Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні до українців, білорусів і росіян, найвищий – до африканців і ромів – такі результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології. На рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори як освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії), тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті), регіон проживання, фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту – тим нижчий рівень ксенофобії) і вік (з віком рівень ксенофобії зростає), пояснюють соціологи.
За рік (з вересня 2018) рівень ксенофобії в країні дещо знизився: з 4,2 до 4,0. Взагалі ж з 1994 до 2007 року рівень ксенофобії в Україні зростав (у 2007 він був найвищим за весь час спостережень), з 2008 до 2013 дещо знизився, в період після анексії Криму і війни на Донбасі з 2014 до 2018 трохи зріс і повернувся до рівня 2013 року.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 6 по 16 вересня 2019 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2035 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.
У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.
З 1994 року КМІС проводить дослідження ставлення населення України до деяких етнічних груп. Це дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса (адаптованою Н.Паніною). Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну). Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.
Таблиця 1
На графіку 1 наведена соціальна відстань (середній індекс, отриманий за допомогою шкали Богардуса) від населення України до тих чи інших етнічних груп.
Графік 1 . Соціальна дистанція від дорослого населення України до деяких етнічних груп (шкала Богардуса), вересень 2019
Найменша соціальна дистанція до україномовних і до російськомовних українців (індекс 2,2 і 2,7 відповідно), більшість опитаних готові допустити представників цих груп як членів своєї родини і близьких друзів. Потім йдуть білоруси (3,2) та росіяни (3,6). Всі ці показники не змінилися значущо за останній рік, тільки відстань до росіян трохи зменшилася (було 3.8). Потім йдуть декілька етнічних груп – поляки, євреї, кримські татари, канадці, американці, німці з приблизно однаковою соціальною дистанцією 4,1-4,3. Завершують ієрархію соціальних дистанцій французи (4,4), румуни (4.7), африканці (5,2), і на останньому місці роми (5,4).
Динаміка ксенофобії
На графіку 2 динаміка індексу ксенофобії, який розрахований як середня соціальна дистанція до 13 етнічних і лінгво-етнічних груп (всі групи, крім кримських татар) . Назва індексу умовна, цей індекс ми розглядаємо як показник, який пов’язаний з рівнем ксенофобії (взагалі же ксенофобія є складним багатовимірним явищем і не може бути охарактеризоване одним показником).
Графік 2 . Динаміка рівня ксенофобії в Україні з 1994 до 2019 (середнє для 13 етнічних груп значення соціальної дистанції за шкалою Богардуса)
Як бачимо, рівень ксенофобії в Україні зростав з деякими коливаннями з 1994 до 2007 року, він зріс за цей період з 3,5 до 4,3 балів (це максимальний рівень за весь час спостережень). З 2008 до 2013 індекс знизився до 4,0 балів. У 2014 ми провели два опитування – у лютому (бал 4,16) і в жовтні (бал 4,01), середній бал 4,09 (тобто приблизно 4,1) . Далі індекс ксенофобії з деякими коливаннями трохи зріс (з 4.1 до 4.2 частково за рахунок зростання соціальної дистанції до росіян) і у вересні 2019 повернувся до рівня 2013 року[1]
Коментар гендиректора КМІС В.Паніотто:
В цьому році ми вирішили не давати детальної інформації щодо факторів, які впливають на рівень ксенофобії, вони залишилися тими самими, що і рік тому. На рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори як освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії), тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті), регіон проживання, фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту тим нижчий рівень ксенофобії) і вік (з віком рівень ксенофобії зростає).
Для інтерпретації наших результатів слід взяти до уваги, що деякі групи проживають тільки за межами України (наприклад, американці, французи), деякі переважно в Україні (українці, кримські татари), а деякі і в Україні і за ії межами (наприклад, росіяни, білоруси). В останньому випадку частина респондентів мають на увазі громадян України, частина – громадян іншої держави, що ускладнює інтерпретацію даних. У 2018 році ми провели два дослідження – у вересні і в жовтні, при цьому у вересні було стандартне дослідження з тим самим списком груп, що і в попередні роки, а у жовтні ми для деяких етнічних груп розділили запитання на ставлення до громадян України і громадян країн, де переважно живуть представники цієї групи. Результати наведені у таблиці 2.
