Навіть у спеку жителі Великих Бірок Тернопільського району змушені спати із зачиненими вікнами, а їхні діти не можуть гратися на подвір’ї, адже дихати просто неможливо. Чорний дим із їдким запахом від заводу, який виготовляє туалетний папір, забруднює повітря, скаржаться мешканці прилеглих будинків. Проблема тягнеться вже багато років. Люди збирали підписи, писали звернення в селищну раду, облдержадміністрацію, екоінспекцію. Наразі їм ніде не допомогли. А відписки, які отримували, просто беззмістовні. Мешканці так і не розуміють, чому екологи не можуть провести перевірку і взагалі чому на завод немає управи. Розводить руками і селищний голова Великих Бірок. Він визнає, що проблема є, підтримує людей і навіть сам писав звернення у відповідні служби. Проте, як каже, віз і далі там.
За допомогою мешканці Великих Бірок звернулися у редакцію “Терміново”. Люди вважають, якщо їхня проблема набуде розголосу, можливо, її швидше вирішать.
Димить і вдень, і вночі
27 серпня ініціативна група людей, які проживають близько до ТОВ “Тернопільський папір” і які найбільше потерпають від викидів у повітря, прийшли у селищну раду аби разом із головою обговорити проблему і вирішити, що ж робити далі.
Люди, з якими спілкувалася журналістка, скаржаться на погане самопочуття і те, що не мають чим дихати на власних подвір’ях.
Будинок Оксани Бугай розташований за 50 метрів був заводу. Як каже жінка, димить тут цілодобово.
– Раніше палили газом, доки ціна не підвищилася. Зараз палять дровами і різними відходами, які дуже смердять, – каже жінка. Чи є в них система очистки викидів, невідомо. Відходи, які залишаються після виготовлення паперу зливають у землю, грунт це все всмоктує, воду чути тухлістю. Зараз така спека, а ми змушені лягати спати із зачиненими вікнами. А коли вітер дує в нашу сторону, то просто нереально дихати. Дитина не може гратися на подвір’ї.
Боротьба з заводом триває більше року, розповідає Оксана Бугай. Мешканці збирали підписи, писали звернення у облдержадміністрацію, екоінспекцію, зверталися до селищного голови і депутата на своїй вулиці. Жінка каже, що навіть отримувала погрози за те, що багато виступала проти заводу.
Сусідка пані Оксани Галина Саїк каже, що увечері з труби на заводі йде чорний дим, від того, що спалюють шини.
– Я живу близько до того заводу, дихати нема чим. Нещодавно я думала, що це проводка в домі горить, так смерділо. Хлопці, які чергують на тоці, просто задихаються, – каже пані Галина – Якщо нема хмар, то весь цей дим йде уверх. Якщо є хмари і туман, то все йде низом, люди з току виходять на дорогу, бо дусяться. Та це не жарти, у багатьох діти маленькі. Чому ми маємо тим дихати? Таке підприємство повинне бути за межами села, десь в полі, де нікому не заважає.
– У мене чоловік хворий, на двір не може вийти, бо смердить нема чим дихати, – додає ще одна мешканка Галина Чорна.
Мешканці надали редакції відео, де видно хмари густого чорного диму із заводу.
Викликала поліцію
У червні цього року, коли завод сильно димів і дихати цим було вже нестерпно, пані Оксана викликала поліцію.
– Вони приїхали, взяли у мене свідчення і сказали, що передадуть в екологію, – каже пані Оксана. – Я викликала депутата з нашої вулиці, але вона також розвела руками. У цей день я зателефонувала на гарячу лінію обласної екоінспекції і повідомила, що дихати неможливо, що у мене погане самопочуття. І, до речі, в цей день я зверталася до свого лікаря, бо дуже погано почувалася. Нещодавно отримала відповідь від екоінспекції, де мені відписали, що позапланову перевірку заводу провести не можуть, оскільки “відсутня інформація про порушення, що спричинило або може спричинити шкоду життю та здоров’ю громадян, навколишньому середовищу”. Порадили написали повторне звернення із зазначенням детальнішої інформації.
