У листопаді 2022 року старший спеціаліст-криміналіст відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління ГУНП в Тернопільській області Тарас Пиріжок у складі зведеного загону прибув на територію Харківської області. Специфіка роботи полягала у документуванні воєнних злочинів, вчинених армією окупантів. Саме тоді майор поліції зрозумів наскільки нелюдськими є вчинки тих, хто називав себе «другою армією світу», – розповідають у пресслужбі поліції Тернопільщини.
«Вони не другі, а перші – у жорстокості, та звірствах. Ті картини, які постали перед нашими очима на територіях, звільнених від окупантів, нагадували жахливі кіношні кадри. Усвідомлення, що це не бутафорія, а реальні наслідки війни, – вражали. Але якщо до зруйнованого матеріального ще якось можна звикнути, то до людських жертв – ні.
«Одним з моїх завдань у складі спеціально створеної групи була ексгумація тіл вбитих та закатованих людей. Ми виїжджали на цвинтарі, або просто у двори будинків. Траплялися масові поховання, де були та діти. Дуже часто підходи до імпровізованих могил, бо людей не хоронили, а лише присипали землею, були заміновані. Зі слів місцевих жителів, окупанти нашпиговували вибухівкою і самі тіла. За десять років роботи криміналістом я не бачив такої кількості смертей безневинних людей, як за місяці служби на звільненій Харківщині, а згодом Херсонщині», – згадує майор поліції.
Нерви лоскотали багаторазові щоденні прильоти. Поліцейський, котрий у своїй роботі звик до ретельності та скрупульозності, іноді за лічені хвилини мав оглянути місце нового ураження і встигнути покинути його, бо дуже часто за кілька хвилин прилітало знову.
«Деокупована територія просто «дзвеніла» від вибухівки. Вже й не пригадую скільки разів довелося виїжджати на повідомлення про виявлені вибухові предмети, які знешкоджували спільно з працівниками вибухотехнічної служби. Правила особистої безпеки були життєво необхідними. Бо крок вліво чи вправо від натоптаної стежки міг вартувати життя, – розповідає Тарас Пиріжок. – Пригадую, як разом з іншими поліцейськими їхали на чергове документування і наш шлях пролягав через уже проїжджену дорогу, проте в якийсь момент я помітив на дорозі щось незрозуміле. Перебуваючи за кермом, вирулив, аби оминути, за що на мене накинулися колеги, мовляв, що за «вихиляси». Але коли ми вийшли з транспортного засобу і побачили мінне «гніздо», – мову відняло всім. Це був наш спільний другий день народження».
Усі чотири місяці служби на деокупованих територіях пройшли під гаслом «допоможи іншим і виживи сам».
«За те, що всі з нашого зведеного загону повернулися живі та здорові – величезна подяка місцевим поліцейським, з котрими разом несли службу. Вони знали багато «тонкощів» роботи в таких надскладних умовах. Попереджували якими дорогами ходити, на що звертати увагу, скільки часу затримуватися на місцях огляду та багато-багато іншого. Пригадую наші перші спільні виїзди і «урок» від місцевих колег – знайди бодай якусь яму, бордюр, частину стіни – будь що, що слугуватиме тобі укриттям і до якого можна добігти за чотири-п’ять секунд. І це реально рятувало, бо не раз потрапляли і під ворожий артилерійський обстріл і навіть під перехресний вогонь важкого озброєння.
Повернувшись у січні з Харківщини, у травні Тарас Пиріжок уже ніс службу на деокупованій частині Херсонщини. Не щадило не лише південне сонце, але й масові обстріли.
«Якщо на Харківщині вмикалися сирени, що попереджали про ворожу атаку, то на Херсонщині ми їх не чули. А ворог гатив безпощадно. Були дні, коли налічували по пів тисячі прильотів. Цілі міста, села окупанти рівняли із землею. Сипалося з дронів, летіло з артилерії, лягали півтонні авіаснаряди. Пригадую випадок, коли від залпу ворожого «Града» одночасно загинули 21 людина. Невимовно боляче було бачити таку велику кількість жертв серед цивільного населення. Ми все це документували».
Градусу під час служби на Херсонщині додавали повідомлення про ймовірність підриву Каховської ГЕС. І це сталося вночі 6 червня.
«Не думав, що стану свідком воєнного екоциду,- згадує майор поліції. – Словами це не передати. Лише уявіть – вчора на тому місці була ще вулиця, а сьогодні з-під води не видно навіть дахів. Шансів на порятунок для всього живого було дуже мало».
Поліцейських підняли рано-вранці і перше, на що були спрямовані їхні зусилля, –порятунок тих, хто вижив.
«Ми сідали в човни й разом з рятувальниками та працівниками інших екстрених служб допомагали людям. Одних вивозили із затоплених будинків, тим, хто відмовлявся покидати своє житло, – доставляли воду та продукти. Спека стояла невимовна, вологість така, що важко було дихати, а на нас – повне обмундирування, бо обстріли не припинялися».
Чотири місяці життя і роботи впритул до фронту не минули безслідно. Молодий майор поліції повернувся додому з посивілим волоссям і важкими спогадами, котрі досі оживають у неспокійних снах. Але це не зламало його снаги працювати далі. Він готовий до викликів, бо розуміє, що кожен наближає нашу спільну Перемогу на своєму місці.