Ми бачимо, що для всіх етнічних груп населення України краще ставиться до громадян своєї країни, ніж до громадян іншої країни (різниця приблизно в 0.5-0.6 балів). Коли ми задаємо запитання щодо ставлення до білорусів, євреїв, поляків, росіян і румунів без розділення на жителів України і іншої країни (другий стовпчик таблиці 2), то отримуємо значення, яке більше оцінки для громадян України і менше оцінки для іноземців, але ближче до оцінки іноземців. Якщо замінити абстрактні (чи змішані) етнічні групи на етнічні групи жителів України, отримаємо такі зміни (див.графік 3):
Таблиця 2. Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) етнічних груп, вересень-жовтень 2018
Графік 3 . Соціальна дистанція від дорослого населення України до деяких етнічних груп (шкала Богардуса), вересень-жовтень 2018
Ієрархія ставлення до різних етнічних груп (крім румунів) залишилася такою самою, але значення індексу ксенофобії стає нижчим. Мало б сенс розділяти ставлення до громадян України і іноземців, але тоді ми «втратимо» динаміку з 1994 до 2019 року, тобто не зможемо сказати чи відбулися реальні зміни у рівні міжетнічних упереджень у наступні роки чи вони пов’язані зі зміною опитувальника. Це питання ще дискутується.
Таблиця Д2. Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) етнічних груп, вересень 2019
Таблиця Д3. Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) за роками
About the author
Українські жінки у концтаборах ГУЛАГУ вишивали рушники: історик показав колекцію з Тернопільського музею
Тернопільський історик та військовий, який захищає незалежність України на фронті, Володимир Бірчак опублікував фото вишитих рушників, які робили українські жінки у концтаборах ГУЛАГУ. "Я колись раніше писав про вишивані руші і хустинки, які робили українські жінки-політув'язнені у тюрмах і концтаборах ГУЛАГу. Розглядаючи їх, завжди дивуючись, скільки часу і праці потрібно було присвятити цим витворам мистецтва. Вишиваючи риб'ячою кісткою і дістаючи правдами і неправдами кольорові нитки. З колекції Тернопільського музею політязнів та репресованих", - розповідає Володимир Бірчак у телеграм-каналі. Також Володимир поділився фото та історією однієї серветки, яку створили під час перебування у концтаборі. Серветку вишила жінка-політв'язень Розалія Шевчук. Для цього спеціально збирали риб'ячі кістки та довго шукали кольорові нитки, адже їх в умовах жорсткого концтабірного життя, дістати було майже неможливо, а самим зробити з сірого табірного одягу не реально. Читайте також: Назвали терористами та вбивцями: у Польщі встановили меморіальну дошку, […]
Унікальні куточки Тернопільщини стануть заповідними: створили 8 нових заказників
На Тернопільщині буде створено вісім нових природоохоронних об'єктів. 24 квітня відбулося засідання комісії з питань охорони, збереження та використання природно-заповідного фонду. Учасники розглянули ініціативи, які мають на меті зберегти природу Тернопільщини. Про це повідомили у Тернопільській обласній державній адміністрації. Комісія схвалила такі нові проєкти природно-заповідного фонду: ▪️ Урочище «Бубнівка» — ботанічний заказник місцевого значення. ▪️ «Бобрів гай» — заповідне урочище. ▪️ «Кутянський луг» — гідрологічний заказник. ▪️ «Рохманівський бобрів гай» — зоологічний заказник. ▪️ «Цеценівський бобрів гай» — зоологічний заказник. ▪️ «Солов’їний гай» — орнітологічний заказник. ▪️ «Горинський» — гідрологічний заказник. ▪️ Урочище «Кашталівка» — орнітологічний заказник. "Затверджено: • два проєкти паспортів охоронних зон навколо місць зростання рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, на території Товстенської селищної ради Чортківського району; • два проєкти лімітів на використання природних ресурсів на 2025 рік у межах заказника «Зелений дуб 2» та РЛП […]
“Вона забрала багато життів”: на Зборівщині люди обурені станом дороги, що каже влада
