З метою запобігання поширенню коронавірусу УГКЦ закликає своїх вірян до онлайн-участі у богослужіннях Квітної неділі, Страсного тижня та Воскресіння Христового. У зв’язку із винятковою ситуацією, беручи участь у онлайн-трансляціях богослужінь, вірні зможуть отримати благословення пасхальних страв, залишаючись у своїх домівках згідно із вимогами карантину. Таке ж благословення буде й для лози у Квітну неділю, йдеться на сайті Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ.
– Особливо наполягаємо і просимо, щоби особи, які належать до категорії ризику (літні та хворі особи), не покидали помешкань та скористалися онлайн-трансляціями богослужінь по телебаченню, інтернету чи радіо, під час яких відбудеться освячення пасхальних страв, – каже Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк.
Священнослужителі у храмах проводитимуть богослужіння Квітної неділі, Страсного тижня та Воскресіння Христового, дотримуючись усіх санітарних вимог, без людей. Однак, якщо віряни перебуватимуть на подвір’ї поза храмом, вони повинні дотримуватися рекомендованої дистанції 2 м та усіх карантинних норм (в т.ч. носіння захисної маски). В такому випадку кожен зокрема несе особисту відповідальність за дотримання санітарних вимог.
- У Велику П’ятницю у всіх храмах буде виставлена для почитання Свята Плащаниця, але без процесій, – продовжують в УГКЦ. – Вірні зможуть її вшанувати, споглядаючи і творячи лише малий поясний поклін, при цьому не торкаючись руками та не цілуючи її. Однак просимо вірних не скупчуватися у групи понад 10 осіб, дотримуватись відповідної дистанції між собою (2 м).
Для тих, хто все ж прийде освятити пасхальні страви, у м. Тернополі священники будуть готові здійснювати освячення у суботу на церковному подвір’ї. В УГКЦ наголошують, що недоречним у цей час є ризикувати здоров’ям родини та виходити з дому цілою сім’єю, порушуючи санітарні норми. Достатньо, щоб лише одна особа принесла страви для освячення. При освяченні всі повинні носити захисні маски та дотримуватися рекомендованої дистанції (2 м). Щоб уникнути скупчення вірних на церковному подвір’ї, освячення та окроплення проводитиметься з мінімальним часовим інтервалом таким чином, щоб була рухома черга. Люди, що освятили страви, повинні якнайшвидше покидати церковне подвір’я. Кожен зокрема несе особисту відповідальність за дотримання санітарних вимог.
У малих містечках і селах освячення пасхальних страв священники можуть здійснювати по вулицях біля помешкань вірних або ж на церковному подвір’ї з дотриманнях усіх правил, зазначених у попередньому пункті.
На церковних подвір’ях не відбуватимуться жодні святкові заходи.
Вірян також закликають утриматися від відвідин цвинтарів. Священники не будуть служити панахид на цвинтарях у пасхальні дні. Традицію перенесуть на свято П’ятидесятниці (Зелені свята). Парафіяльні священники можуть відправити у храмі на другий день Великодня парастас із поминанням імен померлих без участі людей, дотримуючись санітарних норм.
Звернувся до вірян також Архієпископ Тернопільський і Кременецький УПЦ Нестор.
– Якщо хтось готовий іти по вулиці, контактувати з потенційно хворими людьми, щоб особисто бути на богослужінні, і вважає, що в цьому виявляється його любов до Бога, він порушує слова апостола любові Іоана Богослова «Хто каже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той говорить неправду: бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?» (1 Ін. 4:20), – каже Архієпископ. – Адже хіба є любов’ю наражати на небезпеку наших рідних і близьких? Чи не краще об’єднатися з ними в молитві та долучитись до богослужіння за допомогою телевізійної чи онлайн-трансляції?
На час свята Входу Господнього у Єрусалим (Вербної неділі), Страсної седмиці, Великодня та Великодньої седмиці УПЦ надає такі рекомендації:
а) архієреї та духовенство через засоби масової інформації, оголошення, у проповідях та особистому спілкуванні повинні просити усіх мирян залишатися вдома та долучатися до молитви через засоби трансляції (з місцевого храму або з кафедрального собору єпархії чи кафедрального собору Предстоятеля);
б) враховуючи заборону масових релігійних заходів – звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах та на прихрамовій території не проводити, щоби не допускати скупчення людей;
в) на підставі роз’яснень Національної поліції, з дотриманням вимог, викладених у п. 4 «Практичних настанов», у позабогослужбовий час не відмовляти мирянам, які індивідуально прийдуть до храму з релігійними потребами, у їх задоволенні; настоятелям парафій, керівникам монастирів забезпечити, там де є можливість, протягом святкових днів, особливо в неділю 12 квітня, у суботу 18 квітня та в неділю 19 квітня, перебування у храмі одного чергового священнослужителя для індивідуального спілкування з парафіянами та задоволення їхніх релігійних потреб;
г) у малих населених пунктах (селах, селищах міського типу, у місцевостях з переважаючою індивідуальною забудовою) інформувати мирян щодо проведення освячення великодніх страв біля місць проживання – на вулиці поруч з будинком чи на подвір’ї, з дотриманням «соціальної дистанції»; при індивідуальному освяченні великодніх страв біля місць проживання вірних не допускати їхнього скупчення та контролювати дотримання загальних норм карантину; індивідуальне освячення можливе як в неділю, 19 квітня, так і напередодні в суботу, 18 квітня (з дотримання приписів щодо вживання піснеспівів Великої суботи);
ґ) оскільки така форма є традиційною за виняткових обставин (наприклад, коли завчасно освячуються великодні страви для передачі їх військовим, що перебувають на фронті) – організувати, за домовленістю з відповідними закладами, завчасне (протягом днів Страсної седмиці) освячення великодніх страв у місцях їхнього виробництва та продажу, з проханням, щоби під час придбання віруючі були письмово інформовані, що їхні страви вже освячені православним священнослужителем;
д) у разі, якщо миряни не мали можливості у жоден з перелічених способів отримати благословення верби, великодніх страв – дозволити мирянам в день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, окропити їх святою водою, адже вона освячується «щоб усі, що черпають і споживають, мали її на очищення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на освячення домів і на всяку користь велику» (з Чину великого освячення води). Спаситель Сам вказав на приклад зміни приписів та звичаїв у надзвичайних обставинах, сказавши: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? Як він увійшов у храм Божий і їв хліби принесення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священикам?» (Мф 12:3-4);
е) проведення під час богослужінь Страсної седмиці та на Великдень передбачених Уставом обходжень храму відповідно до місцевих обставин або не здійснювати, або здійснювати обнесення Плащаниці в самому храмі, або здійснювати обхід навколо храму лише у складі тих, хто бере участь у відповідному богослужінні, з дотриманням «соціальної дистанції»; у разі якщо хресний хід на Великдень не здійснюється – відразу після виходу Утреня розпочинається перед дверима храму;
є) відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов перенести на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 р.);
ж) у час до Великодня через оголошення, проповіді та у засобах масової інформації звертатися до членів родин осіб старшого віку або тих хто піклується про них, подбати про те, щоби у день свята такі особи мали вдома освячені великодні страви і через дотримання норм карантину не залишилися без традиційної святкової трапези;
з) єпархіальним архієреям, настоятелям, керівникам монастирів подбати про встановлення контакту з місцевими органами Національної поліції, зокрема з визначеною ними відповідальною особою через мобільний зв’язок, щоби у разі виникнення питань – вирішувати їх.
