28.11.2020
Місто Новини

Міфи новітнього Тернополя: гучні обіцянки місцевої влади, які так і лишилися на словах

Сьогодні Тернопіль святкує 480-річчя. З такої нагоди прийнято згадувати стародавні міфи про походження міста, історії його славних звитяг. Терміново ж вирішила опублікувати новітні міфи. Це історії небанальних проектів, які анонсували керівники міста, про які масово писали місцеві ЗМІ, які були на слуху у громадськості тривалий період.

Але фактично ці задуми та обіцянки лишилися всього лиш міфами, якими, можливо, навіть і задумувалися з самого початку.

Перший у Західній Україні підземний паркінг

Про цей проект писали навіть всеукраїнські ЗМІ . Міський голова Сергій Надал у 2014 році обіцяв, що будівництво підземної парковки вирішить проблему паркування транспорту у центрі Тернополя.

«Дану ділянку ніхто не ремонтував більше 30 років, тут знаходяться торгові місця, інша частина у занедбаному стані. Тому ми хочемо реконструювати дану територію, адже теперішній вигляд площі не гідний тих імен, яких ми вшановуємо», – говорив тоді мер.

Він анонсував, що для виконання усіх ремонтних робіт міська рада буде шукати інвестора з умовою, що інвестор бере на себе зобов’язання зробити на даній ділянці ремонт дороги із заміною комунікацій та збудувати пам’ятник героям “Небесної сотні”.

Відновлення середньовічного вигляду призамкової території

Про масштабну реконструкцію території біля замку в центрі Тернополя говорили в різні часи. Зокрема, про це вів мову Сергій Надал ще 10 років тому на одній з перших своїх прес-конференцій в статусі мера.

Згодом до цієї теми керівники мерії поверталися неодноразово.

У 2017 році заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, який вважається ідеологом даного проекту, вів мову про відновлення одного з підземних ходів, а також масштабну реконструкцію біля замку.

«Думаю, реально буде якийсь хід прокласти від Надставної церкви до центру через Старий ринок. Але стару розподільчу залу підземних ходів в цьому місці дуже ретельно забетонували в радянські часи. Є хід від «Атріуму» в напрямку катедри, є від колишнього «Каштану» десь в напрямку майдану Волі, який теж, вочевидь, веде в катедру. В перспективі, можливо, почнемо з цих ходів», – ділився планами Леонід Бицюра.

Він тоді згадував про міську програму охорони історично-архітектурної спадщини на 2017-2019 роки, яка передбачає фінансування на розкопки, маркування пам’яток та відтворення історичного обличчя міста. Кошторис програми складав 40 млн грн, з них 5 млн грн – з міського бюджету, решту планувалося залучити за рахунок грантів.

«Наступного року відкриємо підземну церкву, яка зараз розміщена частково під нинішнім приміщенням обласної прокуратури, де був ліцей при монастирі йосифіток. До неї буде вхід з трав’яного газону між катедрою і прокуратурою. Також облаштуємо розкопані цьогоріч замкові мури. Вже бачимо, що якщо більше відкопувати мури при вході в парк ім. Шевченка і робити їх доступними для відвідувачів, то доведеться переставляти альтанку, змінювати сходи, відкривати мур біля «Шинка». Тоді також треба буде повністю переносити прилеглий до муру літній майданчик цього закладу. Це вже весною будемо робити», – розповів про задуми Леонід Бицюра.

Планувалося, що перед замком рівень  землі опустять на 1 м, аби дійти до призамкового дитинця і тамтешньої бруківки.

Замкові мури, які раніше були приховані товщою ґрунту, за даними Леоніди Бицюри, мали накрити склом, зробити до них підхід та облаштувати освітлення.

Ратуша з оглядовим майданчиком на Театралці

«На 2017 рік мерія Тернополя запланувала виконати максимальний об’єм робіт для відновлення історичного обличчя нашого міста, особливо його центральної частини. Для цього закладені кошти у міському бюджеті. Але великі проекти ми будемо здійснювати також спільно з інвесторами.

У нас достатньо патріотів-підприємців, які готові вкладати кошти у покращенні міста. Одним з найбільш масштабних проектів буде відновлення міської Ратуші, яка була зруйнована під час Другої Світової війни. Вона повинна стати цікавим туристичним об’єктом, новою туристичною перлиною Тернополя. Це символ традицій магдебурзького права і самоврядності міста», – цю цитату міського голови Сергія Надала досі можна знайти на місцевих сайтах.

В інформаціях, якими рясніли місцеві видання на початку 2017 року, йшлося, планується реконструкція будівлі за адресою бульвар Тараса Шевченка 21, проект якої відправлений на узгодження до реставраційної майстерні у Львові, бо цей будинок – пам’ятка архітектури.

