Результати опитування проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» зафіксували наявність в респондентів ознак депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Порівнюючи результати опитувань двох хвиль (І хвиля – 27-28.03, ІІ хвиля – 3-4.04) помітно незначне зростання тривожності, втоми і безсоння. Рівень депресії та паніки залишилися на тому ж рівні.
• В цілому, рівень негативних емоційних станів українців під час карантину та їх динаміка поки що не викликає занепокоєння. Не виявлено суттєвого зростання, розлади з клінічною картиною (паніка, депресія) залишилися на початковому рівні.
• Вік: Рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп, окрім найстаршої. У старшому віці (50+) менше депресивних настроїв. Натомість серед представників старшої та найстаршої вікових груп частіше спостерігаються розлади сну. Зростання негативних емоційних станів зафіксовано у представників вікових категорій 18-29 і 30-39 років. Отже, у наймолодших в актуальній ситуації з’являються ознаки депресії Серед інших – зміни несуттєві, серед найстарших взагалі фіксується зниження рівня паніки.
• Вікові відмінності у психоемоційних станах, вірогідно, пов’язані із зміною стилів життя. Молодь більше проявляє депресивних станів через різку зміну стилю життя, примусове звуження соціального кола, зниження активності, кількості вражень та подій. В той час як у віці 50+ стиль життя стає з кожним роком все більш карантинним (більше часу проводять дома, менше соціальне коло взаємодії, вихід на пенсію та ін.), тому крім розладів сну, які є нормативними в цьому віці, інші негативні стани старші переживають краще і краще адаптуються до ситуації (знижується паніка).
• Гендер: Жінки демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. Попри це у динаміці за цей час у жінок суттєвих зрушень не зафіксовано. Натомість зросли показники у представників чоловічої статі, особливо щодо тривоги та розладів сну. Визначені гендерні відмінності відповідають нормі – у жінок типово вищий рівень рефлексії щодо власних емоційних станів та ширший спектр прояву на поведінковому рівні, бо жінкам “можна” відповідно до гендерних норм бути емоційними. Чоловікам – не відчувати та приховувати емоції. Однак, чоловіки через свої поведінкові стилі, гірше адаптуються до стресорів і довго придушувати власні негативні переживання не здатні, тому, вірогідно, рівень не зростає, а проявляється в свідомості чоловіків.
• Респонденти переважно часто комунікують зі своїми близькими та друзями. Так, 27% постійно проводять час або спілкуються з родичами, 51% – роблять це часто, 10% – іноді, 11% – рідко, 1% – ніколи. Відносно менше зі своїми родичами спілкуються чоловіки та люди старшого віку. 15% постійно проводять час або спілкуються з друзями/колегами, 43% – роблять це часто, 21% – іноді, 19% – рідко, 2% – ніколи. Частіше зі своїми друзями/колегами спілкуються чоловіки та представники вікової категорії 40-49 років.
• За допомогою до психологів звертаються вкрай мало: 91% не роблять цього ніколи, 5% – звертаються рідко, 3% – іноді. Лише близько 2% опитаних роблять це часто або постійно. Також переважна більшість не звертається за допомогою до цілителів або екстрасенсів. Попри це допомоги у них шукають дещо частіше аніж у психологів. Так, 88% ніколи не звертаються до них за порадою, 7% – звертаються рідко, 4% – іноді, і 2% – часто або постійно. Дещо частіше до психолога звертаються люди молодшого віку, а до цілителів – старшого, до обох цих категорій дещо частіше звертаються жінки.
• Для українців в цілому, попри зростання кількості звернень до психологів останніх років, все ще незвичним залишається звернення до спеціаліста у разі психологічних проблем, порушень взаємодії з іншими. Так само, до речі, це стосується звернень до лікаря до появи серйозних симптомів. Попит на психологічну допомогу виховується психологічною просвітою та зростанням рівня психологічної культури, які ще на низькому рівні в нашому суспільстві, і якщо молодь більш прогресивна в свої поглядах, то старші групи віддають перевагу цілителям.
• Рівень довіри. 54% вважають, що з людьми треба бути дуже обережними. 30% натомість вважають, що більшості людям можна довіряти. 16% – не змогли відповісти. У питанні суспільної довіри спостерігається чітка вікова та статева залежність – чим молодші респонденти, тим більше вони схильні недовіряти оточуючим. Чоловіки обережніше ставляться до інших людей, аніж жінки. Довіра до людей як універсальна базова цінність опинилася за межами психологічної норми. В нормі ми апріорі вважаємо, що людям в принципі можна довіряти – це дозволяє нам будувати міцні соціальні зв’язки не лише з близьким колом, а і в широкому соціальному колі. Це основа громадянського суспільства, рівня відповідальності та взаємодопомоги. Такий рівень недовіри формує як власний життєвий досвід, так і соціальні процеси в цілому. До того ж, недовіра до людей в цілому потребує набагато більше психологічних зусиль, ніж базове припущення, що людям довіряти можна – і це призводить до суттєвих відмінностей у психологічних станах тих, хто довіряє (краще почуваються) і тих, хто не довіряє (гірше почуваються).
