Відомий художник з Кременця Василь Петровський намагається врятувати історичну будівлю колишньої української гімназії ім. Івана Стешенка. Пам’ятці загрожує руйнування. Адже щодня попри споруду проїжджають вантажні автомобілі. Власник транспорту – мешканець сусіднього будинку. Він стверджує, що заїзд тут був завжди і має право ним користуватися. “Терміново” звернулося за коментарем у міську раду та спробувало розібратися у конфліктній ситуації.
- Коли у 2015 році переїхав до Кременця і купив квартиру у цьому будинку, він був у жахливому стані. Одна з колон при вході ще трохи і упала б. Сходи розвалювалися. Дорогою попід поріг текла каналізація. Я не звик так жити і доклав чимало зусиль, аби відремонтувати дім, навести лад на прибудинковій території, – каже Василь Петровський, який до того ж голова ОСББ “Естет”.
Зараз колишня гімназія, у якій навчалися класики української літератури Улас Самчук та Оксана Лятуринська, – окраса історичної частини міста. Сюди навідуються туристи, роблять світлини на згадку в оригінальній фотозоні, яку власноруч облаштував Василь Петровський біля будівлі старої ЗОШ №2.
Кілька років тому гімназія відзначила столітній ювілей. Тоді до відремонтованої будівлі було не соромно покликати гостей. Та зараз історична споруда під загрозою. Від щоденних вібрацій знову почали руйнуватися сходи.
Аби переконатися, чи насправді усе так погано, вирушили на вулицю Бориса Харчука. Там зустрілися із сусідом Василя Петровського Олександром Силкою. Він каже, що заїзд попри колишню гімназію до його будинку, що розташований вище, був завжди.
- Тут є люди, які живуть у будинку по 60 років. І завжди був цей заїзд. По-іншому, як ми маємо заїжджати? – каже Олександр.
У курсі конфліктної ситуації й депутат по вулиці Бориса Харчука Зоя Карп`юк.
- Цей заїзд справді є давно. Усі звернення пана Петровського, й у попередній каденції, були затверджені і задоволені. А стосовно конфлікту, то про жодне звернення, окрім того, що було оприлюднене у соцмережі, мені наразі невідомо. На сесію це питання поки що не виносили. Якщо звернення буде, його спочатку опрацює земельна комісія, яка діє при Кременецькій міській раді. Рішення прийматимуть депутати, – каже Зоя Карп`юк.
Аби наблизити розв’язку цієї суперечливої ситуації, звертаємося до начальника Управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради Павла Римара.
Вийшовши на місце, головний архітектор констатує, що великогабаритний транспорт у будь-якому випадку заїздом через двір будинку за адресою вул. Бориса Харчука, 26 користуватися не може.
- Є п. 26 Правил дорожнього руху, яким обмежується рух вантажних авто у житловій та пішохідній зоні, – каже Павло Римар.
Та в процесі спілкування та ознайомлення з документами та витягами з кварталу житлової забудову, з’ясовується ще одна обставина. Згідно Опорного плану м. Кременець, розробленого ще у 1958 році, наскрізного заїзду через двір колишньої гімназії узагалі не було. Більше того, його й не могло бути. Адже упоперек нинішнього в’їзду ще кілька десятиліть тому стояв будинок, від якого й досі залишився фундамент.
- Окрім того, згідно закону, якщо є дорога, то це автоматично вулиця. Тут немає вулиці, а лише під’їзд до будинку 26. Судячи з документів, які ми бачимо, доїзд до сусіднього будинку повинен бути з вулиці Бориса Харчука. Остаточне рішення у цій ситуації прийматиме виконавчий комітет міської ради. Моє завдання лише донести до членів виконкому усю інформацію щодо цього питання, яку вдалося зібрати, – підсумовує Павло Римар.
Якби там не було, йдеться про збереження історичної спадщини, вагомої частини освітньої традиції Кременця. Тож “Терміново” стежитиме за розвитком подій та проінформує читачів про рішення, яке приймуть у міській раді.