Отримали відписки
Селищний голова Великих Бірок Роман Мацелюх каже, що повністю поділяє хвилювання людей. Він стверджує, ця історія вже з бородою. І показує всі звернення і відповіді на них у різні інстанції, які писали мешканці і селищна рада (копії є в редакції – прим. ред).
Зокрема, 5 травня минулого року голова селищної ради отримав відповідь від екоінспекції на своє звернення, де вказано, що позаплановий захід державного контролю можуть провести лише на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи, а звернення голови, тобто органі місцевого самоврядування, не є підставою для проведення позапланового заходу.
Також є відповідь обласної екоінспекції на колективне звернення громади селища Великі Бірки від 22 червня 2018 року. Завод тоді називався ТОВ “ВК-Груп”. Відтак в екоінспекції відписали, що провели перевірку і встановили: даний суб’єкт господарювання не здійснює виробничу діяльність( в т.ч. виготовлення туалетного паперу). Цей вид діяльності здійснює ТОВ “Тернопільський папір” . А там позапланову перевірку можуть провести тільки на підставі обгрунтованого звернення фізичної особи.
– Звідки ми могли знати, що вони змінили назву? Якби вони хоч якісь документи перереєстровували в селищній раді , то ми б про це знали, – каже селищний голова. – Ми знали, що це раніше було “ВК-Груп”. Але загалом це суті не міняє. Є факт, що є такі викиди. Якщо це не “ВК-Груп”, а “Тернопільський папір”, то перевірте його.
Аналогічну відповідь з посиланням на екоінспекцію отримав на своє звернення і селищний голова від облдержадмістрації за підписом тодішнього першого заступника Івана Крисака.
Селищна рада не має впливу
– Проблема у тому, що це підприємство жодного стосунку до селищної ради не має. Ми не давали дозвіл на його відкриття, – каже селищний голова Роман Мацелюх. – Підприємство з’явилося до 2010 року, тоді, коли я ще не був головою. Земельна ділянка, на території якої знаходиться це підприємство, розташована за межами населеного пункту. Тому ми зараз робимо Генплан і хочемо розробити новий проект і внести всі ці землі у межі населеного пункту. Якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, то договір оренди землі з тим підприємством селищна рада не укладає. А укладають органи Держземагенства (нині Держгеокадастру – прим. ред). Наскільки я знаю, завод до цих пір не має договору оренди на землю. Тобто використовує земельну ділянку без правоустановчих документів. І нераз я це озвучував на засіданнях колегії райдержадміністрації. Неодноразово ми писали листи, але віз нині там.
Вплинути на завод юридично селищна рада не може, тому що немає важелів впливу, зауважує голова.
– Ми можемо лише писати звернення у різні органи. І ми писали, але бачите, які відповіді отримували, – каже він. – Викликати власника заводу сюди я не можу, бо завод не на території селищної ради. Ні селищна рада, ні сесія, ні виконком не давали йому дозволів, тоді б ми мали якийсь вплив на це. А ми жодних рішень з приводу цього виробництва не приймали. А сигналів від нас було багато, починаючи від екологічної інспекції, закінчуютчи обласною державною адміністрацією. Я не маю права закрити завод чи відкрити. А екоінспекція має право перевірити будь-яке підприємство, територію, провести дослідження, виявити порушення, дати приписи аж до закриття. Ми це питання також розглядали і на виконкомі, і на сесії. Вирішили піти на місце, бо хоч це за межами населеного пункту, але на території Великих Бірок . Ми прийшли туди, нас не пустили , сказали що ми не маємо право туди заходити.
Селищний голова порадив людям написати повторні звернення у обласну екоінспекцію та облдержадміністрацію, оскільки проблема не вирішена. Також люди написали звернення на ім’я народного депутата зі свого округу Івана Чайківського та депутата облради Володимира Лісовського.
