28.01.2022
Новини Освіта

Знести чи реставрувати? Якою буде доля пам’ятки архітектури у Кременці

Днями у соцмережі опублікували офіційне звернення дирекції Кременецького академічного ліцею ім. Уласа Самчука. У ньому просять підтримати клопотання до Тернопільської обласної ради про передачу закладу освіти приміщення колишньої ЗОШ №2 для подальшої реконструкції під навчальний корпус закладу освіти (корпусу Кременецького академічного ліцею імені Уласа Самчука). Цей документ активно обговорюють серед громадськості міста. Одні кременчани вважають, що реставрувати будівлю недоцільно, інші – за те, щоб зберегти пам’ятку архітектури ХІХ століття місцевого значення.

Ця історія почалася понад 30 років тому. Тоді ЗОШ №2 зі столітньої споруди на вулиці Б. Харчука, 24 у Кременці перевели в інше приміщення. Відтоді будівля стоїть порожньою. “Розібрати реставрувати не можна”. Де ставити кому у цій суперечливій історії, спробувало з’ясувати “Терміново”.

Споруда колишньої школи понад 30 років стоїть порожньою

“Звертаємося до Вас із проханням підтримати клопотання дирекції ліцею та Кременецької міської ради до обласної ради про передачу закладу освіти приміщення колишньої ЗОШ №2 для подальшої його реконструкції під навчальний корпус закладу освіти (корпусу Кременецького академічного ліцею імені Уласа Самчука). Це можна зробити у приймальні ліцею. Дуже просимо до вівторка підійти в ліцей і підтримати. Будемо вдячні Вам.

Підписати можуть не тільки батьки учнів ліцею, а будь-який мешканець громади. Підтримайте ліцей, долучивши своїх друзів і знайомих. Будівлі колишньої ЗОШ №2 передадуть з комунальної власності Тернопільської обласної ради у комунальну власність Кременецької ТГ.

Цю будівлю використовуватимуть як приміщення навчального корпусу Кременецького академічного ліцею імені Уласа Самчука.

Рішення вже підтримали на засіданні комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, зв’язку, туризму, курортно-рекреаційної та зовнішньоекономічної діяльності Тернопільської обласної ради.

З повагою, дирекція ліцею”.

Це звернення на сесії уже підтримали 32 з 34 депутатів Кременецької міської ради. Не проти передання у комунальну власність й голова громади Андрій Смаглюк.

  • Що саме робити з цією спорудою, потрібно вирішувати, коли вона уже буде у власності громади. Треба консультуватися з проектантами, тоді розглядати варіанти. Але однозначно будівля має бути у власності громади, – каже міський голова.

Необхідність у додатковому приміщенні у ліцею справді величезна. Це помітно уже при вході в центральний корпус. Учительська тепер розташована у колишньому гардеробі, спортзалу у навчальному закладі фактично немає, класи маленькі, наповнюваність велика.

Передачу споруди ліцею в обласній раді розглядали уже чотири рази

  • При проектній потужності 210 учнів ми сьогодні маємо 315 дітей. Класи дуже перевантаженні. Середня наповнюваність 26 учнів у класі, є й по 32 учні, – розповідає директор ліцею Анатолій Аврамишин. – На офіційному рівні питання про передачу споруди у наше користування розглядається упродовж трьох років. Процес розпочався, коли ліцей був у власності Кременецької районної ради. На сесії Тернопільської обласної ради це питання розглядали уже чотири рази. Наразі Кременецька ОГПА ім. Тараса Шевченка, до якої належить ця споруда, готова відмовитися від неї на користь ліцею.

Говорить директор і про те, що свого часу розпочали часткове відновлення будівлі. Перекрили дах, замінили міжповерхові перекриття, зробили перегородки. Певний час споруда належала ліцею.

23 роки тому приміщення передали рішенням Кременецької районної ради педагогічному коледжу, який на той час проходив атестацію для підвищення рівня акредитації.

Закладу просто не вистачало навчальних площ. Певний час туди планували перенести факультет іноземних мов. Але задум так і не реалізували.

