Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні до українців, білорусів і росіян, найвищий – до африканців і ромів – такі результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології. На рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори як освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії), тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті), регіон проживання, фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту – тим нижчий рівень ксенофобії) і вік (з віком рівень ксенофобії зростає), пояснюють соціологи.
За рік (з вересня 2018) рівень ксенофобії в країні дещо знизився: з 4,2 до 4,0. Взагалі ж з 1994 до 2007 року рівень ксенофобії в Україні зростав (у 2007 він був найвищим за весь час спостережень), з 2008 до 2013 дещо знизився, в період після анексії Криму і війни на Донбасі з 2014 до 2018 трохи зріс і повернувся до рівня 2013 року.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 6 по 16 вересня 2019 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2035 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.
У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.
З 1994 року КМІС проводить дослідження ставлення населення України до деяких етнічних груп. Це дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса (адаптованою Н.Паніною). Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну). Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.
Таблиця 1
На графіку 1 наведена соціальна відстань (середній індекс, отриманий за допомогою шкали Богардуса) від населення України до тих чи інших етнічних груп.
Графік 1 . Соціальна дистанція від дорослого населення України до деяких етнічних груп (шкала Богардуса), вересень 2019
Найменша соціальна дистанція до україномовних і до російськомовних українців (індекс 2,2 і 2,7 відповідно), більшість опитаних готові допустити представників цих груп як членів своєї родини і близьких друзів. Потім йдуть білоруси (3,2) та росіяни (3,6). Всі ці показники не змінилися значущо за останній рік, тільки відстань до росіян трохи зменшилася (було 3.8). Потім йдуть декілька етнічних груп – поляки, євреї, кримські татари, канадці, американці, німці з приблизно однаковою соціальною дистанцією 4,1-4,3. Завершують ієрархію соціальних дистанцій французи (4,4), румуни (4.7), африканці (5,2), і на останньому місці роми (5,4).
Динаміка ксенофобії
На графіку 2 динаміка індексу ксенофобії, який розрахований як середня соціальна дистанція до 13 етнічних і лінгво-етнічних груп (всі групи, крім кримських татар) . Назва індексу умовна, цей індекс ми розглядаємо як показник, який пов’язаний з рівнем ксенофобії (взагалі же ксенофобія є складним багатовимірним явищем і не може бути охарактеризоване одним показником).
Графік 2 . Динаміка рівня ксенофобії в Україні з 1994 до 2019 (середнє для 13 етнічних груп значення соціальної дистанції за шкалою Богардуса)
Як бачимо, рівень ксенофобії в Україні зростав з деякими коливаннями з 1994 до 2007 року, він зріс за цей період з 3,5 до 4,3 балів (це максимальний рівень за весь час спостережень). З 2008 до 2013 індекс знизився до 4,0 балів. У 2014 ми провели два опитування – у лютому (бал 4,16) і в жовтні (бал 4,01), середній бал 4,09 (тобто приблизно 4,1) . Далі індекс ксенофобії з деякими коливаннями трохи зріс (з 4.1 до 4.2 частково за рахунок зростання соціальної дистанції до росіян) і у вересні 2019 повернувся до рівня 2013 року[1]
Коментар гендиректора КМІС В.Паніотто:
В цьому році ми вирішили не давати детальної інформації щодо факторів, які впливають на рівень ксенофобії, вони залишилися тими самими, що і рік тому. На рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори як освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії), тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті), регіон проживання, фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту тим нижчий рівень ксенофобії) і вік (з віком рівень ксенофобії зростає).
Для інтерпретації наших результатів слід взяти до уваги, що деякі групи проживають тільки за межами України (наприклад, американці, французи), деякі переважно в Україні (українці, кримські татари), а деякі і в Україні і за ії межами (наприклад, росіяни, білоруси). В останньому випадку частина респондентів мають на увазі громадян України, частина – громадян іншої держави, що ускладнює інтерпретацію даних. У 2018 році ми провели два дослідження – у вересні і в жовтні, при цьому у вересні було стандартне дослідження з тим самим списком груп, що і в попередні роки, а у жовтні ми для деяких етнічних груп розділили запитання на ставлення до громадян України і громадян країн, де переважно живуть представники цієї групи. Результати наведені у таблиці 2.
