Ібупрофен — одна з найпопулярніших речовин у групі нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Він відрізняється широким спектром показань до застосування, характеризується комплексною дією, має знеболювальний, жарознижувальний і протизапальний ефекти. Препарати з активною речовиною Ібупрофен можуть призначатися в ролі самостійних засобів при больових синдромах слабкого або середнього ступеня вираженості та температурі, а також як симптоматичні ліки у складі комплексної терапії захворювань, що супроводжуються болем і запаленням.
Головне при прийманні цих медикаментів (як і будь-яких інших) — уважно вивчити інструкцію до препарату та при тривалому застосуванні обов’язково проконсультуватися з лікарем.
Препарати з активною речовиною Ібупрофен
Речовина Ібупрофен була винайдена в результаті пошуку альтернативи стероїдам (гормональним препаратам) з не меншою ефективністю, але з вищим профілем безпеки. Так, після клінічних досліджень речовина була схвалена як рецептурні ліки для купірування болю та зменшення запалення при ревматоїдному артриті. Пізніше Ібупрофен став застосовуватися для зниження температури тіла та жару, а потім отримав безрецептурний статус і вийшов у масові продажі як протизапальний, жарознижувальний та болезаспокійливий препарат.
Сьогодні Ібупрофен — речовина з добре вивченим механізмом дії та доведеною ефективністю. Як препарат він випускається в різних лікарських формах і входить до списку найважливіших лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров’я. У порівнянні з іншими НПЗП Ібупрофен значно краще переноситься, рідше викликає побічні ефекти та має найменшу в групі гастротоксичність.
Принцип дії та механізм роботи речовини Ібупрофен
Біль, запалення, підвищення температури й інші процеси в нашому організмі є результатом хімічних реакцій. Так, Ібупрофен, як і інші речовини групи нестероїдних протизапальних засобів, діє шляхом блокування ферменту циклооксигенази, уповільнюючи біосинтез простагландинів — речовин, що відповідають за регуляцію процесів болю та запалення. Як наслідок, відбувається порушення процесу формування болю й інгібування запальних процесів.
Препарати з активною речовиною Ібупрофен не лікують захворювання та не впливають на патології, що стали причиною больового синдрому. Вони знижують інтенсивність запального процесу та зменшують біль. Призначаються ці засоби в мінімальній ефективній дозі та мінімально можливим коротким курсом, щоб знизити ризик розвитку можливих побічних ефектів. Під час тривалого лікування необхідно проводити контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок.
Враховуючи можливість розвитку НПЗП-гастропатії, з обережністю призначають препарати з активною речовиною Ібупрофен людям похилого віку, а також при виразковій хворобі шлунка й інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту в анамнезі.
Через можливу негативну дію при тривалих курсах ліки з речовиною Ібупрофен краще приймати в поєднанні з препаратами, що захищають слизову оболонку шлунка. А головне — ніколи не займатися самолікуванням.
