На Тернопільщині в усіх громадах перейменовують вулиці. Зміни торкнуться і Тернополя. 31 травня завершила роботу комісія з перейменування вулиць у місті.
Старий Поділ, Торговиця, Захисників України, Теліги, Блажкевич, Віконської, Мєшковського, Пріцака, Леонтовича, Князя Святослава, Бриковича, Гузара, – це нові ймовірні назви вулиць у Тернополі замість радянських та російських. Про це повідомила керівниця пресслужби Тернопільської міської ради Мар’яна Зварич.
В небуття планують відправити 13 назв вулиць, які називалися на честь ❌московських та радянських діячів❌. + теплохід “Герой Танцоров” буде названий на честь засновника нашого міста – Яна Амора Тарновського.
Читайте також: У Кременці перейменували 15 вулиць.
“За час роботи комісія переглянули і обговорили декілька тисяч варіантів назв, ми радилися з десятками краєзнавців, істориків, філологів та ономастів. І вирішили відновити історичні назви, вшанувати відомих вихідців з Тернополя та літературознавців, додати “жіночих” імен в назвах вулиць Тернополя та вшанувати Захисників України. Результатом ділимося нижче”, – йдеться у повідомленні.
Далі за процедурою на з 1 червня призначене громадське обговорення (впродовж 30 днів). Потім буде опрацювання пропозицій та розгляд питання на сесії міської ради.
Чому вирішили перейменувати вулиці саме так?
🟦вул. Танцорова на вул. СТАРИЙ ПОДІЛ (історична назва)
🟨вул. Живова на вул. ТОРГОВИЦЯ (історична назва. Цю назву зафіксовано на кількох мапах міста, зокрема 1937-38 р. До того ж вона свідчить не лише про зв’язок назви із місцем, але й нагадує про торгівельне минуле міста.)
🟦вул. Макаренка на вул. ІВАННИ БЛАЖКЕВИЧ (дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця. Усе життя жінка присвятила боротьбі проти гнобителів українського народу. За це поляки вбили її двох маленьких донечок, а за голову самої Іванни призначили чималу винагороду. Народилася у селі Денисові на Тернопільщині)
🟨вул. Чехова на вул. ОЛЕНИ ТЕЛІГИ (українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня та провідна діячка ОУН. Відповідно до українського законодавства належить до борців за незалежність України у XX столітті.)
🟦вул. Агрономічна на вул. ДАРІЇ ВІКОНСЬКОЇ (українська письменниця, публіцистка, літературний і мистецький критик, перекладачка, громадська-культурна діячка. . Належить до таких представниць українського письменства, як Марко Вовчок та Олена Теліга. Зналася з діячами націоналістичного руху. Єдиний український літератор, що у 1920–1930-ті проживав у Тернополі)
🟨вул. Бригадна на вул. ОМЕЛЯНА ПРІЦАКА (український та американський тюрколог-мовознавець, історик. Один із засновників і 1-й директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (1973–1989), 1-й директор Інституту сходознавства НАН України (1991–1999), співзасновник Міжнародної асоціації україністів (1989), президент Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів, доцент і професор Ґеттінґенського, Гамбурзького, Вашинґтонського, Гарвардського і Київського університетів. Народився на Львівщині, дитинство і юність провів у Тернополі)
🟦вул. Гагаріна на вул. ІВАНА ГАВДИДИ (заступник Голови Проводу ОУН, один із ініціаторів створення Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів, з якого вже у 2001 році утворюється Молодіжний Націоналістичний Конгрес, директор Центру національного відродження імені Степана Бандери в Києві, автор багатьох статей та публікацій. Народився на Тернопільщині).
🟨вул. Достоєвського на вул. ІЛЯРІЯ БРИКОВИЧА (гімназійний професор, освітній і громадський діяч. Походив з давньої тернопільської міщанської родини. Навчався у Львівському і Віденському університетах. Брав активну участь у громадському житті, входив до керівних органів багатьох українських товариств. «Мабуть ніхто з Тернополя не мав тієї пошани, якою ще за життя втішався проф. Брикович» (історик Тернополя Б. Остап’юк). Заарештований органами НКВС і загинув в ув’язненні. Досі ніяк не вшанований у Тернополі, в якому так багато прислужився для розвитку українства)
🟦вул. Глінки на вул. МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА (український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть» та інших. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».)
