25.09.2022
Новини

Згоріло 650 будинків, лише 14 людей врятувалися: 80 років трагедії у Кременці

Ніч з 2 на 3 вересня 1942 року – одна з найстрашніших сторінок в історії Кременця. Тоді у гетто для євреїв спалахнула жахлива пожежа. Вона палала сім днів. За той час згоріли 650 будинків та 340 надвірних будівель, лікарня, бібліотека, крамниці та інше майно. Близько тисячі євреїв, які не згоріли живцем, згодом розстріляли фашисти. Лише 14-ом вдалося врятуватися.

Сьогодні про цю трагедію 80-річної давності нечасто згадують. Проте, на тлі нинішніх жахливих подій війни вона видається не такою вже давньою…

“Чотирнадцятьом євреям вдалося втекти. Їх та інших ціною свого життя переховували кременчани, чиї імена нині – серед «Праведників Миру». У серпні німці знищили керівництво общини, спалили гетто. Двотижнева акція по винищенню єврейського населення, розпочата 9 серпня 1942 року, завершилася 2 вересня. Пожежа, що тривала сім днів, переносилася з одного будинку на інший. Палало все, що піддавалося вогню. Ніхто нічого не рятував і не гасив. Хіба що інші місцеві жителі оберігали свої будинки від вогню, щоб він не перекинувся на них.

Згоріли: 649 будинків, 341 надвірна будівля, синагоги на вулицях Кравецькій, Вишнівецькій, Широкій, частково була зруйнована синагога (нинішнього приміщення автовокзалу) – на Дубенській Рогатці. Дотла були знищені єврейська лікарня, бібліотека, магазини і багато іншого. Тоді ж, під час облави, німці виявили живими ще 1000 євреїв і їх розстріляли”, – розповідає у публікації “Голокост у Кременці” директорка обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького Тамара Сеніна.

В одному з залів Кременецького краєзнавчого музею зберігається щоденник 17-річного юнака Романа Кравченка-Бережного (1926 року народження), який був речовим доказом на Нюрнберзькому судовому процесі над нацистськими злочинцями. Щоденник складається з двох частин (зошитів): перша – рукопис; друга – машинописний текст – 136 сторінок. У Кременецькому краєзнавчому музеї представлено першу частину щоденника. Це невеликий зошит, який розпочато 11 липня 1941 р. і закінчено 17 червня 1942 р. У щоденнику вміщено декілька вирізок із газет.

Жахливі події тих днів задокументовані не лише у записах і спогадах, а й у фото. Дослідниця Ірина Дан-Коен поділилася фотоколажем, зробленим з двох світлин.

“Пожежа в гетто Кременця, WW2. Згоріло понад 650 будинків і 340 надвірних споруд. Фотографував з будинку ліцею фотограф Генрик Германович (1912-1992). Склейка з двох кадрів”, – зазначає дослідниця.

Чи варто говорити про те, що такі сторінки історії не варто виривати з сучасного життя. Адже історія має властивість повторюватися. Надто, якщо про неї забувати.

Про трагедію кременецьких євреїв у Другій Світовій війні сьогодні нагадують деякі експонати у краєзнавчому музеї та меморіальний знак у формі Тори, що стоїть на краю міста, неподалік лікарні. Його спорудили у 1992 році за проектом ізраїльського архітектора Лева Стерна, як знак шани єврейському народу та пам’яті про трагедію голокосту.

Схожі пости

За добу на Тернопільщині виявили 4 нових випадки коронавірусу

На Тернопільщині молодь виховуватимуть не сприймати корупцію

Наталя Павлусик

Грози, зливи та град: на заході України оголосили штормове попередження

Перейти до панелі інструментів