Реконструкція передбачала надбудову у формі вежі та з оглядовою площадкою. Проектант запевняв, що після реконструкції шкоди для будинку не буде, мовляв, фундамент витримає і вагу надбудови.

Планувалося, що Ратушу Тернопіль отримає вже у 2017 році і вона стане справжньою туристичною перлиною міста.

Мистецький центр у недобудованій бібліотеці

У вересні 2019 року року приміщення обласної бібліотеки-довгобуду планували перетворити на мистецьку локацію, щоб оживити це місце та привернути до нього увагу. 

– Локація стане своєрідним мистецьким кампусом, прихистком не тільки для талановитих людей, а й інкубатором нових ідей, мистецькою родзинкою Західного регіону, – коментував тоді пресі ініціатор проєкту, заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра. 

– Це приміщення може стати дуже цікавим об’єктом, – прогнозував директор туристично-інформаційного центру Тернополя Тарас Ковальчук. – Цю будівлю починали проектувати у 80-роках. Деякі об’єкти застаріли по своєму проектуванні. Зараз немає необхідності у такій кількості книгосховищ, як тоді. У світі такі приміщення переробляють у цікаві креативні простори. Останнім прикладом є Музей сучасного мистецтва у Луцьку, який привернув увагу людей зі всієї України. Сподіваємося, що станемо не гіршими. 

У приміщенні бібліотеки планували кінопокази, майстер-класи, виставки, літературні читання. Але далі кількох кінопоказів ініціатива не зрушилася.

“Фіолетовий вибух” на острівці закоханих

У березні 2015 року на «Острівці закоханих» висадили павловнії – дерева з фіолетовим цвітом. Таку акцію начальник управління житлово-комунального господарства міськради Олег Соколовський назвав «Фіолетовий вибух», що викликало хвилю жартів у соцмережах. Згідно обіцянок, дерева мали зацвісти ще того року. Але фіолетовий вибух не відбувся і досі.

Павловнії покрали та понищили.

Музей у Старому замку

У квітні 2015 року митці Тернополя, серед них і нині вже покійна Віра Стецько, запропонували облаштувати в підземеллях Старого замку музей міста. Шість приміщень підземелля активісти тоді просили віддати їм в безоплатну оренду. Вже й були охочі поділитися родинними реліквіями  аби лише той музей нарешті запрацював. Просили долучитися до наповнення експозиції і містян.

Відкрити перший зал музею планували вже за пів року  у серпні 2015-го, до Дня міста. 

– У майбутньому ми плануємо, що увесь замок буде використовуватись як музей, – розповідав тоді один із співорганізаторів проєкту Олег Макогін.  – Однак поки спортивна школа не має куди переїхати, то ми просимо віддати нам хоча би підземелля. Наразі ж ми плануємо розмістити музей в двох залах нижнього та чотирьох залах верхнього ярусів підземелля. Перший зал, який ми плануємо відкрити, буде на першому ярусі підземелля, там, де потрібно найменше ремонтних робіт. Потім потрохи візьмемося за інші. 

На презентації проєкту був і мер Сергій Надал, який обіцяв, що зі своєї сторони сприятиме створенню музею міста Тернополя. Однак нового приміщення для спортивної школи не знайшли, масштабного музею зі старожитностями та численними цікавими експозиціями, які б заманювали туристів, досі немає.

“Хмари” рожевого цвіту біля замку

Десять сакур висадили біля Тернопільського замку у квітні 2017 року з нагоди 25 років дипломатичних відносин між Україною та Японією. В рамках цієї події Посольство Японії подарувало кільком містам саджанці сакур, в тому числі і Тернополю.

В міськрад оібцяли навіть цілодобове відеоспостереження. Але, на жаль, сакур не вберегли. 

 – Через кілька років це місце може перетворитись на “хмару” рожевого цвітіння, – говорив тоді заступник міського голови Владислав Стемковський. – Обрали саме це місце, оскільки це центр, та й поряд замок – чудове місце для туристів. Сакура – дерево примхливе, а тут багато сонця. Спершу ми думали садити ці дерева на острівці закоханих, але там занадто вітряно. До того ж, біля замку встановлено чимало камер спостереження. Вони допоможуть вберегти дерева від вандалів та крадіїв. 

Сакури засохли вже через кілька місяців після посадки. В управлінні жкг тоді зазначили,  що ризики того, що дерево не приживеться, або й всохне, є завжди, навіть при найкращому догляді.

Схожі пости

Частина Тернополя на півтора тижня залишиться з неякісною водою

У Тернопільській міськраді знову запрацює земельна комісія

Світлана Гривас

Кримінальне провадження і хворі священники. Чому в Почаївській лаврі досі нікого не протестували на COVID-19?

Євгенія Цебрій