Ікона Благовіщення, якій близько 300 років, зберігається у кременецькому Миколаївському соборі. Про її історії розповідають у Кременецько-Почаївському ДІАЗі.
“До теми сьогоднішнього свята. Благовіщення. Свято сповнене очікування, надії, світла, чуда. Тепер існує безліч іконописних ликів, які відображають сюжет свята, хід апокрифічних подій. Чимало мистецьких трактувань даної зустрічі Архангела із Богородицею, що лягла в основу християнського циклу свят, адже Благовіщення одне з найбільших свят, яке називають ще другим Великоднем.
Серед пам`яток живопису, що входять до колекцій заповідника, варто згадати цікавий феретрон, що знаходиться у північній каплиці пам`ятки архітектури національного значення «Миколаївський собор з келіями, XVII-XVIII ст.». Феретрон – це двостороння процесійна ікона, що використовується під час релігійних дійств, зокрема під час хресних ходів навколо храму чи міста. Ікона таким чином змонтована, що передбачає механізм її перенесення кількома людьми.
Феретрон з однієї сторони представляє зображення події «Благовіщення», а з іншої «Богоявлення», що символічно перегукуються.
Надзвичайно цікавий живопис ікони, який представляє канонічне трактування даного епізоду. Напівобернена постать Богородиці перелякано чи здивовано споглядає на Аргангела Гавриїла, що тримає у руках квітку лілії. За постаттю Богородиці видніється розкрита книга, очевидно Святе Письмо, фігура Архангела зображена ліворуч від Марії у хмаринці. У верхній центральній частині зображено променистого Голуба – Духа Святого.
Історія даної ікони губиться у сивій давнині. Беручи до уваги особливість рами, в яку вмонтований образ, можемо припустити, що це давня василіанська реліквія, оскільки у верхній частині рами відразу біля підніжжя хреста, що вінчає сам образ, простежуємо герб ордену Василіанів. Це обрамлений дугою вогняний стовп (символ полум`я любові як головний сенс у служінні Богу та людям), додатково даний символ є знаком небесного заступника ордену василіан св. Василія Великого. Раму можемо класифікувати як пізньобарокову, збереглося її оригінальне покриття.
Який шлях пройшла дана святиня, щоб потрапити до нашого міста? Сьогодні, на превеликий жаль, важко встановити. Яким чином ікона потрапила до Францисканського монастиря, а сьогодні Миколаївського собору? Це відкрите питання. Як і авторство даного шедевру. Не дивлячись на сумний стан пам`ятки, вона вражає майстерністю виконання, шедевральністю різьби, мистецьким задумом. За оцінкою експертів феретрон нараховує приблизно 250-300 років, адже відомо що отці-василіани у Кременці оселилися у XVIII ст.
Звичайно, феретрон попереду чекають довгий процес реставрації та досліджень, які, віримо, розгадають частину історичних загадок”, – зазначають у заповіднику.
