять разів дешевше від плану – 1 611 037 грн. Зрозуміло, що система визначила цю ціну аномально низькою, і зрештою її відхилили.
Ось так і вийшло, що неймовірні маржі в будматеріалах перекочували в контракт із переможцем. Який буде оплачуватись грошима ООН, яка взагалі не дуже схильна занурюватись у питання ціноутворень десь на околицях імперій (рекомендуємо фільм про корупцію ООН в Іраку «Зрада для початківців»).
За стартовим замислом планувалося, що офіс буде відремонтовано до 15 липня. Але за декілька днів до цієї дати фірма повідомила, що не встигла купити умивальники, двері та скляні перегородки для нового офісу, тож замовник дозволив їй перенести здачу робіт на 23 серпня цього року. До речі, лише на три умивальники за індивідуальним замовленням мали витратити майже 170 тисяч гривень. Це щоб вам було зрозуміліше, які розкішні речі тут заплановано коштом ООН на тендері, який проведено «згідно з і відповідно до». Принаймні державні аудитори ДАСУ перевірили це ціноутворення і не виявили ніяких порушень.
Однак у цій ситуації є можливість для хорошого рішення для всіх. Справа в тому, що договірна ціна визначена динамічною. Тобто замовник має право платити по цінах, що відрізняються від вказаних у кошторисі. А значить є можливість зекономити не зайві гроші.
Переможець тендеру – улюбленець міської ради Тернополя
За даними системи «Youcontrol», ТОВ «Венкон Інвест» зареєстроване в 2016 році в Тернополі, керівник – Володимир Мефодійович Яремчук, основний вид діяльності – електромонтажні роботи. Ця фірма на червень цього року виграла тендерів на 124 млн гривень, основним замовником робіт та послуг є комунальні підприємства та управління Тернопільської міської ради.
Володимир Яремчук також є засновником та керівником ТОВ «Світлоцентр», яке зареєстроване у 2010 році (теж займається електромонтажними роботами). Воно отримало підрядів на 22 млн гривень, основними замовниками робіт є також Тернопільська міська рада.
За даними «NGL.media», Володимир Яремчук є братом власниці фірми «Лайттер», яка у 2021 році ремонтувала фасад ЦНАПу, «розігравши» тендер із місцевим ФОПом і подавши документи для участі в закупівлі зі схожими дефектами друку. Ще Яремчук є підписантом та засновником ГО «Нова хвиля нації». Усі вони зареєстровані у сусідніх будинках на вулиці Веселій.