У березні 2016 року НАБУ реєструє одне із перших кримінальних проваджень стосовно підприємств, що входять до структури концерну «Укроборонпром». У ході слідства було встановлено, що службові особи Харківського та Львівського бронетанкових заводів вчинили заволодіння на свою користь коштами державних підприємств на суму понад 56 млн. грн. В чому саме полягали епізоди злочинної діяльності, яким був хід слідства протягом останніх 3 років та як його зараз коментують НАБУ та САП – читайте у статті.
02.03.2016 року НАБУ реєструє кримінальне провадження стосовно підприємств, що входять до структури Державного концерну «Укроборонпром» (№ 52016000000000063) за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У ході досудового розслідування було встановлено, що службові особи двох державних підприємств, що входять до концерну «Укроборонпром» (ДП «Харківський БТЗ» та ДП «Львівськи БТЗ») використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в ході укладання та виконання протягом 2014 – 2016 років ряду договорів з приватними підприємствами ТОВ «Інрекс», ТОВ «Спецбудпостачання», ТОВ «Укртехмед», ТОВ «Делюкс ЛТД», ТОВ «ТБА», ТОВ «Оптимумспецдеталь», ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент», ТОВ «Булет лайн», ТОВ «Компанія Суфрієр» на поставку запчастин і комплектуючих до бронетанкової техніки, шляхом складання та видачі завідомо неправдивих документів про поставку на ДП матеріальних цінностей, які фактично не постачались, вчинили заволодіння на свою користь коштами ДП на суму понад 56 млн. грн.
У відкритій частині Єдиного державного реєстру судових рішень за 2016-2018 роки міститься 52 ухвали щодо КП № 52016000000000063 переважно за наслідками розгляду клопотань про тимчасові доступи до речей і документів та клопотань про проведення обшуків.
У матеріалі активіста “Харківського антикорупційного центру” Володимира Рисенка для Цензор.НЕТ вказано, що мова йде, в тому числі, про декілька епізодів “співпраці” підприємств Укроборонпрому з ТОВ “Оптимумспецдеталь” та пов’язаними фірмами. Деякі епізоди є кричущими за своєю зухвалістю та цинічністю.
Всього йдеться про 3 епізоди. Лише щодо 1 із них справа була виділена в окреме провадження, об’єднана із іншим розслідуванням та вже передана до суду (мова йде про розтрату коштів під час закупівлі двигунів ДП «Львівський БТЗ» для потреб Збройних сил України). Водночас розслідування інших епізодів на сьогодні, якщо вірити даним відкритої частини судового реєстру, є не надто активним. Зокрема, по одному із епізодів щодо поставок запчастин та комплектуючих до бронетанкової техніки на ДП «Харківський БТЗ» за 2017 чи 2018 рік у відкритій частині реєстру судових рішень відсутні будь-які рішення за наслідком розгляду клопотань детективів. Хоча за період із березня по жовтень 2016 року детективами було подано декілька десятків клопотань по цьому епізоду.
Епізоди розслідування
Поставка запчастин та комплектуючих до бронетанкової техніки на Харківський БТЗ
Досудовим розслідуванням було встановлено, що протягом квітня-листопада 2015 року між ДП «ХБТЗ» як покупцем, та рядом підприємств (ТОВ «Інрекс», ТОВ «Торгівельно – будівельний Альянс», ТОВ «Оптимумспецдеталь»), як постачальниками, було укладено договори поставки запчастин та комплектуючих до бронетанкової техніки. У подальшому, на виконання умов цих договорів, зазначені товариства нібито поставили ДП «ХБТЗ» матеріальні цінності, у тому числі: комплекси керованого танкового озброєння 9К112-1 «Кобра» (виробництва РФ)та електромашинні підсилювачі ЭМУ-12 ПМБ (виробництва РФ), за які державним підприємством протягом квітня-грудня 2015 року було сплачено 37 518 276 грн. 67 коп.
