Тернопіль взяв гроші в ЄС, пообіцяв коворкінг-центр для переселенців, реконструював стару вбиральну у парку Топільче і надбудував там офісні приміщення. Запустити роботу центру місто мало у 2016 році. Втім і у 2019 році коворкінг на вул. Дружби не працює.
Однак, як кажуть тернополяни, приміщення таки не пустує.
Як так сталось, що об’єкт у рамках проекту, розрахованого на 12 місяців, досі не працює і чи стане він справді тим, що обіцялось, з’ясовували журналісти “Терміново”.
Брались адаптовувати переселенців
Передісторія така: у жовтні 2014 року Делегація ЄС в Україні оголосила конкурс на надання підтримки проектам громад, які постраждали від збройного конфлікту на сході України. Ініціатива мала на меті підтримати постраждале населення та внутрішньо переміщених осіб. За результатами конкурсу відібрали 18 проектів, серед яких і тернопільський. У 2015 році Тернопіль підписав грантову угоду №2015/356-426 “Зовнішня діяльність Європейського Союзу” та почав проект «Соціально-економічна адаптація тимчасово переміщених осіб у місті Тернополі”. На це місту виділили 260 тис. євро.
Проект складався з трьох етапів: І – створення 5 додаткових груп в існуючих дитсадках для 75 дітей та 10 робочих місць для переселенців; ІІ – проведення школи підприємництва для ВПО та фінансування реалізації семи бізнес-планів учасників цієї школи; ІІІ – будівництво коворкінг-центру – офісу, в якому зможуть працювати одночасно до 50 осіб, призначеного насамперед для підтримки переселенців. Станом на липень 2016 року місто фактично реалізувало увесь проект, за винятком будівництва коворкінг-центру.
Як пояснив тоді куратор проекту у Тернополі – заступник міського голови Іван Хімейчук, охочих будувати не знайшлось, тендер не відбувся, тому підписали доповнення до угоди з ЄС про будівництво цього центру до серпня 2016 року. Будувати надумали на місці старої вбиральні у парку. Мовляв, саме це місце затверджено комісією ЄС.
– Ще однією умовою було створення умов, за яких переселенці матимуть можливість
зустрічатись, спілкуватись, отримувати консультацію – чи юридичну, чи бухгалтерську,
тобто створення так званого коворкінг-центру, – роз’яснював посадовець ЗМІ. – В принципі, це місце, де не тільки переселенці, але й тернополяни матимуть можливість за певних потреб здійснювати свою роботу. Ми цей центр будемо робити у вигляді офісного приміщення, де буде доступ до Інтернету, бухгалтерських програм, юридичної консультації.
Варто додати, що про умови договору з ЄС, у міськраді тоді повідомляли неохоче. Мовляв, певну інформацію не можна розголошувати, бо так прописано у тій же угоді.
Проект завершили, коворкінгу – так і нема
Будувати коворкінг почали влітку 2016 року, офіційно це називалось “Реконструкція підвальних приміщень громадської вбиральні з надбудовою офісних приміщень в парку Топільче по вул.Дружби у м.Тернополі – створення коворкінг центру”.
У листопаді 2016 року міськрада уже звітувала про завершення проекту ЄС для переселенців, однак про відкриття коворкінг-центру ще не йшлося. У наступні роки міськрада обіцяла, що об’єкт ось-ось відкриють. Утім, наголос уже робився на тому, що це – просто коворкінг-центр (не для переселенців). А провладні ЗМІ уже анонсували інформацію про відкриття молодіжного (!) коворкінг-центру. Тим часом тернополяни повідомляли, що згадувана будівля не пустує і там проводять уроки танців, діють якісь спортивні гуртки. Влітку застати там “жителів” нам не вдалось.
Що ж збудували, за скільки збудоване, чи працює воно і у кого в оренді, ми ще у липні 2019 року поцікавились запитом у пана Хімейчука. У відповіді від 15 липня на інформаційний запит нам повідомили, що на будівництво згадуваного центру пішло 1 млн 369 тис. 48 грн., будівництво завершене, але приміщення в експлуатацію ще не здане, бо не завершені роботи із благоустрою прилеглої території і на користування послугами коворкінг-центру договорів ні з ким не укладались.
Вже 17 липня на виконкомі виділили кошти на благоустрій прилеглої території з формулюванням “з метою подальшої реалізації проекту соціальної адаптації тимчасово-переміщених осіб в місті Тернополі та використання грантових коштів, виконавчий комітет Тернопільської міської ради вирішив виділити 151 тис. 265 грн 39 коп. на будівельні роботи з реконструкції благоустрою території громадської вбиральні у парку “Топільче””. Тобто, через роки по нібито завершенні проекту, його ще втілюють.
Завершили проект з обіцянками доробити
То чи завершився проект і що там буде, ми знову таки поцікавились у пана Хімейчука наприкінці серпня. Уже не запитом.
