Тернопільський поліцейський Володимир Ониськів захищає Україну від ворога з 2014 року. Спочатку ніс службу у складі батальйону «Тернопіль», нині – в лавах штурмової бригади Національної поліції «Лють». Пройшов найгарячіші напрямки фронту, двічі отримував поранення, а після реабілітації збирається знову повернутися у стрій, повідомляють у пресслужбі поліції області.
З самого початку бойових дій на сході України Володимир вирішив боронити Україну від ворога: добровольцем вступив у батальйон патрульної служби особливого призначення «Тернoпіль», а згодом – численні ротації на схід. Поліцейські забезпечували правопорядок у населених пунктах Луганщини та Донеччини, чергували на блокпостах, допомагали місцевому населенню.
«Важко було дивитися, коли люди втрачали все. Емоційно це дуже непросто. У таких ситуаціях особливо розумієш, що твоя робота необхідна», – каже Володимир.
Повномасштабне вторгнення ворога застало бійця на чергуванні у Тернополі. Володимир й досі пам’ятає, як почув над містом звуки літаків у небі. Каже, тоді у повітрі вже відчувався запах війни.
Наприкінці березня 2022 року Володимир разом зі своїми колегами вирушив до побратимів у зону бойових дій, адже на той момент частина їхнього підрозділу вже перебувала на Сході. Пліч-о-пліч з Силами безпеки та оборони України бійці батальйону «Тернопіль» виконували складні завдання на Луганському напрямку, поблизу міста Попасна, за яке тоді точилися тяжкі, жорстокі бої.
«Основну службу ми несли у напрямку міста Золотого та Катеринівки. За Попасну велися надзвичайно тяжкі бої, росіяни її практично зрівняли з землею. Утім, ми стримували ворога та не давали йому просуватися вперед», – розповідає боєць.
Володимир каже, що на цьому напрямку ворог активно застосовував всі види зброї по українських позиціях.
«Щохвилини чуєш безперервний свист ворожих куль, вибухи від снарядів та мін. По тобі стріляють цілий день з будь-якої зброї і ти не знаєш, що прилетить у наступний момент», – пригадує боєць.
Під час запеклих боїв від рук російських окупантів загинули троє бійців батальйону «Тернопіль». Це були перші бойові втрати поліцейського підрозділу.
«Від прямого попадання ворожої міни загинули наші товариші. Це болісно згадувати. Клята війна не жаліє нікого», – із сумом ділиться поліцейський.
Через деякий час внаслідок мінометного обстрілу осколкове поранення руки отримав і сам Володимир. Каже, йому дуже повезло, адже встиг сховатися в укритті.
«Нам пощастило, бо мали «черепаху» – це таке мобільне укриття, яке міцно збудоване з бетонних блоків. Вона не раз рятувала під час обстрілів. Як зараз пам’ятаю, 10 години 20 хвилин, я тільки встиг забігти, як міна впала прямо в дверях і ворожий уламок застряг у моєму плечі», – пригадує поліцейський.
Вчасну допомогу на місці Володимиру надали бойові медики. Після чого пораненого евакуювали та доправили до лікарні. Його ж побратими з батальйону «Тернопіль» продовжували гідно утримувати позиції у Лисичанську. Вони одні з тих, хто останніми виходили з цього міста. Потім був Бахмут, а згодом їх вивели на Покровськ.
У лютому 2023 року Володимир разом із побратимами зі свого батальйону вирішили вступити до складу новоствореної об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Розуміли – їхній бойовий досвід стане у нагоді. Пройшовши вишкіл, бійці вирушили на передову. Першим бойовим завданням було відбиття позицій противника біля селища Курдюмівка на Донеччині.
«Був важкий бій, там загинув мій близький бойовий побратим, справжній боєць – Юра Летняк, з яким разом служили з 2015 року».