• Більшість населення вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 19% населення (цей показник зменшився: у 2018 – 36%), швидше щасливими – 57%, не дуже щасливими – 16% і лише 2% – абсолютно нещасливі. Чим молодший вік – тим щасливішими себе відчувають опитані.
• 70% вважають, що щастя людини залежить в першу чергу від внутрішнього стану людини. Водночас, 21% переконані, що чи щаслива людина чи ні – це залежить від зовнішніх обставин. Жінки більше схильні вважати, що щастя – це в першу чергу результат внутрішнього стану людини. Взагалі чим більш щаслива людина – тим більше вона погоджується з такою ж думкою. Не менше третини нещасливих респондентів переконані, що щастя залежить від зовнішніх обставин.
• Відчуття щастя обернено впливає на відчуття негативних емоцій: чим щасливіша людина, ти менше у неї виражені показники депресивного, тривожного стану, розладу сну, паніки і втоми. Люди, які вважають себе нещасливими – найбільше відчувають усі ці негативні емоції (а найбільш виражена різниця – у показнику відчуття депресії). Так само з оцінкою джерела щастя: люди, які вважають, що щастя залежить від зовнішніх обставин, – більше відчувають негативні емоції, а ті, хто вважає, що щастя – це внутрішній стан людини, – менше відчувають такі емоції.
• На негативні відчуття також значно впливає міжособистісна комунікація: чим менше опитані проводять часу або спілкуються зі своїми близькими (друзі, родина) – тим більше у них виражені негативні психоемоційні стани. Наприклад, усі показники (тривоги, втоми, безсоння, депресії, паніки) є найвищими у тих, хто спілкується зі своїми родичами рідко.
• Подібним є також співвідношення суспільної довіри і психоемоційних станів: ті, хто більше схильні довіряти оточуючим – мають помітно нижчі показники негативних емоцій ніж ті, хто ставиться до людей з обережністю й недовірою.
• Отже, опитані в цілому почуваються достатньо щасливими. Відповідно до результатів дослідження, відчуттю щастя допомагають інтернальний локус контролю (моє життя, настрій, емоції та поведінка в першу чергу залежать від мене – я несу відповідальність за свої стани), міцні міжособистісні зв’язки та інтенсивність спілкування (з рідними, друзями), взаємодопомога та базова довіра до людей. Якщо з рівнем базової довіри так швидко не впоратися, то все інше – це те, завдяки чому можна залишатися емоційно стабільним під час карантину та витримати його без серйозних психологічних наслідків для особистості.
Вибіркова сукупність: І хвиля (27-28.03 2020) – 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4.04.2020) – 1700 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
About the author
У Тернополі п’яний водій влаштував серйозну ДТП
У Тернополі нетверезий водій вчинив ДТП. Аварія трапилась 22 лютого на вулиці Гетьмана Івана Мазепи. Про це повідомили у патрульній поліції Тернопільської області. Правоохоронці з’ясували, що водій автомобіля KIA не впорався з керування, здійснив наїзд на металеву огорожу, а згодом — на електроопору. Під час спілкування з поліціянтами чоловік відмовився надати відповідні документи для перевірки. Також у водія помітили ознаки алкогольного сп'яніння. Громадянин пройшов огляд на місці, результат приладу Драгер — 1,87 проміле. "Патрульні склали на порушника адміністративні матеріали: за ч. 1 ст. 126 (відсутність відповідних документів) КУпАП; за ст. 124 (Порушення ПДР, що спричинило ДТП); за ч. 1 ст. 130 (Керування транспортним засобом у стані сп'яніння) КУпАП та відсторонили громадянина від керування автомобілем", - йдеться у повідомленні.