🟨вул. Ломоносова на вул. КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА (славився, перш за все, як відважний воїн і талановитий полководець. Повернув до складу Київської держави племінне княжіння в’ятичів (964 р.), розгромив Хозарський каганат (965–968 рр.), вів війни на Північному Кавказі й переміг племена ясів та касогів. Вів активну політику щодо Візантії)
🟦вул. Пушкіна – ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ (вулиця, назва якої присвячена усім Захисникам, що сьогодні боронять Україну)
🟨вул. Толстого – ЄВГЕНА МЄШКОВСЬКОГО (генерал-хорунжий Армії УНР, полковник УГА. Походив з козацького роду. Професійний військовий. В Тернополі 9 листопада 1918 Президент ЗУНР Є. Петрушевич затвердив його начальником Начальної команди (штабу) УГА; цей штаб був у Бережанах. Розробив організаційну структуру УГА і зреалізував її. Від весни 1919 воював у Армії УНР. Важно поранений в бою на передовій лінії під Чорним Островом. Помер у Тернополі. Похований на Микулинецькому цвинтарі. В Україні є могили лише двох генералів Армії УНР: Є. Мєшковського в Тернополі і Василя Тютюнника в Рівному (там є вулиця цього генерала).
🟦вул. Чалдаєва на вул. Патріарха ЛЮБОМИРА ГУЗАРА (Український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал Католицької церкви (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Представник українського роду Гузарів.)
Теплохід «Герой Танцоров», який перевозить пасажирів на ставі, стане теплоходом «Ян Амор Тарновський».
Є ще ряд вулиць, де виявили невірне написання прізвищ, тож буде окреме рішення про прочитання назв таких вулиць, наприклад, замість Монюшко-Монюшка, Лук’яновича – Лукіяновича і т.д.
About the author
Жалоба на Кременеччині: загинув снайпер
На Кременеччині оголосили жалобу через загибель воїна на фронті Сергія Теренюка. Про це повідомили на сторінці Кременецької громади. "Повідомляємо вам, що в нашу громаду надійшла трагічна звістка про те, що 17 квітня 2025 року поблизу н. п. Успенівка, Покровського району, Донецької області, загинув житель с.Рудка, Дунаївського старостинського округу, стрілець - снайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти, молодший сержант ТЕРЕНЮК Сергій Петрович, 1994 року народження", - йдеться у повідомленні. Завтра, 27 вересня, біля Трьох Валетів відбудеться зустріч тіла загиблого Героя о 13:30. Прощання на Майдані Волі відбудеться о 14:00. Після того домовила з тілом Сергія прибуде до рідного села - похорон відбудеться у селі Рудка. 27 вересня у громаді оголосили Днем жалоби.
Біда в Копичинцях: пожежа пошкодила дім родинi, триває терміновий збір
У Копичинцях пожежа пошкодила житловий будинок родини Маркович. Внаслідок займання сім’я опинилася у скрутному становищі та потребує фінансової допомоги на ремонт. Про це повідомили на офіційній сторінці Копичинецької міської ради у соцмережах. Що сталося Вогонь завдав значної шкоди приватному будинку, де мешкає родина Маркович. Через масштаб руйнувань сім’ї важко самотужно впоратися з наслідками надзвичайної події. Власникам помешкання потрібні значні кошти для проведення відновлювальних робіт. Місцева влада закликає жителів громади та всіх небайдужих долучитися до збору коштів. “Дорога громадо, до нас звернулася сім’я Маркович. У них сталася біда - пожежа завдала значної шкоди будинку, і тепер родина опинилася перед непростим випробуванням”, - зазначили в міській раді. Як допомогти родині Підтримати сім’ю Маркович можна фінансово або поширенням інформації про збір. Реквізити для переказу коштів: Картка ПриватБанк: 5168 7451 4305 0042 Картка Ощадбанк: 5167 8033 2230 9688 Отримувач: Маркович Любов Андріївна.
