22.11.2024
Воїни тилу Новини

“У нас вас так не приймали б”: у селі на Лановеччині безкоштовно мешкають 78 переселенців

Він, як усі українці вірить у нашу перемогу. Відомий священник, блогер, а тепер і один з найактивніших волонтерів Олексій Філюк, наближає цей день не лише молитвою. Робить усе можливе і ще трошки більше, аби жах, який ми переживаємо якнайшвидше скінчився. А тим часом ще й допомагає людям, які пережили пекельне пекло і у буквальному сенсі залишилися ні з чим. 

За два місяці війни невеличке село Шушківці, що на Лановеччині (тепер – Кременецький район), за кількістю населення зросло чи не вдвічі. Прихисток, а може й другу домівку, тут знайшли 78 людей. Безкоштовно заселитися у порожні будинки людям допомагає місцевий священник. Навести лад на подвір’ях, зробити невеликий ремонт – мешканці села.

в хаті джакузі і душової кабінки немає, але в магазині є тазік!

“У с.Шушківці є будиночок для безкоштовного проживання, зразу попереджаю в хаті джакузі і душової кабінки немає, але в магазині є тазік! Заселили вже 10 будинків, і ви знаєте люди живуть, навіть часом в церкву приходять!”, – такі оголошення можна зустріти на сторінці Олексія Філюка у соцмережі.

Священник чесно попереджає, що лакшері умов немає. Але вимушеним переселенцям, які втратили все, безкоштовне поселення та ще з допомогою, буває за щастя.

  • Від початку війни в Україні у 10 будинках в Шушківцях заселилися 78 людей. Разом з тим місцевих мешканців десь стільки ж. Поселяються у будинках, де десятиліттями уже ніхто не живе. Є різні сім’ї – по 4, 8 і навіть 11 людей, – розповів Олексій Філюк “Терміново”.

Будинки мають власників, але давно закинуті. Ми там пополохали павуків, зробили косметичний ремонт. Мешканці села дуже привітно ставляться, допомагають з прибиранням прибудинкових територій. Господарі по мірі можливостей хоч трохи готують домівки до заселення.

Жартома ми придумали організацію “Покинута хата” з дружиною старости села.

Також священник каже, що більшість переселенців з Херсонської, Миколаївської та Харківської областей. Історії цих людей дуже складні. Утікали фактично з-під обстрілів.

  • Учора заселили жінку з сином, вагітною невісткою і маленьким хлопчиком. Перед від’їздом вона готувала на кухні їсти і пішла у хлів. У той момент у кухню прилетів снаряд і розніс усю споруду.

Родини, які мали господарства, тварин випустили просто в поля. Дехто розповідає про загибель сусідів. Це дуже страшно. Розповідають про смерть молодих волонтерів, які допомагали нашим переселенцям, це діти по 18-19 років, – каже Олексій Філюк, який за два місяці уже назбирав таких історій на цілу книгу.

якби у вас була біда, у нас вас так не прийняли б

А ще священник каже, що у нас війна і треба бути сильними. Він бачить результат своїх проповідей на ділі і щиро радіє за це.

  • Нашій гостинності дивуються. Ми поселяли родину і одна молода вагітна жінка сказала: якби у вас була біда, у нас вас так не прийняли б.

Є різні переселенці. Є й такі, що хочуть смажити шашлик та пити коньяк. І я відверто кажу: що з такими розкладами поїдете в інше місце. У нас не курорт.

Частина з тих родин, що оселилися у Шушківцях, думаю, залишаться тут, а далі час покаже.

Перейти до панелі інструментів