Вантажівка розлетілась по всій дорозі: житель Тернопільщини потрапив у жахливу ДТП у сусідній області (фото)
Житель Тернопільщини потрапив у автотрощу на Франківщині. Аварія трапилась 21 лютого близько 6:34 на автотрасі між селами Крилос Галицької ТГ та Тязів Ямницької ТГ в Івано-Франківській області. Про це повідомили в Головному управлінні ДСНС України в Івано-Франківській області. "До місця одразу було направлено рятувальників міста Галич та села Ямниця, які по прибутті встановили, що відбулося зіткнення мікроавтобуса та вантажного автомобіля в яких заблоковано водіїв. Рятувальники, за допомогою спеціальних інструментів деблокували водіїв з обох транспортних засобів та передали медикам. Також на місці події рятувальники від’єднали клеми акумуляторних батарей, щоб не допустити загоряння транспортних засобів", - йдеться у повідомленні. Відомо, що 31-річний водій вантажівки IVECO, мешканець Тернопільщини, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із вантажним автомобілем DAF, яким кермував житель Львівщини 2000 року народження. Обох чоловіків доправили до лікарні. Водій DAF тримав незначні травми, його оглянули медики та відпустили. Травмованого водія […]
Зробили надскладну операцію на мозку: львівські лікарі врятували немовля з Тернопільщини (відео)
У Львові у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі прооперували дитину із Тернопільщини. У маленької Софійки діагностували пухлину третього шлуночка з вростанням в таламічні ділянки з обох боків, поширенням в правий боковий шлуночок великих розмірів. Дитину терміново скерували у Центр дитячої медицини. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Західноукраїнського спеціалізованого центру. "Оперативне втручання було надскладним: існував ризик великої крововтрати та пошкодження важливих ділянок мозку. Нейрохірургічна команда Центру успішно провела резекцію злоякісної пухлини, і це дає шанс малечі на повне одужання", - йдеться у дописі.
Хотіла оформити допомогу від держави: жительку Кременеччини обдурили на майже 100 тисяч гривень
Жителька Кременеччини втратила 95 тисяч гривень через фальшиву пропозицію «єДопомоги». До жінки зателефонувала невідома особа, яка повідомила про можливість отримання виплат, що нібито надаються державою. Її запевнили, що процес заповнення заявки простий і швидкий. Для отримання коштів шахрай попросив жінку надати особисті дані, а також реквізити банківської картки. Про це повідомили в ГУНП у Тернопільській області. Спочатку постраждала нічого не запідозрила, але зрозуміла, що стала жертвою шахрайської схеми, коли з її банківського рахунку знялась значна сума грошей. "Слідчі поліції відкрили кримінальне провадження відповідно до ст.190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Наразі працівники поліції встановлюють особу зловмисника та закликають громадян бути обачними. Ні в якому разі не надавайте особисту інформацію та реквізити банківських карток невідомим, навіть якщо вони представляються працівниками офіційних організацій або державних установ. Пам’ятайте, що такі структури ніколи не запитують конфіденційні дані через телефонні дзвінки", - йдеться у повідомленні. Якщо ви […]
“Пройшов полон і жах під Бахмутом”: загинув 25-річний військовий з Лановеччини
У Лановецьку територіальну громаду прийшла сумна звістка: загинув, захищаючи рідну землю, Герой Ярослав Малишко. "Вірний військовій присязі під час виконання службових обов’язків повʼязаних із захистом Батьківщини, на Запоріжжі загинув 25-річний Ярослав Малишко із с. Лопушне", - повідомили на фейсбук-сторінці Лановецької громади. За професією військовий був пекарем-кондитером, закінчив училище ресторанного бізнесу, навчався на бакалавраті у технічному університеті. Хотів стати технологом. Військова служба хлопця розпочалася ще до повномасштабного вторгнення. Згодом він підписав контракт із ЗСУ, де був стрільцем-кулеметником, а також пройшов навчання на бойового медика. Ярослав, як і багато його молодих побратимів, зіткнувся з жорстокими реаліями війни. Він пережив жахіття полону в Енергодарі, коли їхній підрозділ боронив ЗАЕС від російських загарбників. Також брав участь у боях поблизу Бахмута. Останнім часом Ярослав разом з товаришами стримував наступ ворога на Запорізькому напрямку. Про це розповідала у своїй статті про Ярослава волонтерка, редакторка «Голосу Лановеччини» […]
На Тернопільщині чоловік ледь не вбив колишню дружину
На Тернопільщині чоловік погрожував вбити свою колишню дружину. До правоохоронців надійшло від жительки одного із сіл Тернопільського району повідомлення про те, що її колишній чоловік під час сварки дістав ніж та погрожує їй фізичною розправою. Про це повідомили в ГУНП у Тернопільській області. Приїхавши на місце події, поліціянти виявили домашнього кривдника в нетверезому стані та вилучили ніж. З'ясувалось, що фігурант раніше притягувався до адмінвідповідальності за вчинення домашнього насильства. "Наразі щодо фігуранта розпочато кримінальне провадження. Йому інкримінують ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до двох років обмеження волі. Вирішується питання про оголошення йому підозри. Триває досудове розслідування", - йдеться у повідомленні.