– Договір закінчений, – каже пан Хімейчук. – Ми, фактично, коворкінг-центр запустили у такому вигляді, як він був станом на 2016 рік. Всі роботи, які були в той момент не зроблені, ми доробляємо до сьогоднішнього дня. Фактично договір виконаний у повному обсязі ще в 2016 році з обіцянкою того, що ті деталі, які були відкладені в певні домовленості, в тому числі громадський туалет, який доробляємо і для нас це принципово, щоб його відкрити, будемо до кінця цього року повністю завершувати.
Усі роботи виконані, за його словами, за кошти Євросоюзу, які фактично використали за призначенням і додаткових коштів з бюджету не залучалось.
– В оренду ми коворкінг-центр не здавали, – продовжує посадовець. – На сьогодні він перебуває, відповідно до рішення сесії, в безоплатній оренді ГО “Західноукраїнський ресурсний центр”, яка була партнером у цьому проекті (терміном на 10 р., рішення сесії №7/14/43 від 24.02.2017 р.). Коворкінг-центр не функціонував у повному обсязі так, як би повинен бути, бо, фактично, комунікаційні якісь там питання не були вирішені до кінця – вода, світло, опалення. На сьогодні це вже все вирішили. Ми ставили за мету проведення там зустрічей, молодіжних ініціатив і у міру можливостей, на що нам дозволяли умови перебування в тому приміщенні, ми проводили і проводимо до сьогоднішнього дня.
Кажуть, будували для міста
Чому, говорячи про будівлю в парку, міська влада уже не згадує переселенців, відповідь у посадовця також знайшлась. Мовляв, наголосу на призначенні приміщення для їхньої роботи не було. Це буде простір для роботи і розвитку молодіжних ідей. А суть проекту, реалізованого рамках угоди з ЄС, полягала у створенні умов для повноцінної асиміляції переселенців з місцевим населенням, що успішно виконувалось через відкриття груп у дитсадку та допомозі запуску бізнесу переселенців.
–Коворкінг-центр не має акценту на переселенцях. Абсолютно навпаки, – додає заступник міського голови. – Це для роботи тернополян і також можуть працювати там і переселенці. Ми не робимо такого поділу, бо тим самим будемо спричиняти конфлікт між тернополянами і переселенцями.
Як додає посадовець, частина послуг у коворкінг-центрі буде безкоштовною, частина – платною. Приміром, безоплатно там проводитиметься все те, що пов’язано з Тернопільською молодіжною радою та із заходами, пов’язаними із структурними підрозділами міськради, управліннями.
Не заперечує заступник міського голови й того, що хоч коворкінг-центр не зданий в експлуатацію, там проводяться заняття.
– Цю роботу проводять на першому поверсі, – каже він. – Вони не платять за оренду, вони покривають комунальні послуги. Це просто є ініціатори, які працюють з молоддю. Влітку не було занять, бо ж канікули. Крім того, там проходять заняття у бізнес-школі, там проводять курси з ІТ, в нас є обладнання, яке дозволяє це заняття проводити.
Відкрити цей коворкінг-центр разом із громадською вбиральнею, збираються у місті невдовзі. Однак наразі очевидно, що заяви посадовця та міської влади 2016 р. та 2019 р. про призначення коворкінг-центру – відрізняються: анонсували одне, роблять інше. Простір для роботи тернополян – це добре. Загалом, на його будівництво, закупівлю обладнання, меблів, як повідомляла міськрада, пішло 2 млн 185 тис. 288 грн. Однак це – не зовсім те і не тоді, про що заявляли раніше.
Окрім того, коли міська влада береться за об’єкти із соціальним призначенням, то, буває, виникають скандали. Приміром, готель в парку Нацвідродження із закладом харчування теж називається спортивно-соціальним проектом. Далі буде.