Далі відважні лютівці вели бої та виконували складні завдання на найгарячіших ділянках Бахмутському напрямку. Кліщіївка і Курдюмівка – це основні виходи. Витісняли противника із займаних позицій, відбивали ворожі атаки, проривали оборону, звільняли території, прикривали фланг третій окремій штурмовій бригаді ЗСУ при звільненні села Андріївка. Кліщіївку вдалося забрати повністю. Зараз за неї йдуть бої. У бою важлива злагодженість та чітка взаємодія підрозділу, вважає Володимир:
«Дуже багато залежить від того, на скільки підрозділ згуртований, як хлопці розуміють і тримаються один за одного. Тоді усвідомлюєш, що таке бойове злагодження. У моєму підрозділі хлопці просто молодці. У нас не було такого, щоб завдання були не виконані».
Наприкінці листопада 2023 року бійці бригади «Лють» виконували бойове завдання поблизу Горлівки. Треба було захопити і утримувати позиції ворога.
«Ми зайшли на ворожі позиції, закидали їх гранатами і ворогу довелося відступити. Застосовувалися міни, дрони-камікадзе. Позиції ворога були сильно розбиті», – пригадує поліцейський.
Повертатися довелося по мінному полю. Поліцейський каже, тут особливо розумієш: один необережний крок може коштувати життя. Володимир наступив на вибухівку та отримав поранення ноги.
«Я йшов у другій групі, оступився на півметра і наступив на міну, на щастя, ногу не відірвало. На точку базування дійшов сам. Група вийшла в повному складі, хоча були поранені, контужені, але живі», – розповідає боєць.
Наразі Володимир Ониськів завершує реабілітацію. Сподівається, що на фронті для нього ще знайдеться робота та й скучив за товаришами.
«Після реабілітації одразу до побратимів на поле бою, інших варіантів не розглядаю. Найбільше хочеться для дітей світлого майбутнього і головне – захистити народ, сім’ї і принести мир, якого так всі чекають».
About the author
На війні загинув молодий працівник Заліщицької міськради
Під час війни загинув молодий співробітник Заліщицької міськради Михайло Підгребя. Він пішов на фронт добровольцем ще до повномасштабного вторгнення росії. Про смерть захисника повідомила Заліщицька міська рада. Михайло залишив роботу в міській раді та вступив до лав української армії за власним бажанням. Загиблий боєць свідомо обрав шлях служіння Україні та захищав країну до останнього подиху. Він віддав життя за свободу рідної землі, показавши приклад відданості Батьківщині. Виконавчий комітет Заліщицької міської ради на чолі з міським головою Іваном Дроздом висловив співчуття родині та всім, хто знав Михайла. Особливі слова підтримки адресували його мамі - Надії Підгребі, яка очолює управління освіти міста. "Його відданість Батьківщині— це приклад нескореності, гідності й любові до України. Він належить до покоління, що в найтемніші часи стало світлом спротиву.Виконавчий комітет Заліщицької міської ради на чолі з міським головою Іваном Дроздом висловлюють щирі слова співчуття родині, побратимам, усім, […]
Вже не в ЗУНУ? Декларація Володимира Труша розсекретила його можливе нове місце роботи
Володимир Труш подав декларацію на посаду проректора Львівського медичного університету. Колишній начальник Тернопільської ОВА може залишити роботу у ЗУНУ. Ексочільник області 29 червня 2025 року подав кандидатську декларацію на посаду проректора з адміністративно-господарської роботи. Про це свідчать дані з офіційного реєстру декларацій, де зазначено його можливе майбутнє місце роботи. Нагадаємо, після звільнення з посади начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Труш працював викладачем кафедри фінансів ЗУНУ. У березні 2024 року він входив до складу проблемної групи, яка надавала пропозиції органам місцевого самоврядування щодо співпраці з кафедрою. Тоді викладачі кафедри Богдан Малиняк та Володимир Труш обговорювали пропозиції до налагодження співпраці з громадами. Серед них була розробка бюджету для громадян - буклета з основною інформацією про бюджет територіальної громади у зрозумілій формі.
