Півторарічний кіт-мандрівник живе у тернополянки Орести Дешевої. Жінка вже 11 років активно подорожує, побувала у багатьох країнах, часто вирушає у гірські походи. Коли у них з донькою з’явився кіт, вирішили і його брати у мандрівки. Адже поки господарів не було дома, кіт просто перевертав хату.
– Коли ми поверталися з подорожей додому, то спершу навіть подумати не могли, що це все це наробив наш улюбленець, – розповідає Ореста Дешева. – Він перевертав крісла, перебив усі вази, міг порозкидати свою їжу, здерти зі стола скатертину. На щастя на шторах не катався!
Мандрівниці часто залишали кота у сісідки. Але помітили, що він сам проситься у подорожі.
– Як тільки бачить рюкзаки, а ми його не беремо з собою, ображається, дивиться сумно і йде геть, не проводжаючи. В його очах тоді я бачу: “Їдьте, їдьте, я вам влаштую”, – каже тернополянка. – Ось одного разу ми і вирішили взяти його з собою.
Зустрів Новий рік у Карпатах
Перший раз Ореста взяла Кефіра у село на Борщівщину до батьків на Різдво.
– Він нормально поводився у автобусі, і так ми почали з ним подорожувати, – говорить жінка. – 2020-ий Новий рік він зустрічав з нами у горах – в колибі на полонині під Петросом. Потім їздив з нами в Буковель.
Загалом Кефір вже разів 5 побував у Карпатах і встиг їх полюбити. Останній раз, у жовтні цього року, Ореста з донькою Тамарою брали його на сходження на Малий Горган.
– Я дуже часто подорожую, на вихідних рідко буваю вдома, – каже Ореста. – Позаминулих вихідних їздила на три дні на Мармароси, кота з собою не брала, бо в горах вже випав сніг. Сказала йому: “Кефку, мусиш залишилися з сусідкою, бо там для тебе буде холодно”.
Любить подорожувати потягом
Кефір нормально переносить дорогу, не має нічого проти громадського транспорту. Особливо любить подорожі потягом.
– Він обожнює сісти на столик і дивитися у вікно або спостерігати за пасажирами, – розповідає тернополянка. – Зазвичай возимо його у невеличкому рюкзаку, так дуже легко і зручно. Він там чемно сидить всю дорогу. Ми часто подорожуємо з допомогою bla-bla-car, звісно попереджаємо, що будемо з тваринкою, і часто водії не вірять, що він буде тихо сидіти. А він сидить чемно, зовсім не мявкає, не виривається з рук.
Влітку мандрівниці з котом поверталися з Карпат під час сильної спеки, було нелегко.
– Ми приїхали у Івано-Франківськ, переїжджали з вокзалу на вокзал тролейбусом, потім сіли у маршрутку, де було дуже душно. Я кажу йому:”Кеф, мусиш терпіти” і він терпів, – пригадує Ореста.
Ночує в наметі, милується ватрою
В мандрівках Кефір ночував і в наметі, і в готелі.
– У наметі одразу лізе в спальник, бо знає, що там тепло, – зазначає мандрівниця.
У горах чи в лісі кіт почувається вільно, гуляє і приходить назад. Тому господарі не хвилюються, що він кудись чкурне.
– Коли на Малому Горгані ми сіли на перекус, то і йому поклали їсти , він спокійно виліз з рюкзака, поїв і поліз назад, бо холодно, – каже Ореста. – Також він дуже любить спостерігати як палає ватра, – лягає біля вогню і дивиться. Головне в поході, щоб був його туалет, бо так просто ніде не сходить і буде “плакати”. Тому завжди ми беремо для нього невеличкий лоток і наповнювач. В лісі поставимо той лоток десь під смереку і все.
Ореста старається не брати кота у тривалі подорожі, коли не знає точно, які там будуть умови.
Влітку вона разом з донькою подорожувала Херсонщиною, випробовували місцевий автостоп, який, за її словами, там не дуже добре працює. Тому брати з собою кота не ризикували, а залишили його з сусідкою.
Планує брати кота і закордон
Кефіра планують взяти і в найближчу подорож.
– На вихідних ми їдемо до мого тата в Борщівський район на день народження. Кефіра беру обов’язково, – ділиться планами мандрівниця. – Я його вже попередила, що їдемо у село до Маруськи (кішки – ред).
Якби не карантин, то жінка брала б свого улюбленця і у закордонні подорожі.
– Іноді я йому кажу: “Кефку, якщо ти так багато їстимеш і будеш важити більше 8 кілограмів, то тебе в літак уже не візьмуть. А ти ж захочеш з нами закордон?», – сміється тернополянка.
Ореста Дешева зізнається, що завжди була проти тварин у домі. Адже від них багато шерсті. Та коли доньчина одногрупниця вирішила подарувати їй кошеня, погодилася. Котик приїхав до них з Хмельницького. А оскільки маленьким був білим як молоко, назвали його Кефіром. Щоправда коли він виріс, то став сірим. Тепер, як каже його власниця, він великий сірий кіт Кеф.
– Нещодавно донька поїхала за кордон і ми залишилися з Кефіром удвох, я його дуже полюбила, ми з ним часто спілкуємось, він став моїм другом! – щиро заявляє тернополянка.
Всі фото: архів Орести Дешевої.