На першому етапі розслідування у березні 2016 року детективи вказували, що ТОВ «Інрекс», ТОВ «ТБА» та ТОВ «Оптимумспецдеталь» відповідну продукцію на ДП «ХБТЗ» фактично не поставляли. Це підтверджувалося тим, що у вказаних товариств, які не являються виробниками відповідного обладнання, відсутні правовідносини з виробниками або постачальниками запчастин та комплектуючих до бронетанкової техніки, а більшість податкового кредиту підприємств було сформовано завдяки правовідносин з контрагентами за договорами поставок м’ясомолочної продукції, зернових культур та тютюнових виробів.
Відповідно до інформації розміщеної в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та «Архів електронної звітності» учасниками ланцюга (послідовного й взаємопов’язаного проведення нереальних поставок товару) були також ТОВ «Інтер Текноледжі», ТОВ «Гард Комьюніті» та ТОВ «Білд Комьюніті». ТОВ «Інтер Текноледжі» виписало та зареєструвало на адресу ТОВ «Оптимумспецдеталь» податкові накладні на загальну суму більше 6 млн грн., з номенклатурою товару: «Виріб 1Г42» (приціл-далекомір) в кількості 5 одиниць. Постачальниками вказаного товару, відповідно до податкових накладних виступали ТОВ «Гард Комьюніті» та ТОВ «Білд Комьюніті».
Як вбачається із матеріалів клопотання детективів (ухвала від 21.08.2018 року), ДП «ХБТЗ» 28.10.2015 було укладено договір з ТОВ «Оптимумспецдеталь» щодо поставки запчастин для бронетанкової техніки, відповідно до якого на підприємство поставлено серед іншого 12 виробів 1Г42 (приціл-далекомір) на загальну суму 12 526 800 грн. В той же час, інформація отримана в ході проведення ревізії ДП «ХБТЗ» та досудового розслідування вказала на те, що поставки насправді не відбувались, запчастини до бронетанкової техніки перебували у власності МОУ, знаходились на зберіганні на цьому ж ДП «ХБТЗ» та були неправомірно вилучені зі зберігання посадовими особами ДП «ХБТЗ», а зазначений вище договір укладено з метою приховання неправомірного заволодіння майном МОУ шляхом імітації закупівлі продукції.
«Харківський БТЗ» в період з листопада 2015 року по квітень 2016 року перерахував на рахунок ТОВ «Оптимумспецтдеталь» в «Приватбанку» 17 426 160 грн.Тобто по суті, на Харківському бронетанковому заводі зберігались запчастини, які належали Міністерству оборони. Їх просто переписали з договору зберігання у договір купівлі-продажу та продали самому ж заводу.
Що цікаво, у цей же період, з цього ж рахунку ТОВ «Оптимумспецтдеталь» було перераховано 17 415 019 грн на рахунки різних осіб, зокрема 401 000 грн – ТОВ «Інтер Сталь ЛТД» та 2 834 819 грн – ТОВ «Фірма «Ренал». Як повідомляли журналісти-розслідувачі програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” (Армія.Друзі.Бабки.Частина.1) фірма «Ренал», це типова “прокладка”, що була підконтрольна уже відомій на всю країну групі Ігоря Гладковського, Віталія Жукова та Андрія Рогози, через яку прокачали 85 мільйонів гривень – від п’яти БТЗ (Київ – 42 млн грн, Харків – 38 млн грн, Житомир – 4 млн грн, Львів – 1 млн грн, Миколаїв – 0,02 млн грн). Ще одна компанія зі списку – ТОВ «Інтер Сталь». У ній раніше працював Володимир Волохач – з 29.03.2016 по 04.07.2016 одноосібний власник й директор “Оптимумспецдеталь”. Імовірно саме щодо нього детективи НАБУ 05.04.2016 року зверталисядо суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, що містять інформацію про користувача мобільного номеру. Як повідомляють журналісти “Наші гроші з Денисом Бігусом”, Волохач був підставним власником, але – він працював у організаторів схеми з «Оптимою». На корпоративному фото «Інтер Сталі» – Волохач стоїть разом із, на той момент, своїм начальником, Андрієм Рогозою.
