19.10.2020
Новини

Тернополянка розповіла, як учора запобігла викраденню дитини посеред вулиці

16 липня у Тернополі невідомий ледь не вкрав дитину. На крики хлопчика не реагували навіть люди, які були у кількох метрах від місця викрадання. Заступитися за дитину вирішила тернополянка Любов Бурак. Як все відбувалося вона описала на особистій сторінці у Facebook.

Як розповідає Любов, вона йшла з лікарні і на переході біля біля зупинки “Духовний центр”  почула дитячий крик. Обернулась і побачила, як мужик тягне хлопчика до авто.

“Хлопчик пручається з усіх сил і надривно кричить. На тротуарі валяється самокат. Навколо є люди. На зупинці теж стоять люди. Ніхто не реагує. Мабуть, сліпо-глухі. Не знаю.Підбігаю вияснити: що відбувається. 

Мужик дивиться на мене агресивними очима, хлопчик кричить: – Поможіть!

– Пішла …! Вб`ю! – шипить мужик і пробує запхати дитину в авто.

Ну, нічого. Підбиваю знизу чарівним копнем хлопові колінну чашечку, він згинається, хапається за коліно і випускає хлопчикову руку. Дитина біжить світ за очі, забувши про самоката. Мужик кидається до мене. Встигаю подумати, що мені капець і збити його підніжкою. Чесно: думала, що приб`є. Але він встав, гарикнув, що я – с@ка і рвонув до авто. За лічені секунди зник”, – так описує ситуацію жінка.

 

За її словами, ніхто з людей, які були поруч навіть не подали вигляду, що щось трапилося. Поліцію жінка не викликала, бо каже, що в таких ситуаціях це немає жодного сенсу. Хіба, щоб самоката їм здати. 

Номерні знаки на авто були брудними, тому Любов їх не роздивилась, єдине запам’ятала, що це був білий Ford. Особливих прикмет чоловіка-викрадача теж не запам’ятала, єдине – у нього шрам на коліні. 

Жінка хотіла занести самокат до церкви, підійшла до свідків Єгови, які там на розі паркової алеї зі своїм стендом стоять, спитати, чи не знають, бува, дитини. Свідки теж сліпо-глухими виявились. Вони не бачили, як у десяти метрах викрадали дитину. 

“На церковному подвір`ї мене окликнула жінка. Мама хлопчика. Вони в парку гуляли, сиділи з друзями в кафешці.

– Де кафешка, а де дорога! – кажу. – Дитині років сім.

– Не ваше діло! – огризнулась мама.

Взяла самоката і пішла. Уже біля входу в парк обернулась, зачекала, поки я підійду і сказала:

– Дякую вам! Вибачте, це так…Страшно. То якийсь маніяк був. Чи зомбі? Правда?

– Може, й маніяк, – погодилась я. – А зомбі стояли на зупинці і проходили повз.

Нічого не кажу. Але, трясця! Люди, бережіть дітей.

Бо світ остаточно злітає з котушок і це реально небезпечно, дико і страшно”, – додає Любов Бурак.

Схожі пости

Життя, смерть і вибір: тернополянам показали фільм про режисера і мандрівника Леоніда Кантера

Ірина Небесна

“Бути мамою ранньої пташки”. Тернополянка оголосила зворушливий конкурс до Дня матері

Євгенія Цебрій

Кінотеатр “Сінема Сіті” у Тернополі закривають на ремонт

Євгенія Цебрій