Ми бачимо, що для всіх етнічних груп населення України краще ставиться до громадян своєї країни, ніж до громадян іншої країни (різниця приблизно в 0.5-0.6 балів). Коли ми задаємо запитання щодо ставлення до білорусів, євреїв, поляків, росіян і румунів без розділення на жителів України і іншої країни (другий стовпчик таблиці 2), то отримуємо значення, яке більше оцінки для громадян України і менше оцінки для іноземців, але ближче до оцінки іноземців. Якщо замінити абстрактні (чи змішані) етнічні групи на етнічні групи жителів України, отримаємо такі зміни (див.графік 3):
Таблиця 2. Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) етнічних груп, вересень-жовтень 2018
Графік 3 . Соціальна дистанція від дорослого населення України до деяких етнічних груп (шкала Богардуса), вересень-жовтень 2018
Ієрархія ставлення до різних етнічних груп (крім румунів) залишилася такою самою, але значення індексу ксенофобії стає нижчим. Мало б сенс розділяти ставлення до громадян України і іноземців, але тоді ми «втратимо» динаміку з 1994 до 2019 року, тобто не зможемо сказати чи відбулися реальні зміни у рівні міжетнічних упереджень у наступні роки чи вони пов’язані зі зміною опитувальника. Це питання ще дискутується.
Таблиця Д2. Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) етнічних груп, вересень 2019
Таблиця Д3. Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) за роками
About the author
Від +15 до снігу і морозу. На Тернопільщину повернеться зимова погода (прогноз)
На Тернопільщині у найближчі дні синоптики прогнозують різке коливання температур. Після помірного весняного тепла варто очікувати на суттєве зниження температури, аж до мінусових. Також сніг вкотре нагадає про себе. Згідно з прогнозом синоптиків, 3 квітня 2025 року у Тернопільській області очікується хмарна погода з невеликими дощами. Вітер північно-східний, зі швидкістю 7-12 м/с. Температура повітря по області вночі становитиме 2-7° тепла, а вдень підніметься до 10-15° тепла. У Тернополі вночі очікується 4-6° тепла, а вдень – 13-15° тепла. Про це повідомили у Тернопільському обласному центрі з гідрометеорології. За інформацією сайту Ventusky, плюсова температура триматиметься ще 4 квітня. Вдень небо буде ясне, температура повітря +8 - +16, а вночі - +13 - +9. Похолодання та сніг прийдуть вже з 5 квітня. Починаючи з самого ранку й до пізнього вечора, небо у Тернополі буде вкрите хмарами. Удень розпочнеться дощ, а ввечері йому на […]
Аварія у Тернополі: збили людину (відео)
Серйозна аварія сталась у Тернополі на вулиці Степана Будного. Є постраждалі. За попередньою інформацією, збили жінку. Відповідне відео з'явилося у місцевих телеграм-каналах. Інформацію про аварію підтвердили у патрульній поліції. "ДТП з травмованими. Обставини встановлює слідчий", - прокоментувала старша інспекторка управління патрульної поліції у Тернопільській області Віталія Щупляк. Інформація оновлюється. Читайте також: Масштабна аварія на трасі «Тернопіль-Львів-Рава-Руська»: серед постраждалих дитина (фото).