About the author
“Його подвиг – це історія про мужність, самовідданість та безмежну любов до своєї країни”: Тернопільщина втратила молодого бійця
Чортківщина в скорботі, адже втратила свого молодого захисника Івана Попика. 17 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Єлизаветівка Покровського району Донецької області загинув Іван - житель села Капустинці Чортківського району Тернопільської області. Військовий був стрільцем-снайпером у 2-му аеромобільному відділенні 3-го аеромобільного взводу 4-ї аеромобільної роти військової частини А0224. Він віддав своє життя, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. Про це повідомили у групі "Наш край - Чортківщина". "Україна знову втратила одного зі своїх найкращих синів. На фронті загинув Іван Попик – випускник Чортківського навчально-наукового інституту підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету. Ця трагічна новина болем відгукнулася в серцях усіх, хто знав Івана, і стала черговим нагадуванням про жахливу ціну, яку платить наша країна за свою свободу. Його подвиг – це історія про мужність, самовідданість та безмежну любов до своєї країни. Іван Попик віддав найцінніше – своє […]
Вода на порозі, а замість городу – озеро: наслідки негоди на Тернопільщині
На Тернопільщині протягом доби негода наробила біди людям. Зокрема затопила житлові будинки, її наслідки ліквідовували рятувальники. На Лановеччині у селі Влащинці після сильного дощу підтопило два приватні будинки. Надзвичайники відкачали воду за допомогою мотопомпи. Про це повідомили в Головному управлінні ДСНС України у Тернопільській області. Читайте також: Підтопило дорогу, городи та домоволодіння. Негода наробила сильної біди на Тернопільщині (фото, відео) Також 3 червня гроза з громом у селі Синява перетворили людські городи на озера, а у Чернихівцях частково обвалився міст.
У Тернополі працівник ТЦК завдав 320 тисяч збитків державі
На Тернопільщині вручили підозру працівнику ТЦК. Чоловік завдав збитків у розмірі 320 тисяч гривень. Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру військовослужбовцю Тернопільського обласного ТЦК та СП за службову недбалість, що призвела до значних збитків під час воєнного стану. Про це повідомили в Теруправлінні ДБР у Львові. Слідство встановило, що у травні-липні 2022 року підозрюваний, будучи начальником продовольчого забезпечення, оформлював накладні на видачу харчів військовим, які фактично не проходили службу. В результаті таких дій було безпідставно видано продовольство на понад 3 тисячі осіб, що завдало державі збитків на суму майже 320 тисяч гривень. Через недбалість посадовця, частина продуктів, замість того, щоб потрапити до захисників, які їх потребували, опинилася на смітнику. Наразі слідчі ДБР вживають заходів для відшкодування завданих збитків. Читайте також: СБУ та ДБР проводили масштабну операцію: кого затримали у Тернополі "Дії військовослужбовця кваліфіковано за ч. 4 ст. 425 Кримінального […]
На Покровському напрямку загинув захисник з Тернопільщини Іван Березнюк
На Чортківщині прощатимуться із захисником Іваном Березюком, який боронив українську землю від загарбників. Загинув воїн 3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації в районі н.п.Новоекономічне Покровського району Донецької області. Про це повідомили у фейсбук-групі "Наш край - Чортківщина". "Звістка про смерть українських захисників завжди є важкою і болісною… Ще один український військовий, ще один наш земляк, що воював за мир та свободу нашої країни, пішов від нас. Зі скорботою повідомляємо що боронячи державний суверенітет і територіальну цілісність загинув наш земляк, Березюк Іван Ярославович 10.08.1969 року народження, житель села Красне Гримайлівської громади. Світлий спомин про нього назавжди залишиться в наших серцях. Щирі співчуття рідним та близьким нашого славного Героя", - йдеться у дописі. Читайте також: Небесне військо поповнилось ще трьома Героями: загинули Анатолій Панасюк, Василь Ющишин і Захар Венчур
Били руками та ногами, тягали за волосся: у Тернополі жорстоко познущались з дівчини-підлітка (відео)
У Тернополі підлітки жорстоко побили дівчину. Відео конфлікту поширюють у соціальних мережах. 3 червня в одному із телеграм-каналів з'явилось відео, на якому група підлітків штовхає, тягає за волосся та всіляко ображає дівчину. Працівники Тернопільського районного управління поліції, за допомогою аналітиків кримінального аналізу та інспекторів ювенальної превенції, оперативно встановили особу постраждалої та двох кривдників, які завдали їй тілесних ушкоджень. "За фактом побиття вже розпочато кримінальне провадження за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України, яка стосується хуліганства, вчиненого групою осіб. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років", - повідомляють правоохоронці. У соцмережах повідомляють, що це не перший інцидент з кривдницею. Раніше вона неодноразово била дівчат. Читайте також: За побиття матері тернополянину загрожують громадські роботи, обмеження або позбавлення волі
Трагічна втрата для однієї з тернопільських лікарень: померла Світлана Придаткевич
Обірвалось життя працівниці Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні Світлани Придаткевич. На 60 році життя та після важкої хвороби померла сестра медичного ортопедо-травматологічного дитячого відділення з травматологічним пунктом Світлана Юліанівна Придаткевич. Про це повідомили у КНП "Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня". "Адміністрація та весь колектив лікарні висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати близької людини. У цей скорботний час ми поділяємо Ваше горе, підтримуємо та сумуємо разом із Вами. Віримо, що Господь прийме її світлу та щиру душу в Царство Небесне. Світла пам’ять про Світлану Юліанівну назавжди залишиться в серцях колег. Світла пам’ять", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Помер шанований священник з Кременеччини Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним та близьким Світлани. Хай спочиває з миром. Вічна пам'ять.
