На Тернопільщині в усіх громадах перейменовують вулиці. Зміни торкнуться і Тернополя. 31 травня завершила роботу комісія з перейменування вулиць у місті.
Старий Поділ, Торговиця, Захисників України, Теліги, Блажкевич, Віконської, Мєшковського, Пріцака, Леонтовича, Князя Святослава, Бриковича, Гузара, – це нові ймовірні назви вулиць у Тернополі замість радянських та російських. Про це повідомила керівниця пресслужби Тернопільської міської ради Мар’яна Зварич.
В небуття планують відправити 13 назв вулиць, які називалися на честь ❌московських та радянських діячів❌. + теплохід “Герой Танцоров” буде названий на честь засновника нашого міста – Яна Амора Тарновського.
Читайте також: У Кременці перейменували 15 вулиць.
“За час роботи комісія переглянули і обговорили декілька тисяч варіантів назв, ми радилися з десятками краєзнавців, істориків, філологів та ономастів. І вирішили відновити історичні назви, вшанувати відомих вихідців з Тернополя та літературознавців, додати “жіночих” імен в назвах вулиць Тернополя та вшанувати Захисників України. Результатом ділимося нижче”, – йдеться у повідомленні.
Далі за процедурою на з 1 червня призначене громадське обговорення (впродовж 30 днів). Потім буде опрацювання пропозицій та розгляд питання на сесії міської ради.
Чому вирішили перейменувати вулиці саме так?
🟦вул. Танцорова на вул. СТАРИЙ ПОДІЛ (історична назва)
🟨вул. Живова на вул. ТОРГОВИЦЯ (історична назва. Цю назву зафіксовано на кількох мапах міста, зокрема 1937-38 р. До того ж вона свідчить не лише про зв’язок назви із місцем, але й нагадує про торгівельне минуле міста.)
🟦вул. Макаренка на вул. ІВАННИ БЛАЖКЕВИЧ (дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця. Усе життя жінка присвятила боротьбі проти гнобителів українського народу. За це поляки вбили її двох маленьких донечок, а за голову самої Іванни призначили чималу винагороду. Народилася у селі Денисові на Тернопільщині)
🟨вул. Чехова на вул. ОЛЕНИ ТЕЛІГИ (українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня та провідна діячка ОУН. Відповідно до українського законодавства належить до борців за незалежність України у XX столітті.)
🟦вул. Агрономічна на вул. ДАРІЇ ВІКОНСЬКОЇ (українська письменниця, публіцистка, літературний і мистецький критик, перекладачка, громадська-культурна діячка. . Належить до таких представниць українського письменства, як Марко Вовчок та Олена Теліга. Зналася з діячами націоналістичного руху. Єдиний український літератор, що у 1920–1930-ті проживав у Тернополі)
🟨вул. Бригадна на вул. ОМЕЛЯНА ПРІЦАКА (український та американський тюрколог-мовознавець, історик. Один із засновників і 1-й директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (1973–1989), 1-й директор Інституту сходознавства НАН України (1991–1999), співзасновник Міжнародної асоціації україністів (1989), президент Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів, доцент і професор Ґеттінґенського, Гамбурзького, Вашинґтонського, Гарвардського і Київського університетів. Народився на Львівщині, дитинство і юність провів у Тернополі)
🟦вул. Гагаріна на вул. ІВАНА ГАВДИДИ (заступник Голови Проводу ОУН, один із ініціаторів створення Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів, з якого вже у 2001 році утворюється Молодіжний Націоналістичний Конгрес, директор Центру національного відродження імені Степана Бандери в Києві, автор багатьох статей та публікацій. Народився на Тернопільщині).
🟨вул. Достоєвського на вул. ІЛЯРІЯ БРИКОВИЧА (гімназійний професор, освітній і громадський діяч. Походив з давньої тернопільської міщанської родини. Навчався у Львівському і Віденському університетах. Брав активну участь у громадському житті, входив до керівних органів багатьох українських товариств. «Мабуть ніхто з Тернополя не мав тієї пошани, якою ще за життя втішався проф. Брикович» (історик Тернополя Б. Остап’юк). Заарештований органами НКВС і загинув в ув’язненні. Досі ніяк не вшанований у Тернополі, в якому так багато прислужився для розвитку українства)
🟦вул. Глінки на вул. МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА (український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть» та інших. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».)
🟨вул. Ломоносова на вул. КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА (славився, перш за все, як відважний воїн і талановитий полководець. Повернув до складу Київської держави племінне княжіння в’ятичів (964 р.), розгромив Хозарський каганат (965–968 рр.), вів війни на Північному Кавказі й переміг племена ясів та касогів. Вів активну політику щодо Візантії)
🟦вул. Пушкіна – ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ (вулиця, назва якої присвячена усім Захисникам, що сьогодні боронять Україну)
🟨вул. Толстого – ЄВГЕНА МЄШКОВСЬКОГО (генерал-хорунжий Армії УНР, полковник УГА. Походив з козацького роду. Професійний військовий. В Тернополі 9 листопада 1918 Президент ЗУНР Є. Петрушевич затвердив його начальником Начальної команди (штабу) УГА; цей штаб був у Бережанах. Розробив організаційну структуру УГА і зреалізував її. Від весни 1919 воював у Армії УНР. Важно поранений в бою на передовій лінії під Чорним Островом. Помер у Тернополі. Похований на Микулинецькому цвинтарі. В Україні є могили лише двох генералів Армії УНР: Є. Мєшковського в Тернополі і Василя Тютюнника в Рівному (там є вулиця цього генерала).
🟦вул. Чалдаєва на вул. Патріарха ЛЮБОМИРА ГУЗАРА (Український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал Католицької церкви (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Представник українського роду Гузарів.)
Теплохід «Герой Танцоров», який перевозить пасажирів на ставі, стане теплоходом «Ян Амор Тарновський».
Є ще ряд вулиць, де виявили невірне написання прізвищ, тож буде окреме рішення про прочитання назв таких вулиць, наприклад, замість Монюшко-Монюшка, Лук’яновича – Лукіяновича і т.д.