About the author
Як покарали тернополянина за розповсюдження дитячого порно
Два роки умовно отримав житель Тернополя за зберігання з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії. Чоловік встановив на ноутбук програму, яка давала доступ до скачуваних ним відео іншим її користувачам. Про це йдеться у вироку Тернопільського міськрайонного суду. Фігурант справи - уродженець Тернополя, підприємець, розлучений, раніше не судимий Володимир Т. Як зазначено у вироку, чоловік встановив на свій ноут програмне забезпечення «Zona», яке, згідно інформації на сайті, працює за допомогою технології «torrent» («peer-to-peer»). Надалі, орієнтовно із травня по вересень, заходив на вебресурс, з якого через програмне забезпечення «Zona» умисно завантажував та зберігав на ноутбуці відеофайли порнографічного характеру. В результаті завантаження ним відеофайлів та подальшого розповсюдження їх в мережі Інтернет за допомогою програмного забезпечення «Zona», не встановлені досудовим розслідуванням особи переглядали дані відеофайли. Такі дії органи досудового розслідування кваліфікували за ч.4 ст. 301 КК України. 21 жовтня фігурант […]
Заробила 50 грн і… купу проблем: на Тернопільщині жінка торгувала ілюстраціями порножурналу
Серйозні проблеми виникли у жительки Гусятинського району через глянцевий журнал, куплений у Тернополі. На продажі кількох листків з нього вона заробила 50 грн, а врешті отримала 1,5 року обмеження волі із роком іспитового строку. Як йдеться у вироку Гусятинського районного суду, журнал порнографічного характеру жінка придбала ще у грудні 2019 року на ринку та зберігала його вдома з метою подальшого збуту. В порушення ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», згідно з яким, “порнографія - це вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого характеру, сексуальних збочень, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини”, вона збула у Копичинцях невідомому чоловіку частину журналу за ціною 50 гривень. Решту сторінок зберігала вдома в одній із кімнат свого будинку. Їх згодом під час обшуку і вилучили правоохоронці. Йдеться зокрема про чотири аркуші із 18 […]
Як покарали чоловіка, який вкусив і побив поліцейського
Рік умовно присудив Тернопільський міськрайонний суд тернополянину, що напав, вкусив і вдарив поліцейського. Так чоловік відреагував на прохання правоохоронців припинити порушувати громадський спокій.Про це йдеться у вироку суду. Як випливає з нього, 16 червня 2020 року поліцейські отримали повідомлення, що у дворі будинку на Миру,3 невідомі особи шумлять і підозріло себе поводять. Отримавши таке повідомлення, працівники патрульної поліції виїхали за вказаною адресою. Там виявили двох чоловіків, які агресивно поводились, лаялись. Їх просили заспокоїтись, на що вони не реагували. Врешті один із них, перебуваючи ще й у стані алкогольного сп’яніння, штовхнув в груди одного із поліцейських, після чого вкусив правоохоронця та вдарив близько трьох разів кулаком в голову. У суді обвинувачений свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та просив суд не позбавляти його волі, обіцяв подібного більше ніколи не робити та відмовився від дослідження зібраних доказів у судовому порядку.Як результат розгляду […]
Три роки тюрми за смертельне ДТП: покарали п’яного винуватця аварії, через якого у свято постраждало 4 осіб
Три роки тюрми з позбавленням на три роки права керування дав Тернопільський міськрайонний суд винуватцю аварії, що сталась вранці 8 березня 2020 на автодорозі «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка». Тоді у аварії постраждало четверо дорослих та одна дитина.Про це йдеться у вироку суду від 21 серпня, оприлюдненому в ЄДРСР 26 серпня. Відповідно до його даних, фігурант справи був п’яним, а його авто “ЗАЗ- 110307” (Славута) технічно несправним. За селом Романівка Тернопільського району він змінив напрямок авто вліво, внаслідок чого авто, перетнувши вузьку суцільну лінію, виїхало на зустрічну смугу, де зіткнулось з Volkswagen Vento. Як повідомляла тоді поліція, автівку занесло на мокрому асфальті на смугу зустрічного руху. У результаті ДТП тілесні ушкодження, переломи отримали водій та троє пасажирів ЗАЗ. Потрапив до лікарні і чотирирічний хлопчик з Volkswagenа. Він, як вказано у вироку, отримав травми середньої тяжкості, а троє пасажирів “ЗАЗ” отримали тяжкі. Один із них […]
У Тернополі водія маршрутки оштрафували на 17 тисяч
17 тис. штрафу дав Тернопільський міськрайонний суд водієві одного із автобусів КП “Міськавтотранс” №11 за порушення правил карантину.Про це йдеться у постанові Тернопільського міськрайонного суду від 19 серпня 2020. Як пише у ній, інцидент трапився 14 серпня в обідню пору - водій перевозив більше пасажирів, ніж передбачена в реєстраційному документі на його транспорт кількість місць для сидіння - 34 замість 20. Сам фігурант справи вину у суді не визнав і заперечував, що в його автобусі було 34 пасажири. А також зазначив, що він роз’яснював людям, серед яких були і люди похилого віку, що зобов'язаний перевозити обмежену кількість пасажирів в автобусі одночасно. Але люди не погоджувались, пояснюючи, що їм потрібно їхати та заходили в салон автобуса.Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про доведеність вини водія. Тож визнав винуватим його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП “ Порушення правил […]
Трансформери і збитки місту на мільйони: у що перетворюються тернопільські “гаражі”
Як отримати у Тернополі землю під будівництво магазину чи іншого масштабного об’єкту в обхід аукціонів знають уже немало тернополян і навіть жителів районів. Чи справді ділянки надають безкоштовно, а чи по ходу ще треба десь когось задобрити (а, може, навпаки отримати доказ вдячності за допомогу та мовчання) – про це учасники схеми широкому загалу не розповідають. Однак сам процес отримання землі для будівництва стартує саме із безкоштовної роздачі. Протягом останніх років тернополяни нарікають на катастрофічне зменшення зелених зон, забудову міста кіосками, багатоповерхівками, магазинчиками. Частина з них і з’являється на землі, отриманій власником задарма. Стаття 121 Земельного кодексу України визначає обмеження для максимального розміру земельної ділянки: - для ведення особистого селянського господарства можна отримати до 2 га; - під садівництво - до 0,12 га; - на будівництво житлового будинку: в селі - до 0,25 га, в селищах - до 0,15 га; […]
