Роми, африканці та… французи: до кого українці ставляться найбільш упереджено

Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні до українців, білорусів і росіян, найвищий – до африканців і ромів – такі результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології. На рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори як освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії), тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті), регіон проживання, фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту – тим нижчий рівень ксенофобії) і вік (з віком рівень ксенофобії зростає), пояснюють соціологи.

За рік (з вересня 2018) рівень ксенофобії в країні дещо знизився: з 4,2 до 4,0. Взагалі ж з 1994 до 2007 року рівень ксенофобії в Україні зростав (у 2007 він був найвищим за весь час спостережень), з 2008 до 2013 дещо знизився, в період після анексії Криму і війни на Донбасі з 2014 до 2018 трохи зріс і повернувся до рівня 2013 року.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 6 по 16 вересня 2019 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2035 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

З 1994 року КМІС проводить дослідження ставлення населення України до деяких етнічних груп.  Це дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса (адаптованою Н.Паніною).  Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп.  Це називається соціальною дистанцією.  Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну).  Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.

Таблиця 1

На графіку 1 наведена соціальна відстань (середній індекс, отриманий за допомогою шкали Богардуса) від населення України до тих чи інших етнічних груп.

Графік 1 . Соціальна дистанція від дорослого населення України до деяких етнічних груп (шкала Богардуса), вересень 2019

Найменша соціальна дистанція до україномовних і до російськомовних українців (індекс 2,2 і 2,7 відповідно), більшість опитаних готові допустити представників цих груп як членів своєї родини і близьких друзів.  Потім йдуть білоруси (3,2) та росіяни (3,6).  Всі ці показники не змінилися значущо за останній рік, тільки відстань до росіян трохи зменшилася (було 3.8).  Потім йдуть декілька етнічних груп – поляки, євреї, кримські татари, канадці, американці, німці з приблизно однаковою соціальною дистанцією 4,1-4,3.   Завершують ієрархію соціальних дистанцій французи (4,4), румуни (4.7), африканці (5,2), і на останньому місці роми (5,4).

Динаміка ксенофобії

На графіку 2 динаміка індексу ксенофобії, який розрахований як середня соціальна дистанція до 13 етнічних і лінгво-етнічних груп (всі групи, крім кримських татар) .  Назва індексу умовна, цей індекс ми розглядаємо як показник, який  пов’язаний з  рівнем ксенофобії  (взагалі же ксенофобія є складним багатовимірним явищем і не може бути охарактеризоване одним показником).

Графік 2 . Динаміка рівня ксенофобії в Україні з 1994 до 2019 (середнє для 13 етнічних груп значення соціальної дистанції за шкалою Богардуса)

Як бачимо, рівень ксенофобії в Україні зростав з деякими коливаннями з 1994 до 2007 року, він зріс за цей період з 3,5 до 4,3 балів (це максимальний рівень за весь час спостережень).  З 2008 до 2013 індекс знизився до 4,0 балів. У 2014 ми провели два опитування – у лютому (бал 4,16) і в жовтні (бал 4,01), середній бал 4,09 (тобто приблизно 4,1) .   Далі  індекс ксенофобії з деякими коливаннями трохи зріс   (з 4.1 до 4.2 частково за рахунок зростання соціальної дистанції до росіян) і  у вересні 2019 повернувся до рівня 2013 року[1]

 Коментар гендиректора КМІС В.Паніотто:

В цьому році ми вирішили не давати детальної інформації щодо факторів, які впливають на рівень ксенофобії, вони залишилися тими самими,  що і рік тому.  На рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори як освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії), тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті), регіон проживання, фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту тим нижчий рівень ксенофобії) і вік (з віком рівень ксенофобії зростає).

Для інтерпретації наших результатів слід взяти до уваги, що деякі групи проживають тільки за межами України (наприклад, американці, французи),  деякі переважно в Україні (українці, кримські татари), а деякі і в Україні і за ії межами (наприклад, росіяни, білоруси).   В останньому випадку частина респондентів мають на увазі громадян України, частина – громадян іншої держави, що ускладнює інтерпретацію даних.    У 2018 році ми провели два дослідження – у вересні і в жовтні, при цьому у вересні було стандартне дослідження з тим самим списком груп, що і в попередні роки, а у жовтні ми для деяких етнічних груп розділили запитання на ставлення до громадян України і громадян країн, де переважно живуть представники цієї групи.  Результати наведені у таблиці 2.