Дивні зміни на кадастровій карті
Інформацію про земельну ділянку у Великих Бірках на вул. Грушевського 97, де розташований завод, журналістка знайшла на публічній кадастровій карті України. І тут цікавий поворот. За даними станом на 29 серпня, там було вказано, що ця земельна ділянка площею 0, 3501 га – приватна власність. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами підприємств іншої промисловості.
А вже через кілька днів інформація про цю ж ділянку на карті була змінена. 2 вересня там зазначено, що це державна власність. Цільове призначення також змінене: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
У селищній раді Великих Бірок про ці зміни нічого не знають. Селищний голова був здивований, що ця земля раптом стала приватною власністю, мовляв, про такі зміни його мали б повідомити.
На якій підставі на кадастровій карті змінили тип власності та цільове призначення земельної ділянки, де розташоване ТОВ “Тернопільський папір”, це питання журналістка поставила в інформаційному запиті в Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області. Як тільки отримаємо відповідь, опублікуємо.
На оренду землі тільки виробляє документи
Чи є на заводі система очистки викидів у повітря і на яких підставах користується земельною ділянкою, де розташований завод, журналістка запитала його керівництво. За даними системи YouControl директором ТОВ “Тернопільський папір” є Валентин Колівошко. Як виявилося, договору на землю він наразі не має. А отже, користується землею без документів, безкоштовно, не сплачує земельних податків.
– Приміщення заводу – приватна власність. А щодо землі, то я зараз виробляю документи, щоб взяти її в оренду, – каже Валентин Колівошко.
На питання, на яких підставах він користувався земельною ділянкою досі, пан Колівошко відповів: “На підставі права власності того приміщення, яке я купив”.
Картину, яка склалася з орендою землі у цій ситуації, пояснює адвокат Андрій Кукурудза.
– Якщо будівлю заводу купили у 2000-их роках, то власник не укладав спеціально договору, бо на той час оренда нараховувалась з моменту укладання і реєстрації договору, – каже він. – Відповідно суди дотримувались такої практики – поки нема договору, нема правовідносин, то ніхто нічого немає платити. Але кілька років тому практика помінялася і Верховний суд чітко каже, що з моменту отримання будівлі у власність, якщо нема договору на землю, власник має платити за її оренду. Отже, за весь час власник землі має нарахувати плату. Власник заводу використовує дану земельну ділянку без правоустановчих документів і має заплатити оренду за весь період. Обладміністрація, яка є розпорядником земель промислового призначення, мала б подати позов до суду і стягнути з нього кошти. А мешканці Великих Бірок можуть подавати позов до суду, бо земля, то тільки капля в морі. А якщо виявиться, що є великі викиди в атмосферу, то може йтися про відшкодування великої моральної шкоди.
Обіцяє ще одну систему очистки
Директор заводу каже, що не хоче йти на конфлікт з людьми, бо там йому працювати. Обіцяє до кінця року встановити на заводі ще одну систему очистки.
– Це промислова зона, я маю дозвіл на викиди, – каже Валентин Колівошко. Я завжди готовий до спілкування з людьми. Не раз говорив: приходьте, дивіться. Бо казали, що завод колеса спалює, відходи. В будь- який час дня приходьте, дивіться нема проблем. І я неодноразово це наголошував і голові селищної ради ( журналістка разом з мешканцями побувала біля заводу 27 серпня, проте там ніхто не відчинив, із труби йшов дим з дуже неприємним запахом – прим. ред). Частково я зробив систему очистки, зараз далі над цим працюю, бо це потребує багато коштів. Палю тільки деревиною, хай приходять і дивляться, я готовий відкрито всім показати. Не такий страшний чорт, як його малюють, викиди є всюди, і від автомобілів є. Але в мене є дозволи, норми і я їх дотримуюся, тим більше я не палю чогось такого, як колеса і тд. Земельна ділянка за межами селищної ради, хоча ця вся промислова зона знаходиться в селі. І там є допуски по розмірах і так далі. Я не знаю, яким чином люди купили там ділянки, а я там ще до них працював – 12 чи 15 років. Ми готові працювати з селищною радою, якщо введуть цю ділянку в межі села.