На війні загинув колишній футболіст ФК “Тернопіль”
На війні загинув тернопільський військовий та колишній футболіст Остап Курпіта. Понад три роки воїна вважали зниклим безвісти, але нещодавно його смерть підтвердили офіційно. Про це повідомили в Асоціації футболу Тернопільщини. Остап Курпіта пішов захищати Україну в січні 2023 року. Вже 13 травня того ж року він зник безвісти під час боїв біля Бахмута на Донеччині. Рідні три роки сподівалися знайти воїна живим. Проте згодом його офіційно визнали загиблим. Захисникові було 40 років. Що відомо про Остапа Курпіту Чоловік народився у Тернополі та з дитинства займався спортом: грав у юнацькій команді тернопільської ДЮСШ «Нива» у 2000 році виступав у фіналі юнацької першості проти «Динамо» та «Шахтаря» того ж року підписав контракт із ФК «Тернопіль» та зіграв матч у Кубку України у цивільному житті працював на залізниці Колишні партнери по футбольній команді згадують чоловіка з теплом. “Остап Курпіта довго тренувався у Петра […]
Пункти пропуску на заході України можуть перенести на території інших держав, – ЗМІ
Україна розпочала переговори із сусідніми державами про переміщення пунктів пропуску на їхню територію. Це необхідно для захисту кордону від російських обстрілів та збереження логістики. Про це повідомило видання «Інтерфакс-Україна». Українська сторона опрацьовує варіант створення спільних КПП із кожною суміжною країною. Нові локації розміщуватимуть на іноземній території як безпечну альтернативу. Що кажуть у профільному міністерстві Урядовці зазначають, що це дозволить кордону працювати без збоїв. «Ми працюємо зараз з іншими країнами, з нашими сусідами, для того, щоб мати можливість, це ми говоримо про альтернативу, перенести пункти пропуску на іншу територію іншої країни», - сказав перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач. Подібний формат спільного контролю вже діє на кількох ділянках: у Польщі вже функціонує декілька спільних пунктів пропуску; аналогічні механізми зараз відпрацьовують із Молдовою. Перенесення КПП має суттєво пришвидшити перевірку вантажів і пасажирів. Прикордонні та митні процедури відбуватимуться […]
У Чорткові для дітей безкоштовно відкрили гурток спелеології та туризму
На базі Чортківського Палацу дітей та юнацтва знову працюватиме спелеологічний гурток. На безкоштовні заняття запрошують дітлахів віком від 8 до 14 років. Про відновлення роботи гуртка повідомили на офіційній сторінці Чортківської міської ради у Facebook. Що чекає на учасників Юні дослідники зможуть вивчати унікальні гіпсові печери регіону під наглядом досвідчених фахівців. Програма занять охоплює кілька напрямків: виходи під землю та дослідження печери «Млинки» спільно зі спелеоклубом «Кристал»; туристичні походи, проходження маршрутів та вивчення околиць Чорткова; навчання роботи зі спелеологічним і туристичним спорядженням; розробка навичок орієнтування на місцевості та робота в команді. Цінність для регіону Гіпсові печери Тернопільщини вважають унікальним природним явищем світового значення. Відтепер місцеві школярі матимуть змогу досліджувати їх наживо та здобувати практичний туристичний досвід. Кількість місць у групах обмежена, хоча самі навчання повністю безкоштовні. Записатися та дізнатися деталі можна за телефонами: 068-633-62-23 або 066-000-35-59.
Масований удар дронами по заходу України: що відомо станом на ранок 24 вересня
Росія всю ніч завдавала масованого удару безпілотниками по заходу України. "Терміново" зібрало всю інформацію, що відома станом на ранок по наслідках удару. Цієї ночі ворог запустив майже 300 дронів по Україні, а також балістичні і протикорабельні ракети. Основний напрям удару балістикою - Київ. У столиці унаслідок атаки загинуло 2 людей, поранених щонайменше восьмеро. Дрони ж в основному летіли на захід України, Київщину та Одещину. Масована атака "Шахедів" на захід продовжується і вранці - у багатьох областях регіону вкотре було оголошено повітряну тривогу. Вибухи чули на Хмельниччині та Вінниччині, там є збиття, повідомив мер Хмельницького Олександр Симчишин. У Хмельницькому дрон влучив у багатоповерхівку. Видно вибиті вікна. На щастя, ніхто не постраждав. Ударні БПЛА також фіксувались на Тернопільщині. За даними Повітряних сил, ворожа ціль близько шостої ранку рухалась поблизу Ланівців. Після того "Шахед" фіксували поблизу Кременця, а також на кордоні Тернопільської та […]
