14.11.2018
  • Головна
  • Новини
  • Тривожні кнопки тернопільської поліції у точках з продажу азарту
Аналітика Економіка та фінанси Новини

Тривожні кнопки тернопільської поліції у точках з продажу азарту

У кримінальних зведеннях поліція час від часу повідомляє про викриття нелегальних гральних закладів. Та є такі місця з «однорукими бандитами», які  поліцейські самі ж охороняють. При цьому, поліції за це офіційно платять гроші.

Легальні і нелегальні

На прес-конференції 2 липня начальник ГУ НПУ в Тернопільський області Олександр Богомол розповів, що Управління поліції охорони (попередня назва Державна служба охорони – прим.) має договори з окремими точками азарту на встановлення тривожних кнопок.

– Є декілька легальних закладів, в яких розташовані тривожні кнопки УПО. Вони перевіряли їхню документацію, наявність ліцензії і після цього укладали договори.

За словами головного полісмена області, гральний заклад або легальний, або нелегальний. Але він підкреслив, що водночас навіть у точках з ліцензією може відбуватись протиправна самодіяльність.

– Легальні – це ті, які підтвердженні або «УНЛ», або «МСЛ» і їхніми сайтами, де визначено з ким ці дві юридичні особи співпрацюють і які на сьогоднішній день мають право займатися такою діяльністю у зв’язку з відсутністю відповідного законодавства, яке це регулює […]. Були випадки, коли легальний заклад займався нелегальною діяльністю. Тобто, при наявності 15 комп’ютерів 5 працювало легально, 10 нелегально.

І  на сам кінець Олександр Богомол доповнив, що керівництво УПО може надати більш детальну інформацію про азартні заклади, з якими у поліції охорони є підписані договори.

– Можете безпосередньо звернутися до керівника УПО. Я думаю, він скаже, які ці заклади. Це не є якась таємниця. Ще й подивитися ліцензії, – запропонував журналісту начальник поліції області.

Тож за яких підстав Управління поліції охорони співпрацює на договірних засадах з гральним бізнесом?

Як і порадив Олександр Богомол, про це ми запитали в керівництва Управління поліції охорони.
Оскільки начальник УПО Роман Лахота у відпустці, на питання погодився відповісти його заступник, підполковник поліції Олексій Дзюра.

Нерозкрита таємниця гральних закладів

Він запевняє, що перед тим, як заключити договір, УПО перевіряє документи в замовників. Заодно підполковник поліції підкреслює розмежування між охороною об’єкту і встановлення тривожних кнопок.

– Повинне бути розуміння, що таке охорона і що таке реагувальна тривожна кнопка. Це не є цілодобова охорона безпосередньо самого приміщення. Це є реагування, коли в адміністратора даного закладу наявні підстави натиснути цю кнопку. Тобто тоді, коли відбулося порушення публічної безпеки, громадського спокою. І тоді наряд поліції охорони прибуває для забезпечення громадського порядку. Виклик по тривожній кнопці – це таж сама заява і повідомлення, подані технічним засобом.

Щодо охорони закладів з розповсюдження лотерей, то нічого підозрілого в таких семи точках Тернополя в УПО не побачили. Відповідно, по заявах підписали договори.

– По місту Тернополю є сім таких об’єктів, – каже Олексій Дзюра.

Серед них є, як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці. Однак, на відміну від запевнення Олександра Богомола, мовляв нема таємниці в тому, з якими гральними закладами поліція офіційно співпрацює, заступник начальника УПО відмовився назвати їх перелік.

– Це конфіденційна інформація, згідно цивільно-правових відносин з нашими замовниками.

Відмовився Олексій Дзюра назвати і точну вартість державного охоронного сервісу для приватних гральних закладів. Втім, поліція охорони має встановлений розрахунок вартості послуг, зокрема і на встановлення тривожних кнопок.

– В середньому це 500–1000 гривень на місяць. Це залежить від кількості годин, які хоче замовник, користуючись цією послугою, залежить від місця розташування об’єкту і поділу по категорійності «А», «Б», «В». Ці об’єкти відносяться до категорії «Б», як звичайні продуктові магазини, чи з продажу електроніки, чи офісні приміщення.

Тривожні кнопки час від часу спрацьовують. Поліція охорони виїжджає на місце виклику. Буває, приходиться виїжджати і слідчо-оперативним групам. Але прибуваючи на місце, правоохоронці перевіряють причини виклику і хтозна чи звертають увагу на наявність «нелегальних» комп’ютерів.  Здебільшого виклики поліції стосуються хуліганських витівок клієнтів грального закладу.