Закупівля броньованої сталі ARMSTAL-500 на Львівський БТЗ
ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова» розробило конструкторську документацію на заміну на машині Дозор-Б” сталі марки 71 на марку ARMSTAL-500. Детективи НАБУ встановили, що у 2014-2015 роках ДП «Львівський бронетанковий завод» було закуплено броньовану сталь ARMSTAL-500 з метою використання під час виготовлення корпусів бронетехніки БТР-3Е, БТР-4, ББМ «Дозор-Б». В ході випробувань бронетехніки якість броньованої сталі викликала сумнів, оскільки характер ушкоджень, отриманих в ході обстрілу корпусу ББМ «Дозор-Б», засвідчив невідповідність заявленим вимогам по кулестійкості. Заявник ОСОБА_3 повідомив, що броньовані сталеві листи, які ніби були закуплені державним підприємством, не відповідають вимогам ЄС щодо маркування броньованої сталі і мають сумнівне походження, а саме: у сталевих листів відсутнє антикорозійне покриття, на листи не нанесено номер виплавки сталі, на листах відсутнє індивідуальне маркування номеру листа броньованої сталі, відсутнє зображення направлення прокату листа при його виготовленні на заводі. Також, заявник повідомив, що на базі металургійної лабораторії ДП «Південмаш» було проведено мікроскопічний та хімічний аналіз відібраних шматків, за підсумками якого встановлено невідповідність хімічного складу броні заявленим характеристикам.
Поставка двигунів та коробок передач на Львівський БТЗ
(11.07.2017 цей епізод було виділено в окреме провадження)
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що директор ДП «Львівський бронетанковий завод» уклав договір з директором ТОВ «Булет Лайн» на поставку наступного обладнання: двигун В-46-6 (40 одиниць), коробка передач ліва (2 одиниці), коробка передач права (2 одиниці). Згадане обладнання на державне підприємство фактично не поставлялося, кошти за обладнання, які сплачено на рахунок підприємства-контрагента, були в подальшому привласнені.
Засновник ТОВ «Булет Лайн» під час допиту повідомив, що переговори щодо укладення договору з ДП «Львівський БТЗ» проводились ним, а договори підписувались директором ТОВ «Булет Лайн». В свою чергу, продукцію, поставлену на ДП «Львівський БТЗ», ТОВ «Булет Лайн» раніше нібито було придбано у ТОВ «Компанія Суфрієр». В той же час, відповідно до інформації розміщеної в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та «Архів електронної звітності», ТОВ «Компанія Суфрієр» не здійснювалось поставки зазначеного вище обладнання ТОВ «Булет Лайн». Цю інформацію в ході допиту підтвердила директор ТОВ «Компанія Суфрієр», яка вказала, що жодних поставок ТОВ «Компанія Суфпієр» не здійснювало, договорів чи угод вона не підписувала.
В ході досудового розслідування встановлено, що зазначені двигуни зберігались у військовій частині А0297, з якої у 2006 році їх передано до центру обліку надлишкового військового майна Збройних сил України. У 2008–2009 роках ці двигуни були реалізовані підприємствам на внутрішньому ринку як надлишкове майно Міністерства оборони України. Тобто двигуни надійшли на ДП «Львівський БТЗ» від третьої сторони без жодних документів; договір із ТОВ був фіктивний, а двигуни — не новими, а такими, що були у використанні. Указане свідчило про наявність в діях службових осіб ДП «Львівський БТЗ» складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном – грошовими коштами ДП «Львівський БТЗ» в особливо великих розмірах, вчиненому шляхом зловживання останніми своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.