Ми бачимо, що для всіх етнічних груп населення України краще ставиться до громадян своєї країни, ніж до громадян іншої країни (різниця приблизно в 0.5-0.6 балів).  Коли ми задаємо запитання щодо ставлення до білорусів, євреїв, поляків, росіян і румунів без розділення на  жителів України і іншої країни (другий стовпчик таблиці 2), то отримуємо значення, яке більше оцінки для громадян України і менше оцінки для іноземців, але ближче до оцінки іноземців.   Якщо замінити абстрактні (чи змішані) етнічні групи на етнічні групи жителів України, отримаємо такі зміни (див.графік 3):

Таблиця 2.  Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) етнічних груп, вересень-жовтень 2018

Графік 3 . Соціальна дистанція від дорослого населення України до деяких етнічних груп (шкала Богардуса), вересень-жовтень  2018

Ієрархія ставлення до різних етнічних груп (крім румунів) залишилася такою самою, але значення індексу ксенофобії стає нижчим.   Мало б сенс розділяти ставлення до громадян України і іноземців, але тоді ми «втратимо» динаміку з 1994 до 2019 року, тобто не зможемо сказати чи відбулися реальні зміни у рівні міжетнічних упереджень у наступні роки чи вони пов’язані зі зміною опитувальника. Це питання ще дискутується.

Таблиця Д2.  Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) етнічних груп, вересень 2019

Таблиця Д3.  Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) за роками

 

 

About the author

церква
trending_flat
Вандал, який наніс сатанинські знаки на храми Тернополя, отримав покарання

Суд виніс рішення щодо чоловіка, який розмалював червоною фарбою 17 храмів у Тернополі. Вандал має сплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Суд виніс вирок тернополянину, який скоїв акт вандалізму, розписавши червоною фарбою 17 церковних споруд. Згідно з матеріалами справи, злочин було скоєно вночі 27 жовтня 2024 року, напередодні недільних богослужінь. На стінах храмів з'явилися написи «666», що, згідно з судовим висновком, є символом диявола, антихриста та зла в цілому. Дії чоловіка були кваліфіковані як хуліганство. Про це йдеться у судовому рішенні. За даними слідства, від дій зловмисника постраждали такі храми: Храм Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Лепкого Церква євангельських християн баптистів «Божа Оселя» на вулиці Київська Церква «Всіх Святих Українського Народу» на вулиці 15-го Квітня Храм «Святого Апостола Андрія Первозванного» на вулиці Куліша Церква «Преображення Господнього» на вулиці Куліша Храм «Святого Апостола Петра» на вулиці Володимира Великого Церкви «Храм Різдва […]

суд
trending_flat
Підробив документи: через чиновника з Бучаччини громада втратила ліс

Справу посадовця з Тернопільщини, який зловживав своїм становищем та підробляв документи на приватизацію землі лісу, передали до суду.  За даними слідства, чиновник, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс неправдиві дані до рішення місцевої ради. На основі цього рішення він склав та видав фальшивий документ про приватизацію земельної ділянки. Внаслідок цих дій громада втратила земельну ділянку лісового фонду площею 0,3835 га, вартістю майже 200 тисяч гривень. Про це повідомили у пресслужбі Тернопільської обласної прокуратури. "Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо посадовця органу державної влади за фактом зловживання та підробки офіційних документів, що надалі призвело до незаконної приватизації земельної ділянки (ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України). Завершено досудове розслідування, яке здійснювали слідчі відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Депутати сільради на Чортківщині підробляли документи.