На Зборівщині люди обурюються станом дороги Зборів-Пономоряни. У соціальних мережах публікують фото автошляху, який перебуває у жахливому стані. "Чудова" дорога Зборів-Поморяни! Смуга перешкод екстракласу. Хто любить екстрим на власному авто – вам сюди! А якщо серйозно, то це просто знущання з водіїв. Ця дорога забрала багато гарних Людей на той світ."Дорога смерті"! Точніше і для автомобілів, і для людей.", - обурюється Роман Скочеляс у фейсбук-групі "Зборів - громада моєї мрії". Також незадоволення висловила мешканка Зборівщини Марія Мельник. Жінка закликала поширювати у соціальних мережах пост для того, щоб привернути увагу влади до цієї проблеми. На ситуацію відреагував міський голова Зборова Руслан Максимів. Читайте також: Збитків на 2 млн грн: за неякісний ремонт дороги на Тернопільщині судитимуть директора та інженера
На Кременеччині заклали початок будівництву нового храму на місці 100-річної церкви, яка згоріла у пожежі
На Кременеччині на місці 100-річної церкви, яка знищена пожежею, заклали наріжний камінь нового храму. 23 квітня 2025 року митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор провів обряд освячення та заклав перший камінь під будівництво церкви святого Юрія Переможця в селі Катеринівка. Про це розповіли на сайті Тернопільської єпархії ПЦУ. Також архієрей освятив місце, де постане храм. Та разом з митрополитом провели богослужіння Кременецький благочинний протоієрей Володимир Буграк, настоятель храму протоієрей Андрій Ткач та інше духовенство єпархії. "Закладаючи наріжний камінь храму, архієрей висловив сподівання, що вже найближчим часом з Божою допомогою парафіяни матимуть змогу молитися в новозбудованому храмі", - йдеться у повідомленні. Читайте також: На згарищі отець і староста села шукали те, що вціліло: від 100-річної церкви у Катеринівці нічого не лишилось (відео)
Водій Skoda, який збив жінку у Чорткові, постане перед судом
Судитимуть водія, який збив 51-річну жінку на пішохідному переході у Чорткові. Чоловіку загрожує до 3 років ув'язнення. Аварія трапилась 24 лютого близько 13:45 у Чорткові. Водій автомобіля Skoda Octavia збив жінку, яка переходила у дозволеному місці. Щойно трапилась аварія, чоловік одразу ж зателефонував у поліцію та викликав швидку.Бригада медиків доправила постраждалу до лікарні з переломом та іншими травмами середньої тяжкості. Про це повідомили в пресслужбі поліції Тернопільської області. За попередньою інформацією, чоловік був недостатньо уважний та не встиг вчасно загальмувати. Експертиза показала, що на момент автопригоди водій був тверезий. "Слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП в Тернопільській області завершили досудове розслідування кримінального провадження щодо автопригоди та скерували справу до суду. Водій відповідатиме перед законом відповідно до частини 1 статті 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило постраждалому середньої тяжкості тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України", - повідомляють правоохоронці. […]
На Шумщині серйозна ДТП: четверо людей у лікарні
Серйозна аварія трапилась на Шумщині. Чотирьох людей госпіталізували до лікарні. Аварія сталась 23 квітня близько 18:30 неподалік села Вілія Шумської громади. Правоохоронцям стало відомо, що водій автомобіля Nissan Qashqai зіткнувся із Peugeot Expert. Кермувальник Peugeot не впевнився, що виїзд безпечний, і, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, поїхав у тому ж напрямку, що й інші автомобілі. Двоє постраждалих мають серйозні травми - переломи та численні тілесні ушкодження. Про це повідомили в пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. "У водіїв взяли зразки крові для перевірки на вміст алкоголю. Триває перевірка", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Серйозна аварія на проспекті Степана Бандери у Тернополі (відео)
