Михайла Копача з Кременця знають як одного з активних волонтерів Тернопільщини. Його допомогу українським воїнам складно переоцінити. Уже 25 років він живе та будує успішну кар’єру у Польщі. До цього був і держслужбовцем, і викладачем класичного танцю у педагогічній академії. Але лише тепер взявся за улюблену справу та втілює давню мрію – Михайло учасник відомого на весь світ гастрономічного шоу “МастерШеф” у Польщі. В ексклюзивному інтерв’ю “Терміново” кременчанин розповів, як наважився на участь у шоу, хто його підтримав та з якою стравою потрапив у наступний ефір, що транслюватимуть у неділю, 10 вересня.
«МастерШеф» — програма на польському телеканалі TVN. Минулих вихідних стартував 12 сезон цього популярного шоу. Учасники борються не лише за звання Master Chef. Переможець отримає 100 000 злотих (близько 1 млн грн) і контракт на видання власної кулінарної книги та, звісно, Кубок переможця.
Багато людей щороку подають заявки на участь у програмі. З них журі відбирає лише 14 фіналістів. Цього сезону серед інших за титул бореться і наш земляк Михайло Копач. Зараз він працює менеджером з продажу в Toruńskie Zakłady Materialow Opatrunkowych (гігієнічні вироби для усієї родини), котрий має філію й в Україні, у Київській області. Михайло відповідає за продажі та розвиток марок у Середній Азії та на Кавказі.
- Як з випускника Рівненського інституту культури, держслужбовця, а згодом менеджера великої компанії, Ви стали учасником популярного шоу? Любов до кулінарії була завжди?
- Готувати любив завжди, скільки себе пам’ятаю. Але активно до кухні взявся, коли з дружиною приїхали до Польщі. Найперше, що хотів спробувати, це дріжджове тісто. Адже багато хто боїться його робити, кажуть, що не виходить. А у мене вийшло з першого разу. І от уже 25 років у Великий четвер я печу паски на Великдень і роздаю своїм друзям.
Після 50 років вирішив таки здійснювати свою мрію. У Польщі уже відбулися 11 сезонів “МастерШефа”. Також дивився й українську, американську, італійську версії шоу. Була мрія й самому потрапити на нього. Хоча розумів, що мої пізнання у гастрономії не є на високому рівні.
- Пам’ятаєте, як опинилися на кастингу і, хто підтримав Вас у цьому?
- У березні, о 1.00 ночі зателефонувала моя знайома і повідомила, що почався кастинг до 12 сезону. Я відразу написав заявку. Після двох кастингів та готування он-лайн, мене запросили на фінальний кастинг до Кракова. Мені подобається, що в цьому шоу завжди наголошують – це для любителів, а не професійних кухарів. Кожен учасник – це особистість!
Перш за все підтримала дружина Івона. Першу програму дивилися усі мої знайомі в усьому світі. Це було дуже приємно, коли стільки людей за тебе вболіває. І, звісно, приємне визнання суддів. Це одна з найкращих пригод у моєму житті!
- Як саме відбувався відбір у 14 кращих кухарів-аматорів, котрі потрапили в ефіри?
- По кастингу вибрали спочатку 27 людей, які проходили 3 дні майстер-класи. Ми показували, що вміємо. І після цього обрали цю 14-ку. До другої програми, яку транслюватимуть найближчої неділі, 10 вересня, потрапив з дріжджовою бабкою. Темою першої програми був десерт. І судді високо оцінили мій виріб. Одна з них навіть сказала, що це краща дріжджова страва за усі сезони. Це було дуже приємно!
- Цікаво, хто готує у Вас вдома – дружина чи Ви?
- Зазвичай готує дружина. Я беруся до кухні, коли мають прийти гості.
- А що готуєте і чим зазвичай пригощаєте гостей? Які страви української кухні привезли з собою до Польщі?
- Традиційно, як я вже казав, до Великодня випікаю паски й пригощаю усіх наших близьких. Робимо деруни, оселедець під шубою. Дуже люблю готувати плов. З українського – звісно борщ, вареники. Але у Польщі це також готують. А от маринованих помідорів донедавна у польських крамницях майже не було. Тож завжди їх готував сам, бо не уявляю собі картоплі пюре без того помідора, як у дитинстві.
- Чи спілкуєтеся Ви з фіналістами-колегами МастерШеф поза знімальним майданчиком?
- Ми спілкуємося і зустрічаємося усією 14-ою. Усі учасники приїхали на мій День народження. Вони знають, що я займаюся волонтерством, тож зібрали кошти, на які придбаємо необхідне харчування для наших українських воїнів.
- До речі, про волонтерство. У Кременці та й на Тернопільщині Вас знають як одного з найвідданіших волонтерів. Цією справою займаєтеся досить давно.
- Справді, волонтерською діяльністю займаюся ще з 2014 року. Найбільше співпрацюю з кременецьким лікарем та волонтером Віктором Панфіловим. Мені подобається його конкретика і звітність, це важливо для людей, котрі надають кошти.
Дуже багато людей долучилися на початку війни, після 24 лютого 2022 року. Кошти приходили з багатьох країн: з Китаю, Кореї, Австралії, Америки. Об’єдналися кременчани з усього світу. Багато допомоги приходило через Поморське воєводство, у якому я деякий час був представником керівника.
Також мої друзі знають, що на свій День народження збираю кошти на допомогу військовим. Цього року вдалося купити для мого друга кременчанина, який зараз на передовій, ноктивізійний приціл та 2 дрони, 2 термовізійні камери для 85-ого Кременецького батальйону та 582-ого батальйону, де також служать кременчани.
- З якими труднощами доводилося зустрічатися у волонтерській роботі?
- Різне буває. Розумію, що за понад півтора року повномасштабної війни люди втомилися… Якось нам потрібно було розвантажити цілу фуру гуманітарної допомоги. Я у соцмережах просив усіх, кого лише міг. Зголосилися тільки троє людей. Одного разу місяць не міг передати допомогу до Кременця, бо не було кому приїхати і забрати…
- Чи часто буваєте у рідному Кременці та що чи хто найбільше пригадується з дитинства і юності?
- Останній раз був у Кременці 12 років тому. Якось не складається. Частіше кременчани приїздять до нас. Але мрію приїхати до рідного міста бодай на один день.
Пам’ятаю людей, які мене оточували. Наших сусідів з вулиці Київська (раніше 107-ої Кременецької дивізії), 16-ого будинку. Досі з теплом згадую й Лілю Антонівну Шевченко, Михайла Федоровича Савчука (колишнього директора моєї школи). Усі ці люди допомогли мені сформуватися та вирости як особистості, вони зробили з мене людину, за що до сьогодні їм вдячний.
За новинами та успіхами нашого земляка у шоу МастерШеф можна стежити на сторінці Михайла Копача в Інстаграм.