– У 99% це пошкодження майна або особи, які знаходяться у нетверезому стані, перешкоджають роботі даного закладу. Нам приходиться виїжджати, затримуємо або проводимо роз’яснювальну роботу. 50% людей нас розуміє і йдуть додому. 50%, якщо виникають такі обставини, ми затримуємо і передаємо в органи внутрішніх справ, – розповів Олексій Дзюра.


Мільярд доларів в тіні тривожної кнопки

У словах двох високопосадових поліцейських звучить підтвердження про те, що поліція охороняє об’єкти азарту. Їх вони називають обережно. Олександр Богомол каже про «легальні гральні заклади», Олексій Дзюра – про «заклади з розповсюдження національних лотерей».

Такий вид бізнесу не заборонений в Україні, хоча ще рік тому  під економічні санкції потрапили лотерейні оператори ТОВ «М.С.Л.» і ПрАТ «Патріот». Їх пов’язували з російським бізнесом.

В середині травня 2017-го Президент України ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від «28» квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно цього документу, цим операторам заблокували активи, їм зупинено виконання економічних і фінансових зобов’язань.

Але через тиждень гравці лотерейного ринку України «М.С.Л.» і «Патріот» виключені з санкційних списків.

За даними журналістів-розслідувачів програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» (https://bihus.info), до Революції Гідності УНЛ була найменшим лотерейним оператором. Зростання оборотів компанії відбулося після того, як два інші власники лотерейних ліцензій – “М.С.Л.” і “Патріот” – потрапили до санкційного списку РНБО. Уперше це сталося наприкінці 2015-го. З того ж часу УНЛ почали пов’язувати з народним депутатом від БПП Олександром Третьяковим.

– У 2016 Олександр Третьяков повідомляв, що має опціон на викуп частки в УНЛ. А наприкінці 2015-го політик з’явився в офісі УНЛ під час обшуку. У той час тривав корпоративний конфлікт між українськими та іноземними акціонерами лотерейного оператора. Серед українських співвласників компанії історично присутній Валерій Коваленко, як виявилося, товариш нардепа Третьякова – розповідали журналісти «Наших Грошей».

Після обшуків власником “УНЛ” у 2016 році став українець Роман Зеньо, придбавши компанію Efamiando Holdings. До цього моменту компанія мала іноземних власників.

Журналісти програми “Наші гроші” з’ясували, що Зеньо до цього працював тренером велоспорту Тернопільської обласної дитячо-юнацької спортивної школи і ніколи не мав бізнесу.

За даними державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців, зараз лотерейний оператор «УНЛ» – Підприємство на 100% з іноземними інвестиціями. Володіє компанією китайська фірма «ГОНКОНГ РУІ БО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД». У базі даних YUOCONTROL зміна тернопільського власника відбулася 31 січня ц. р. Директором «УНЛ» з 2011 року є мешканець Києва Бочковський Андрій Сергійович.


На сайті «УНЛ» не вказується, хто їх розповсюджувачі в Тернополі. Такий список є на сайті «МСЛ». Гральних закладів, які працюють по місту у співпраці з «МСЛ», майже півсотні.

   
На сайті оператора лотерей «Патріот» теж є список їхніх розповсюджувачів. Однак, вказані лише прізвища фізичних осіб та назви юридичних фірм. У яких населених пунктах продають азарт від «Патріота», не розписано.

Крім того, як зазначає Міністерство фінансів України,  видача ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей безоплатна.

Разом з тим, у грудні 2017-го року міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що тіньовий ринок лотерей в Україні оцінюється в мільярд «зелених»

– Обсяг цього ринку мінімум мільярд доларів. Жодної копійки з цього не сплачується до бюджету. Весь ринок знаходиться в тіні”, – сказав півроку тому Данилюк.

Весною ц. р. міністр фінансів закликав народних депутатів схвалити урядовий законопроект про легалізацію лотерейного бізнесу, який вже два роки знаходиться в парламенті. Покамість без змін.

Тож позаяк у законодавстві велика діра, куди стікають тіньові прибутки від торгівлі лотереями,  правоохоронці свого сорому не відчувають. І оберігають тривожними кнопками точки з продажу азарту.

Ваш коментар

Схожі пости

“Скасуємо рабство всюди і назавжди” – хода протесту (фото)

Наталя Павлусик

«Картка тернополянина»: соціальне благо для жителів міста чи база даних для резидентів Російської Федерації?

Назарій Наджога

“Депутати поверніть парк людям” – акція проти забудови парку

Юлія Гесюк

Залишити коментар