Кременецькі гречані вареники – це не просто місцева гастрономічна фішка. Це теплі спогади з дитинства для багатьох родин, це уже втілені у сувенірах-свистунцях вироби. І, хоча ця страва відома на Кременеччині давно, популяризувати її почали років 15 тому. Узявся за цю справу нинішній директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук. А сьогодні в автентичного наїдку історичний день. У барі-ресторані «Козацький курінь» презентували процес приготування елемента культурної спадщини „Кременецькі гречані вареники” з метою подальшого включення страви до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Ця подія привернула увагу багатьох тернопільських ЗМІ. Побував на презентації і журналіст “Терміново”.
-
- Сьогодні ми хочемо за участі носіїв культурної спадщини зафіксувати процес виготовлення елемента нематеріальної культурної спадщини нашого краю – кременецьких гречаних вареників. У 2003 році ЮНЕСКО прийняло Конвенцію про збереження нематеріальної культурної спадщини. Україна ратифікувала цей документ у 2008 році. У 2012 році розпочався збір елементів нематеріальної спадщини, але тоді офіційно не фіксувався. Перелік почали вести у 2018 році, – розповіла директорка департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк.
Як саме відбувається зарахування до не об’єктів нематеріальної спадщини? З регіонів надходять облікові картки з грунтовними дослідженнями. Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики розглядає, вивчає та вносить елемент до національного переліку. Наступний етап – Культурна спадщина ЮНЕСКО.
На сьогодні у національному переліку – 60 елементів нематеріальної культурної спадщини України. З них два з Тернопільщини – борщівська народна вишивка та обряд засівання конем у с. Вістря Коропівецької громади, Чортківського району. В обласному переліку є ще одий елемент – традиційний весільний обряд у Борщівській територіальній громаді, вбирання молодої та благословення батьків. Його також сподіваються доопрацювати та передати до національного переліку.
А тим часом кременецькі гречані вареники оцінили й юні гості з Тернополя. Дітям неабияк посмакувала місцева страва. Окрім того малеча відвідала майстер-клас з виготовлення вареника-свистунця від Сергія Томашевського.
Ексклюзивно власними спогадами про легендарну страву з “Терміново” поділилася професорка, історик, викладачка Кременецької ОГПА ім. Тараса Шевченка Ірина Скакальська.
- Пам’ятаю гречані вареники ще з дитинства. Ми приїздили до бабусі у село біля Шумська. Готування цієї страви було особливим. Її робили в абсолютній тиші та спокої. Бабуся одягала вишиваний фартух, а стіл застеляла білими рушниками. Тісто місила в нецьках (дерев’яний посуд). Начинка, звісно, лише з свіжо зготованого домашнього сиру. Його відігрівали у печі, – ділиться спогадами Ірина Скакальська.
Також історикиня зазначає, що вареники в Україні почали виготовляти у середині XVII століття. Відтоді ця страва стрімко увійшла у наш побут.
Сьогодні кременецькі гречані вареники таки увійшли до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. І є усі підстави вважати, що завдяки місцевим інтузіастам та натхненникам, страва невдовзі стане надбанням ЮНЕСКО.