  • Три роки тому споруду обстежувала будівельна компанія “Грант проект” (м. Дубно, Рівненська обл.). Тоді її стан не був безнадійним. Вартість відбудови оцінили приблизно у 18-20 млн грн. На сьогодні кошторис реконструкції може сягати й 30 млн грн. Зрозуміло, що таку суму на себе не візьме ні громада, ні, тим паче, ліцей.
  • Єдиний вихід з ситуації – це Фонд регіонального розвитку. Ми не бралися б за це, якби не було якихось попередніх домовленостей про можливість фінансування реконструкції з державних коштів. Від громади тоді буде потрібне співфінансування, – зазначає Анатолій Аврамишин.

Реконструювати дорожче, ніж спорудити нове, – кажуть будівельники

Оптимізму Анатолія Аврамишина щодо реконструкції не поділяє місцевий забудовник, який живе по сусідству з історичною спорудою, Віктор Зеленков.

  • Навряд чи доцільно та логічно братися за реконструкцію цієї споруди. Вона не задіяна уже понад 30 років. Там сирість, стіни у грибку, перший поверх заглиблений у землю. Немає жодних комунікацій – ні води, ні світла, ні каналізації. Будівля складається з двох частин – старої та нової (прибудована пізніше), між ними утворилася тріщина, – каже Віктор.

Згадує забудовник й два нещасні випадки, що сталися у закинутій будівлі.

  • За моєї пам’яті там сталися два нещасних випадки. Лише 3-4 роки тому сусіди домоглися, аби перший поверх закрили по всьому периметру, щоб заблокувати у приміщення доступ. На мою думку, споруду краще розібрати і на цьому місці побудувати новий, сучасний корпус. Відверто кажучи, навіть не знаю, чи хтось з місцевих будівельників узявся б саме за реконструкцію. Адже, зважаючи на стан будівлі, не можна дати жодних гарантій щодо її надійності та тривалості подальшої експлуатації.

У будівлі сталися два смертельних нещасних випадки

Якщо звучить сума 18-20 млн грн, то можемо провести аналогію із будівництвом реабілітаційного центру, яке зараз триває у Кременці. 650 тис євро – це близько 20 млн грн. Виходить, збудувати нове дешевше, ніж ремонтувати старе. Не знаю, хто взяв би на себе відповідальність за таку роботу, – міркує Віктор Зеленков.

Дещо іншої думки заступник управління соціально-економічного розвитку територій Кременецької РДА Володимир Голод. Він переконаний, що історичну споруду, у якій була жіноча гімназія, а згодом школа, ще можна реанімувати. Принаймні, стан будівлі мають оцінити фахівці.

Такого більше не побудують, культурну спадщину варто берегти, – переконаний архітектор

  • Робити певні припущення щодо доречності реконструкції чи її беззмістовності не зовсім коректно наразі. Організація, яка має сертифікат на проведення інжинірингових робіт, робить визначення технічного стану будівлі перед виготовленням проектно-кошторисної документації на реконструкцію. Моя думка – варто максимально зберегти культурну спадщину, такого більше не побудують, – каже Володимир Голод.

Яка доля чекає на пам’ятку архітектури, де навчатимуться ліцеїсти, які разом із вчителями зараз тісняться у маленьких класах, наразі невідомо.

Перший крок у розв’язанні цієї ситуації повинні зробити в обласній раді. Чи підтримають депутати звернення та чи передадуть старовинну споруду у комунальну власність Кременецької громади з п’ятого разу, стене зрозуміло ближчим часом.

А доти будівля як привид з минулого нагадує про багатовікові освітні традиції у Кременці й спорожнілими вікнами запитує: а що далі?

Схожі пости

Громадські активісти опублікували відкритого листа до Порошенка щодо виборчої реформи

Redaktsia

У епіцентрі коронавірусу. Як зараз живуть люди у Монастириському районі

Євгенія Цебрій

На Тернопільщині від коронавірусної хвороби одужали 127 людей. Найбільше – в Монастириському районі

Перейти до панелі інструментів