Кому з 1 травня можуть відмовити у субсидіях. Пояснення від Мінсоцполітики

Що змінилося у правилах призначення житлових субсидій

Укрінформ вже писав про додаткові вимоги до субсидіантів, передбачені постановою Кабінету Міністрів про внесення змін до Положення про порядок призначення житлових субсидій. Але на той час було відомо лише про загальні обмеження – без конкретизації їх окремих параметрів.

Пізніше цифри з’явилися. Тож, як нагадують в Мінсоцполітики, тепер житлова субсидія не призначатиметься, якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має такі активи або витрати:

1. Протягом року перед зверненням по призначення субсидії купив земельну ділянку, квартиру (будинок), інше нерухоме майно, транспортний засіб (механізм), цінні папери та інші фінансові інструменти, віртуальні активи, будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку на суму, яка на дату операції перевищувала 50 тис. грн.

2. На дату призначення житлової субсидії має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти, загальна сума яких перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня року, коли призначається житлова субсидія. Оскільки прожитковий мінімум для працездатних з 1 січня 2021-го встановлено на рівні 2270 гривень, то йдеться про (2270 × 25) 56 750 гривень.

3. Протягом року перед зверненням по субсидію чи її “автоматичним” призначенням здійснив операції з купівлі іноземної валюти (готівкової чи безготівкової), а також банківських металів на суму, що перевищує 50 тисяч гривень.

Щоправда, як це можна буде проконтролювати, якщо людина добровільно не вноситиме даних про ці операції до декларації, наразі до кінця не зрозуміло. Адже із серпня 2017 року українцям дозволили обмінювати валюту без паспорта на суму до 150 тисяч гривень. Тобто, 50-тисячний обмежувальний “поріг” у цьому випадку перевищено утроє.

4. Також житлова субсидія не призначається, якщо хтось із повнолітніх членів сім’ї не навчався, не працював і не мав офіційного статусу безробітного. Й таким чином. за інформацією ДПС та Пенсійного фонду, не мав жодних доходів, що враховуються при призначенні субсидій. Або ж мав середньомісячний сукупний дохід, що не перевищував розміру мінімальної заробітної плати. Також субсидію не призначать, якщо за таку особу не сплачено бодай мінімальну суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

5. Ще одне обмеження пов’язане з перебуванням претендентів на субсидію за кордоном сукупно понад 60 днів. При цьому до 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується відповідними документами.

“Крім цього, задля уніфікації умов призначення житлових субсидій, враховуючи адміністративно-територіальну реформу, в новій урядовій постанові відсутня норма щодо ухвалення рішень про призначення житлових субсидій комісіями органів місцевого самоврядування. У березні 2021 року житлові субсидії, призначені за рішеннями таких комісій, отримували майже 34% усіх одержувачів. Надалі ж житлова субсидія призначатиметься на загальних підставах (на понаднормову площу житла, з урахуванням осіб, що проживають разом, за наявності розділених особових рахунків тощо)”, – йдеться у відповіді Міністерства соціальної політики на запит Укрінформу.

Дію яких “субсидіальних” обмежень продовжено

Принагідно нагадаємо, що до цього в Україні вже діяла низка обмежень для охочих отримувати субсидії. Вони і надалі зберігаються.

Виплати домогосподарству не призначать, якщо:

• площа житла становить: квартири – понад 130 кв.м., будинку – понад 230 кв.м. За винятком дитячих будинків сімейного типу, багатодітних родин, прийомних сімей, житлових приміщень для осіб з інвалідністю, що пересуваються на візках тощо;
• домогосподарство або член родини за рік перед зверненням по субсидію витратили понад 50 тисяч гривень на купівлю землі, нерухомості, транспортних засобів, будматеріалів або послуг (крім медичних);
• будь-хто зі складу домогосподарства або член родини має у власності транспортний засіб, з дати випуску якого минуло менше п’яти років (крім мопеда і причепа). Виключення – транспортні засоби, одержані безоплатно або на пільгових умовах;
• родина не повернула надмірно перераховану (виплачену) суму житлової субсидії за попередні періоди;
• є заборгованість з оплати комунальних послуг та сплати аліментів у понад 3 місяці.

Скільки держава заощадить на обмеженні числа субсидіантів

Нагадаємо також, що минулого року контроль за дотриманням цих та інших вимог було посилено. Після ухвалення Закону “Про верифікацію та моніторинг державних виплат” влада серйозно взялася за перевірку достовірності наданої субсидіантами інформації, наявності законних підстав для призначення субсидій та правильності їх нарахування.

За даними Мінфіну, торік проаналізували правомірність отримання реципієнтами державних виплат загалом майже на 455 млрд гривень. Перевіряли усе – виплату й надання пенсій, допомоги, пільг, субсидій, соціальних стипендій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. Надано близько 2,5 млн рекомендацій для проведення додаткових перевірок правильності виплат на 1,6 млрд гривень.

Причому найбільше невідповідностей виявили саме при верифікації субсидій – 70% від загальної кількості рекомендацій про перевірки правомірності виплат стосуються цього виду державної допомоги.

Скількох отримувачів субсидій розраховують “відсіяти” після впровадження нинішніх обмежень, ні у Мінфіні, ні в Мінсоцполітики не уточнюють. За прогнозами заступника міністра соціальної політики Віталія Музиченка, може йтися про кілька відсотків від загальної кількості одержувачів.

Враховуючи, що житлові субсидії в Україні отримують приблизно 3 мільйони людей, можемо підрахувати самі: йдеться щонайменше про 30 тисяч домогосподарств (якщо це – 1%) і про понад 150 тисяч (якщо 5%). З урахуванням середнього розміру субсидії (1731 грн у грудні, 2231 – у січні, 1483 – у лютому), виходить, що завдяки нововведенню держава може заощадити від 60 до 300 мільйонів гривень на місяць. Або від 700 мільйонів до 3,5 мільярдів гривень на рік.