В Україні облгази перерахували розмір абонплати на блакитне паливо, а профільна комісія вже затвердила частину цін. Внаслідок цього суми в платіжках збільшаться в рази. Наприклад, “Тернопільгаз” буде брати замість 1,03 грн – 2,34 за кожен кубометр, а “Київоблгаз” – 1,55 грн замість 81 копійки.
Про те, як і для кого підвищать абонплату наступного року – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Хто і скільки заплатить
Тарифи на абонплату перерахують для всіх облгазів. Наприклад, “Тернопільгазу” вже погодили підвищення ціни з 1,03 до 2,34 грн за кубометр. Якщо ви користуєтеся їхніми послугами і платите за 70 кубів на місяць, то до 1 січня треба платити 72,1 грн, а вже з нового року – 163,8 грн.
Тобто суми в платіжках виростуть більш ніж удвічі! “Київоблгаз” підвищить свої тарифи з 0,81 до 1,55 грн за куб, “Полтавагаз” – з 1,09 до 2,07 грн.
Як перерахують абонплату:
“Донецькоблгаз” – з 0,84 до 1,11;
“Київгаз” – з 0,28 до 0,32;
“Київоблгаз” – з 0,81 до 1,55;
“Кіровоградгаз” – з 0,87 до 1,75;
“Кременчукгаз” – з 0,29 до 0,43;
“Луганськгаз” – з 0,92 до 1,13;
“Одесагаз” – з 0,79 до 0,89;
“Полтавагаз” – з 1,09 до 2,07;
“Тернопільгаз” – з 1,03 до 2,34;
“Херсонгаз” – з 0,94 до 1,80;
“Черкасигаз” – з 0,48 до 0,59.
Процес затвердження тарифів у різних областях України триває. Зростання цін пов’язане з цілою низкою чинників. У “Тернопільгазу”, наприклад, обсяг замовленої потужності скоротиться з 399 до 276 млн кубометрів. Водночас витрати не зміняться. Тобто навантаження на кожен кубометр газу збільшиться і платити доведеться більше. Загальна собівартість зросте з 395,8 до 572,2 млн грн.
Для розуміння:
з 2020 року тариф на газ розділили на дві складові: за саме блакитне паливо і за його доставку та розподіл (абонплата);
абонплату треба вносити щомісяця, навіть якщо взагалі не користувалися газом;
розмір абонплати залежить від обсягів споживання в “газовий” сезон (з жовтня до жовтня минулого року);
якщо за “газовий сезон” витратили 700 кубів, то абонплату потрібно буде вносити за 50 кубометрів на місяць (загальний обсяг ділиться на 12 місяців).
Також більше грошей доводиться витрачати на заробітні плати, на обслуговування й ремонт лічильників, на ремонт комунікацій. Усе це відображується й на кінцевих сумах у платіжках.
“Тут потрібно шукати компроміс. Через бездарну політику Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) облгази загнали в борги. Проблема довго залишається і її треба вирішувати. Для розуміння, зараз це 25 млрд”, – розповів OBOZREVATEL заступник голови профільного комітету Ради Олексій Кучеренко.
Чому в різних облгазів різні тарифи?
Розмір абонплати залежить від багатьох факторів, зокрема й протяжності труб, кількості споживачів, стану комунікацій. Що менше споживачів і що більша територія, то вищим буде обов’язковий платіж.
Водночас без абонплати обійтися неможливо. Вона існувала й раніше, але її розмір був закладений у загальний тариф на блакитне паливо. А це означає, що ті українці, які витрачали більше газу, платили фактично і за себе, і за тих, хто використовує його, наприклад, тільки для приготування їжі.
Нове правило позиції вирівняло. Внаслідок ті, хто опалює будинки і квартири газовим котлом, можуть платити менше, а жителі багатоповерхівок із газовою плитою повинні платити більше.
Українці цікавляться тарифами тільки після їх підвищення
Уже кілька тижнів облгази по всій країні проводять громадські слухання і презентують свої пропозиції про перерахунок розміру абонентської плати на блакитне паливо. За процедурою повинні розглянути також і всі пропозиції, які надходять від споживачів.
Однак традиційно запитань ніхто не ставить, а з облгазів ніхто не обговорює те, якою має бути ціна на газ. “Може, краще б місцева влада замість того, щоб витратити гроші на піар, найняла б експертів, які б розібралися і подискутували з облгазами, чому така структура тарифу. А зараз на ці слухання зганяють бабусь, хто там може опонувати?” – сказав Кучеренко.
Член НКРЕКП Оксана Кривенко пояснює: підвищення абонплати – неминучий процес. Змінюються складові вартості, і якщо не змінити й кінцевий тариф, облгази можуть просто увігнати в борги. А це відобразиться і на кінцевих споживачах.
Ба більше, перед затвердженням члени комісії перевіряють усі розрахунки й дуже часто, незважаючи на “хотілки” облгазів, ухвалюють інакші рішення. Інше питання, чому, попри наявну процедуру обговорень, українці практично не залучені до процесу. Можливо, це недопрацювання місцевої влади, яка повинна представляти інтереси містян, зокрема і у взаєминах із приватними облгазами.
