Коли ти журналіст, редактор чи ведучий у невеликому місті – то усі твої читачі, слухачі, глядачі – не просто аудиторія. Це майже родина. А, коли поєднуєш у собі усі три ролі, то робота завжди на виду, до неї прикута максимальна увага. Сьогодні, у День працівників радіо, телебачення та зв’язку, у Кременці відбувся непересічний захід. Вперше у широкому колі зібралися шанувальники місцевого 100,5 FM на творчу зустріч із редакторкою радіомовлення Зоєю Карп’юк.
Зою Карп’юк знають далеко за межами Тернопільщини. У журналістиці вона 35 років, має безліч відзнак та нагород, серед яких і орден святої рівноапостольної княгині Ольги. До створення місцевого FM-радіо, каже, йшла дуже довго.
“На Кременецьке радіомовлення я прийшла у 2006 році за сумісництвом. Тоді було простіше. Радіоточок було ще чимало. Але технологічний процес не стоїть на місці. У прогресивніших областях, районах, уже давно є своє FM-мовлення. Зараз там працюють потужні радіокомпанії з великими колективами. Вони мають багато рекламодавців. У нас також був, і переконана, до сьогодні є шанс створити щось схоже. Даю слово, що після нашої перемоги Кременецьке радіо говоритиме 24 години на добу”, – каже редактор.
Зараз Кременецька хвиля ретранслює канал “Культура”. Між тим в ефір виходить незмінна ведуча – розповідає місцеві новини, вітає іменинників, записує інтерв’ю.
Ліцензію на FM Зоя Карп’юк отримала у 2017 році перша і поки єдина з районів на Тернопільщині. Коли комісія оголосила конкурс, то претендентів з’явилося багато. І, коли постало питання, кому ж надати перевагу, Зоя Іванівна вкотре не розгубилася і пояснила журі, що “запалити не було кому, а погрітися прийшли усі”. Малося на увазі збір та підготовка необхідних документів та ін. Завершився процес, який тривав близько трьох років, і комісія сказала своє слово. Так у Кременці з’явилося своє FM.
“Кажуть, що усе вдається ентузіастам, якою я себе і вважаю. Та у мене нічого не вийшло б без допомоги, – зазначає Зоя Іванівна. – Хочу згадати світлої пам’яті Володимира Стефанського (голова Кременецької районної ради – помер у 2020 році – авт.), який усіляко підтримував та надихав. А коли ми уже отримали ліцензію, то FM-мовлення втілити у життя технічно допомагали Віталій Чумакевич та Віталій Волянюк.
Коли у нас уже не було дротового радіо, а FM ще не було, то хотілося заповнити якось цю інформаційну прогалину. Якось я поїхала на семінар у Київ, і там нас серед іншого навчили робити прямі трансляції у Фейсбуці. Зараз там 16 тисяч підписників, це окрім 5 тисяч друзів.
Завжди є про що розповідати. У Кременці багато чудових людей, які знають і гарно роблять свою справу. А розповіді про це варто лишити в історії”, – впевнена Зоя Карп’юк.
Творча зустріч справді вийшла досить незвичного і цікавого формату. Редактора, журналіста та ведучу в одному обличчі сьогодні вітали багато кременчан – починаючи від місцевої влади та навіть настоятель храму, парафіянкою якого є пані Зоя.
“Якось ми приїхали на свято в одне з сіл громади. Біля церкви бігали діти. До Зої Іванівни підбігла маленька дівчинка і каже: “Я знаю, хто ти. Ти – Зоя”. І у цій дитячій щирості та безпосередності, напевно, є найбільше визнання”, – розповів настоятель собору Преображення Господнього о. Володимир Буграк.
Журналіст – не та професія, де будеш усім подобатися. А надто, коли, як у Зої Карп’юк, ти ще й депутат чотирьох поспіль скликань у міській раді. Але, коли точно знаєш, чого хочеш, і вперто йдеш до своєї мети, то на зло недоброзичливцям і на втіху друзям і вдячній аудиторії, свого таки досягнеш.