Уламок російської ракети впав на будинок жительки Тернопільщини (відео)
На Тернопільщині під час атаки 29 червня частини ракети впали на подвір'я місцевої мешканки. Жінка розповіла, що кілька днів перебувала в шоці після інциденту. Про це повідомив телеканал Тернопіль 1. Уламки боєприпасу пошкодили стіни житлового будинку, сільськогосподарську техніку та огорожу на приватному обійсті. Наслідки падіння ракетних частин вже частково усунули. На місці події працювала спеціальна комісія для оцінки збитків та вжиття необхідних заходів. У місцевій громаді зазначили, що подібний випадок стався вперше за весь час війни. Представники влади пообіцяли надати постраждалій матеріальну допомогу для відновлення пошкодженого майна.
У Тернополі запустили великий проєкт зі збереження документів для майбутніх поколінь
У Тернополі запустили великий проєкт із збереження старих документів для майбутніх поколінь. Архівні матеріали відновлюють та переводять у цифровий формат. Про це повідомили у сюжеті телеканалу «Тернопіль1». Роботу виконують у Державному архіві Тернопільської області. Молода реставраторка Евеліна Дзюбановська щодня працює з 20 аркушами історичних паперів. Вона розпрямляє зім'яті сторінки, очищає їх від бруду та клею спеціальними інструментами. «Коли мені в руки потрапляють документи, перш за все я мушу їх розпрямити, тому що дуже часто буває, що вони десь пом'яті, загнуті. Бувають і залишки клею, або бруду – я маю їх почистити», – розповідає фахівчиня. Зараз Евеліна відновлює документи про людей з інвалідністю часів між двома світовими війнами. Після реставрації папери передають спеціалістам для створення цифрових копій. Операторка Олександра спочатку вносить дані з обкладинки у комп'ютерну програму, а потім фотографує кожну сторінку. На оцифрування однієї справи потрібно максимум п'ять хвилин. В […]
Цигани, Товстобаби, Цицори і не тільки: кумедні назви поселень Тернопільщини
На мапі Тернопільської області можна знайти десятки населених пунктів з незвичайними назвами. Деякі з них змушують усміхнутися, інші - замислитися над їхнім походженням. Історик та краєзнавець Віктор Уніят раніше склав рейтинг найкумедніших назв сіл області. За його словами, кумедні назви існують по всьому світу, тому не варто поспішати з висновками про їхнє значення. Села з географічними назвами У Тернопільській області є села та хутори, що носять імена далеких країн і континентів. Швейцарія, Французівка, Саджівка, Варшавка, Угорськ та Угринів нагадують про Європу. Сахалін, Курили та Кавказ - такі теж хутори є на Тернопільщині. Перейменовані села Багато сіл з незвичайними назвами отримали нові імена у радянський час. Село Повія носило таку назву до 1958 року (зараз - Набережне). Свинюхи перейменували на Очеретне у 1946 році. Назва походила від фільварка-свиноферми "Свиноберген" князів Збаразьких, де розводили свиней для продажу в Європу. Цапівці стали називатися […]
Підписав необхідні документи: судитимуть керівника та лісника лісгоспу, які вирубали понад 6 тисяч дерев
На Тернопільщині судитимуть головного лісничого та директора держпідприємства, з дозволу яких було вирубано понад 6 тисяч дерев різних порід. Про це повідомляє Тернопільська обласна прокуратура. "Під процесуальним керівництвом Тернопільської обласної прокуратури повідомлено про підозри головному лісничому та директору одного з державних лісопідприємств на Тернопільщині у вчиненні службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам (ч. 2 ст. 367 КК України). За даними слідства, головний лісничий безпідставно вніс до лісорубних квитків дані про можливість проведення 41 рубки рідколісся, а директор видав лісорубні квитки на ці роботи", - йдеться у повідомленні. Унаслідок знищення 6267 різних дерев довкіллю завдано шкоди на 57 млн грн.