У Кременці почали квітнути перші магнолії (фотофакт)
Природа Тернопільщини прокидається після зими та починає розпускати свої пелюстки. У Кременецькому ботанічному саду розпочинає квітнути магнолія. Світлинами цього прекрасного моменту зародження краси поділились на сторінці у соціальних мережах Кременецького ботанічного саду. "Це листяне дерево, яке цвіте на початку весни до того, як розпуститься листя, саме тому його називають «Квітка надії на весну». Магнолія Біонді - представник родини Magnoliaceae, широко поширена в центральному Китаї. На колекційно-експозиційній ділянці «Сад магнолій», у Кременецькому ботанічному саду її було висаджено у 2014 році (саджанці отримано з ботанічного саду ім. академіка Фоміна)", - розповідають у дописі. Читайте також: у заповіднику на Тернопільщині зацвів червонокнижний шафран.
Був миротворцем ООН і мав багато нагород від держави: на фронті загинув військовий з Кременеччини
У Вишнівецькій громаді оголосили День жалоби. Всі розважальні заходи, які були заплановані - скасують. Місцевих просять вшанувати пам'ять Героя. Громада віддаватиме останню шану воїну Байдецькому Петру, який загинув боронячи Україну. Кортеж Героя рухатиметься трасою М-19 1 квітня о 12 -12:30. Вишнівчан просять гідно зустріти воїна та вийти до Вишнівецького перехрестя, щоб віддати останню шану. Про це повідомили на сторінці у соціальних мережах громади. "Далі супроводжуватимемо тіло ГЕРОЯ до храму Святої Покрови Божої Матері у с.Гнидава, де відслужиться чин похорону. Висловлюємо щирі співчуття батькам, дружині, доньці, усім рідним та близьким Захисника. Нехай Господь додасть мужності та сил пережити це велике горе втрати дорогої людини. Вічна пам'ять і слава Герою", - йдеться у повідомленні. Байдецький Петро Ігорович (02.08.1972 року) родом із села Гнидава загинув 29 березня. Петро навчався у місцевій школі, потім продовжив навчання у Збаразькому ПТУ. Після строкової служби вирішив присвятити […]
На Тернопільщині “юристка” виманювала у людей великі гроші
На Тернопільщині жінка видавала себе за юристку і видурила у своїх клієнтів майже 100 тисяч гривень. Слідчі відділення поліції №1 (м. Борщів) повідомили про підозру 31-річній жительці Чортківського району у повторному шахрайстві. Раніше жінку затримували за схожі злочини. Про це повідомили у пресслужбі поліції Тернопільської області. У вересні 2024 року жінка, не маючи статусу юриста, створила в Facebook оголошення про юридичні послуги в Нідерландах. Громадянка України, яка проживає в Нідерландах, звернулася до неї за допомогою у справі про опіку над дитиною. Шахрайка, видаючи себе за юриста, отримала від жінки 10 000 гривень авансу. Після отримання авансу, шахрайка продовжувала вимагати гроші, стверджуючи, що вони потрібні для додаткових документів та спрощеного судового процесу. У результаті, постраждала та її родина переказали їй понад 66 000 гривень. Жодних послуг надано не було, а гроші були витрачені на особисті потреби. Окрім цього, слідство виявило ще […]
З 1 квітня деякі пенсіонери отримають суттєву надбавку до пенсії: кому пощастить
У квітні 2025 року планується проведення перерахунку пенсій для тих людей, які працюють, та буде спрощено порядок отримання пенсійних виплат. У квітні 2025 року пенсії для тих, хто продовжує працювати, будуть перераховані автоматично, без необхідності звертатися до Пенсійного фонду. Це стосуватиметься: осіб, які після призначення /попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати та набули не менше 24 місяці страхового стажу після призначення /попереднього перерахунку/ пенсії; осіб, які після призначення /попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати та набули менш як 24 місяці страхового стажу, але після призначення /попереднього перерахунку пенсії пройшло не менш ніж два роки. Право на перерахунок залежить від страхового стажу, набутого до 1 березня 2025 року. Це не стосується пенсіонерів, які отримують пенсію за вислугу років і не досягли 60-річного віку. Тим, яким буде зроблено перерахунок, отримають збільшені пенсійні виплати та доплату за попередні місяці, починаючи з 1 квітня, орієнтовно в […]