вовк
trending_flat
На Тернопільщині суттєво збільшилась популяція вовків: скільки особин нарахували

На Тернопільщині помітили збільшення популяції хижих тварин, зокрема, вовків.   Про це повідомили у Подільському лісовому офісі. Там зазначають, що зафіксували 43 особини вовків. Чисельність вовків у лісах Подільського лісового офісу зросла: з 138 особин минулого року до 167 цьогоріч. "Через відсутність полювання збільшилася кількість інших хижих звірів: лисиць, єнотів, бродячих собак. Це питання перебуває на постійному контролі наших працівників, і, незважаючи на заборону на полювання, лісівники вживають необхідні заходи для регулювання їх чисельності", — йдеться у повідомленні. У порівнянні з минулим роком, у мисливських угіддях спостерігається збільшення популяції тварин: копитних стало більше на 7%, птахів - на понад 10%, крім того, зафіксовано міграцію шакалів. У лісах Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької областей спостерігається зростання популяції диких тварин. Чисельність козуль наблизилася до восьми тисяч, а кабанів – до чотирьох з половиною тисяч. Ці тварини все частіше з'являються поблизу житлових районів. Найбільш численною […]

шахрай
trending_flat
У тернополянки видурили понад пів мільйона гривень через її довірливість та бажання допомогти

Тернополянка втратила понад пів мільйона гривень, через те що хотіла допомогти "іноземцеві".  До співробітників Тернопільського районного управління поліції звернулася жителька обласного центру із заявою про те, що невідомі особи шляхом обману заволоділи її коштами. Жінка повідомила, що кілька місяців тому познайомилася в соцмережах з чоловіком, який назвався колишнім американським військовим. Він попросив її прийняти посилку з грошима, які він нібито отримав як винагороду за службу. Чоловік запевнив, що компенсує всі витрати на пересилання з надбавкою. Про це повідомили у пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. Тернополянка стала жертвою шахрайства, отримавши фальшивий документ, який давав їй право представляти іноземця в Україні. Аферист виманив у неї понад пів мільйона гривень, використовуючи різні вигадані потреби: від оплати "посилки" до витрат на лікування та авіаквитки. "За даним фактом розпочато досудове розслідування відповідно до ч. 4 статті 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України", - йдеться у повідомленні. […]

замкова гора
trending_flat
Що загрожує ексдиректору ДІАЗу та підприємцю, які будували бар на горі в Кременці

На Тернопільщині судитимуть колишнього директора заповідника та підприємця з Кременця за незаконне будівництво на Замковій горі. Їхні дії завдали державі шкоди на майже три з половиною мільйони гривень. Слідчі Кременецького відділу поліції скерували до суду обвинувальний акт щодо колишнього директора Кременецько-Почаївського заповідника та його пособника – місцевого підприємця. Про це повідомили на сайті ГУНП у Тернопільській області. У ході досудового розслідування встановлено, що директор заповідника, діючи без належних дозволів, дав вказівку на проведення земляних робіт на Замковій горі, об'єкті національної архітектурної спадщини. Підприємець, який розпочав будівництво кафе, завдав шкоди історичним та археологічним цінностям, частково їх зруйнувавши. Експертиза показала, що обсяг пошкоджень становить 25 кубометрів, а сума збитків - 3 415 800 гривень. "Зловмисників звинувачено в умисному незаконному руйнуванні частин об'єктів культурної спадщини ( ч. 5 ст. 298 КК України). Санкція інкримінованої фігурантам статті передбачає покарання від трьох до восьми років […]

хулігаство
trending_flat
На Кременеччині юнак потрощив державні будівлі

На Кременеччині молодик повибивав вікна в адміністративних приміщеннях. Йому загрожує до 3 років позбавлення. До правоохоронців звернувся голова Великодедеркальської сільської ради. Він повідомив, що у ніч з 29 на 30  березня невідомий пошкодив вікна та двері. Про це розповіли у пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. У результаті слідчих дій було встановлено, що хуліганські дії скоїв житель сусіднього села, який раніше вже притягувався до відповідальності за правопорушення. Він, озброївшись дерев'яною палицею, пошкодив два вікна в соціальній службі, вікно та двері в геріатричному центрі, де перебували літні люди, а також вхідні двері у відділі освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму. "Фігурант у скоєному зізнався, але свої вчинки не пояснює. Вирішується питання про оголошення йому підозри за ч. 1 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Триває слідство", - повідомили правоохоронці. Читайте також: Дострибався: 21-річний переселенець відповість за хуліганство у центрі Теребовлі. Відео […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А

ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright 2025