11.07.2017 цей епізод було виділено у КП № 52017000000000471 та в подальшому об’єднано із КП № 52016000000000439 від 21.11.2016, яке розслідувалося паралельно за фактом розтрати 14,5 млн грн під час закупівлі двигунів для потреб Збройних Сил України. На сьогодні досудове розслідування вже завершено, обвинувальний акт було складено 11.07.2018, справа перебуває у суді.
Хронологія розслідування
Після початку досудового розслідування, тільки по ТОВ «Оптимумспецдеталь» детективами НАБУ у березні 2016 року було подано щонайменше 5 клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебували у володінні відділу державної реєстрації юридичних осіб, Державної податкової інспекції, ПАТ КБ «Приватбанку», Державної казначейської служби України, ПАТ «ПроКредит Банк». Загалом у березні 2016 року було отримано 17 тимчасових доступів до речей та документів щодо різних суб’єктів господарювання, які фігурували у кримінальному провадженні.
19.04.2016 детективи звертаються із клопотанням про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог чинного законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених законодавством податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства під час здійснення ТОВ «Оптимумспецдеталь» господарських операцій з ДП «Харківський бронетанковий завод», ДП «Житомирський бронетанковий завод», ДП «Київський бронетанковий завод» та іншими контрагентами. В результаті суд задовольнив клопотання лише частково, відмовивши у призначенні перевірки на Житомирському та Київському бронетанкових заводах.
06.05.2016 детективи звертаються із клопотаннями про тимчасовий доступ до банківських документів ТОВ «Оптимумспецдеталь», ТОВ «Інтер Текноледжі», ТОВ «Гард Комьюніті» та ТОВ «Білд Комьюніті». Усі 4 клопотання 13.05.2016 судом були задоволені.
13.05.2016 детективи звертаються із клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять відомості про абонента – користувача інтернет-послуг та відомостей про місцезнаходження кінцевого обладнання за певними IP-адресами, що знаходилися у володінні ПрАТ «Датагруп», ПрАТ «Фарлеп-Інвест», ТОВ «Воля-Кабель», ТОВ «Юнікаст Інвест», ПАТ «Укртелеком», ТДВ «Компанія «Бест», ТОВ «Фрінет», ТОВ «Інтер-Телеком». Усі 8 клопотань 18.05.2016 судом були задоволені.
24.05.2016 судом було відмовлено у задоволенні 4 клопотань детективів про проведення обшуків: у особа 5, ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент», ТОВ «Оптимумспецдеталь» та на ДП «ХБТЗ». 25.05.2016 судом також було відмовленоу задоволенні 4 клопотань детективів про проведення обшуків: у особа 4, ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент», ТОВ «Оптимумспецдеталь» та на ДП «ХБТЗ».
17.08.2016 Апеляційним судом м.Києва було залишено в силі ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 18 липня 2016 року, якою детективам надано тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю за період з 01.01.2014 року по 18.07.2016 року стосовно ТОВ «Сістемінжинірінгменджмент».
Дуже цікавою є ухвала від 31.10.2016, в якій йде мова про клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Завгороднього Є.В. про надання тимчасового доступу до речей і документів, з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні ДП «Харківський бронетанковий завод». У своєму клопотанні детектив просив розглянути клопотання про надання тимчасового доступу до оригіналів документів без виклику представників особи, у володінні якої вони знаходяться, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення документів. Разом з тим, незважаючи на необхідність невідкладного розгляду клопотання, детектив у судове засідання не з’явився і на цій підставі суд відмови у його задоволенні.
Всього за період із березня по грудень 2016 року по вказаному провадженню детективами НАБУ було подано більше 40 клопотань. Проте з кінця 2016 року активність зменшується, у 2017 році у відкритій частині реєстру взагалі відсутні судові рішення за наслідком розгляду клопотань детективів, а у 2018 році було постановлено лише 4 ухвали (1 із них – про виправлення описки).
