Безкоштовний транспорт, безкоштовна комуналка, а на додачу високі зарплати. Вимоги людей не змінюються вже десятки років. Воно й зрозуміло, навіщо тоді держава, якщо потрібно за все платити. А безкоштовна медицина та й взагалі прописана в Конституції.
Звідки ж в держави гроші на все це “безкоштовне”?
Згідно з даними CASE Україна, більше 90% українців ніколи власноруч не сплачували податки. Саме тому майже не підозрюють або не розуміють у повній мірі, що наповнення державного бюджету має чітке джерело – їх власні податки.
Більшість працівників знають, що на зарплату є якість нарахування. Але насправді їх більше цікавить “чиста” зарплата (тобто, після оподаткування), а що і у якому розмірі сплачувати – це вже справа роботодавця. Більше того, дехто навіть не може чітко сказати, чи взагалі на його доходи сплачуються податки, чи це “сіра” зарплата.
Уся система державних фінансів тримається на дрібних внесках мільйонів українців. Ці гроші утримують величезний державний апарат, оплачують державні закупівлі і сплачують рахунки за усіма соціальними зобов’язаннями.
Саме з податків фінансується так звана “безкоштовна” медицина, низькі комунальні платежі, пенсії, безкоштовна освіта та стипендії, зарплати бюджетникам і так далі. Отже, якщо просто підвищити видатки на ці напрями, то гроші можна взяти лише з кишень українців.
Та які ж податки сплачуються з доходів громадян?
Умовно можна виділити три групи доходів, з яких українці сплачують прямі податки.
Перша група – це податки, які перераховує у бюджет роботодавець із заробітної плати. До них відносяться:
- податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% від заробітної плати.
- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний соціальний внесок – ЄСВ) – 22%.
- військовий збір – 1,5%.
Друга група – податки з фізичних осіб-підприємців (ФОП). Вони сплачують єдиний податок (ЄП) та ЄСВ самостійно в залежності від особливостей діяльності, а також ПДФО та військовий збір за умови загальної системи оподаткування.
Третя група – податки з пасивних доходів: банківських відсотків, роялті тощо. З них сплачується податок у розмірі 18% (аналогічно, як ПДФО).
А ще є непрямі податки. Усі без винятку українці їх платять – інколи навіть не здогадуючись про це.
Відповідно до оцінок CASE Україна, приблизно четверта частина тих грошей, що працівник отримав на руки незалежно від того, чи дохід легальний чи «у конверті», також стягується державою до бюджету у вигляді податків на споживання, або ж непрямих податків.
Щоразу як ми купуємо щось у магазині або отримуємо якусь послугу (у тому числі сплачуємо за комунальні послуги), ми сплачуємо 20% від собівартості товару у вигляді податку на додану вартість (ПДВ). До речі, вперше ПДВ в Україні запровадили ще у 1991 році.
Тютюнові та алкогольні вироби і пальне обкладаються ще й акцизом, а імпортні товари – імпортним митом.
Простіше кажучи, навіть якщо громадянин не сплачує прямі податки зі своїх доходів, він все одно є «спонсором» української держави.
То чому в Україні такі високі податки, а якість життя гірша ніж в Європі, де податки нижчі?
Це поширений міф, який запустили не дуже уважні ЗМІ та псевдо-експерти.
В Україні податок на доходи громадян (ПДФО) відносно низький – 18%. Натомість в європейських країнах і у Сполучених Штатах верхня межа цього податку досягає 50%. Є країни, де ставка податку де більша – наприклад, Франція.
То ж де шукати правду про податки?
Центр соціально-економічних досліджень “CASE Україна” створили онлайн-калькулятор “Рахунок від держави”. Він у форматі гри розраховує, скільки ви сплачуєте податків із доходів і куди їх витрачають, наприклад, яка частка з них іде на освіту, пенсії, безпеку і оборону.
Усі ставки податків в Україні можна подивитись або у Податковому кодексі, або на сайті Державної податкової служби. Остання розробила ресурс, на якому систематизовано хто, за яких умов і які податки сплачує.
Фахово про податкову реформу пише Олександр Почкун, керуючий партнер аудиторської компанії Baker Tilly Україна, експерт iMoRe; Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна; Олег Гетьман, експерт з податкової реформи з РПР; Олексій Геращенко, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи (kmbs), фахівець з фінансового менеджменту та економічних питань.
За матеріалами аналітичної платформи VoxConnector