Валентин Колівошко додає, що він сплачує податки у районний бюджет, у нього 25 оформлених працівників. Завод займається переробкою макулатури на туалетний папір.
– У мене працюють люди з цього села, з сусідніх сіл. Багато хто дивується цій ситуації, яка склалася. Адже хто не має можливості платити за газ, палять деревом, правильно? – каже він. – У Великих Бірках викидають сміття, де заманеться, за це ніхто не переживає. У мене є викиди від спалення деревини, яку віками люди спалюють і восьмеро чоловік, наскільки я знаю, переживають. Ми теж палили газом дуже давно, коли він був дешевий. Я не хочу йти на конфлікт з людьми, бо мені там працювати. Я навіть вивіз всі колеса, які були на території заводу, бо в мене є автомобілі. Щоб люди нічого не казали. Колеса невигідно палити, бо вони забруднюють котел і його треба чистити кожних 3-4 години, але людям цього не поясниш. Всім не догодиш, як то кажуть.
Має бути обґрунтоване звернення
Прокоментував ситуацію і начальник Державної екологічної інспекції в Тернопільській області Едуард Ференц. Він пояснив, чому інспекція не змогла провести перевірки, про які просили мешканці у колективному зверненні. А також розповів, як правильно написати таку заяву.
– Є стаття 6 закону України “Про основні засади здійснення державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності”. Там написаний перелік підстав, на яких державна екологічна інспекція може проводити позапланові заходи здійснення державного нагляду (контролю), – каже пан Ференц. – Інспекція керується ст. 19 конституції України і діє в межах тільки повноважень і на підставі законів. І там чітко написано, що має бути звернення фізичної особи. Колективне звернення, яке було, ми направили до нашого центрального органу – Держекоінспекції України. Вони нам його повернули і вказали, що не відповідає вимогам звернення. Держекоінспекція України направляє в свою чергу цю заяву разом з нашими матеріалами у Міністерство охорони навколишнього природного середовища і вони дають погодження. А вони, як справжні бюрократи, дивляться до кожної коми і букви, щоб часом Державна регуляторна служба нас за це не наказала. То ж має бути звернення від фізичної особи, тобто громадянина про те, що такий то суб’єкт господарювання (вказати його правильну назву), який займається такою діяльністю (вказати) здійснює викиди в атмосферу (задимлює, люди хворіють, осідає сажа, створює дискомфорт). Під зверненням має бути дата, підпис і зверху вказано, кому адресоване звернення і від кого. Для написання заяви можна підійти до нас в екоінспекцію (м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3) і ми все підкажемо, як правильно написати.
Щодо останнього звернення від мешканки Великих Бірок, то це була заява на гарячу лінію.
– Секретар, яка приймає звернення записала все надто коротко: “дим з труби” і тому ми у відповіді написали, щоб ця людина надала детальну інформацію про можливий негативний вплив, – пояснює пан Ференц. – Нам відомо про цю проблему, але просто провести перевірку ми не маємо права, у нас зв’язані руки. Тому що суб’єкт господарювання має повне право не впустити нас, що вони і зроблять. Якщо у нас буде погодження, я готую наказ для проведення перевірки і ми туди заходимо.
До слова, скаргу про забруднення повітря викидами із заводу мешканці Великих Бірок також можуть написати в Управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.
– Скарга може бути довільної форми, обов’язково письмова з вказанням зворотнього зв’язку і максимальним описом проблеми, чим більше інформації, тим краще, – повідомили у прес-службі цієї установи. – Тоді наші працівники з управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства виходять на перевірку і роблять заміри.
Видання “Терміново” і надалі відстежуватиме проблему, яка виникла у Великих Бірках. Просимо компетентні органи звернути увагу на факти викладені у публікації та відреагувати.
P.S Після виходу публікації на сайті “Терміново” завод призупинив роботу. Як повідомляють мешканці Великих Бірок, туди навезли багато відходів дров, люди на роботу приходять, але безпосереднє виготовлення паперу не відбувається, відповідно і диму немає.