Коментарі та важливі деталі справи
Національне антикорупційне бюро України вказує, що висновку «НАБУ нічого не робило у розслідуванні три роки, справа лежала й припадала пилом» можна дійти, якщо керуватися тільки відкритою частиною реєстру судових рішень. Проте цей реєстр крім відкритої, має ще й закриту частину. Вона містить більшість ухвал щодо слідчих дій у кримінальних провадженнях із розслідування злочинів в оборонній сфері. Впродовж 2017-2019 років детективами НАБУ проведено близько 80 процесуальних та слідчих дій. Отримано понад 20 тимчасових доступів, вилучено оригінали документів про господарсько-правові відносини між державним підприємством та його контрагентами, допитано посадовців як приватних компаній, так і державного підприємства. Усі ці слідчі дії здійснювалися під процесуальним керівництвом прокурорів антикорупційної прокуратури.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький 13.03.2019 на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо корупції в оборонному секторі зазначив, що на початку січня 2017 року САП направила до НАБУ лист про суттєве зниження інтенсивності цього розслідування зі сторони детективів. За його словами, у період 2016-2019 років було проведено більше двох десятків нарад про заслуховування стану перебігу розслідування, проте кількість поданих детективами клопотань до суду на проведення слідчих дій суттєво знизилася. Крім того, у червні 2017 року із НАБУ звільнивсядетектив Завгородній, який брав активну участь у розслідуванні, а його “наступника” (ним став детектив Батіг) фактично було визначено лише у жовтні 2017 року, що також не сприяло проведенню досудового розслідування.
Важливо відзначити, що саме наприкінці 2016 року до НАБУ надійшли листи від Генерального директора концерну “Укроборонпром” Романа Романова та директора ТОВ «Оптимумспецдеталь» Романа Чуби, про які йдеться у останній частині проекту журналістських розслідувань “Наші гроші з Денисом Бігусом” (Армія.Друзі.Бабки.Частина.4,5)
Зокрема, 13.10.2016 року до НАБУ надійшов лист від Генерального директора концерну “Укроборонпром” Романа Романова щодо взаємодії з метою попередження нанесення збитків державі, недопущення виведення державних коштів, у тому числі виділених у межах державного оборонного замовлення. До листа був доданий перелік 4934 підприємств-контрагентів, яких потрібно перевірити.
На цей лист НАБУ 28.11.2016 надало відповідь за підписом першого заступника Директора Бюро Гізо Углави (виконавець – детектив Ковтуцький) про те, що із наданого у листі переліку підприємств вісім суб’єктів господарювання, які є контрагентамит (постачальниками) ДП «Харківський БТЗ», мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Торгівельно-будівельний альянс», ТОВ «Інрекс», ТОВ «Спецбудпостачання», ТОВ «Оптимумспецдеталь», ТОВ «Укртехмед», ТОВ «Делюкс ЛТД», ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент», ТОВ «Профбізнесгруп».
Пізніше, 27.12.2016 до НАБУ надходить ще один лист від Романова, в якому вказано, що за наслідком відповіді НАБУ від 28.11.2016 Концерном повідомлено всі підприємства-учасники про необхідність вжиття заходів щодо попередження нанесення збитків та зазначено прохання надати інформацію про конкретні факти фіктивної діяльності восьми суб’єктів господарювання, які є контрагентамит (постачальниками) ДП «Харківський БТЗ», в тому числі ТОВ «Оптимумспецдеталь».
За день до надсилання цього листа, відбувається наступний діалог:
26.12.2017 – між Андрієм Рогозою та Віталієм Жуковим
Національне бюро надає відповідь від 20.01.2017 за підписом першого заступника Директора Бюро Гізо Углави (виконавець – детектив Литвиненко) на згаданий вище лист, де зазначено, що “Укроборонпром” запитував про сім, а не про вісім підприємств. Згідно із відповіді, НАБУ перевіряється можлива причетність згаданих семи суб’єктів господарювання до вчинення протиправних дій у кримінальному провадженні № 52016000000000063. При цьому щодо 4 із них, а саме: ТОВ «Делюкс ЛТД», ТОВ «Спецбудпостачання», ТОВ «Укртехмед», ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент» встановлено, що вони безпідставно отримали від ДП «Харківський БТЗ» грошові кошти за приціли, чим було завдано шкоду державі на суму 13 млн грн.
З незрозумілих причин у відповіді НАБУ не вказано, що “Укроборонпром” запитував про конкретні факти фіктивної діяльності восьми суб’єктів господарювання (а не семи), в тому числі по ТОВ «Оптимумспецдеталь», яка зникла із переліку фірм, про які запитував “Укрооборонпром”. Факт відсутності цієї компанії у вступній частині відповіді повинен бути з’ясований в ході службового розслідування.
Особливо це дивує з огляду на оприлюднені у програмі журналістських розслідувань “Наші гроші з Денисом Бігусом” листування, які мали місце за день до підписання відповіді НАБУ а саме:
19.01.2017 – між детективом НАБУ Дмитром Литвиненком та Андрієм Рогозою:
19.01.2017 – між Андрієм Рогозою та Віталієм Жуковим:
Також 27.12.2016 до НАБУ приходить лист від директора ТОВ «Оптимумспецдеталь» Романа Чуби, в якому той просить Бюро виключити підприємство із переліку компаній з ознаками фіктивності.
В день підписання цього листа відбувається листування, в якому згадується ім’я детектива (Дмитро Литвиненко), що буде готувати текст відповіді на нього:
27.12.2016 – між Андрієм Рогозою та Євгеном Шевченком
У відповіді Бюро, датованій 27.01.2017 за підписом заступника керівника Третього відділу І підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Олега Борисенка (виконавець – Литвиненко) зазначається, що у кримінальному провадженні № 52016000000000063 детективи перевіряють обставини поставки комплектуючих до бронетехніки, в тому числі і від добросовісних постачальників та що вони не включали ТОВ «Оптимумспецдеталь» до переліку компаній з ознаками фіктивності. Хоча як заявило НАБУ, вони взагалі не уповноважені на те, щоб давати довідки про фіктивність. Так само, як і формувати чи вести перелік/реєстр компаній, що є фіктивними.
Водночас, у вже згадуваній відповіді НАБУ на лист Укроборонпрому від 13.10.2016 за підписом Гізо Углави вказано, що ТОВ “Оптимумспецдеталь” входить до переліку підприємств, які мають ознаки фіктивності. Крім того, 01.06.2017 НАБУ надіслало ще два листи до “Укроборонпрому”, в яких вказувала перелік суб’єктів щодо яких здобуті відомості про їх протиправну діяльність. У переліку було зазначено і ТОВ “Оптимумспецдеталь”.
Як бачимо, із 2016 року розслідування лише 1 із 3 епізодів кримінального провадження було фактично доведено до завершення. Виникає багато запитань, зокрема чому основна активність розслідування епізоду по «Харківському БТЗ», якщо керуватися інформацією відкритої частини судового реєстру, припала виключно на 2016 рік. На сьогодні, двох детективів, згаданих у журналістському розслідуванні (Дмитра Литвиненка та Олега Борисенка), відсторонено на час проведення службового розслідування. Таке рішення для максимальної ефективності розслідування та мінімізації ймовірного впливу і ризиків, прийняв Директор НАБУ Артем Ситник після консультацій з членами Рада громадського контролю НАБУ й Управлінням внутрішнього контролю НАБУ. Зважаючи на значний суспільний резонанс, викликаний виходом програми журналістських розслідувань “Наші гроші з Денисом Бігусом”, є надія, що слідство у КП № 52016000000000063 найближчим часом активізується і воно буде мати своє продовження у вигляді пред’явлених підозр фігурантам провадження та логічне завершення у вигляді скерованих обвинувальних актів до суду.
Посилання на джерело: Офіційний сайт НАБУ